Таїланд

Таиланд.

Реферат з економічної та соціальній географії світу виконав: Кузичев Антон 10 «А» клас 1999 г.

{Сдавался в місті Жуковському Моск. Обл, школі № 9, після закінчення 10-го класу, Кучеренко Галині Федорівни. Оцінка відмінно (5).1999г. }.

1. Загальні сведения..

ТАЇЛАНД (Thailand), чи Пратед Тань, Королівство Таїланд (від тай — назви групи місцевих племен і анг. land — країна), (до 1939 й у 1945;48 Сіам), держава робить у Південно-Східної Азії вже, на півостровах Індокитай і Малакка, омивається Андаманским морем і Сіамським затокою Південно-Китайського моря. Населення 57,8 млн. людина, переважно тайці, лао, і навіть китайці, малайці, мони і кхмери, перси і індійці та інших. Офіційний мову — тайський. Державна релігія — буддизм. Тип правління — конституційна монархія. Глава держави — король. Законодавчий орган — двопалатна Національна асамблея (Сенат і Палата представників). Столиця — Бангкок. Адміністративно-територіальний розподіл: 7 областей, які включають 73 чангвата (провінції). Грошова одиниця — тайський бат. Великі міста: Чиангмай, Пхукет, Тхон-бури, Сонгкхла, Накхонсаван. Прапор (див. рис.1).

Рис. 1.

Географическое положение..

ТАИЛАНД держава робить у Південно-Східної Азії вже, на півостровах Індокитай і Малакка, омивається Андаманским морем і Сіамським затокою Південно-Китайського моря. Межує ніяких звань і північному заході з Мьянмой, північ від і сході з Лаосом і Кампучией, Півдні з Малайзією. Таїланду — третє площею (загальна площа 514 тис. кв. км) держава робить у Південно-Східної Азії, після Індії, та Мьянмы.

Крайняя північна точка Таїланду — 20° 54' північної широти і між 99° 86' східної довготи.

Крайняя південна точка — 5° 68' північної широти і між 101° 13' східної долготы.

Крайняя західна точка Таїланду — 18° 38' північної широти і між 97° 49' східної довготи.

Крайняя східна точка — 16° 68' північної широти і між 105° 67' східної долготы.

2. Історія Таїланду..

2.1 Історія Таїланду з XII — до XX века..

Родина сіамських близнюків і блакитнооких сіамських кішок кількаразово змінювала імена. Давня історія Таїланду оповита таємницею: точних даних про виникненні народу тай немає. За деякими припущеннями, одна з племен спустилося до Сиамскому затоці з китайської провінції Сичуань. У рік, коли степова Орда натрапила на Русь (1238г.), тай, злившись з монами, заснували першу столицю свого королівства — Сукотаи, продержавшуюся всього 150 років. Її поглинуло інше тайське королівство — Аютия (Аютайя). Воно протрималось більш чотирьох століть, цей час у ньому правили 33 короля, а одноимённая столиця стала однією з великих у світі. Саме Аютия встановила в XVI столітті перші дипломатичні й торгові відносини із європейськими фахівцями, спершу — з мореходами-португальцами.

Аютия постійно вела війни з своїми сусідами: те з великої імперією кхмерів, те з королівством Бірма. У 1767 року бирманское військо спалило Аютию дотла. То справді був чорний день тайській історії: хто б міг сказати, відродитися чи знову незалежне держава. Але 500 тайських військових бігли в Кампучія де він стали проголошувати своїх лідерів королями. Возведённый на престол в 1782 року генерал Пья Чакри, під назвою Рамою I, поклав початок царствующей нині династії і заснував сучасну столицю Таїланду — Бангкок.

В ХІХ столітті країнам Південно-Східної Азії вже важко було опиратися бурхливому процесу колонізації. Але, попри територіальні поступки, Таїланд, тоді Сіам, ніколи було нічиєї колонією, виправдовуючи ще одне свою назву — Муанг Тань — Країна вільних. Назва Сіам, яким нагородили країну сусіди, походить від санскритського «сайяма» — «темношкірий». Однак у іншому написанні це слово означає «прекрасний», «сине-зелёный», якими насправді і постають погляду мандрівника пейзажі узбережжя Сіамського затоки. (Таїландом країна з 1949 года.).

Первые звістки про Таїланді привезли у Європу у початку XVII століття португальці. На середину уже минулого століття англійці захопили Індію та частина Бірми. У цей час французи зайняли Камбоджу і Лаос. Між володіннями англійських і французьких колонізаторів лежало велике феодальне держава Сіам. І Англія, й Франція прагнули захопити его.

В результаті розширення зрештою дипломати обох країн домовилися залишити Сіам самостійним державою. Користуючись військової техніки та економічної слабкістю країни, колонізатори нав’язали їй нерівноправні договори і перетворили їх у напівколонію. З Сіаму колонізатори вивозили рис, цінне тикове дерево і каучук, а ввозили туди промислові изделия.

2.2 Історія Таїланду в XX веке..

До 1932 р. в Сіаму була цілковита монархія, т. е. всю владу країни належала королю, та її там шанували, як бога. У історії Сіаму був випадок, коли член королівської сім'ї потонув з участю царедворців; вистачило б простягнути руку, аби врятувати потопаючого, але торкання до королю або до комусь із його сім'ї вважалося святотатством. І на цього часу прості смертні можуть наближатися до короля лише з колінах, а поблизу нього мають падати ниц.

В 1932 р. в Сіаму стався державний переворот. Було прийнято конституція, що обмежує права короля. Йому як і належала вища законодавча і судова влада, король залишався верховним головнокомандувачем збройних сил Сіаму і верховним покровителем пануючій там релігії — буддизму. Виконавча владу у країні належала Раді міністрів, який призначався королем. Але парламент міг висловити Раді міністрів недовіру, і тоді король мав призначити нових министров.

В1938 р. в Україні запанувала диктатура Пибулсонграма і очолюваної ним угруповання офіцерства.

В 1939 р. Сіам було перейменовано на Таїланд. Але нову назву, ні конституція не змінили міжнародне становище держави. Економіка і політика Таїланду продовжували залежати від англійських і американських империалистов.

В 1941 р. уряд Таїланду уклало військовому союзі з Японією, Україні розмістилися японські війська. Під час війни розгорнулося широке народне рух проти окупантів. У зв’язку з капітуляцією Японії 1945 року її війська було з Таїланду. Однак у країні запанували американці. Імперіалісти перетворили Таїланд одного з своїх опорних пунктів у Азії, втягли їх у агресивний військовий блок СЕАТО. У Таїланді будуються військові бази, прокладаються стратегічні дороги.

Во 2-ї світової воїні Таїланд брав участь за Японії. З 1947 (з перервами) Таїланд має фактично режим військової диктатури. У 1991 Таїланд має стався 17-ї (після 1932) військовий переворот. Відповідно до ухваленій у 1991 тимчасової конституцією вищою владою країни передано Національному раді по підтримці суспільного ладу, який функції контролю над діями перехідного парламенту і перехідного правительства.

2.3 Відносини Росії із Таиландом..

Не останню роль збереженні незалежності Таїланду зіграла Росія, дипломатичні відносини з якою було встановлено в 1896 р. Проте добрі відносини між Росією і Сиамом, точніше, між двома монархами почалися кілька років до цього. У 1883 року цесаревич Микола, майбутній російський імператор Микола II, робив велике подорож навколо світу. Після відвідин Японії Індії він дістався Таїланду, де була зустрінутий з королівськими почестями королем Рамою V. Монархи дуже сподобалися одне одному і швидко подружилися. Самі тайці трактують цю дружбу як зближення Сходу та Заходу. У 1886 р. Рама V в супроводі принца Ваджиравуты нанёс візит у відповідь до Петербурга. А десятиліття його другій й улюблений син Чакрабонкс, який доти навчався кілька років у Англії й жив у сім'ї середнього достатку, супроводжував з Росією сіамського посла. У Петербурзі він був розмістили в Зимовому палаці, в апартаментах для царствених осіб, і це разюче відрізнялася від те, що він мав у Англії. Відразу меси він було представлено Миколі II і вступив у пажеський корпус, який закінчив 1902 р. Принц швидко освоїв російську мову, перейнявся російської культурою, дуже не любив дивитися балет, особливо Матильду Кшесинську, і сам виступав у деяких спектаклях, часом перевдягаючись в жіночий одяг. У 1905 р. він побачив Катерину Десницкую, дочка судді з українського міста Луцька, і вони таємно одружилися. Коли Бангкоку дізналися про шлюб, принц був не містить права на престол. У 1907 р. вони народився син — принц Чува, якої в батьків відібрали і виховували б у королівської родини. У 20-ті роки палацеві інтриги сприяли розлучення. Катерина поїхала до Шанхаю, що й прожила на все життя. Принц Чува прожив життя при дворі та помер 60-ті годы.

Дипломатические відносини між СРСР і Таїландом було встановлено 1941 року, хоча фактично підтримувалися з 1947 года.

3. Природа..

3.1 Рельеф..

Более ½- території Таїланду займають ниці рівнини; майже всю решту — средневысотные гори. Західні і північні околиці Таїланду представляють складчато-глыбовые гори і горбкуваті гряди складені гранітами, вапняками, кристалічними і глинистыми сланцями. Головні хребти — Кун-Тан (2012 м), Танен-Таунджи (1964 м) і Билаук-Таунг (1513м) Найвища вершина Таїланду — гора Интханон (2595 м).

Северо-восточная частина Таїланду — велике плато Корат заввишки близько 150 м, складену горизонтально залегающими пластами червоних пісковиків.

На південному сході вздовж кордону Таїланду Кампучії простираються гори Кравань і Дангрэк.

Между областю гір ніяких звань і півночі і плато Корат Сході перебуває Менамская низовину. Південну (суженную) частина Таїланду займають переважно ниці рівнини, з яких височать невеликі масиви й гірські гряди заввишки до 1786 м.

Берега переважно ниці, місцями заболочені. Багато природних гаваней; вздовж західного береги, і півострова Малакка тягнеться ланцюг островів і скал.

Длина сухопутних кордонів 5100 км, берегової лінії — 2750 км. Площа 514 000 км2.

3.2 Клімат..

Климат Таїланду субэкваториальный, муссонный. Літній південно-західний мусон магістралі триває з кінця квітня незалежності до середини листопада, зимовий північно-східний — з кінця листопада по 2 лютого. Середньорічна температура в для рівнинних та передгірних районах 22—29°С (самий теплий місяць — травень), серед стосів північ від взимку знижується до 10—15°С. Середні місячні температури в невисоких районах від +22° північ від до +28° Півдні.

В більшої, широкої частини Таїланду 3 сезону: теплий сухий (зимовий), спекотний сухий (між зимовим і літнім мусонами) і спекотний вологий (літній). На півдні країни 2 сезону: спекотний менш вологий (зимовий) і спекотний більш вологий (літній). Опадів випадає понад 1000 мм на Менамской низовини, менш 900 мм на плато Корат, в гірських районах до 3000 мм (місцями більше) на рік. Тривалість дощового сезону від 6 до 8 месяцев.

3.3 Внутрішні води..

Речная мережу Таїланду густа. Для річок характерні різкі зміни водності протягом року й високі повені в сезон мусонні дощі. Майже всі річки починаються серед стосів північних районів і впадають у Сіамський затоку. Особливого значення у країни має ріка Менам-Чао-Прайя, найдовша і багатоводна ріка Таїланду. Її длина—1200 км (судноплавна протягом 400 кілометрів від гирла). Разом зі своїми притоками вона зрошує ті райони, де вирощується рис. По незліченним каналам — клонгам — вода відводиться з річки на рисові поля. З травня до жовтня, під час дощів, вся низовину, через яку тече Менам-Чао-Прайя, залита водой.

Другие річки: вздовж східної і лише частково північно-східній кордону Таїланду протікає ріка Меконг. Важливе значення має правий приплив річки Меконг — Мун. Уздовж західного кордону (частково) — ріка Салуин.

Озёра незначні; найбільше — Кам (у системі річки Меконг).

В життя таиландца багато визначає вода: від нього залежить врожай; каналами і річках врожай доставляють до міста на продаж; на вузьких довгих човнах — сампангах — підтримується сполучення між селами, розташованими на берегах рік і каналів. Багато села побудовано на палях над водою. Чимало людей живе у великих критих циновками човнах, особливо під час тривалих повеней. Адже река—далеко який завжди захисниця і годувальниця. У повінь вона стає жорстокою та авторитарною нещадної, як злий дракон народних казок. У ріках і каналах багато риби, і майже всі селяни займаються рыболовством.

3.4 Ґрунти..

В північної, широкої частини Таїланду найпоширеніші червоні грунту высокотравных саван, коричнево-красные грунту тропічних сухих листопадних лісів і гірсько-лісові краснозёмные; на полонинах річок — алювіальні і лугові. У південної частини Таїланду (включаючи зону, прилеглу до північному березі Сіамського затоки) — латеритные оподзоленные почвы.

3.5 Рослинність..

Таиланд лежить у зоні вологих тропічних лісів. Близько 65% його площі займають джунглі. У рослинному покрові Таїланду переважають листопадні тропічні (мусонні) лісу, у яких ростуть тикове і червоне дерева, сал, бамбук і інші. У найбільш вологих районах, головним чином горах, на піднесених околицях плато Корат, на перешийку Кра і севере-востоке приморській частини ростуть вологі вечнозелёные лісу. Основні породи цих лісів— диптерокарпации, хопеи, фікуси, панданусы й різні пальми. У приморській смузі Півдні розвинена мангровая рослинність. На плато Корат широко поширені савани і зарості колючих дерев і чагарників. На сухих (подветренных) схилах гір, у зоні 700—1700 м ростуть сосново-дубовые лісу, у верхній зоні гір — вечнозелёные кустарники.

В джунглях зростає багато цінних деревних порід. Жителі лісових районів одержують від цих дерев різні смоли, бальзами, камеді, лаки. Плоди деяких лісових рослин (мангустан, дурьян, банан) їстівні. Велике господарське значення мають пальми — кокосова і саговая. На схилах гір Північного району зростає тикове дерево. Його висота сягає 40 м, а діаметр стовбура — 2 м. Деревина тику виключно міцна, чудовий матеріал на будівництво кораблів і портових сооружений.

Животный світ..

Почти весь Таїланд належить до Индо-Малайской зоогеографической області. У лісах й у бамбукових заростях живуть найрізноманітніші тварини: носороги, слони, тапіри, тигри, леопарди, дикі кішки, білки. Як багато там мавп. Зустрічаються як макаки, а й людиноподібні — гібони. У саванах водяться антилопи, олені, здичавілі буйволи і дикі бики— гаур і бантенг. По всій країні, у лісах та з полів, маса змій, у тому числі чимало отруйних, наприклад «строкаті стрічки» і величезні королівські кобри.

Разнообразны птахи: фазани, павичі, папуги, птица-носорог, чаплі, сіамський краснозобый журавель. У річках — крокодили; різноманітні види риб (переважно карповые).

На лісорозробках використовують приручених слонів. Вони переносять колоди до річки і розбирають затори, які утворилися при сплаві лісу. Працюють слони лише кілька годин, проміжку пасуться і відпочивають у джунглях. У Таїланді збереглися і дикі слоны.

4. Население..

4.1 Загальна характеристика..

Таиланд — багатонаціональна країна, у якій налічується понад 30 народностей і племен, переважно етнічні групи тай: кхон тай (13,5 млн.), лао (4,5 млн.), шаны (до 55 тис.) та інші. Кажуть мовою тай, проте широко поширений і англійська, і зосереджені головним чином центральних, північно-східних і північних районах. З іншого боку, живуть китайці (близько 3 млн., в основному містах), малайці (понад 600 тис.) — Півдні, кхмери (350 тис.) — на південному сході. Європейців трохи (до 5 тис.).

Средняя щільність — понад 55 осіб у 1 км², а районах нижньої течії Менама, центральної та деяких менших південних провінцій (30% території Таїланду) зосереджено понад 50% населення (150—200 осіб у 1 км2). Сільське населення —, близько 80%. Міста, що існують уже населення понад 100 тисяч жителів, — Бангкок, Тонбури.

Свыше 85% самодіяльного населення зайнято у сільському і лісовому господарстві. Кількість робітників у промисловості, зокрема кустарної, перевищує 400 тис. Близько 40% населення неграмотно.

Контрасты між сучасним Бангкоком й іншою сільській провінцією — як, втім, й у межах міста між жителями різних його кварталів — відбивають соціальну напруженість, існуючу у країні. Злочинність — часто, як результат бідності - у Бангкоці та інших регіональних центрах вище, ніж у в середньому у країні.

4.2 Свята і торжества:.

Новый рік (1 січня) відзначається з 1940 г. на західний манер по григоріанському календареві.

Маха Обдимаючи — буддійський свято «всіх святих» (на згадку про 1250 учнях, присутніх щоб послухати проповідь Будди), що відзначається у численних храмах ходом зі світильниками (день повні у лютому). Усі магазини установи закриваються три дні.

В День династії Чакри (6 квітня) — в Ват Пхра Кео — із свічками, квітами, пахощами і благочестивими дарами відбувається обряд поминання предків правлячого короля. Єдиний день була в року, коли відчиняються двері королівського пантеону в Гранд Паласе.

13 і 14 квітня відзначають Сонгкран — таїландський свято буддійського року, свято води. Статуї Будд, рідних і близьких, просто випадкових перехожих обливають водою (іноді зі спеціального чана або із шланга) з загального примирення і захисту від злих впливів. Близько храмів за обрядом копрасай з піску будують маленькі чеди.

5 травня двір зазначає День коронації короля Пумипона Адульядета.

Начало польових робіт (7 травня) урочисто відзначається королівської церемонією зорювання на Санам Луанге на вшанування Свята першої борозни.

На травневе повний місяць доводиться великий релігійний свято — Висакха Обдимаючи. Цього дня переважають у всіх храмах відзначають потрійний свято: народження Будди, його просвітління і занурення в нирвану.

В липневе повний місяць відзначається — Асалаха Обдимаючи (свято на згадку про першої проповіді Будди п’ятьма учнями).

Варса — буддійський посаду — починається у липні - серпні Скао Парнса (початок тримісячного самітництва ченців у чернечих монастирях на період дощового сезону) і закінчується через місяці святкуванням Орк Парнса.

12 серпня відзначається дня народження королеви Сирикид. Нинішня королева вважається самої красивою історія Таїланду, її дня народження — дуже гарне свято у всій країні.

Королю Чулалонгкорну віддають почесті 23 жовтня (День Чулалонгкорна) в його пам’ятника перед будинком парламенту.

Тон Катхин, коли влаштовуються урочисті процесії й вони дарують подарунки ченцям, завершує в жовтні - листопаді період поста.

В листопаді, в ніч повні, відзначається недержавним, але занадто вже барвистий свято Лой Кратхонг: свічки, ароматні курящиеся палички та інші дари ставлять у паперові кораблики, часто у вигляді лотоса, і пускають їх за воде.

5 грудня — день народження короля Пумипона Адулядета. Це національний свято, як і народження королеви.

10 грудня — День конституції.

31 грудня — переддень року.

Если державні свята випадають на вихідного дня, тоді наступного дня також вважається нерабочим.

4.3 Традиции..

В Таїланді будь-яка голова вважається священної, верховної у прямому й переносному значенні, незалежно від цього, гідно чи ні вона виконує своє призначення. По тайскому повір'я, у голові сидить дух охороняє життя людини. Тому долучитися до чужій голові й навіть ласкаво взъерошить волосся — отже низу що, ні про що образити людини. Не можна штовхнути когось ногою — нижньої, а отже, знехтуваної частиною тела.

Для тайців хороший тон — стриманий тон. Ніяких фамильярных похлопываний під силу чи підвищення голоси: це викликає в жителя Таїланду почуття ніяковості. Якщо вже ви чимось незадоволені, краще стримати емоції, і спокійно все з’ясувати. Не кажете голосно — вас просто більше не почують! Тайський мову нагадує тихе спів чи, точніше, на пташиний щебет. Спробуйте щебетати водночас і - побачите, який матимете фантастичний успіх партнерів та обслуговуючого персоналу.

У тайців сильно розвинуте почуття власної гідності, що виявляється й у зовнішності, і поведінці (це надзвичайно помітно у сфері сервісу, де працює більшість тайців). Вони послужливі, але це послужливість будь-коли сягає самоприниження. Що б ви не подарували — матрёшку чи самовар, — можете не сумніватися, рано чи пізно це вийде в місцевому ринку. І це не заради бізнесу, а силу привычки.

Довольно суворо тайці ставляться до взуття: її потрібно було знімати перед входом у храм, а й у приватне житло. Якщо вас запрошують у гості і делікатно кажуть «можете не роззуватися», усе одно залишіть взуття у порога.

Сидеть схрестивши ноги (як ми у Середній Азії чи Індії) десь у селі - по тайським традиціям абсолютно немислимо навіть чоловіки: це завжди буде сприйнято як образу окружающих.

В Таїланді все всміхаються. Стриманий стиль, прийнятий у поведінці, зовсім не від суперечить духу жизнерадостности.

Во всіх-таки інших відносинах тайці цілком толерантні до чужого недоліків люди, по крайньої мері дуже тактовні. Вони дуже гостинні, радо зустрічають іноземців, тим більше туризм приносить країні чималий доход.

Религия..

Таиланд — земля Будди, і буддизм тут державна релігія. 95 відсотків населення сповідують його південний варіант, інші 5% складаються з мусульман, християн і послідовників Конфуція. Наочне свідчення любові тайців до Будди — безліч храмів, побудованих навіть у майже незаселених куточках країни, і навіть величезну кількість його зображень й ціла армія ченців. Усі тайські буддисти чоловічої статі починаючи з 20 років відбувають хоча разів у життя «духовну повинність», стаючи ченцями терміном від всього два тижні до трьох місяців. Тяготи аскези з лишком компенсуються особливо почесним статусом ченців. Ченцям заборонено займатися продуктивною працею, тому вони живуть фактично утримує в інших громадян. Відповідно до філософії буддизму, кожному, хто подасть ченцю, це добра справа зачтётся у майбутній життя, Отож обидва, подаючий і приймає, внаслідок квити і задоволені друг другом.

Тайцы дуже поважають духів, бояться їх розсердити і можуть, випрошують вони милості. Перед будинками, у дитсадках готелів і перед установами ставлять «будиночок духу»: то вони заманюють цього духу охороняти територію, а щоб сторож не спав, і був добрим, приносять йому їжу і питьё, квіти і духмяні палочки.

Как справжні буддисти, тайці поважають також старших, учителів і приватну власність. І (день повні у лютому) короля та королеви відзначаються як національні свята. Придворний етикет передбачає, що монарха не можна брати, тобто щодо нього не можна фізично прикасаться.

4.5 Бангкок — «МІСТО АНГЕЛІВ » ..

Столица Таїланду прокидається рано. Відкриваються магазини, крамниці, кафе. Нескінченне потік автомобілів і мотоциклів заполоняє вулиці. Крізь шум моторів чуються гучні голоси вуличних продавців газет. Вони лавірують між машинами, пропонуючи їх пасажирам ознайомитися з останніми новинами. Саме тоді машини пересуваються надто повільно, й у годинник «пік «на основних магістралях міста часто виникають пробки.

Таким Ви вперше побачите Бангкок. Місто здивує Вас незвичним поєднанням східної екзотики і західного модернізму. На відміну з інших міст Сходу Бангкок не чи може похвалитися древньої історією. Він є лише з XVI століття, а 1782 року засновник нинішньої королівської династії Чакри король Рама I переніс в Бангкок свою резиденцію з давньої Аютии, зруйнованої в 1767 року бирманскими військами. У таїландської столиці кілька назв. Офіційне — Бангкок, що у перекладі означало «місто дикої сливи » .

Когда-то так називалася маленька рибацька сільце березі річки Чао-Прайи, дома якої був закладено місто. Інше назва дали під час урочистої церемонії проголошення Бангкока столицею держави. Такого пишного і довгого найменування, напевно, не носить жоден місто світу — Місто богів, Великий місто, резиденція смарагдового Будди, Неприступна фортеця, Велика столиця світу, обдарована дев’ятьма коштовностями і багата величезними королівськими палацами, що нагадують райські житла і у тому числі править уособлення бога, місто, дарований богом Индрой і побудований Висанукамом. Але хто бангкокцы називають своє місто просто Крунг теп — «місто янголів » .

Бангкок дивовижно гарне. Будівлі, розташовані площею Санам Луанг: Національний театр, Державний музей, Таммасатский університет, зведені вже традиційному тайською стилі величні буддійські храми. Вулиця Силом — «Уолл-стріт «Бангкока; багато сучасних будинків із скла і бетону, де є представництва торгових оборотів і промислових фірм, банків, страхових компаній, ювелірні і антикварні магазини. З допомогою найбільшого проспекті Бангкока — Сукумвите, який вважається центром закордонного туризму, розташовані блискучі неоновими вогнями кафе, готелю, ресторани і нічні клуби. Невгамовний Чайна-таун, китайська частина Бангкока, з безліччю крамниць і майстерень, з шумним і строкатим торговим районом Сампенг.

В Бангкоку безліч ресторанів, у яких представлена хіба що вся кухня планети. Ведучи мову про ресторанах національної тайській кухні, як і раніше, що вони, зазвичай, перебувають у будинках, останніх побудований у традиційному таїландському стилі. Вони немає кабінетів і відвідувачі перебувають у одному великому залі з естрадою. Стільців теж немає. Столи перебувають у великих нішах в підлозі, і відвідувачі сидять у боках цих ніш. На естраді розташований оркестр, під акомпанемент якого одягнені в національні наряди дівчини виконують народні танці. Іноді на сцені під музику розігруються театралізовані уявлення древніх тайландських эпосов.

Классические культурних заходів — театральні постановки, виступи симфонічних оркестрів — у Бангкоці трапляються нечасто. Немає і офіційно працюючих казино. Краще вечірнє проведення часу у Києві - це незліченні заклади для розваги: ресторани з яскравим поданням до національному стилі, джаз — і пиано-бары, дуже популярно караоке, чудові дискотеки, нічні клуби і вар'єте. На курортах розваги нітрохи не поступаються столичным.

Можно присвятити вечір спортивним видовищ, добре що у Бангкоці таку ж екзотичні, як, наприклад, кухня.

Когда-то в Бангкоку було чимало каналів, по-тайски клонгов. Тому місто називали Венецією Сходу. У зв’язку з реконструкцією міста чимало їх засипали, а які у на відміну від венеціанських налаштовують зовсім на романтичну лад. До них тиснуться жалюгідні халупи міської бідноти, на воді різнокаліберні суденця, зогнилі борту яких залатані обрізками заліза. На бангкокских клонгах багато плавучих кафе, закусочних, господарських і продуктових крамниць. Стрімко проносяться «водні таксі «. Довгі моторні човни катають туристів з водних артеріях Бангкока.

Архитектура таїландської столиці різнолика і космополітична. Місто забудовується з допомогою іноземних фірм, й кожна вносить в обличчя Бангкока щось своє, позбавляючи її специфічних чорт, якими «місто янголів «можна від інших містах світу. Тут, у невеликому шматочку азіатською землі, зійшлися Схід й Захід і це у вигляді міста, успішно совместившего східну екзотику із західним модернизмом.

В Бангкоку близько чотирьохсот буддійських храмів. У променях тропічного сонця ошатно сяє ними позолота і блищать кольорові кахлі їх степ, від найменшого подуві вітерцю телефонують сотні дзвіночків, укріплених з обох боків вигнутих дахів. Храм Бенчам-обопит («Мраморный храм») — зразок національної архітектури. Він споруджено з білого мармуру, дах у ньому візерункова із червоної черепиці. Біля входу величезні кам’яні статуї, що зображують казкових вартою. Увінчує Бенчам-обопит, як і ще буддійські храми, символічне зображення змії, священного Таїланд має животного.

Бангкок — інтернаціональний місто. На його гучних базарах можна почути китайський говір — китайці привозять сюди із своїх ферм домашню птицю, свинину й овочі. Серед шовків і парчі сидять бородаті індійські купці. У місті багато європейських магазинов.

Утром тут столиці та інших містах першими демонструються обстрижені наголо в яскраво-жовтогарячих одежах. У руках них кошики чи миски. Це буддійські ченці почали збирання милостинь. По звичаєм кожен таїландець, хоча трохи місяців свого життя, повинен провести в монастирі, й у буддист зобов’язаний допомагати ченцям «чотирма потребами»: їжею, дахом, одягом і лікарським сировиною. Чернець немає права думати скоріш про матеріальних благах, торкатися грошей і до жінки, спати на м’якої ліжка, носити прикраси і є пополудні. Є ще близько 250 заборон — їх перерахувати неможливо. Ченці живуть на милостиню, ними і складають у спеціальні казанки і клунки — кухонь при монастирях немає. Зібрати милостиню начебто нескладно, але, буває, ченці забредають куди-небудь далеке від храму чи його запрошують в віддалений район. Ось і ходять ченці з усього Бангкоку, миготячи своєю помаранчевою одеждой.

Трезвоня проносяться рикші: вони возять сідоків на моторолерах. Просто вулиці стоять жаровні. На розпечених деревних вугіллі закипає гострий м’ясної соус «кари», їм поливають варений рис.

Окраины Бангкока нічим немає від села. Тут жителі сіють рис і рибалять. А у центрі розкішні особняки таїландської аристократії будівлі відділень американських, англійських і французьких фірм і банков.

5. Хозяйство..

5.1 Особливості формування економіки..

Первые племена тай з’явилися торік у басейні річки Менам до початку нашої ери, проте процес формування народу тай розпочалося основному 13— 14 ст. У цей час склалося і держави тай, яке досягло найбільшого розквіту в 14—18 ст., але потім внаслідок феодальних міжусобиці та міжусобних війн з іншими країнами занепало.

В 19 в. посилилося насичення Таїланд колоніальних держав (Англія, США, Франція), а згодом і інші капіталістичні держави нав’язали країні капитуляционный режим. Під час стику колоніальних володінь Англії та Франції в південному сході Азії, Таїланд спромігся зберегти політичній самостійності. У розвитку економіки Таїланду намітився ряд особливостей. У порівняні з іншими цього району, які потрапили в колоніальну залежність, Таїланд тривалий час був у меншою мірою об'єктом імперіалістичної експлуатації, що залишало змогу господарського розвитку. Тим щонайменше, до кінця 19 в. до рук іноземних, переважно англійських, монополій виявилися найважливіші галузі, зокрема видобуток олова і вольфраму, заготівля тикового дерева, банківську справу. Напередодні 2-ї Першої світової Англія контролювала до70% іноземних інвестицій і таку саму частку зовнішньої торгівлі Таїланду. Фактично Таїланд був превращён в напівколонію. Іноземний капітал робив ставку закріплення феодально-помещичьей власності на грішну землю і заснованої у ньому системи кабальної експлуатації селянства. У період між світовими воїнами в таїландської селі заглибився процес обезземелювання селянства. Позиції крім поміщиків, особливо — по верхівкової революції 1932, потіснила національна буржуазія, якої належали переважно дрібні підприємства рисоочистительной, харчової, лісопильної і текстильної промисловості. Ці роки відзначені виступами таїландського пролетаріату, зростанням боротьби селян за землю. Напередодні 2-ї Першої світової серед правлячих кіл Таїланду посилилися позиції прибічників прояпонской орієнтації; Таїланд взяв участь у війні за Японії. Скориставшись цим, Англія після закінчення спробувала домогтися монопольних прав у країні. Проте Англії зірвалася здійснити свої плани внаслідок експансії США, які у 1950 нав’язали Таїланду нерівноправні домовленості про військової допомогу й економічному «співробітництві». На 1954 втягли країну на агресивний блок СЕАТО, співробітництво у якому вимагало від Таїланду величезних військових витрат (близько 60% бюджету). Це поставило Таїланд в сильну економічну політичну залежність від США.

Государственный борг Таїланду в 1962 досяг 12 млрд. бат. Лише у 1962 вартість життя населення підвищилася на 6%.

5.2 Економіка Таиланда..

Таиланд — розвиваючись аграрно-индустриальная країна, економіка якої у залежить від іноземного капіталу. Основа економіки — сільське господарство (дає близько 60% валового національний продукт) і щодо розвинена гірничодобувна промышленность.

Большая частина землі є власністю помещиков-феодалов. Основна галузь — землеробство.

Развиваются підприємства машинобудування, хімічної, цементної, нафтопереробної промисловості. Ремесла (виробництво предметів домашнього побуту, художніх виробів). Іноземний туризм.

Сбор і виробництво (млн. т): риса-сырца — 13,7; каучуку — 0,42; кукурудзи — 1,6; цукрової тростини — 23,0. Обробляють також бавовну, джут, кенаф, маниоку, тютюн, тапиоку та інші культури. Розвинені тваринництво, рибальство, виробництво цінних порід деревини. Частка промисловості, у національному доході становить 26—27%. Найбільш розвинені гірничодобувна, деревообробна і текстильна галузі промышленности.

Производство і видобуток промислової продукції (тис. тонн): олова — 30, плавикового шпату — 300, свинцевій руди — 1,6, залізної руди — 40, марганцевої руди — 50,3, лигнитов — 680,3, цементу — 5000, електроенергії — близько 20 млрд. кВт.год. Останніми роками з урахуванням переробки імпортного сировини й матеріалів побудовано нафтохімічні, металообробні, машинобудівні підприємства. Отримала розвиток в обмежених обсягах кольорова і чорна металургія. Таїланд — світової экспортёр олова і натур, каучуку.

Лесное господарство — важлива галузь економіки Таиланда.

Протяжённость доріг (тис. км.): автомобільних — 43,9, їх близько 19 з твердим покриттям; залізниць — 3,8. Тоннаж національного торгового флоту 195 тис. рег. т. Морські порти — Бангкок (головний), Пхукет, Саттахип, Сонгкхла, Кантанг. Аеродроми міжнародного значення: Донгмыанг (біля Бангкока) і Хатъяй (півдні країни). Таїландчлен організації «План Коломбо».

Денежная одиниця — бат = 100 сантангам. По офіційним курсом 1962.

1 бат = 0,05 американського доллара.

Таиланд — конституційна монархія. Відповідно до тимчасової конституції (проголошена 10 листопада 1977) главу держави — король. Вищим законодавчим органом є двопалатна Національна асамблея (парламент), що складається з сенату (268 людина), призначуваного королем, і палати представників (357 людина), обраних населенням країни прямим голосуванням чотири роки. Виконавча влада належить уряду на чолі з прем'єр-міністром. Політичний орган правлячої військової угруповання — Національний політичну раду (НПС), наділений широкі повноваження. Усі політичні партії розбещені після державного перевороту 1976. Доти діяло понад 50 партій, у цьому числі Демократична партія, Тайська національна партія, Партія соціальної справедливості, Соціалістична партія Таїланду, Об'єднаний соціалістичний фронт, партія «Нова сила» та інших. комуністична партія Таїланду (заснована 1942) перебуває в нелегальному положении.

Валовой національний продукт для одну особу (дані на вересень 1997 року) — 3 022 доларів, хоча у 1995 року ВНП душу населення дорівнювало 1750 дол. в рік, що про підйомі економіки нашої країни (ще, порівнюючи показники з видобутку з корисними копалинами, виробництву сільськогосподарської продукції, видобутку електроенергії та т.д., ми дійдемо такого ж выводу).

5.3 Зовнішня торговля..

Внешняя торгівля має значення для економіки Таїланду.

Главные статті експорту — рис (понад 50% вартості, друге місце у світі за вивезенню), каучук, олов’яна руда, ліс (переважно тик).

Импорт: бавовняні тканини, нафтопродукти, продовольчі і промислові споживчі товари.

Основную роль у зовнішній торгівлі грають країни стерлинговой зони, і навіть Японія та США (відповідно 35—40%, 20—25% і 10—15%).

5.4 Загальна характеристика господарства та іноземний капітал в господарстві..

Таиланд — країна, основна культура якої історично склалася і з сьогодні - рис. Переважна більшість оброблюваної землі належить членам королівської прізвища, придворним, поміщикам. Але вони землю орендують лихварі і заможні селяни, які у своє чергу здають її дрібними ділянками безземельним селянам за половину врожаю.

В найважливіших галузях панує іноземний капітал. У 1960 прямі іноземні інвестиції оцінювалися в 1,4 млрд. бат. Понад 1/3 капіталовкладень належить англійської капіталу (видобуток олова, лісорозробки, банківське і страхову справу). Проте США, використовуючи привілеї, отримані з угод із Таїландом, практично зрівняла своїми панівними позиціями з позиціями Англії, а, по темпів зростання прямих інвестицій (головним чином торгівлю і транспорт) йде попереду.

Только в 1959—61 таїландські влада надала американським компаніям дозволу будівництво низки підприємств загальну суму капіталовкладень 210,4 млн. бат, а англійським компаніям — тільки 11 млн. бат. США значно випереджає Англію та інші капіталістичні країни у вивезенні державного капіталу: її частку припадає близько 80% іноземних позик, отриманих Таїландом. Засилля іноземних монополій сковує розвиток національного приватного й державного капіталів. Прийняті 1955—57 таиландским урядом заходи, зокрема будівництво державних цементних і целюлозно-паперових заводів, текстильних і тютюнових фабрик, викликали відсіч іноземних компаній. У ухваленій у 1961 шестирічної програмі розвитку Таїланду (1961— 1966) зроблено упор зроблено на отримання іноземної, переважно американської, «допомоги», призначеної значною мірою покриття величезних військових витрат, обумовлених через участь у СЕАТО.

5.5 Внутрішні відмінності..

Центральный Таїланд (близько 35% території) — велика низовинна долина річки Менам-Чао-Прайя з рясним кількістю осадів та родючими наносными ґрунтами. Тут перебуває основний центр виробництва й експорту рису — «рисова чаша» Таїланду. Возделываются також кукурудза, фрукти й овочі. Найважливіші галузі виробництва: рисоочистительная, лісопильна, текстильна, цементна, паперова, гончарна. Міста: Бангкок (столиця), Тонбури, Аютия.

Северо-восток (32% території) охоплює переважно плоскогір'я Корат — засушливий район із малими і нерівномірними опадами. Головне заняття населення — землеробство, переважно на родючих грунтах рівнинних ділянок (богарный клунь, кукурудза, джут, бавовник, касторове насіння), і навіть тваринництво (буйволи і той крупнорогатый худобу — 53% поголів'я країни, свинарство). Розвинене ремісниче виробництво пряжі, лакованих і різьблених дерев’яних виробів. Основні міста: Након-Рачасима (Корат), Убон, Удон-Тани, Конкен.

Север (19% території) — гірський район, покритий лісом, з кількістю опадів до 2000 мм. Подсечно-переложная система землеробства (рис, бобові, кукурудза, опійний мак), основа розробки тику. Є родовища нафти, горючих сланців, лигнитов. Розвинене кустарне, текстильне виробництво (шёлковой і бавовняною тканини), різьблення по сріблу. Основні міста: Чиенгмай, Чиенграй, Лампанг.

Юг (14% території) дає майже всю продукцію олова, вольфраму, свинцю у Таїланді. У сільське господарство переважає виробництво каучуку (90% всього збору Таїланду). У прибережній частини великій ролі грає рибальство, зокрема морської промисел. Основні міста: Након-Сритамарат, Сонкла.

5.6 Сільське хозяйство..

Сельское господарство дає близько 70% національного доходу. Панує феодально-помещичья власність. Поміщикам і кулацкой верхівці належить понад 60% оброблюваної землі. Близько 80% селян орендує землю головним чином кабальні умови издольщины, виплачуючи 50—75% врожаю. Оброблювана площа становить 15% території Таїланду. Штучно зрошується менш 1/5 оброблюваних земель. Лише 3% господарств користуються сільськогосподарськими знаряддями. Для найважливіших сільськогосподарських культур характерна низька врожайність (рис — 1,3 т із гектара). Основна галузь сільського господарства — землеробство. У 1991 оброблялося 6,4 млн. га, у тому числі до 90% працювали під рисом (збір 7,8 млн. т). Головний рисопроизводящий і рисоэкспортный район — центр Таїланду (55% цьогорічного валового збору). У посушливих районах півночі і північного сходу Таїланду вирощують кукурудза, бобовими культурами, арахіс, поширена також суходольная культура рису. На півдні і південному сході зосереджено виробництво каучуку .

Животноводство носить підлеглий характер. Найбільше значення має тут вирощування буйволів, основного тягла сільському господарстві (6,8 млн. голів). Повсюдно розводять свиней і домашню птицю. Під лісом зайнято 3/5 території; важливого значення мають заготівлі тику (105 тис. м3), іншої деревини (1176 тис. м 3). Населення приморських і річкових районів займається рибальством. Загальний улов риби — 295 тис. тонн, у тому числі 70% рахунок морського промысла.

Выращивание рису потребує великого лікарського праці, а сільськогосподарська техніка тут відстала. Орють на буйволах по заболоченій землі. Врожай прибирають із човнів серпами, при цьому багато зерна пропадає. Молотять рис, ганяє буйволів по кулям. У період визрівання рису великої шкоди приносять гризуни, раки, комахи, птахи. Боротьба ними нелегка.

Не менш тяжкий працю на каучукових плантаціях і лісорозробках. Особливо доймають робочих різні насекомые-паразиты і п’явки. Дуже поширені шлункові захворювання і малярія. Часто люди хворіють, котрий іноді від укусів отруйних змей.

6. Промышленность..

Промышленность Таїланду розвинена слабко. Перед промисловості доводиться 10—12% (без кустарного виробництва — 6 — 8%) національного доходу; у ній зайнято 8% самодіяльного населення. Найбільш розвинені видобуток копалин і первинна обробка сільськогосподарської продукції. З 15 960 підприємств (1958) понад 60% становлять рисоочистительные, лісопильні, текстильні і харчові. Там зайнято 72% промислових робітників. Важливе значення має видобуток руд вольфраму (одне з чільних місць у світі). До того ж розробка родовищ олова (14 тис. тонн олова виплавлено в 1962, 5-те місце у капіталістичний світ) й у меншою ступеня вольфраму і свинцю, флюорита, сурми, коштовного каміння. Промисловість зосереджена містах Чиенгмае, Корате, Након-Сритамарате й у столиці - Бангкоку.

Основные центри видобутку олова — острів Пхукет, Яла, Патани, Краби. Поблизу Канчанабури видобувають залізну руду, у районі Чантабури — золото і самоцвіти (сапфіри, рубіни). У обробній промисловості переважають дрібні підприємства. Рисоочистительные заводи зосереджено Бангкоку і Тонбури. Є також цементні (Бангкок), цукрові (Чонбури, Супанбури, Уттарадит), лісопильні виробництва [Бангкок, Тонбури, Након-Саван, Након-Рачасима (Корат)], целлюлозно-бумажные (Канчанабури) фабрики. Кустарне виробництво шёлковой і бавовняною тканин (Чиенгмай, Чиенграй, Након-Ра-чадима), гончарних виробів (Бангкок, Аютия), різьблення по сріблу, дереву (Бангкок, Чиенгмай, Чиенграй). Енергоресурси розвідані слабко. У північних районах є поклади нафти і бурого вугілля (запаси, за оцінкою, св. 150 млн. т). Запаси «білого вугілля» оцінюються 3 млрд. квт-ч, виробництво електроенергії складає ТЕС (у Бангкоку— 75 тис. КВт). У 1964 було завершено будівництво ГЕС в Янхи (початкова потужність 150 тис. кет). У північних і південних районах (Краби) ведеться видобуток бурого вугілля.

Правительство Таїланду вживає заходів у розвиток промисловості з участю іноземного капіталу. У місті Сураттани будується нафтоперегінний завод потужністю 1,5 млн. тонн на рік, який працюватиме виключно на привізному сировину. У Бангкоку та її передмістях — 3 автоскладальних підприємства. Проте іноземні капіталовкладення направляються головним чином виробництво текстилю, папери, продуктів харчування, що ставить за тяжке становище місцеві компанії. У 1962 внаслідок конкуренції іноземних товарів закрився ряд великих підприємств, зокрема текстильна фабрика в Тонбури.

7. Збройні силы..

Вооружённые сили складаються з сухопутних військ, ВПС і ВМС. Загальна кількість 211 тис. людина. Верховний головнокомандувач — король, безпосереднє керівництво збройними силами здійснюють національний політичний Раду і генштаб.

Сухопутные війська (141 тис. людина) складаються з 1 бронетанкової дивізії, 6 піхотних дивізій, включаючи 4 танкових батальйону. З іншого боку: 3 полкових бойових групи, 4 повітряно-десантних батальйону, 1 дивізіон ракет («Хок»), 5 рот армійської авіації і кілька окремих спеціальних частин 17-ї та підрозділів.

На озброєнні: понад 150 легких танків, понад 300 БТР, близько 400 артиллеристских і зенітних знарядь, 40 установок ЗУР, близько 90 відсотків легких літаків, понад 170 вертольотів і інша військову техніку. ВПС (43 тис. чол.) мають близько 150 бойових літаків, понад 100 вертольотів. Включають ескадрильї: 1 — винищувачів-бомбардувальників, 7 — для боротьби з повстанцями, 1 — розвідувальну, 3—транспортные, 2—вертолётные, 1 — допоміжної авіації. Є 4 батальйону аеродромної охорони.

ВМС (28 тис. людина, зокрема 8 тис. морських піхотинців) мають 3 фрегата, 26 сторожових кораблів, 3 ракетних і 20 сторожових катерів, 30 катерів берегову охорону, понад 40 десантних кораблів, 1 патрульну ескадрилью базової авіації, 1 бригаду морської піхоти (3 піхотних батальйону, 1 артиллеристский дивізіон). Основні ВМБ — Бангкок і Сат-тахип.

Вся військова техніка й — іноземного (переважно американського) виробництва. Збройні сили комплектуються з урахуванням закону про загальної військового обов’язку. Термін дійсною військової служби 2 року. Крім Збройних Сил Таїланд має є: добровольчий корпус оборони (52 тис. людина) і прикордонна поліція (14 тис. людина, 54 вертолёта).

8. Транспорт..

Железные і шосейні дороги будувалися у Таїланді з єдиною метою вивезення продукції гірничодобувної в промисловості й рису на зовнішніх ринках. Довжина залізниць 3517 км, шосейних — до 10 000 км. По 6-річній програмі реконструюються шосейні дороги, котрі пов’язують завжди. Залізниці пов’язують Таїланд з Мьянмой, В'єтнамом, Малайей, Сінгапуром, Кампучией.

Морские перевезення, і навіть міжнародні авіасполучення здійснюються у основному іноземних компаній. Важливу роль у внутрішньому вантажообігу грає річковий транспорт. Довжина судноплавних шляхів, включаючи численні канали, дорівнює 3109 км. Провідні порти країни— Бангкок, Сонкла.

9. Спорт і розважальні игры..

С лютого до квітень проводяться захоплюючі «змагання драконів" — паперових зміїв, в яких дракон — «чоловік» Чула повинен примусити дракона- «жінку» Пикапо приземлитися у власному полі.

Такрав -гра, в якої м’яч спритно посилають через сітку на полі противника, використовуючи у своїй будь-які частини тіла.

Тайский бокс можна охарактеризувати як бокс вільного стилю, хоча у ньому й існують жорсткі правила. Змагань передують й різні церемонії; поєдинок супроводжується музикою.

Для «рибних змагань» вирощують які мають сильними плавниками 8 — сантиметрових риб і у маленькому акваріумі нацьковують двох самців друг на друга. Для тайців, люблячих змагання та видовища, особливо жителів півдня, завжди бажаним розвагою є півнячі бои.

10. Достопримечательности..

10.1 Історія розвитку..

Памятники художньої культури Таїланду сягають бронзовим віці, свідчення цього кераміка з поховань, зразки яким ви можете побачити у музеї. У перші століття нашої ери біля цієї країни розвивалося монское і кхмерское мистецтва, які послужили основою тайській культури, створивши численні храми, масивні, з ювелирно-тонкими деталями статуї Будди. Національне тайське мистецтво початок активно розвиватися під егідою буддизму з XIII століття: будувалися своєрідні храми (таких ніде більше немає), в скульптурі вироблялися характерні для Таїланду графичные витягнуті форми. У період розквіту Сіамського держави — в XIV — XIX століттях — з’явилися міста з лиця прямокутної плануванням, обнесённые цегельними стінами з зубцями як аркушів лілії. Палаци і храми багато прикрашені кольорової мозаїкою, складної розписом і розпочав різьблення. Як багато таких храмів у Бангкоку. Створювалися численні твори скульптури, пластична промовистість якої поступово губилася, поступаючись зовнішньої декоративності. З чотирнадцятого відома стінна живопис — розписи на теми життя Будд у Аютайе (XIV в.), сцени зі «Тосачаты» і «Рамаяны» в храмах Бангкока (XVIII — XIX вв.).

Западное вплив початок відчуватися Таїланд має з кінця ХІХ століття. Але втратила свого екзотичного тайського особи. Особливо це химерне поєднання древнього Сходу, і сучасної західної мегаполіса вражає у Бангкоці, де зросли будинку численних банків, офісів, готелів на кшталт сучасної «інтернаціональної» архитектуры.

10.2 Скарби человечества..

Аютия Руины древньої тайській столиці лежать на острові при злитті річок Менам-Чао-Прая і Пасак. Місто, овальний у плані, був колись обнесений 12-километровой стіною, почасти збереженої і по нашого часу. У центрі острова перебувають історичний парк і руїни древнього королівського палацу. У північній частині майже не зачепила часом палац принца-наступника, де нині розташований музей.

Бан-Чианг Самые древні зразки кераміки знайшли в північно-східному поселенні Бан-Чианг на високогірному плато Корат, що було заселене вже у IV тисячолітті до Різдва Христове. Вироби з кераміки, виставлені Національному музеї Таїланду у Бангкоку, ставляться до трьох періодам. Найбільш ранні урни, де зберігали попіл померлих, прикрашені шнурообразным декором. Згодом їхня краю червоного кольору стали стовщеними, але в білої поверхні з’явилися гравіровані візерунки. На керамічних посудинах останнього періоду з’явилися спіралеподібні візерунки та інші геометричні фігури.

Сукотаи.

Весьма цікавий з погляду археології Сукотаи, як інші міста неподалік, оточений стіною і захисними ровами. Як вважати, королівські палаци в давні часи будували дерев’янний, і тому від нього не залишилося ніяких слідів. У Сукотаи можна розрізнити залишки високорозвиненою (і нагадує кхмерскую) системи каналів, водоймищ і ставків. Місто було грунтується китайськими поселенцями, появою в цих місцях в XII столітті.

Туан-Гаи і Хуаи-Кха-Кхенг.

Оба заповідника для дичини займають 320 000 гектарів поруч із бірманської кордоном. Образ ландшафту визначають невеликі пагорби, долини і рівнини, котрі з поступом водних потоків постійно змінюються. З іншого боку, багато невеликих озер, ставків і болотистих рівнин. У високих районах переважає вічнозелена рослинність, а низинах ростуть листяні дерева і бамбук. На території двох заповідників як сьогодні різні племена, лише близько 4000 человек.

10.3 Об'єкти туризму Бангкока..

Гранд Палас чи Великий Королівський палац резиденція королів Сіаму, розташований у центрі міста березі Менам-Чао-Праи. До комплексу Гранд Паласу входять палаци Чакри, Дусит, Маху Прасад і Амаринда, де проходить коронація тайських королів. Але тут перебуває знаменитий храм Смарагдового Будди, нагадує казковий город.

Храм Ват По — незвичайних розмірів постать Лежачого Будди (за його перехід у нірвану): 49 метрів за довжину, і 12 метрів за висоту, лише ступні Лежачого Будди мають довжину 5 м.

Храм Ват Арун — Висхідного сонця розташований правому березі Менам-Чао-Праи у колишній фортеці Тхонбури, одна з головних храмів города.

Золотая гора — буддійський храм на штучної насипу заввишки 78 метрів, де у центральної пагоді поховані останки Будды.

Монастырь Тримитр — зі статуєю Золотого Будди з чистої золота заввишки 5 метрів і вагою 5,5 тонны.

Лак Муанг — гігантські гойдалки поруч із Гранд Паласом — дві величезні тикових стовпа із різьбленою поперечиною, встановлені для браминских обрядов.

Плавучий ринок. Бангкок раніше називали Венецією Сходу: житлові квартали розміщувалися уздовж ріки Менам-Чао-Праи, її приток і клонгов. Кількість клонгов (каналів) сягала 170. Тепер їх більш 140. Усе життя проходила на воді. До нашого часу зберігся звичай: рано-вранці на Плавучому ринку йде торгівля з човнів, до середини дня базар розпливається у різні стороны.

Крокодиловая ферма — місце, де проходить екзотичне шоу під назвою «Ловля крокодилів руками», у якому беруть участь люди, крокодили і змії. На фермі понад 50 відсотків тисяч крокодилів та її невеличкої зоосад, де можна подивитися ручних левів, мавп, удавів, сфотографуватися із нею, покататися на слонах.

12. Специфічні особливості..

12.1 Питание..

«Санук» — дух життєрадісності і лёгкости буття, якого прагнуть все тайці, — переважає й у підході до їжі. По багатству і розмаїттям вишуканих національних рецептів Таїланд давно вирвався одне з чільних місць у світі. Основа їжі тут рис — плюс овочі, фрукти і прянощі. З м’яса переважно свинина і домашня птах. Коронний номер тайській кухні - морепродукти: але є ще й страви з прісноводної рыбы.

В на відміну від Японії та Китаю, палички для їжі тут не ходу. З іншого боку, тайська кухня дозволяє відпочити від ножа, оскільки все заздалегідь очищено, дрібно нарізано, размолото. Тайці користуються ложками і виделками, якими змішують їжу, і будь-коли ображаються, якщо іноземець не знає цих прийомів. За правилами, спочатку накалывается рис, а потім уже щодо нього додається решта. Традиційний обід у національному стилі закінчується рисового лепёшкой на кокосовому молоці і збитими вершками з фруктами, а вечерю — супом, після якого подають солодке і фрукты.

Традиционный тайський вечерю — це святковий хаос з основних страв, десертів, холодних і гарячих закусок, фруктів, і супів. Починайте вечерю хоч із морозива, хоч із філіжанки кави — ніхто на вас пальцем показувати нічого очікувати. Невід'ємна частина будь-який трапези — супи, зазвичай, едятся паралельно з всіма іншими стравами, по дві-три ложки, щоб освіжити стомлену порожнину рота. Якщо ж ви хочете в тайською ресторані дотриматися європейські підвалини, то замовляйте кожну зміну страв окремо, інакше усе почне принесено одночасно.

Тайская кухня може бути надто гострої: її годі уявити без соусів і прянощів. Запивати страви належить лише безалкогольними напитками.

12.2 Разное..

По ухваленого Таїланді літочисленню, пов’язаному з Буддой, 1999 рік є 2542 роком.

Время відрізняється від московського на 3 години влітку, і 4 години зимой.

Контуры Таїланду на географічній мапі нагадує голову слона, чий хобот утворює що витягнувся на півдні півострів Малакка.

Число основних телефонних ліній на 100 жителів (дані на вересень 1997 року) — 7,86.

79 000 абонентів біля Таїланду за станом січень 1991 р. об'єднують у єдину світову стільниковий систему телефонної связи.

Малый атлас світу 1997 г.

Сокровища людства 1997 г.

Иллюстрированный енциклопедичний словник 1995 г.

Ресторанные Відомості (№ 4) 1998 г.

Краткая географічна енциклопедія.

Детская энциклопедия.

Большая Радянська Энциклопедия.

Энциклопедический словарь.

Географический атлас (10 класс).

Путеводитель КДБ країнами мира.