Розвиток продуктивних сил

Развитие продуктивних сил

Шпаргалка по економічної географии Автор — Дмитро Толокновский КЭИ КНЕУ, р. Сімферополь, Крым.

1. Об'єкт, предмет і теоретичні основи вивчення дисципліни «ПКС і ЭР»

I.) Склалося кілька розумінь РПС:

Во-первых ПКС — це просторове поширення речовинних компонентів пр-ва і праця. р-сов. По-друге, — це процес зрушень на ПКС на опред. территор. за опред. час. Під ПКС розуміється совокуп. процесів з розміщення підприємств, р-сов і ифраструктуры.

РПС визначається: 1) господств. способом пр-ва; 2) особенностями територіального поділу праці; 3) природн. і соц.-эк. умовами; 4) факторами розміщення конкрретн. пр-в і предприятий.

Объектом ПКС виступає освоєна частина географ. оболонки, та общ-во у його взаємодії з природою, інакше кажучи об'єктом виступають хоз-ва і, населення і природн. р-сы.

Предметом ПКС выступают:1)условия; 2) особенности; 3) эффективность територіального размещ. общ-го пр-ва та її разв-ия не більше країни чи його террритор-ии.

Под умовами розуміють природні і эк-ие передумови. Під особливостями — їх структур. якості (саме їхньої галузевої стр-ры (ОС) і территор. стр-ры (МС)), а ефективність тлумачать як эк-кая, соц-ая і экологич-ая результативність размещения.

I I.) Економіка р-нов ЭР — це наукова дисципліна регионалистики.

Объектом ЕР — явл. стан розвитку хоз-ва окремих територій, вони мають назв. экономич. і промыш-ых р-нов.

Предмет ЕР — явл. аналіз їхній МС і территор. організації (ТО) Теоретические основы:

Они полягають у цьому, що у цих науках сформировались закономірності та організаційні принципи формування произ-ных структур территорий выявлены умови і ф-ры раціонального РПС сформированы методи з урахуванням кіт. досліджуються ПКС і ЕР (системний, простр-ного аналізу, моделирования).

Поэтому в структ-ре знань ПКС виділяються рівні: 1 рівень — емпіричний (у ньому накопичується і обробляється інформація); 2 рівень — теоретичний (исслед-ся принципи, ф-ры ПКС і висуваються гіпотези); 3 рівень — конструктивний (виробляються концепції, даються прогнози, теорія впроваджується у практику).

2. Особливості розвитку науки ПКС і ЕР. Місце в системі эк-их і географ-их наук.

В історія науки ПКС виділяється три етапу: 1 етап — початковий (утробний) починається з періоду великих гегр. відкриттів по 18 в. у період вже є потрібні знання з конкр. территор., тому эл-ты аналізу ПКС зустрічаються в науках, як комерційна географія; 2 етап — камеральна статистика; 3 етап — становлення (кін. 19-сер. 20 В.), він відрізняється появл. концепцій, тобто. найістотніших эл-ов теории.

не дописано!!!

3. Основні концепції, й теорії РПС.

Основатели теорії виробництва Вебер і Тюнен показали, що став саме розміщення окремого підприємства може забезпечити, при однакових умови, індивідуальному власнику найбільший доход.

В кінці 19 В. і в поч. 20 проблема розміщення пр-ва обмежувалася «теорією штандорту», суть якого у виборі оптимального для власника місця розміщення окремого підприємства, за принципом найменших витрат, а розміщення промисловості визначається трьома фак-ми: 1) транспортної орієнтацією; 2) робочої орієнтацією; 3) агломерацией.

Теория розміщення с/г Тюнена. Її суть у тому, що великий місто розглядається як ринок збуту сільськогосподарських продуктів, щодо кіт. розміщається с/г, причому автор підкреслює вигідність застосування різних варіантів розміщення с/х.

В в 40-ві роки 20 В. опубліковано робота німецького проф. Льоша. На відміну від Вебера, Льош надає велике значення ринків збуту готової продукції, як головному ф-ру розміщення пр-ва, категорично стверджуючи, що правильним є таке розміщення, кіт. забезпечує максимальні доходы.

Сейчас серед найпоширеніших теорій виділяється «географічний детермінізм», кіт. вирішальне значення надає географ. середовищі у розвитку промисловості різних країн і р-нов. Теоретичні висновки представників цієї теорії спростовуються досягненнями НТП, проте не можна недооцінювати географічну середу при ПР.

Наиболее розроблені концепції: 1) территор-ая організація с/г (И.Тюнен); 2) ф-ров розміщення промыш-ти (А.Вебер); 3) розміщення нас. пунктів, теорія центральних місць (Кристаллер); 4) полюсів разв-ия і центрів зростання (Перру).

4. Основні закономірності розміщення пр-ва: сутність, і характеристики.

Закономерность — просторова модифікація ек. з-на і своє основ. тенденції розміщення. Будь-яка закон-ть містить у собі 3 особливості: 1) об'єктивність, тобто. проявляється всупереч волі і свідомості людей; 2) історичність, при особливих ум. вони творяться у опред. момент припиняють свою деят-ть; 3) автономність, тобто. де вони залежать друуг від друга.

Закон-ть розміщення пр-ва — це об'єктивні категорії, кіт. визнаються, й свідомо використовують у практичної деят-ти.

Закономерности в РПС:

Рационального розміщення пр-ва. Вона виходить із загального з-на економії часу й загального підвищення произ-ти праці. Одночасно раціонально таке розміщення, кіт. дає прибуток шляхом економії витрат, саме фінансових, Токупність кап. вкладень; К1 і К2 — загальні розміри кап. витрат у двох конкуруючих точках; U1 і U2 — загальні витрати пр-ва у тих точках. По-друге економія матер.-вещественных витрат (а стр-ре витрат,. вони досягають 75%). По-третє економії транспортних витрат. Ця зак-ть реалізується колись ввсего черец принцип розміщення пр-ва у джерел сировини, палива й споживача, що у своє чергу зменшить витрати, рациональней будуть исполь-ся енергоресурси і від забиватися дкр. среда.

Пропорциональное і планове розміщення. Відбувається з галузевих пропорцій і рекомендованих планів разв-ия (бізнес-планів, планів регіонального разв-ия). Вона втілюється в життя дією принципів вирівнювання рівнів економічного разв-ия районів, территор-го зближення перерабат-щей пр-ти з добыв-щей, раціоналізації межрайо-ых эк-их зв’язків. У ум. початку рын. эк-ке практично реалізувати цю зак-ть го-во може через эк-ое регул-ние, кіт. передбачає надання певних пільг інвесторам капіталу. Облік цієї зак-ти дасть возм-ть практично вирівнювати рівні эк-го разв-ия регіонів, рівномірніше розвивати пр-ные сили ек. р-нов.

Комплексность. Випливає з ек. з-на общ-го разд. праці, кіт. в просторовому аспекті модифікується в з-н террит-го разд. праці та проявляється у формир-нии ек. р-нов і спеціалізації їх хоз-в. Правильне об'єднання і взаємозалежне разв-тие галузей на певної территоррии дасть єкономию, зарахунок зниження витрат основного пр-ва і здешевлення перевлзок сировини й гот. про-ции.

Раз-ие разд. праці з урахуванням обліку природн. р-сов і транспортн.-географ. становища, навичок і традицій населення; 5) Эк-ая целосность регіону; 6) Территор. концетрац. пр-ых сил.

5. Принципи розміщення пр-ва, використовувані в ринкових ум. хозяйствования.

Принципи — визначаються як правила довгострокової політики методу господарювання, кіт. враховують опреде-ые закономірності. Усі принципи в ПКС діляться на традиційні й побудувати нові. Традиційні: 1) розміщення пр-ва всій країні; 2) випереджувальний разв-ие відсталих рай-ов і приморських регіонів; 3) наближення пр-ва до джерел сировини і р-нам споживання; 4) поглиблення сформованого ТРП; 5) облік оборонних потреб; 6) облік экологич. ф-ров; 7) регул-ние зростання агломерації. Нові: 1) враховувати інтереси всіх форм соб-ти; 2) створення эфф-ной ифраструктуры; 3) повыш-ие техн. эфф-ти; 4) облік під час розміщення соц.-ых параметрів; 5) облік при розміщення соц.-ых цілей: прогрес, благосост-ие конкр. чол, щастя жизни.

Концепция ф-ров розміщення пр-ва. Ф-ры динамічності і інерційності, їхнього впливу розміщення пр-ва.

Ф-ры розміщення — сукупність р-сов та соціальні обставини визначальних локалізацію. Засновник вчення про ф-рах розміщення Вебер виділив 4 групи ф-ров: 1) працю; 2) сировину; 3) транспорт; 4) ефект агломерації. Ф-ры розміщення можна згрупувати по слід. направлениям:

Природно-географические ф-ры: включають якісну і якісну хар-ки родовищ поліз. копалин, энерг-ких, водних, лісових, зем. р-сов, природ.-климатич. і природ.-транспортные ум. Надають сильний вплив розміщення галузей доб. пр-ти,. гироэнер-ки, галузей кіт. перерабат-ют с/х-ую продукцию.

Демографические ф-ры: числ. нас-я та її розміщення, колич-ная і качест-ая оцінки працю. р-сов в розрізі і р-нов. Ці ф-ры впливають розміщення трудоі наукомістких галузей пр-ти.

Технико — эк-ие ф-ры: НТП, транспортні ум., форми общ-ой організації пр-ва. Головне значення має НТП, його прискорення послаблює вплив у перших двох видів ф-ров.

Социально — эк-ие ф-ры має забезпечити подолання соц-эк-их різниці між селом і містом, пром-тью і с/хоз-ом, охорону природи, поліпшення усл-й праці та життя, разв-ие освіти, охорона здоров’я, сфери услуг.

В зв’язки Польщі з НТР зараз, великій ролі грають такі ф-ры, як ф-р часу, геополітичний ф-р, в Укр. — національний ф-р.

Не дописана друга частина вопроса!!!

9. Районна планування (РП) у системі регіональної политики.

Районное планування зі свого призначенню явл. способом пр-ва та деталізацію народнохоз-ых планів разв-ия і розміщення пр-ых сил. Його основа — прогноз разв. ия нац. эк-ки і Генеральна схема дослідження пр-ых сил Укр. Є слід. види рай-в: промыш-ый, с/хоз-ый, курортний і приморський. Основна мета РП — комплексне розміщення всіх галузей пр-ва і непр-ой сфери у райони з розрахунком раціонального исполь-ия території для всебічного повыш-ия производи-ти общ-го праці, зниження стои-ти стоительства і витрат пр-ва при одночасному поліпшенні ум. праці, побуту відпочинку нас-я.

Основными видами РП явл: планироваание промыш-ых рай-в та вузлів, сельк-их адм-ых рай-ов великих міст, і навіть санаторно-курортних рай-в.

10. Территор-ое пристрій д-ви, місце у ньому ек. районирования.

Тер. уст-во — совокуп. дій д-ви, кіт. переслідують нац., військові й эк-ие цели.

53. Комплексна хар-ка ПС Донецького і Придніпровського ек. районов.

(Донецкий) Площадь-53,2 тис. км2 (8,8% P. S Укр.) Населення — 7987 тис. чол. Склад Донецьк. і Луганська обл. Головне багатство надр цього району — кам’яне вугілля, за запасами антрациту ззанимает 1 у світі. Родовища газу: Краснопоповское, Словяносербское, Борівське, Спиваковс’ке, Кружилівське та інших. З рудних бурі железняки, мідні руди, поліметали, але промыш. значення вони мають. Кам’яна сіль залягає в Бахмутському, Слов’янському, Новокарфагенивському родовищах. Це основні р-оны видобутку солі в Укр. Великі запаси цементного мергеля близько Амроcіївки, найбільше у світі. Клімат — помірно-континентальний з вираженими засушливо-суховейными явл-ми. Водні р-сы не обеспеч. потреб. Переважають чорноземні грунти — від до південних. У регіоні налічується 88 міст, працездатне нас. сост.-56,3%.

Хоз-во регіону об'єднує потужна пром-ть з перевагою важкої пром-ти і багатогалузевим с/х-вом і розвиненими транспортом, крім річкового. У загальній валової продукції хоз-ва на пром-ть доводиться 89%, на с/г — 11%. Галузі спеціалізації -топливно-энергетич., металургическая, хімічна, машиностр-ая і пр-ть будує. матеріалів. Потужні ДРЕС: Старобешівська, Вуглегірська, Зуївська, Лисичанська, які й ТЕС належать «Донбасэнерго».

На місцевому коксі і привізною руді, працює черн. металургія. Предпр-ия повного виробничого циклу в Мариуполе (Азовсталь, Їм. Леніна), Макіївка, Крамоторск, Алчееевск; непол. циклу Константинівка, Луканск (трубопрокатн.), Алмазный.

Заводы цв. металургії: Костянтинівський «Укрцинк», Артемевский ззавод, Свердловський з-д алюмінієвих сплавів, Микитівський ртутний комбінат, Тюзерский з-д тв. сплавів. Предп-ия горнохимии: в Горлівці «Стірол», Слловянске «Хімпром», Лесичанске «Донсода» і др.

Машиност-ый комплекс виробляє машини практично всім галузей пром-ти. Провідні заводи: «Новокраматорський маш.-стоит-ый з-д», Горлівський маш.-стоит-ый з-д, Стахановський вагоност-ый, Северо-донецкое об'єднання «Импульс».

Пром-ть строит-ых матер. розвинена з допомогою місцевого сировини й великий потреби у продукції галузей тяж. пром-ти і житлового строит-ва: Краматорськ, Енакиево (цемент), Константинівка, Лугаск, Лисичанськ, Антрацит. Найбільші пред-ия легкої пром-ти розміщені з промисловою центрах.

С/Х Розвинене тваринництво, т.к. є кормова базу й потребитель (1/3 всієї с/г продукції); свинарство і птицеводство (в основному промыш. районах).

Транспор. Має густу мережу авта і жел. доріг. Проходять газопроводи Ставрополь-Москва, «Союз» і нафтопроводи Самара-Словянск, Грозный-Лисичанск. Екологічні проблеми: немає чиста, загазованість і запыленость в пром. зоні, немає утилізації стічних вод.

(Приднепровский) Площа- 59,1 тис. км2, складДнепропетр-ая, Запорізька обл. Займає 2 в країні (після Донбаса) за обсягом пр-ва промислової продукції, проте високого рівня досягло с/г, кіт. більшу частину свого прод-ции продає іншим районам.

Ведущая галузьмашинобудування металообробки, чорна металургія другою місці. У районі концентрується понад половину всього загальноукраїнського випуску продукції галузі. Рай-н відіграє в с/х-ом пр-ве Укр.: концертуючи в 7% нас. Укр., виробляє 10% валовий с/хоз-ой продукції страны.

Выгодное географічне розташування, значні поклади підлогу. ископ-ых, сприятливі погодні ум., густа транспортна мережу сприятливі для разв-ия хоз-ного комплексу района.

Наиболее перспек-ым напрямом разв-ия хоз-ва явл. ПЕК, основою кіт. явл. кам’яний вугілля Донбаса.

17. Поняття баланса (Б.) працю. р-сов, його види й складові части.

Баланс — це док-т, кіт. характеризує наявність і склад працю. р-сов, їх розподіл по видам зайнятості, сферами і галузями хоз-ва і суспільною групам. Б. бувають: звітні (стан працю. р-сов на опред. дату.) і планові (з урахуванням аналізу использо-ия працю. р-сов в розрахунку эк-го і соц.-го завдання визначають основні джерела та форми забезпечення хоз-ва кадрами). У стр-ру Б. входять: ресурсна часть (труд. р-сы), і затратна (распред-ие працю. р-сов). Якщо перевершує ресурсна частина звітного Б., необхідна за плановому передбачити заходи створені задля створення доп. раб. місць. забезпечення стовідсоткової занятости.

38. Ф-ры розміщення підприємств хім. пром-ти. Форми організації пр-ва.

Ф-ры впливають розміщення хім. пр-ва випливають із стр-ры витрат за получ. і потреб-ие хім. прод-ции: 1) сировинної; 2) енергетичний; 3) водний; 4) трудовий; 5) транспортний. Важливий — створення різних видів відходів, особливо у горнохимии. Вирішальне впливом геть основні ф-ры надає НТП, впроваджуються безвідходні технології, автоматизується пр-во тощо. Эфф-ость розміщення підприємств хім. пром-ти прямо залежить від організації пр-ва: концетр-, спеціалізація, кооперування, і комбінування. Особливо ефективної явл. концентрація, обумовлена отже. фондоємністю, великий потребою в хім. пр-ти нар хоз-ва, на високі темпи НТП. Але коцетрация має раціональні обмеження. Спеціалізацію пр-ва в хім. пр-ти проводити не одновремеенно з кооперированием це дозволить возм-ть для оптимального разв-ия галузі. Хім. пр-ть має великі возм-ти комбінування, т.к. розмаїтість хім. обробки дозволяє комплексно використовувати сировину й отримувати разл. види продукції вже з сировини. Возм-ть комбінування і різноманітний сировинна база дозволяє будувати пред-ия хім. пр-ти повсюдно, але ці який завжди целесообразно.