Оцінка радіаційних обставин в період формування сліду хмари після аварії на АЕС
Потужність дози іонізуючого випромінювання Р визначається, як відповідна доза випромінювання за одиницю часу Д/t. Потужність вимірюється в Р/год, рад/год, бер/год. Співвідношення рівня забруднення території з потужністю дози (рівнем радіації) відповідної місцевості становить Р (мбер/год)=0,009 П (Кu /км2). Експозиційна доза Д експ.(Кл/кг) — дозиметрична величина, при якій в 1 кг сухого чистого… Читати ще >
Оцінка радіаційних обставин в період формування сліду хмари після аварії на АЕС (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Встановлено, що при аварії на АЕС викид радіонуклідів за межі реактору енергоблоку являє собою розтягнутий у часі процес, який триває протягом 4−5діб. У той же час кількість і щільність радіонуклідів дуже висока. Для оцінки наслідків дії іонізуючого випромінювання на людину використовують наступніі одиниці вимірювання:
Експозиційна доза Д експ.(Кл/кг) — дозиметрична величина, при якій в 1 кг сухого чистого повітря утворюються іони, що несуть 1Кулон (Кл) електрики кожного знаку. Вона визначається тільки для повітря при гамма і рентгенівському випромінюванні.
Позасистемна одиниця експозиційної дози — рентген (Р). 1 рентген — доза опромінення, при якій в 1 см сухого та чистого повітря при нормальних умовах (20°С, 760 мм. рт. ст.) створюється 2,08×109 пар іонів. (1Кл/кг=3876 Р) Поглинута доза Д погл, грей (Гр) — дозиметрична величина, яка визначається енергією випромінювання поглинутого одиницею маси (Дж /кг) опроміненої речовини. Поглинута доза — це основна дозиметрична величина для оцінки радіаційної небезпеки.
Позасистемна одиниця — рад (рад). 1 Гр =100рад, а 1рад= 0,87 Р.
Еквівалентна доза Д екв, Зіверт (Зв) — дозиметрична величина для оцінки шкоди здоров’ю людини будь-якого складу іонізуючого випромінювання Д екв.= Д погл.•k як.,.
де k яккоефіцієнт якості, що характеризує залежність біологічно небезпечних наслідків опромінення людини від характеристики іонізуючого випромінювання. 1Зв = 1 Дж /кг. При k як =1, 1 Зв =1 Гр.
Позасистемна одиниця — біологічний еквівалент рентгену (бер). 1 Зв=100 бер, 1 рад=0,87 бер.
Активність джерела радіоактивного випромінювання Кюрі(Кu) характеризує кількість розпаду атомів радіонуклідів за одиницю часу. 1Кu відповідає 3,7•1010 розпадів атомів радіонуклідів за секунду (1 Кu=3,7•1010 1/с).
Активність радіонуклідів на Чорнобильській АЕС на момент аварії показана в табл.1.
Рівень забруднення території радіонуклідами П оцінюється активністю радіонуклідів на одиницю площі (Кu /км2).
Потужність дози іонізуючого випромінювання Р визначається, як відповідна доза випромінювання за одиницю часу Д/t. Потужність вимірюється в Р/год, рад/год, бер/год. Співвідношення рівня забруднення території з потужністю дози (рівнем радіації) відповідної місцевості становить Р (мбер/год)=0,009 П (Кu /км2).
Таблиця 1.
Активність радіонуклідів на Чорнобильскій АЕС на момент аварії, Кюрі (Кu).
Радіонуклід. | Період напіврозпаду,. | Активність радіонукліда, Кu. |
Нептуній. | 2,35 доби. | 7,2•108. |
Йод. | 8,04 діб. | 8,6•107. |
Стронций. | 50,5 діб. | 6,3•107. |
Ніобій -95. | 35,15 діб. | 1,3•108. |
Стронцій -95. | 29,12 років. | 6•106. |
Цезій -137. | 30 років. | 8•106. |
Плутоній -238. | 87,74 років. | 2,6•104. |
Плутоній -239. | 24 065 років. | 2,3•104. |
Плутоній -240. | 6537 років. | 3,3•104. |
В світі існує багато типів ядерних реакторів. АЕС побудовані в Україні базуються на водо-водяних реакторах з корпусом під тиском (ВВЕР — водо-водяний енергетичний реактор) і канальних уран-графітових реакторах (РВБК — водо-графітовий реактор). Вони належать до реакторів на теплових повільних нейтронах.
Після аварії на АЕС параметри зон забруднення місцевості радіоактивними елементами залежать від:
потужності та типу зруйнованого реактора ;
часу доби, коли відбулася аварії;
кількості викинутих з реактора радіоактивних речовин;
метеорологічних умов в місті аварії (напрямку і швидкості вітру, стану погоди).
Доза радіаційного опромінення, яку можуть отримати люди залежать від:
часу початку радіаційного опромінення робітників після аварії на АЕС;
відстані до району аварії на якій знаходиться ОНГ (в яку зону радіаційного забруднення потраплять робітники);
тривалості перебування в зоні радіаційного забруднення;
величини коефіцієнту послаблення радіації захисних споруд, де перебувають робітники (Кпосл).
Прогнозування радіаційних обставин після аварії на АЕС проведемо на конкретному прикладі.
На АЕС виникла аварія. Зруйнований один з ядерних реакторів типу РВБК-1000. В атмосферу викинуто 30% радіоактивних речовин. Час аварії-день. Метеорологічні умови в місті аварії наступні: вітер на висоті 10 м від поверхні Землі дме в напрямку ОНГ зі швидкістю V10= 1−2 м/с; хмарність — змінна (середня); об'єкт народного господарювання віддалений від району аварії на відстані Lx=30 км. Робітники працюють на відкритих майданчиках та в цеху впродовж 5 діб.
Визначити:
- 1) Розрахувати та накреслити межі зон радіоактивного забруднення та місце знаходження ОНГ.
- 2) В якій зоні радіаційного забруднення знаходиться ОНГ.
- 3) Час початку радіаційного опромінення робітників.
- 4) Яку дозу опромінення отримають робітники за 5 діб праці.
- 5) Виробити пропозиції по забезпеченню безпеки робітників при виконанні робіт в зоні радіаційного забруднення.
Для оцінки радіаційних обставин після аварії на АЕС використовуємо довідкові таблиці розміщені в Додатку 1.
Визначаємо категорію стійкості атмосфери.
Інтенсивність переміщення струмів повітря по вертикалі залежить від стану атмосфери в приземному шарі, який характеризується наступними параметрами:
Конвекція (А) — вертикальне переміщення потоків повітря з однієї висоти на іншу;
Ізотермія (Д) — характеризується стабільністю вертикального вітру і веде до застою радіоактивної хмари;
Інверсія (Г) — підвищення температури повітря із збільшенням висоти, призводить до осідання радіоактивних речовин на землі, що призводить до підвищення щільності радіоактивного забруднення.
По таблиці Б.1 «Категорії стійкості атмосфери» (Додаток1) по відомим: швидкості вітру (V10 = (1−2)м / с), часу доби аварії (день) та стану погоди (хмарність — змінна (середня)) визначаємо, що категорія стійкості атмосфери — конвекція (А).