История Росії 17 століття

История Росії 17 века.

У період Смутного часу у Росії склалася така ситуація: період правління Василя Шуйського велика група дворян виїхала до Польщу й домовилася про сходженні на російський престол Владислава, сина Сигізмунда. Було укладено блок з Польшей.

У цей час цар Василь Шуйський уклав політичний союз зі Швецією. Саме тоді польські війська брали в облогу Смоленськ, в якій було лише 400 захисників проти 10.000 осаждавших.

У бої під Клушиным об'єднані русско-шведские війська протистояли полякам. Шведи втікали з поля бою, ніж прирекли російські війська на поражение.

Починається боротьба російського народу проти засилля інтервентів. Взимку 1611−12гг. виникає перше народне ополчення. У тому 1612 г. у Москві проти поляків спалахує повстання. На вулицях йшло бій (брав участь у ньому який став у майбутньому відомий кн. Пожарський), але перше ополчення не змогло виконати поставленої задачи.

Інтервентам вдалося би досягти успіхів. Новгородські бояри пустили шведів із згоди, що Новгород і весь земля до Уралу входять до складу Швеції. Був зрадливо здан Смоленськ. Решта захисники встигли сховатися в Кафедральному соборі і підірвали самі себя.

У Нижньому Новгороді починає формуватися друге ополчення на чолі якого стають Мінін і князь Пожарський. У Ополчення входили посадські люди, дворяни, селяни, багато було представники інших національностей. Мета вони мали одна — звільнення Москви й створення власного правительства.

У 1612 г. Ополчення перебралося в Ярославль, де створено Рада всієї землі. Було створено програма боротьби з інтервентами і предателями.

Торішнього серпня 1612 г. відбувається бій із поляками у Москві. У районі Кримського броду відбувається захоплення обозу із зброєю і боєприпасами, що призначався полякам. У жовтні поляки капітулюють, і була освобождена.

Були розіслані грамоти за всі містам з повідомленням скликанні Земського собору для вибору нового царя. На престол постав син Філарета — Михайле Федоровичу Романов. Починається правління російською престолі династії Романовых.

Мінін отримав полковничий чин думного дворянина, а Пожарський був відправлений Можайск.

Феодальна монархія було відновлено. Росія ішла кріпакові праву.

Результатами Смутного часу стала втрата північних земель, руйнація міст, винищування майже половини російського населення, запущение земель. Та вона вийшла нової, оновленої після часів Смути. У Росії її відбулася поляризація сил. Загроза іноземного завоювання Росії згуртувала все патріотичні сили у стране.

Війни з Польщею та Швецією тривали. У 1613 г. Сигізмунд зробив Москву, але повернув назад через загрозу напади проти Польщу із боку інших городов.

11 липня 1613 г. Михайло Романов був вінчаний на царство.

У 1615 г. Михайло розпустив виборних покупців, безліч замінив їх іншими. Склад Земського Собору змінювався щорічно. Собор збирав податків і, власне, управляв державою Цар був у боці.

Протягом 1614−15гг. йшли переговори щодо в укладанні миру із Польщею, але у січні 1616 г. вони перервалися. Світ полягає у 1618 г. (Деулинский світ). в 1619 г. стався обмін пленными.

У 1616 г. укладено мирний договір зі Швецією, Росії довелося заплатити 20.000 золотих крб. репараций.

Усю владу у Росії зосереджується до рук однієї семьи.

У Росії її сталося злиття всіх галузей і князівств у єдиний економічно ціле государство.

1) У економічних відносинах починає складатися всеросійський ринок, з’являються мануфактури, розвивається сільське хозяйство.

2) У соціальних відносинах сталося остаточне закріпачення селян, юридичне оформлення котрого треба було здійснено в 1649 г. Соборним уложением.

3) У політичних відносинах йде прискорений процес перетворення сословно-представительской монархії в сословную.

У першій половині 17 століття спостерігається збіднення центру Росії, сільське і міським населенням скорочується. У 70 роки 17 століття, проти 70-ми роками 16 століття, обробляється близько 60% посівних площ. Та поступово з’являються ознаки який починається прогресу у сфері сільського хозяйства.

Відбувається посилення процесу заселення Волги і Дону.

Окраїнні райони Росії стали основними постачальниками продовольства на міста. З’являються всеросійські ярмарки, що зумовлює виробництву товарного хліба. Ринок вимагає нових і нових видів товару. Бояри стали перетворюватися на підприємців. Боярін Морозов, наприклад, був землевласником, купцем, лихварем, заводчиком.

Більшість ремісників почали працювати не так на замовлення але в ринок. Можна Знайти спеціалізація Росією. Розвиток сільського господарства і мануфактури вело до бурхливої торгівлі. Складаються ярмарки у Москві, Ирбитске, Архангельську, Макарьевске. У районі Макарьевского монастиря з’являються численні склади. Москва перетворюється на великий торговий центр (120 торговельних рядів). Московські торгові ряди представляють велику територію (торгували одночасно до 500.000 человек).

Росія торгувала з Англією, Данією, Голландією, Швецією, Польщею, Бухарою і Самаркандом (Туркменістан). Із Росії вивозилися хутра, сіль, полотно, олію, хліб, сало. Ввозили тонкі тканини, вина, прянощі, папір, парфумерні вироби, зброю, цінні изделия.

Вологодська, Тверська та інших. губернії були центрами із виробництва російського масла.

Розвиток торгівлі призвело до виданню низки законів політики меркантилізму, тобто. регулювання зовнішньої торгівлі, переважання вивезення над ввезенням. Йшов накопичення прибутку. У 1653 г. було встановлено вивізне мито, скасовувався внутрішній податок, збільшувалися мита із ввезення. У 1667 г. було прийнято статут. Іноземним купцям дозволялося торгувати лише у певних місцях і лише оптом. Торгувати вони тільки з російськими купцами.

Відбувається об'єднання країни у єдина держава єдиними законами. Йшов процес зміцнення феодально-крепостнических відносин. Починає складатися спадкове дворянське землевладение.

Селяни поділялися на 1) частновладельческих, 2) черносошных і трьох) палацевих. У 17 столітті іде процес посилення експлуатації селян. Постають нові категорії селян: крестьяне-бобыли, крестьяне-захребетники, крестьяне-воловники. Виділяються гулящі люди — батраки.

Поміщик мав би наділяти селянина землею і инвентарем.

У 17 століття відбувається розкол церкви нові і старообрядческую.

Також у середини століття починається війна селян і козаків проти Польщі. У 1654 г. Богдан Хмельницький звертається до царя Олексію з пропозицією прийняти Україну у склад Росії. Війна Росії із Польщею протривати до 1667 г., коли було підписано з Польщею «Вічний світ» (Андрусовский мир).

При підготовці даної роботи було використані матеріали з сайту internet.