Афганістан

Афганистан

(Исламское Держава Афганістан)

Площадь — 6 520 200 кв. км Населення — 16 700 000 людина Афганістан — країна крейдяних гір і пустельних плоскогір'їв. Через усю країну тягнуться потужні, величні хребти гірського масиву Гіндукуш, вкритого вічними льодовиками. Тільки після деякі перевали серед стосів ведуть стежки і шляхи, але взимку і вони стають непрохідними за сніжних завалів. Серед гір у річковій долині і столиця — Кабул.

Летом в Афганістані, дуже спекотно, взимку бувають сильні морози. Ріки тут мелководны, і із них не ходять суду. Влітку вже майже все губляться в пісках чи його вода розбирається на зрошення полів. На бурхливих гірських річках було збудовано декілька електростанцій. Води бракує і позаминулого літа, й узимку, тому люди селяться в долинах річок. А багато кочують відносини із своїми чередами з гірських пасовищам. Від річок афганці відводять зрошувальні канали — арики. Уздовж ариків ростуть високі тополі могутні карагачи.

На зрошуваних полях вирощують пшеницю, кукурудзу і бавовник. Виробництво зерна — головна галузь господарства країни. У садах ростуть абрикоси, горіх, мигдаль, персики, інжир, гранати, виноград. Багато сушених фруктів, і горіхів вивозять в інших країнах. Залізних доріг у Афганістані немає, і всі вантажі перевозять на автомобілях чи в’ючних тварин. Багато їхні схили зовсім позбавлені грунту, але передгір'я Північного Афганістану навесні покриваються високими травами. Тут стрімкі пасовища й сіножаті.

Леса займають лише п’ять% площі країни, переважно у горах, Сході. Тут ростуть дуб, гімалайський кедр, сосна, ялина, ялиця. Афганці збирають з диких кущів облепиху, ожину, лещину, шипшина, барбарис, заготовляють горіх, смолу, мед, віск. Тваринний світ Афганістану досить багатий. У горах ще можна зустріти снігової леопарда, тут живуть дикі кози і барани. Найбільший із баранів — архар — прикрашений чудовими закрученими рогами. На неприступних скелях можна розгледіти винторогого цапа. У лісах ще збереглися ведмеді. На рівнинах пасуться кулани (дикі осли), джейраны, антилопи, кабани. У передгір'ї, на рівнинах полюють плямиста гієна, шакали, вовки, яких, особливо багато. Вовки нападають на овечі стада, і тому пастухи тримають великих собакволкодавов. У горах і пустелях водяться отруйні змії: кобра, гюрза, эфа. Укуси паукообразных: скорпіонів, тарантулів, фаланг — також небезпечні для таких людей. А навали сарани часом гублять поля селян.

Оседлые афганці живуть у глинобитному чи складеному з сирцевого чи обпаленого цегли домі прямокутної форми. Дах пласка чи куполообразная. Будинок оточений високим парканом з сирцевого цегли. У кочових — чотирикутної форми шатро з шерстяний тканини. Кочівники на стоянках ставлять наметах в один-два низки. Зазвичай селище афганців збігаються з родовим підрозділом хель (клан чи кілька пологів) і має за його назву. Невеликі селища, які з будинків близьких родичів, називаються кири. Звичайна їжа афганців — хліб (додай) і чай. У меню входять також кисле молоко, овечий сир, фрукти й овочі. З м’яса готують суп — чарва, шорва, різні кебабы, приправляючи їх овочевими соусами, маринадами (ачар). Дуже кохані різновиди плову. Одяг афганців різниться залежно від племені, району проживання, соціального становища. Чоловіки носять довгу (по коліна і від) білу чи кольорову сорочку, широкі штани, безрукавку із чорного, червоного чи зеленого сукна з чотирма кишенями на полях з застібкою попереду. Неодмінною приналежністю є й халат з бавовняною чи шовкової тканини без застібок і липні — довше довгасте бавовняне покривало, заменяющее верхній одяг. головний убір — тюбетейка чи повстяний ковпак і люнги — чалма з 5—7 м тканини, зазвичай білого кольору. Одяг жінок складається з довгою, вільного покрою, вишитій по коміру сорочки з кольорового бавовняною тканини і що сягають до кісточки штанів. У кочівників жінки носять поверх сорочки кілька широких спідниць. При виході на вулицю жінка накидає темну чадру. Ще жінки носять різні срібні прикраси з сердоліком і лазуритом: сережки, кільця, носові прикраси, намисто, ожерелья з монет. Характерно для афганців вживання сурми (вважається, що насурмлені повіки захищають від очних захворювань).

Афганские килими ручний роботи відрізняються багатством забарвлення, красою візерунка, а майстрині, створюють ці візерунки, терпінням і старанністю. Афганістан — країна багатонаціональна, і звичаї, традиції, звичаї її мешканців також різноманітні. Пуштуни, які живуть у горах Півдні і південному сході країни, — войовничий народ. Чоловіки завжди носять при собі вогнепальну та холодне зброю. Основне заняття цього народу — скотарство і землеробство. Пуштунские кочові племена щорічно навесні переходять відносини із своїми чередами з Пакистану до Афганістану на гірські пасовища, але в зиму повертають назад.

На території країни живуть понад 20 народностей. Таджики живуть у центрі, північ від і північному заході, займаються землеробством і торгівлею. Узбеки здавна оселилися в північних провінціях і займаються переважно землеробством. Хазарейців вважають нащадками монгольських воїнів, які осіли колись, у центральних районах Афганістану і перенявших мову, звичаї і обряди місцевого, переважно таджицького, населення. Оскільки всі її сповідує іслам, то крім звичаїв і традицій, прийнятих в кожній народності, все афганці дотримуються загальні обряди мусульманської релігії. Народний свято року — навруз — йдеться у першого дня мусульманського календаря (20, 21 чи 22 березня). До цього дня шиють нове сукню, у спеціальних посудинах вирощують сходи пшениці та їх солодке страву суманак, наполягають особливий напою з видів фруктів. Релігійні свята свідомості всіх жителів країни — «йди фитр «(закінчення місцевого посади — рамазану), «йди курбан «(свято жертвопринесення). Збереглися в традиції й такі обряди, які мають древнє, доисламское походження. Наприклад, полум’я свічки не задувають, а гасять рукою; вогнища не заливають водою, а залишають догоряти. Діти бавляться тим, що роблять запускають паперових зміїв, взимку люблять витрачати час на сніжки. Афганці люблять фольклор, особливо героїчні пісні, у яких воспевается боротьба народу за незалежність, а також народних пісень — двовіршя (ландый) любовного, військового, сатиричного і іншого содержания.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.