Брестська фортеця

Брестская фортеця

Представьте собі: ви лягли спати теплим літнім ввечері. Тихо. І раптом прокидаєтеся від оглушливого гуркоту, від того, що ваша будинок тремтить, та якщо з вікон з дзенькотом вилітають скла. Навколо горять і руйнуються будинку, тоді як у дворі тут де він скидаються чорні стовпи вибухів, у тому числі біжать, метаються перелякані, напівроздягнені люди, падають убиті, стогнуть поранені, плачуть жінки, діти. Так прокинулися 22 червня 1941 р. люди, жили тоді Брестської фортеці.

Их розбудила війна. Місто Брест перебуває у Білорусі. Поруч із ним, березі річки Буг, стоїть стара російська фортеця, побудована ще 1833—1838 рр. Перед війною в казармах і престижних будинках Брестської фортеці жили червоноармійці і командири, багато хто з дружинами й дітьми. В іншому березі Бугу стояли напоготові армії Гітлера. Ночами вони перекидали до кордону дедалі нові війська, в густих прибережних заростях маскували гармати, націлені на фортеця. У неділю 22 червня, о четвертій годині ранку, коли лише початком світати, ці гармати стріляють та контроль фортецею закрутилися німецькі літаки, засипаючи її бомбами. Заскочені зненацька, ще встигли прокинутися, люди гинули під руїнами будинків, падали під вогнем ворога. Сотні наших воїнів, жінок і новонароджених знищені були Брестської фортеці у те страшне перше ранок війни.

Фашисты думали, що це несподіваний удар принесе їм легку перемогу захоплюючою й вони швидко захоплять фортеця. Але коли його гітлерівські солдати увірвалися у двір фортеці, їх зустрів вогонь з кулеметів і гвинтівок. Атака було відбито. Наші воїни, які у живих, розпочали зброю. Ними командував майор Петро Гаврилов, капітан Іван Зубачев, полковий комісар Юхим Фомін та інші. Почалися важкі, довгі бої. Фашисти оточили фортеця, бомбили, обстрілювали і штурмували її з всіх сторін. Лежали на звалищі склади боєприпасів та продовольства — нашим воїнам бракувало патронів, нічого було їсти. Немає навіть води — водогін не працював. І коли люди намагалися підповзти до річки, їх зустрічав вогонь німецьких кулеметів. Фашисти вдень і вночі обстрілювали берег, сподіваючись, жага змусить залогу припинити опір. Захисники фортеці знемагали від спраги і голоду. Вони добували зброя терористів-камікадзе і патрони у ворога в рукопашних боях і продовжували боротися, відповідаючи вогнем і атаками на вимога фашистів здатися в полон. Над кріпаками воротами вони повісили полотнище, де було кров’ю написано: «Усі помремо, але з фортеці не підемо!».

Почти місяць йшла це. Брест залишився поза сотні кілометрів на тилу ворога. Наші війська відступили Схід. На фортеці як і билися з фашистами її захисники. Майже всі знищені були боях, і тільки деякі, поранені і знесилені голодом, потрапили до полон. Тільки після закінчення війни став відомий, що з захисників Брестської фортеці залишилися живими повернулися з полону на Батьківщину. Їх ми дізналися подробиці цієї боротьби, і імена її героїв.

Оборона Брестської фортеці увійшла у історію Великої Великої Вітчизняної війни як із самих героїчних її сторінок. У фортеці створено музей й побудований величний пам’ятник. Чимало учасників оборони посмертно нагороджені орденами і медалями. Брестської фортеці надали почесне звання «Крепость-герой». Мільйони людей з усіх куточків неосяжної нашої планети щороку приїжджають у Брест, щоб поклонитися пам’яті героїчних захисників Брестської фортеці. Прочитайте книжку: Смирнов З. З. Ми — з Бреста. М.: Дет. літ., 1972.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.