Аналіз отриманих результатів

В силу неоднозначності і недостатньої достовірності вихідних даних розрахунки носять оціночний характер. Так як глибинні заміри пластових тисків майже не проводились, а час стабілізації недостатній для відновлення статичного тиску, тому не виключено, що розрахункові пластові тиски занижені. Нами розглянуті варіанти, які відрізняються радіусом контуру живлення: варіант 1 — Rк=3000 м; варіант 2 — Rк=5000 м і варіант 3 — Rк=7000 м.

Порівнюючи динаміку отриманих за розрахунковими варіантами пластових тисків від відбору газу з фактичними (рис. 3.21 -3.23), можна зробити висновок, що варіант 1 відповідає існуючій ситуації для всіх об'єктів. Оскільки введення горизонтів в розробку і, відповідно, залучення запасів проводилося поступово шляхом дострілу продуктивних інтервалів, а відтворити на ПЕОМ це неможливо, фактичні значення пластового тиску на початку розробки нижчі за розрахункові. Під кінець розглянутого періоду розрахункові і фактичні значення майже співпадають, що свідчить про майже повне охоплення дренуванням запасів. Згідно варіанту 1 об'єм заглибленої води на 2004.07.01 склав: по об'єкту І -317 тис. м³ (6,1%), по об'єкту ІІІ -474 тис. м³ (16,8%), по об'єкту ІV — 721 тис. м³ (7,7%). Отже, можна зробити висновок, що прояву активності водонапірної системи за період розробки об'єктів І, ІІІ та ІV не відмічалось.

Згідно з отриманими даними був розрахований підйом ГВК по об'єктах за формулою:

де — підйом ГВК, м;

• — різниця між початковим та поточним радіусом покладу, м;
• ? — кут падіння пластів.

Оціночні розрахунки показали, що підйом ГВК становить: по І об'єкту — 2,4 м, по ІІІ об'єкту — 7,1 м і по ІV об'єкту — 7,5 м.

Згідно промислово-геофізичним даним по цим горизонтам також відмічається підйом ГВК. Однак в деяких випадках причиною цього, швидше за все, є негерметичність затрубного простору в багатьох свердловинах, що сприяло перетокам води і, як наслідок, технічному обводненню свердловин.