Чехословаччина

Чехословакия

Чехословакия лежить у у самісінькому центрі Західної Європи. Її територія витягнута із Заходу на схід приблизно за 750 км, а напрямку півночі на південь відстань від кордону до кордону вбирається у 200 — 250 км. Територія країни дорівнює 127,8 тис. км., а населення — близько 15,6 млн. чол.

Чехословакия — високорозвинена індустріальна країна. За виробництвом душу населення багатьох основних видів промислової продукції Чехословаччина випередила Великобританію, Франції і др.

В виробництві сільськогосподарської своєї продукції на одного мешканця Чехословаччини належить чільне в Європі. Особливо це стосується цукрові буряки, жита, ячменю, картоплі. По густоті залізничної мережі Чехословаччина з країн Європи поступається лише Бельгії, Великобританії, Німеччини, а, по густоті автобусних ліній займає одне з перших місць у світі.

Чехословакия виділяється розвиненим машинобудуванням. Ця галузь дає близько половини усього експорту, у машинобудуванні зайнята третину всіх промислових робітників країни. У міжнародну торгівлю автомобілями і устаткуванням Чехословаччини належить одне з чільних місць. Індустріальне «обличчя» Чехословаччини визначають також вугільна промисловість (особливо видобуток коксівного вугілля). І чорна металургія; в останні роки значне його місце займає хімічна промышленность.

Как показує саму назву країни, у Чехословаччині живуть чехи і словаки — два родинних западнославянских народу, залюднили зайняту республікою територію ще півтори тисячі років тому я. Мова, звичаї, культура чехів та словаків в близькі східним слов’янам — російським, українцям, білорусам. Чехи живуть у західній частині країни, на про чеських землях. До їх складу входять історично сформовані області - Чехія, Моравія і чеська Сілезія. Словаки живуть у в східній частині країни, що називається Словакией.

Однако історичні двох братніх народів протягом тисячі років складалися по-різному. Словаччина ще X — XI ст. потрапила під владу Угорщини, тоді як чеські землі продовжували залишатися незалежними до початку XVI в. У XVI в. Чеський королівство або Угорщина з що входить у її складу Словаччиною було включено в багатонаціональну держава Габсбургів — Австрійську імперію, перетворену в 1867 р. в Австро-Угорщину. У ХІХ в. у Чехії швидко розвивалася промисловість, зокрема і важка. Словаччина ж залишалася відсталою аграрної областю, де кращі землі належали помещикам-венграм. Тільки 1918 р., після розпаду Австро-Угорщини та внаслідок Жовтневої революції, дві братні народу об'єдналися (ясна річ під тиском СРСР) в одна держава — Чехословаччину. Словаччини відводилася роль постачальника сировини, продовольства та дешевих робочих рук для промислово розвиненою Чехії. У Словаччину своєю чергою збувалися чеські товары.

Готовясь до Другої світової війні, гітлерівська германію прагнула захопити Чехословаччину з її розвиненою промисловістю. Англія й Франція, сподіваючись, що така захоплення допоможе Німеччини швидше розв’язати війну з СРСР, пішли шляхом змову з Німеччиною й погодилися на розчленовування Чехословаччини. Тодішнє уряд Чехословаччини піддало країни і відкрило кордону гітлерівським військам, попри протест народу, которыю вже приготувався боронити батьківщину, і згоду СРСР надати йому допомогу. Чеські області окуповані, і вони називатися «Протекторатом Чехії і Моравії». Словаччину Гітлер віддав перевагу оголосити самостійним державою, але насправді вона цілком від Німеччини. Закарпатську Україну, крайню східну область, окупувала фашистська Венгрия.

Осенью 1944 р. радянські війська увійшли до межі Чехословаччини. 5 травня 1945 р. у Празі спалахнуло повстання. На вулицях міста йшли запеклі бої. 9 травня радянські військ у результаті стрімкого маршу звільнили Прагу.

После розгрому окупантів Чехословаччина набула статусу народно-демократичної республики.

Чехословакия — країна старовинної міської культури. Ремесло і промисловість з’явилися торік у ній відносно віддавна. Ще середньовіччі у всій Європі були відомі центри видобутку срібла і свинцю — Кутна Ґора та Пршибрам. Ви вже півстоліття роблять у Чехословаччини скляні вироби і варять пиво. Чехи серед перших у Європі навчилися друкувати книжки. Понад 600 років є найстарший в Європі Карлів університет у Празі. Багато чехословацькі міста, багаті пам’ятниками старовини, оголошено історичними «заповідниками». І з них столиця Прага.

На старовинному гербі Праги написано: «Прага — матка місць», що означає «Прага — мати міст». Їй понад тисячу. Живе у Празі близько 1 млн. людина. З цією містом пов’язана всю історію чеського народу, й кожна епоха залишила свій слід образі нинішньої Праги. Прага з права вважається однією з найгарніших міст Європу. Вона мальовничо розташована по обом берегів р. Влтави, у ньому багато прекрасних архітектурних пам’ятників історії й зелені. У Праги, як кажуть архітектори, своєрідний силует, що створюється численними гостроверхими вежами, банями соборів і панівним над містом Паризьким кремлем — Градом. Чеський народ любить свою столицю й пишається нею. Недарма у піснях та древніх сказаннях її ще називають «Злата Прага», тобто. «Золота Прага».

Лучше всього Прага видно з пагорба Петршин, куди можна добратися в вагончику фунікулера. На пагорбі стоїть ажурна сталева вежа телецентру. Звідси, я з висот пташиного польоту видно все місто.

На горбкуватому Лівому березі річки Влтави височать численні монументальні будівлі Празького Міста. У тому числі - колишній міститься королівський палац та знаменитий готичний собор св. Витта. До речі, собор цей будувався майже 600 років й цілком завершено лише 1928 р. Владиславский зал палацу, побудований XV в., таким великим, що у давнину у ньому влаштовували кінні лицарські турніри. У підніжжя Градчанского пагорба розташований древній район Мала Країна. Тут зосереджені урядових установ і музеї. Тераси на схилах пагорба зайняті садами. Від Мала Країна району Старе Місце веде найстаріший з празьких мостів — знаменитий Карлів міст, прикрашений скульптурними фігурами і вежами при в'їздах. Міст побудований у XIV в. У центрі Старе Місця перебуває Староместская площа — свідок багатьох подій чеської історії. З півдня до Старе Місце примикає Нове Місце. Це теж старовинний район, але у теперішньому він сильно перебудований.).

Прага як місто-музей, як адміністративний і культурне центр країни, а й найбільший у Чехословаччини промисловий місто. Для промисловості Праги, як і всієї Чехословаччини, характерні великий асортимент і високу якість виробів. Прага виробляє верстати (в т. год. і із програмною управлінням), верстати, мотоцикли, автомобілі, локомотиви, хімічні вироби, тканини, холодильники, і ін. Дуже сильно розвинене виробництво й розробка медичного устаткування (в тому однині і виробництво «штучного серця», застосовуваного під час операції на серце).

Прага — найбільший транспортний вузол країни. Тут сходиться понад десять допомогою залізничних і понад 40 кримінальних автобусних ліній. Прага — річковий порт на р. Влтаве і, нарешті, великий аеропорт. Це місто пов’язаний прямими повітряними лініями з усіма великими країнами світу. Автобусний маршрут, що йде на північний схід, пов’язує столицю зі гірським районом Крконоше. Тут у мальовничих межгорных улоговинах розташовані центр текстильного виробництва Либерец і центри скляної промисловості Яблунець і Железни-Брод. Чеський скло — це таку ж усталене у світі поняття, як, наприклад, китайський порцеляна чи перські килими. Чеська стекольная промисловість випускає як побутові приналежності, а й складне обладнання тонкої хімії, і навіть будівельні материаля з міцного стекла.

Шоссе, провідне з Праги північ, перетинає густонаселену Палабскую низовину, майже повністю распаханную під посіви пшениці, ячменю, цукрових буряків. Північно-західне шосе веде через поля, виноградні сади, хмельники до Рудним горами і до найбільшому країні басейну бурого вугілля. Звідси Прага отримує паливо також електроенергію. На захід Праги йде шосе до р. Кладно, вона ж веде до курорту Карлови-Вари. Існує переказ, що король Карл I, який керував Чехією в XIV в., любив полює в тутешніх лісах. Одного разу вдалося поранити оленя, але вона, стрибнувши із високим скелі, потрапив у води гарячого джерела вони моментально зцілився. Король побудував близько до того джерела палац і багаторазово приїжджав сюди лікувати свої недуги. На згадку цієї легенди в Карлови-Вари на вершині скелі встановлено постать бронзового оленяти. Особливу популярність придбав цей курорт в XVIII в. На гористих, які поросли лісом берегах незамерзающей річки Теплі побудували місто з багатоповерховими будинками готелів і водолечебниц. Найбільший з карловарських джерел — Вржидло — б'є на висоту 12 метрів і щохвилини викидає 2000 літрів гарячої цілющої воды.

К південно-заходу від Праги, в півтора-двох годиннику у машині, розташований р. Пльзен. Тут перебуває існуючий понад сто найбільший у машинобудівний завод (належав свого часу концерну «Шкода», та продукує оружее).

Исторический центр Моравії, Брно, за кількістю населення — другий місто країни. У Брно перебувають машинобудівні заводи, зокрема тракторний, і текстильні фабрики. Неподалік Брно розташований р. Славков, колись називалося Аустерліцем. Тут у 1805 р. Сталося історичне бій між французької армією, і об'єднаними російськими та австрійськими войсками.

На сході Моравії перебуває р. Готвальдов, відомий весь світ своєї взуттєвої промисловістю. Тут розташовано взуттєвої комбінат «Світ», випускає на добу 130 тис. пар взуття, а рік понад 45 млн. (половину усього виробництва країни). Чехословацька взуття експортується у багато країн мира.

К півночі від Моравії розташована Северо-Моравская область. Її нерідко називають «сталевим серцем» і «кочегарнею» країни. Це головне угольно-металлургическая база Чехословаччини. Тут, м. Остраве, перебувають два великих металургійних комбината.

Словакия — гірська країна. Її перетинають хребти Карпатських гір. Найзначніші їх — Високі Татри й Низькі Татри. У високих Татрах упродовж десятків кілометрів, тягнеться суцільна гряда піків, найвищий зі них — Герлаховка — піднімається на висоту 2663 м. На південному заході Словаччини, за грядою Низьких Татр, лежить Подунайская низовину — найбільша низовину Чехословаччини. Тут сіють як пшеницю і кукурудзу, а й вирощують тютюн, ранні овочі, кавуни, дині і навіть рис. Місцеві виноградники — найбільші у стране.

***

(Как відомо, нещодавно Чехословаччина розділилася на Чехію і Словаччину, але, оскільки літератури кожне державами наразі практично немає, то, при підготовці доповіді було використано даних про єдину державу — Чехословакии.).

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.