Этика в психіатрії

Этика в психиатрии

Стремительное розвиток медицини, поява нових технологій, розширення можливостей на людське життя, цілісність організму, що особистості, сприяли розробці медичними співтовариствами нових етичних принципів, і правил поведінки, відповідальних цей виклик часу. Постійний Етичний комітет ВПА в останні роки також активізував своєї діяльності, приділяючи багато уваги розробці Етичного кодексу для психіатрів. Ці зусилля знаходять гарячий відгук в національних психіатричних суспільствах. Опитування 1996 р. показав, що 60% обществ-членов ВПА мають Етичний кодекс, ще п’ять % перебувають у стадії підготовки Етичного кодексу для психіатрів, інші ж 35% національних психіатричних товариств йшли дедалі ширшому Кодексу лікарської етики, прийнятому медичними товариствами цих країн. У 1996 року на Х Конгресі ВПА було прийнято Мадридська декларація, яка намітила етичні орієнтири у нових ситуаціях, стали актуальними від часу прийняття Гавайської декларації у 1977 р. Мадридська декларація цей найважливіший підсумок діяльності Етичного комітету ВПА впродовж шести років. Вона стала підготовлена внаслідок співпраці Етичного комітету, Ради й виконкому, і навіть товариств — членів ВПА. Мадридська декларація є етичні принципи, яких мають слідувати общества-члены ВПА, і включає рекомендації із поведінки психіатрів і відношення до евтаназії, катуванням, страти, зміні статі та трансплантації органов.

Согласно опитування обществ-членов ВПА, проведеного Генеральним секретарем ВПА проф. Меззичем 1997 р., 86 членов-обществ (що становить 78,9% від загальної кількості членів) схвалили Мадридскую декларацію, 8 товариств (7,3%) не схвалили й 15 (13,8%) не відповіли на поставлене запитання. До 1998 р. Мадридська декларація було переведено 15 мов і культур продовжує залучати себе увагу психіатрів всього мира.

После Світового конгресу 1996 р. Етичний комітет ВПА розпочав розробку нових етичних рекомендацій, враховуючи побажання національних психіатричних товариств і виконкому Всесвітньої психіатричної асоціації. То існували підготовлені проекти етичних рекомендацій щодо психотерапії, генетичних досліджень, етнічної дискримінації, регульованої психіатричну допомогу, відносин із фармакоиндустрией і з засобами масової інформації. Після обговорення цих проектів із членами виконкому і обществами-ч льонами ВПА етичні рекомендації з питань генетичних досліджень, і генетичного консультування психічнохворих, етнічної дискримінації і стосунків психіатрів зі засобами масової інформації було винесено до обговорення Генеральної асамблеї ВПА на XI Всесвітньому конгресі по психіатрії у Гамбурзі у серпні 1999 р. Ці етичні принципи схвалено Генеральної асамблеєю і, відповідно, рекомендовані національним психіатричним товариствам. Роботу над етичними рекомендаціями з міжнародних відносин з фармакоиндустрией, по регульованої психіатричну допомогу і психотерапії вирішено продовжити. Пропонуємо всім брати участь у цьому процесі обговорення, оскільки це відповідає нашим загальним интересам.

Между тим Етичний комітет ВПА продовжує готувати проекти нових етичних рекомендацій щодо особливих ситуацій, що ставить саме життя. Наприклад, Виконком ВПА запропонував Комітету звернутися стосовно питання про зловживання психіатрією третьої стороною (наприклад, як психіатр можна використовувати системою регульованої медичної допомоги, маю на увазі якість і соціальна справедливість послуг). Це питання, мабуть, стане котра першою порядку денному наступного засідання Етичного комитета.

Этический комітет Всесвітньої психіатричної асоціації прагне працювати у тісному контакту з національними психіатричними асоціаціями і постійно ініціює видання нових серйозних публікацій з проблемам етики. У травні 1999 р. під час проведення щорічного з'їзду Американської психіатричної асоціацію на Вашингтоні Етичний комітет ВПА що з Етичним Комітетом АПА організував президентський форум, у якому обговорювалися найактуальніші етичні проблеми со-временной психіатрії. Симпозіум з етики організували на XI Всесвітньому конгресі у Гамбурзі. Рукопис книжки «Етика, культура і психіатрія «під редакцією А. Окаши (Голова Етичного Комітету ВПА), Дж. Арболеда-Флореза (член Етичного Комітету) і М. Сарториуса (быв-ший президент ВПА) було прийнято до друку видавництвом American Psychiatric Press. Авторами статей у книзі є представники дванадцяти різних культур: арабської, європейської, латиноамериканської, западно-средиземноморской, скандинавської, американської (США), індійської, африканської, китайської, німецькій літературі та канадської. Проф. Ахмед Окаша і д-р Дж. Арболеда-Флорез готують до друку книжку «Історія етичних питань у ВПА » .

Проанализировав результати опитування обществ-членов, проведеного на 1998 р., Етичний комітет сформулював такі пропозиції щодо просуванню етичних стандартів, прийнятих ВПА:

1) прийняти Мадридскую декларацію і заснувати національні етичні комітети (сьогодні постійні етичні комітети існують у 63 членах-обществах, що становить 57,8% від усіх членів ВПА);

2) регулярно проводити опитування обществ-членов з етичних питань, і обговорювати отриману информацию;

3) розширювати діяльність, що відповідає високим етичним стандартам, з допомогою програм ВПА;

4) поширювати більше інформації та перекладів з етичних рекомендаціям в особливих ситуаціях, вводити етичних стандартів відповідно до розвитком нових медичних технологій і прогресом медицины;

5) йти до співробітництва у відношенні етичних питань до міжнародних організаціями та урядами окремих стран;

6) продовжувати розгляд особливих ситуацій і питань, що з культурой;

7) роз’ясняти етичних стандартів, прийняті ВПА, і будувати своєї діяльності з їхньої основе.

Проект етичних принципів ВПА за особливими вопросам.

(обсуждение продолжается).

Отношения з фармакоиндустрией.

В 1996 р. Генеральна асамблея ВПА прийняла спеціальну заяву про відносини з фармакоиндустрией та інші спонсорами. Ця заява стосується ВПА як організації, проте кожному психіатра треба знати следующее:

Фармакоиндустрия може використовувати психіатра просування власних інтересів різними способами: залучаючи до участі в рекламні кампанії, оплачуючи транспортні витрати на брати участь у різних наукових чи інших зустрічах, надаючи підтримку розвитку сфери психіатричних послуг, піарівським кампаніям лікарень та інших служб психіатричну допомогу тощо. Беручи по будь-яким професійним чи особистих мотивів підтримку фармакоиндустрии, психіатр в жодному разі ні відмовитися від виконання своєю основною обов’язки турбуватися про добробуті пацієнтів. Це є основним принципом, яких слід керуватися переважають у всіх перелічених вище випадках взаємодії психіатра з фармацевтичної промисловістю. Під час проведення клінічних випробувань необхідно враховувати следующее:

1. Психіатри слід забезпечити, щоб їх пацієнти зрозуміли всіх аспектів, що стосуються випробувань лікарських засобів, і давали свою згоду з урахуванням повної інформованості. Недостатній рівень освіти буде чи життєвого досвіду пацієнта неспроможна служити виправданням для невиконання цієї вимоги. Вплив фірм на план випробувань, проведення випробування, які мають наукової цінності, необхідність дотримання конфіденційності, обмеження на публікацію результатів, передбачені контрактом, можуть накладати обмеження волю наукових і передачі наукової информации.

2. Під час проведення на пацієнтів випробувань лікарських засобів слід враховувати наукову цінність проекту й відповідності етичним стандартам.

Регулируемая психіатрична помощь

Если регульована психіатрична допомогу перестав бути компонентом спільної політики охорони здоров’я, заснованої на рівність правий і загальної доступності медичних послуг, вона стає перешкодою по дорозі використання пацієнтами відповідних можливостей лікування. Через різноманітності й складності хвороб, і навіть через наявної таки душевну хворобу, у межах приватної системи страхування психіатричні пацієнти можуть страждати від дискримінації. У цьому лікування душевного захворювання може вперше іде у гірших умовах страхування, ніж лікування іншого розлади. У психіатрії і лікарі ставити добробут своїх пацієнтів вище піклування про витратах. Відповідно до резолюцією ООН 46 119, названій «Принципи захисту жінок з душевними захворюваннями і поліпшення психіатричну допомогу «психіатри повинні розуміти, деякі установки у сфері психічного здоров’я та перемоги системи лікування є дискримінаційними стосовно душевнохворим. Вони мають відкидати підходи, виправдовують нерівність допомог і інших виплат різним групам хворих, та всіма засобами відмовлятися від праці за умов дискримінації будь-якої групи пацієнтів. Співробітництво психіатра з якимабо психіатричної службою, яка ігнорує існуючі рекомендації в відношенні стандартів якості лікування та профілактики дотримання принципів при лікуванні душевних розладів, є неэтичным.

Этика психотерапии

С етичної погляду неприпустимо застосовувати лікувальні процедури, щодо яких немає існує спеціальних показань і доказів їхньої ефективності і безпеки. Це загальне правило стосується й психотерапії. Психотерапія є важливий засіб лікування душевних захворювань, як і компонент будь-якого медичного втручання, як і специфічний вид терапії при деяких розладах. По крайнього заходу, щодо останнього необхідна спеціальна підготовка у сфері практичних навичок, установок і володіння психотерапевтическими техниками.

Эффективность і безпека психотерапії слід оцінювати точно як і і ефективність і безпека іншого лікування медицині, тобто. має існувати критерії показань, ефективності, безпеки і за якістю. З огляду на складність і інтимність психотерапевтичної роботи, необхідно розглянути цілий спектр оцінок результатів психотерапії, включаючи позитивний вплив лікування на здоровье.

На застосування психотерапії має бути отримано поінформовану згоду, особливо у випадках, коли пацієнт повністю розуміє винагороду і можливий ризик лікування. Інформування пацієнта має бути частиною стадії процесу терапії. Щоразу, коли є медичні показання для комбінування психоі фармакотерапії, можна пояснити це пацієнтові і запропонувати саме таке лікування. У жодному разі не можна обмежуватися однієї психотерапією, коли для лікування пацієнта необхідна, і фармактерапия.

Необходимо поважати конфіденційність. Пацієнти, які відбуваються курс психотерапії, заслуговують знати про можливості розкриття інформації, отриманого ході психотерапії, третім сторонам, наприклад, з метою дослідження, страхування чи сімейної терапии.

Только ті психіатри може використати психотерапію, які пройшли спеціальне навчання за застосуванню психотерапевтичних технік. Необхідно розуміти небезпека порушення меж, посеред стосунки з пацієнтами для одержання особистої, сексуальної, фінансової, академічної чи професійної выгоды.

Дополнения до Мадридської декларации

Одобрены генеральної Асамблеєю Всесвітньої психіатричної асоціації 8 серпня 1999 г.

Отношения психіатрів із засобами масової информации

СМИ грають найважливішу роль формуванні суспільної думки й установки, прийнятих у суспільстві. У межах своїх контакти з ЗМІ психіатри повинні представляти психічно хворих в такий спосіб, ніж ущемити їхню головну чесноту, недопущення втручання у приватне життя і применшити стигматизацию і дискримінацію. Важлива роль психіатрів у тому, щоб виступати у захист тих осіб, які страждають від психічні розлади. Оскільки ставлення до психіатрії та психіатрам віддзеркалюється в пацієнтів, психіатри повинні гідно представляти психіатрію, як професію, у контакти з ЗМІ Психіатри нічого не винні робити заяв у ЗМІ щодо гаданої психічної патології когось. Представляючи ЗМІ результати наукових досліджень про, психіатрів слід забезпечити наукову коректність сообщаемой інформації та бути пильними до можливого впливу їх заяв для сприйняття суспільством психічних хвороб Паркінсона й на добробут людей психічними расстройствами.

Психиатры і дискримінація на етнічної і культуральної почве

Дискриминация психіатрами на осіб із психічні розлади з урахуванням їх етнічної приналежності чи культури, як безпосередня, і з участю третьої боку, є неетичної. Психіатри нічого не винні брати участь чи підтримувати, ні прямо, ні опосередковано, ніякі дії, пов’язані з етнічними чистками.

Психиатры і генетичні дослідження та консультирование

Количество досліджень генетичних основ психічні розлади швидко наростає, й у них бере участь дедалі більше людей, котрі страждають душевні хвороби. Психіатри, втягнуті у генетичні дослідження та консультування, повинні враховувати, що використання генетичної інформації необмежена індивідом, від якої вона отримана, І що розкриття цієї інформації може надати негативне і руйнівне дійство на сім'ю і співтовариство, до якої належить даний людина. Психіатри повинні гарантувати, щоб: люди та його сім'ї, які беруть участь в генетичних дослідженнях, робив з згоди, даного з урахуванням повної інформації; будь-яка генетична інформація, яка зараз переживає розпорядженні психіатрів, повинна бать надійно захищена від несанкціонованого доступу, неправильного тлумачення і зловживань; спілкування з пацієнтами та його сім'ями психіатри повинні пояснювати, що якщо теперішні генетичні знання є неповними і може бути скориговані наступними відкриттями. Психіатри можуть посилати людей установи для генетико-диагностических дослідження, якщо ці установи мають: якісні і надійні процедури щодо дослідження; адекватні і легко доступні кошти на генетичного консультування. Генетичну консультування щодо планування сім'ї або переривання вагітності має виконуватися лише з урахуванням системи цінностей пацієнта; необхідно допомогти пацієнтам прийняти те решіння, яке вони самі вважають найкращим, надавши їм достатню медичну і психіатричну информацию.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.