Гетьмани України

Межрегиональная академія управління персоналом РЕФЕРАТИ З ІТСОРІЇ УКРАЇНИ НА ТИМИ :

Гетьман Мазепа.

Іван Скоропадський.

3. Кирило Розумовський.

4.Кирило-Мефодієвське братство.

5.Повстання Декабристів Виконала: Терпиловська Анастасія Федорівна.

Студентка КПс.

МАУП КИЇВ 2000.

ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА.

Іван Степанович Мазепа (1687−1708) народився десь між 1632 й 1644рр. Походив із українських шляхтичів Мазеп-Колединських. Мазепа навчався в Києво-Могилянській колегії, а єзуїтський колегії у Варшаві. Службу почав при дворі польського короля Яна || Казимира як «покойовий дворянин». За його дорученням їздив до Франції ,Італії, Німеччини, в Голландії вивчав артилерійську справу. Ставши освіченою людиною, знавши польську, латинську, німецьку, італійську, французьку, татарську й голландську .Після Повернення Варшави, за дорученням короля їздив до Виговського (1659), до Юрія Хмельницького (1660). У 1663 відвозив Тетері Гетьманські клейноди. У цьому ж 1663 р. Мазепа залишив службу у короля і деякий годину живий у батьківському маєтку в Мазепинцях.

У 1669р. Мазепа почав служити в гетьмани Дорошенко в Чигирині, де дістав ранг генерального осавула, а потім писаря. У 1764 р. Дорошенко відправивши Мазепу у Крім й Туреччину просити військової допомоги, та на шляху його спіймали запорожці й хотіли стратити, але й Сірко не дозволив й відправив його до Самойловича .У Самойловича Мазепа швидко завоював довір"я, виховував його синів й виконував різні доручення .У 1682р, він ставши генеральним осавулом, а 1687р він зайняв посаду Гетьмана.

Маючи неабиякий розум й здобувши гарну освіту, Мазепа був видатним політиком, вправним оратором й водночас людиною хитрою та владолюбною.

З перших днів свого правління Мазепа сумлінно виконував повеління царського уряду і вірно служив йому. Вже 1688р відповідно до Коломацьких статей 1687р почалося будівництво фортець .

У березні 1689р вирушила на південь російська армія (112тис чол) под командуванням князя В. Голіцина. 20 апреля на р. Коломаку до неї приєдналося козацьке військо на чолі із гетьманом Мазепою .Вони розбили передові татарські зажени, й 20 травня підійшли до Перекопу. Алі через виснаженість військ, 24 червня війська коло Коломика розійшлися й направилися по домівках .

Союзники Росії у війні із Туреччиною -Польща, Австрія, Венеція — у кінці 1698 р. почали мирні переговори із Туреччиною й в 1699р в м. Карловцях, уклали мирний договір .Азов із навколишньою місцевістю залишався за Росією .На Дніпрі малі бути зруйновані фортеці .Росія припиняла виплату данини кримському хану. Отже від Коломацької заради 1687р, до початку Північної війни 1700р на вимоги царського уряду козаки брали доля в числених боях проти турків та татар, а селяни і міщани мусіли постачати російські війська, котрі проходили через їхні землі. Їх начальники безборонно притісняли, бо і просто знущались над місцевим населенням. Хоч Мазепа й здійснював деякі заходь, щоб обмежити розміри панщині й різних поборів у старшинських маєтках, повинності що їхнього мусіли виконувати посполиті, безперервно зростали, визиск їхнього збільшувався, посилювалося зубоження козацтва і міських низів. Усі це викликало незадоволення народних мас й призводило до масових повстань, котрі Мазепа за допомогою царських військ жорстоко придушував. Протягом листопаду 1708р відбувся ряд воєнно-політичних акцій .2 листопаду війська О. Меншикова взяли штурмом Батурин.12 листопаду у Глухові відбулася церемонія проголошення церковної Анафеми. Єдиним успіхом у ці тривожні дні для Мазепи ставши перехід на його бік, частини Запоріжців на чолі із кошовим отаманом Костем Гордієнко. Між тім події складалися не так на користь І.Мазепи.У травні 1709р царські війська полковника Яковлєва, зруйнували Сич, й знишили велику кількість козаків. Нервове напруження останніх місяців, жорстокі невдачі, провал планів та задумів, підірвали здоров"я Гетьмана .

Мазепа почав хворіти .Відчуваючи наближення смерти, він доручивши спалити документи, що належали йому, висповідався й тихо помер 2 жовтня 1709р, у селі Варниці, неподалік Бендер.

Іван Скоропадський (1708−1722).

Хоча Скоропадський й фігурував у планах Мазепи та підтримував ідею автономії України, ПетроІ погодився на його обрання, бо тієї був людиною старою і ненаполегливою. Скоропадський фактично не чинив опору царським реформам, але й і зробити міг небагато. Одразу после його обрання у 1708 р цар відрядив до Скоропадського свого намісника Ізмайлова та два російських полки, давши їм таємні вказівки заарештувати гетьмани якщо його дії викличуть підозру.Незабаром почала проводитися політика підпорядкування .Резиденцію гетьмани із Батурина перенесли до Глухова, поближче до Російських кордонів. Головнокомандуючим козацького війська був поставлений росіянин.На посаду управляючих територіями полків призначали чужинців й росиян. Уперше росіяни отримали на Україні великі землеволодіння. Навіть за видавничою правою здійснювався нагляд. Експлуатація українських ресурсів мала різноманітні форми. Між 1709−1722рр Україна винна був утримувати десять російських полків, розміщених на її територї. Десятки тисяч Українців посилали на працювати на будівництві Ладозького каналу та нової царської столиці Санкт-Петербурга. У 1719р українцям забороняли експортувати зерно безпосередньо на захід. Натомість смердоті повинні були возити його у російські порти Риги та Архангельськ, де воно та продавалося за встановленими урядом цінами. Нарешті, російським купцям створювалися пільгові умови для продаж до Гетьманщині своїх товарів, в годину як українці сплачували величезне мито за крам, що везли на північ.

Алі найбільш ударом для українців стало ті, що у 1722р Малоросійська колегія -урядовий орган Москви, що складався із шести російських урядовців, котрі постійно перебували на Україні - дістали право разом із Гетьманом ділити уладові .Це було б занадто навіть для терплячого Скоропадського. Він поїхав до Санкт-Петербурга просити царя переглянути цю справу. ПетроІ відмовив йому. І невдовзі повернувшись до Глухова старий гетьман помер.

ВІДНОВЛЕННЯ ГЕТЬМАНСТВА. ОБРАННЯ ГЕТЬМАНОМ К.РОЗУМОВСЬКОГО.

Після смерти Анні Іванівни із 1741р по 1761р царицею стала дочка Петра 1 Єлизавета Петрівна. При ній політику щодо України було б пом"якшено. Це пояснювалось як складністю зовнішньополітичного стану Росії й намаганням, у зв"язку із цим залучити на свій бік козацьку старшину, так й в певній мірі особистими симпатіями цариці. Виходець із України, козак Олекса Розумовський ставши улюбленцем Єлизавети.У 1744р вон приїжджала до Києва, де їй вручили прохання старшини про обрання нового гетьмани. Цариця прихильно поставилася до цієї просьби, але й кандидати гетьмани грабувала сама.

У 1750 р. в Глухові под наглядом царського представника відбулася рада, котра обрала гетьманом брата фаворита цариці-Кирила Розумовського.(1750−1764). Правління гетьманського уряду було б ліквідовано, царських урядовців відкликано, владі гетьмани підпорядковано Запорізьку Сич. Новий гетьман повністю діяв із волі цариці, роздавав багато земель українській старшині й російським дворянам, сприяв зміцненню козацької старшини як поміщиків-феодалів.

Ще в 1732р за царювання Анні Іванівни на Слобожанщині замість ліквідованих козацьких полків були створенні драгунські полки із царськими офіцерами на чолі. Туди і зараховувалася і частина козацтва. Алі це викликало велике незадоволення козацької старшини та козаків, й в 1743р козацькі полки на Слобожанщині були відновлені.

У 1754 р. були ліквідовані митні побори на порубіжжі Росії та України. У 1761р бачено універсал про виключене право козацької старшини на гуральництво. З відновленням гетьманства, підпорядкування Лівобережної України з Сенатові було б передана у Колегію іноземних справ. Однак гетьман не дбав про збереження такого правового статусу України й тому у січні 1756р Лівобережну Україну було б знов переведено до Сенатові, в якому утворено «особливу єкспедицию «для українських справ. Результатом суспільно-політичної діяльності гетьмани Розумовського стала судова реформа. Універсалом від 17 листопаду 1760 р гетьман запровадив новий порядок судочинства, із гідно із яким, генеральний суд очолювали 2 генеральні судье, а у склад входили вибрані від старшини представники шкірного із 10 полків.Того ж року полкові суди було б перетворено на городські, де розглядалися кримінальні справи.

Загалом судова реформа, здійснена Розумовським, відповідала інтересам козацьких старшин. 1763 р До Розумовський підготував на ім"я Катерини 2 дві чолобитні: про відновлення давніх прав України та про необхідність перетворення КиєвоМогилянської академії на університет та заснування університету в Батурині.АЛЕ реакція російського уряду на ці чолобитні, виявилась дуже негативною. І 10 листопаду 1764р вийшов царський указ про ліквідацію гетьманства. Після ліквідації гетьманства Розумовський залишився крупним поміщиком .Помер 9 января 1803 року похован в церкві Воскресіння Христового в Батурині.

КИРИЛО-МИФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО.

3 березня 1847р студент Київського університету Олексій Петров доніс царським владі про таємне товариство, яку він випадково виявив .Поліція відразу арештувала провідних членів товариства й відправила їхнього до СанктПетербурга. У результаті посилених допитів власті дізнались про існування Кирило-Мефодієвського товариства — першої на Україні організації політичного спрямування. Товариства складалося всього із десятка активних членів та кількох десятків співчуваючих. До групи входили молоді представники української інтелігенції на чолі із Миколою Костомаровим та Миколою Гулаком .Хоч Тарс Шевченка й Пантелеймон Куліш — підтримували із братством недуже стійкі зв"язки — їхні також арештували. Товариства було б нетільки малочисельним але й і обмеженим у своїй діяльності.Протягом приблизно 14 місяців товариство збиралось кілька разів на тривалі політичні та філософські дискусії, та підготували ряд положень до своєї програми. Найважливіші із цих положень сформульованих Костомаровим, містились у творі под назвою «Закон Божий (Книжка буття українського народу)» Серед пропонованих в ньому заходів були скасування кріпацтва, ліквідація юридичних відмінностей між країнами, доступність освіти для мас. Столицею федерації винен був статі Київ.Першою по шляху створення федерації винна був піти УКРАЇНА. Погоджуючись щодо загальних засідок, учасники групи, однак розходились в питанні про ті, що вважати першочерговим й найважливішим. Для Костомарова це був єдність й братство слов"ян; Шевченка палко вимагав соціального і національного звільнення укра"їнців, а Куліш наголошував на важливості розвитку укра"їнської культури. Попри відносно безневинний характер товариства царські власті вирішили покарати його провідних членів .Костомаров, Куліш та інші помірковані дістали вирок, що пердбачав заслання в глиб Росії терміном на рік чи понад. Гулака засудили до 3 років ув’язнення .А Шевченка віддали до солдатів, терміном на 10 років.

ВИСНОВОК Значення Кирило-Мефодіївського товариства важливе із кількох міркувань .Воно явило собою першу, хоч й невдалу спробу інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку; воно та привернуло увагу царського уряду до потенційної небезпеки зростаючої національної свідомості українців; ліквідація товариства дала сигнал до наступу антиукраїнської політики й ознаменувала вухо довгої безупинної боротьби української інтелігенції із російським царатом.

ПОВСТАННЯ ДЕКАБРИСТІВ.

Багато царських офіцерів, котрі брали доля в наполеонських війнах Європи, зазнали впливів політичних інститутів й цінностей Заходу і стали їхніми прибічниками. Повернувшись з перемогою, смердоті сподівались, що начебто ліберальний ОлександрІ упровадить в Росії реформи на західний зразок. Глибоко розчарувавшись, невелика група самовідданих армійських офіцерів, переважно представників найзнатніших родів Росії, утворили таємні товариства, що ставили собі за мітку повалення самодержавства й встановлення конституційного правління. Перше таке товариство — «Союз порятунку" — було б засноване у Петербурзі 1816р Десь через п"ять років воно та розкололось на дві окремі групи, щонайдалі перебували в Петербурзі, продовжувало розвивати республіканські ідеї. Не маючи сильного дроту, воно та зробило небагато. Зате Південне товариство, із осередком в Тульчині, на півдні України, де служив його керівник — полковник Павло Пестель, діяло ефективніше. Пестель переконав приєднатися до його організації іншу таємну групу — Товариства Об"єднаних Слов"ян. Йому також вдалося схилити на свій бік революційну Польську групу, що діяла на Україні .Таким чином, Південне товариство до 1825 р. із майже 30 офіцерів -змовників зросло до близько 160. Сформульована в документі под назвою «Руська щоправда» програма Пестеля був более радикальною, ніж програма північних конституціоналістів. Вона передбачала скасування всякої соціальної та політичної нерівності, модернізацією господарства країни, провід революційної верхівки, сувору централізацію управління. Члени Товариство об"єднаних слов"ян не поділяли централіських упереджень Пестеля., схиляючись до ідеї реорганізації імперії на федеративних засідках. Смерть Олександра І в грудні 1825р зненацька застигла ідеалістичнонастроєних революціонерів-дилетантів як Північного то й Південний товариств. Керівники Північного товариства зібрали под своїм командуванням кілька тисяч війська й вдалися до спроби скинути нового царя МиколуІ. Це повстання провалилося, а всіх його провідників заарештували .На Україні Південне товариство мало трохи більший успіх, провід у товаристві перейшов до Бестужева-Рюміна та братів Муравйових-Апостолв. Хоч смердоті і змогли переконати близько тисячи своїх солдатів приєднатись до повстання, але й великої підтримки із боці солдатів смердоті не дістали.Після тижня безцільних блукань, їзні сили були в щент розбиті вірними царю військами. Так повстання декабристів — цей перший в історії революційний вибух — зазнав катастрофічної поразки .