Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями

Сьогодні в удосконаленні системи вищої технічної освіти ключовим питанням є оновлення виховної системи вищої школи в умовах як соціально-гуманітарної, духовної кризи у суспільстві, так і кризи функціонування самої виховної системи. Необхідність такого оновлення пов’язана з тим, що існуюча виховна система не забезпечує вирішення поставленого завдання — формування культури здобувачів вищої освіти, в якій поєднуються високий професіоналізм і духовне багатство.

Освіта й духовна культура забезпечують творчий взаємозв' язок моральних та інтелектуальних якостей особистості, необхідних майбутньому фахівцю. Вища освіта має готувати майбутнього інженера, перекладача, документознавця, педагога, менеджера в галузі металургії до виконання як професійних, так і культурних функцій. Система виховання полягає в організації процесу формування особистості здобувача вищої освіти як майбутнього фахівця на основі сучасних, якісно нових підходів. Сучасний вищий технічний навчальний заклад — це лише ланка в ланцюжку соціальних інституцій, де формується особистість майбутнього фахівця та його культура, тому удосконалення й оновлення виховної системи закладу розглядається як багатоаспектна проблема, яка має важливе соціальне й наукове значення і потребує нового педагогічного осмислення, використання сучасних наукових і педагогічних підходів щодо її вирішення [3].

Аналіз останніх публікацій. У вищій освіті виокремилися певні тенденції: оновлення змісту освіти та соціальних процесів вимагає пошуку нових моделей виховання у вищій школі; розвиток наукового пошуку в педагогіці вищої школи щодо акцентування виховних підходів духовно-культурного спрямування; включення України в єдиний освітній простір за Болонською системою; посилення захисної орієнтованості виховної діяльності; переведення процесу виховання студентів у площину їхнього самовиховання, створення умов для розвитку професійно-особистісних якостей студентів, їхнього прагнення до самовизначення, саморозвитку і самореалізації.

У вихованні студентської особистості загострилися певні суперечності, які виникли в суспільстві, що породило нові суттєві проблеми: зміна ціннісних орієнтирів соціуму; соціальна апатія, дезадаптація, поляризація суспільства; несформованість життєвих навичок молодого покоління, низький рівень культури мовлення; дефіцит живого спілкування тощо.

Організація виховної роботи в освітньому процесі вищої школи, в позааудиторний час, становлення студента засобами виховної системи, розвиток виховної системи вищого навчального закладу стали темою дослідження науковців як вітчизняних, так і ближнього зарубіжжя (Л. Бєлова, Л. Бобко, Т Зверко, С. Вітвицька, А. Дахін, Є. Лодатко, В. Міхєєв, Л. Новікова, Ю. Мануйлов, О. Макарова, Л. Молоканова, М. Соловей та ін.) [4].

Досліджуючи інноваційні трансформації освітнього простору педагогічного університету, Н. Дем’яненко вказує на актуальність і необхідність за нових умов «створення інтегративного образу випускника вищого педагогічного навчального закладу, де мета, зміст і результати навчання сприймаються комплексно з урахуванням змін у професійній діяльності та спрямовані на формування широкої соціально-професійної компетентності. Остання включає не лише кваліфікацію, що визначається системою набутих знань і вмінь, але й базові особистісні якості, а також універсальні вміння й здібності, які характеризуються більш широкою сферою застосування» [1, 21]. Вважаємо, що таке завдання можливо виконати в умовах оновленої виховної системи ВНЗ.

Погоджуємося з думкою Є. Зеленова про те, що «освіта є тільки компонентом культури. Виживання людства залежить не від рівня його освіченості, способу здобутих знань, а від тих ціннісних установок, які визначають вектор практичного використання цих знань, інакше кажучи, — від характеру і типу культури, що складається… «у школі (тим більше вищій) потрібно бачити не вдосконалений «механізм освіти», а повноцінний інститут культури, здатний формувати культурних людей» [2, 29]. Зазначене вище свідчить про актуальність нашого дослідження.

Сьогодні освіта повинна забезпечувати можливість реалізації соціальних функцій студента як суб'єкта навчання, спілкування, соціальної діяльності, самовизначення, особистісного та професійного. Ці функції, закріплені в декларації ЮНЕСКО, є основними принципами змісту освіти в XXI столітті: навчитися вчитися (інтелектуальна культура, інформаційна культура, культура самоорганізації, дослідницька культура); навчитися працювати (вдосконалення в сфері професіональної діяльності); навчитися жити разом (розуміння іншого, прийняття другого, допомога іншому, комунікативна культура); навчитися жити в злагоді з собою (саморозвиток студента). Безперечно, що процес соціалізації здобувачів вищої освіти неможливий без тісної взаємодії з виховними завданнями вищої школи.

Аналіз стану досліджень виховних систем у сучасній вищій технічній школі України не виявив достатньої кількості публікацій, у яких розгорталося б системне вивчення проблеми функціонування виховної системи в умовах соціально-економічної та духовної кризи у суспільстві. Наші дослідження підтвердили, що певна частина студентської молоді є пасивною, не виявляє ініціативи щодо участі у виховній діяльності, не опікується духовно-культурним зростанням, що підтверджує наявність існування проблеми. Чітко простежується тенденція до полярності життєвих ідеалів і цінностей, що пояснюється слабким розвитком самосвідомості, низьким рівнем культури, послабленням внутрішнього опору студентів до зовнішнього середовища, ігноруванням загальнолюдськими духовними цінностями. Дослідження показало, що не всі здобувачі вищої освіти вищої технічної школи вважають себе патріотами: 47,1% студентів першого курсу дали ствердну відповідь, у студентів четвертого курсу відсоток ствердних відповідей знизився до 34,7%. На питання «Чи існує сьогодні необхідність у патріотичному вихованні студентів?» тільки 24,3% опитуваних відповіли ствердно, 39,5% опитуваних вагається з відповіддю, а 36,2% заперечують необхідність патріотичного виховання студентів у виші. Ця тривожна картина є показником духовної кризи у суспільстві й підтверджує актуальність оновлення виховної системи у вищому технічному навчальному закладі. виховний професійний духовний культура студент.

Мета статті. Описати теоретичні й практичні основи створення оновленої виховної системи сучасного вищого технічного навчального закладу на прикладі Національної металургійної академії України, що дозволить ефективно виконувати поставлене перед закладом завдання: професійна підготовка здобувача вищої освіти як професіонала й особистості.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів. Жодна виховна система не може існувати без певної уніфікації, стандартизації поведінки її учасників, без відтворення повторюваних ситуацій, без єдності думок і дій її суб'єктів. Разом із тим у міру розвитку системи в різній формі проявляється незадоволеність окремих учасників тим, що необхідно підпорядковуватися загальному ходу виховного процесу. На етапі соціально-економічної та духовної кризи в суспільстві об'єктивно, незалежно від бажання тієї чи іншої людини в системі навчального закладу включається механізм відторгнення того, що не вписується в рамки прийнятого.

У своїй дослідно-експериментальній роботі ми рухалися еволюційним шляхом оновлення виховної системи. Створення оновленої виховної системи в академії в умовах соціально-економічної та духовної кризи в суспільстві передбачає застосування певних методів, форм і прийомів, які відповідають поставленим організаційно-педагогічним умовам дослідження.

Створення виховної системи будь-якого за рівнем акредитації навчального закладу підпорядковується законам, спирається на принципи, підходи й закономірності. У створенні оновленої виховної системи металургійної академії ми спиралися на алгоритм дій, описаних Є. Степановим щодо моделювання виховної системи загальноосвітнього навчального закладу [6; 7].

Окреслимо етапи створення оновленої виховної системи сучасного вищого технічного навчального закладу на прикладі Національної металургійної академії України.

Особливістю виховної системи академії є те, що вона вже існує, функціонує в умовах деструктивних явищ в освітньо-виховному процесі, спричинених як загальною кризою у суспільстві, так і в цьому окремо взятому ВНЗ. Опишемо ці етапи:

• 1. Спостереження за виховними процесами в академії на посаді заступника декана з виховної роботи, досвід виховної роботи й аналіз наукових досліджень із виховання у вищій школі спонукав нас до першого кроку — створення ініціативної групи з боку керівництва й колег, які усвідомлювали необхідність оновлення існуючої виховної системи в академії.
• 2. Включення у плани новоствореної секції з патріотичного виховання та студентського життя, Ради з виховної роботи питань щодо діагностики поточного стану виховної системи академії, виховної роботи, розроблення стратегічних завдань (концепція виховної системи, концепція виховної роботи, оновлення положення про куратора академічної групи тощо).
• 3. Наступним кроком було проведення низки виступів на засіданнях ректорату, вченої ради гуманітарного факультету, академії, на загальних зборах кураторів щодо ознайомлення професорсько-викладацького складу й керівництва з теорією і практикою функціонування виховних систем, ініціювання нової виховної мети щодо створення моделі випускника академії; організація семінарів для кураторів щодо важливості системного підходу у професійній діяльності, зв’язку навчання і виховання.
• 4. Визначення часу на створення оновленої виховної системи — 2015;2017 рр.
• 5. Проведення комплексної діагностики виховної роботи в академії за модифікованою й адаптованою до завдань нашого дослідження комплексною анкетою вивчення думки студентів та викладачів «Концептуальне обґрунтування виховної діяльності» (анкета центру виховної роботи і кафедри «Організація роботи з молоддю») [5]. Використання методу експертної оцінки, самооцінки студентів дало можливість визначити приховані ресурси виховної системи академії, небезпечні локальні зони, що утворилися в результаті негативного впливу духовної кризи в суспільстві.
• 6. Конструювання моделі виховної системи, моделі управління нею, моделі випускника академії. Визначення критеріїв та показників ефективності функціонування оновленої виховної системи.
• 7. Робота групи випередження з попередньої апробації нововведень в обмеженому просторі виховної системи (гуманітарного факультету), щоб підтвердити доцільність їх включення в освітньо-виховний процес академії та визначити найбільш оптимальні форми і способи використання нововведень.
• 8. Розроблення програми виховання студентів «Професіонал і особистість» з реалізації концепції виховної системи академії.
• 9. Проведення низки експертиз. Під час проведення науково-педагогічної експертизи аналізуються і оцінюються: соціально-педагогічна значущість реалізації модельних уявлень; новизна задуму розробників; обґрунтованість концептуальних ідей і дій щодо оновлення освітнього процесу і виховання студентів; відповідність комплексу організаційно-педагогічних умов професійної підготовки студентів психолого-педагогічним вимогам в академії; прогнозована ефективність виховної діяльності; можливості науково-методичного забезпечення реалізації модельних розробок.

Управлінська експертиза спрямована на установлення відповідності положень, концепції виховної системи законом «Про освіту», «Про вищу освіту», «Патріотичне виховання дітей та студентської молоді», Стратегії інноваційного, наукового та економічного розвитку академії до 2025 року.

10. Перевірка ефективності оновленої виховної системи на всіх етапах експерименту та корегування програми реалізації концепції виховної системи.

Функціонування оновленої виховної системи передбачало активне застосування методів моделювання, проектування та програмування. В рамках виховної системи металургійної академії ми моделювали систему виховання технічного ВНЗ, систему виховної роботи, виховний простір, організаційно-методичну систему з виховної роботи.

Оновлення виховної системи було обумовлено: науково обґрунтованою концепцією виховної системи та моделлю управління нею; рухом від дезорганізуючого, деструктивного стану до динамічного; спрямованістю її компонентів до цілісного структурного об'єднання; усвідомленням і визнанням всіма учасниками освітньо-виховного процесу академії основної ідеї, цілей, завдань виховної системи та активної участі всіх суб'єктів в їх реалізації.

Вважаємо, що оновлення виховної системи залежить: від надання системі послідовного руху; від своєчасної, оперативної локалізації деструктивних осередків; від динаміки стабілізаційних процесів; від систематичності, послідовності програмного забезпечення виховної системи (програма виховання студентів «Професіонал і особистість» із реалізації концепції оновлення й розвитку виховної системи академії); від безперервного розширення і поглиблення зв’язків і відносин між структурними елементами і компонентами, вихованості студентів тощо.

Становлення оновленої виховної системи академії було обумовлено співвідношенням стабілізаційних і дезорганізаційних тенденцій на користь стабілізаційних. В академії такими дезорганізаційними були професійне вигорання викладачів, деструктивна діяльність окремих кураторів.

Функціонування оновленої виховної системи ВВНЗ обумовлено: реалізацією на практиці інтеграційного підходу в діяльності всіх категорій професорсько-викладацького складу; дотриманням єдиних вимог у вихованні, закріплених в керівних документах (Статут академії, Концепція виховної системи, Концепція виховної роботи в академії та ін.); комплексною реалізацією основних функцій системи; застосуванням інноваційних підходів та технологій у вихованні студентів.

Ефективність функціонування оновленої виховної системи багато в чому визначалася і залежала: від позиції керівників різних рівнів; від здатності створити в академії цілісний освітньо-виховний простір; від моделювання та проектування різних системно-структурних утворень і процесів (система виховної роботи, організаційно-методична система з виховної роботи, система підвищення педагогічної майстерності кураторів, розширення освітньо-виховного простору); від упровадження моделі виховної системи і освітньо-виховного простору в академії; від своєчасного запобігання та оперативного подолання внутрішньосистемних деструктивних дій та ін.