Атомная енергетика України, проблеми і перспективи развития

Атомная енергетика України, проблеми і перспективи развития.

У історії всього людства був наукового події, більш видатного за своїми наслідками, ніж відкриття розподілу ядер урану оволодіння ядерної енергією. Людина одержав у своє розпорядження величезну, ні із чим незрівнянну силу, новий могутній генератор, закладений ядрах атомів.

Початок ядерної фізики поклала опублікований у грудні 1895 р. робота В. Рентгена «Про новому роді променів». Назвав їх Х-лучами, потім вони дістали назву рентгенівських. До 1940 г. всі з ядерній фізиці широко публікувалися. Із початком Другої світової війни всю інформацію та обмін новими даними було припинено. Перший ядерний реактор пустили США 2/12/1942г. під керівництвом італійського вченого Енріко Фермі. Перша у світі атомна електростанція стала до ладу у червні 1954 р. а підмосковному місті Обнінську.

Науково-технічний прогрес, підвищення якості продукції, поліпшення умов праці, інтенсифікація всього громадського виробництва визначаються розвитком енергетики країни, основою якої являтся паливна база. Тому закономірно, що у всіх розвинених країн інвестиції в паливно-енергетичний комплекс становлять близько сорока% сумарних капіталовкладень в промышленность.

Україна має темпи розвитку паливно-енергетичного комплексу останніми десятьма роками зменшилися: виробництво електроенергії зменшилося на 36%, видобування нафти — на 23%, газа-на 35%, вугілля — на 49.4%.

Потреба різні види енергії і палива зростає на високі темпи при обмеженому використанні таких видів енергетичних ресурсів, як нафту, природного газу, ядерного палива і вугілля. Розміщення підприємств важкої індустрії, де видатки паливо становлять значну частину собівартості готової продукції, перебувають під великий вплив паливного чинника. На територіальну організацію продуктивних зусиль і в розвитку всього народного господарства великий вплив надає електроенергетика, що є складовою паливно-енергетичного комплексу.

Електроенергетичний комплекс Українице основа функціонування та розвитку національної економіки, забезпечення цивілізованих умов життя суспільства, тому його технічний, технологічний і інтелектуальний потенціал перебуває в досить рівні. Будівництво потужних ліній електропередач дає можливість освоєння паливних ресурсів незалежно від віддалення районів споживання. Розвиток електричного транспорту розширює територіальні кордону промисловості. Необхідна кількість електроенергії притягує себе підприємства міста і виробництва, у яких частина паливно-енергетичних витрат значно більше коштів у собівартості готової продукції, ніж у сусідніх галузях промисловості. Енергетика має велику районообразовательное значення. У багатьох районів України (Донбас, Придніпров'я) вона визначає виробничу спеціалізацію, є основою формування територіально-виробничого комплекса.

У розвитку і розміщення електроенергетики України визначальними є такі принципы:

— концентрація виробництва електроенергії внаслідок будівництва великих районних електростанцій, що використовують дешеве паливо і гидроэнергоресцурсы;

— комбінування виробництва енергії і тепла з єдиною метою теплозабезпечення міст і індустріальних центров;

— широке освоєння гидроэнергоресурсов з урахуванням комплексного вирішення завдань електроенергетики, транспорту, водоснабжения;

— випереджувальний розвиток атомної енергетики, особливо у районах з напруженим паливно-енергетичним балансом.

Розміщення електроенергетики залежить від наступних факторов:

— наявності паливно-енергетичних ресурсов;

— споживачів электроэнергии.

Нині майже 1/3 електроенергії виробляється у районах її споживання і 2/3 споживається околицях її виробництва. Географію електростанцій може різко змінити технічний прогрес.

Усі електростанції України діляться на виборах 4 вида:

— теплові електростанції, які працюють на твердому, рідкому і газоподібному паливі. У тому числі розрізняють конденсаційні і теплоэлектроцентрали;

— гідравлічні, що використовують відповідно гідроресурси і діляться на гідроелектростанції, гидростимуляционные і приплывные;

— атомні, які у вигляді палива використовують збагачений уран й інші радіоактивні элементы;

— електростанції, що використовують нетрадиційні джерела. У тому числі перспективними є вітрові і солнечные.

Поширеними України є теплові електростанції. вони виробляють майже 2/3всей електроенергії. Преймуществом ТЕС є щодо вільне їх розміщення.

Переваги ГЕС у цьому, що вони виробляю енергія, що у 5−6 разів дешевші, ніж ДРЕС, коефіцієнт корисної дії енергії - 80%, та їх розміщення залежить від природних умов і має сезонний характер.

Атомні електростанції характером використовуваного палива не пов’язані з його родовищем, і це забезпечує широкий, спектр розміщення. АЕС орієнтовані исколючительно на споживачів, особливо у райони з обмеженими ресурсами палива й гидроэнергии.

До складу енергетичної галузі України входят:

— 8 гідроелектростанцій (ГЕС) потужністю 4.7млн.Квт.;

— 44 теплових електростанції (ТЭC) потужністю 36.5 млн.КВт.

— системообразующая і распределяющая лінії понад 1 млн.км.

— 5 діючих потужних атомних електростанцій (АЕС) — Запорізька, Южно-Українська, Рівненська, Хмельницька, Чорнобильська, потужністю 12.818 млн.КВт.ч. Під тиском громадськості зупинено будівництво Кримської, Чигиринській, Харківської АЕС і Одеській ТЕЦ;

На 5 атомних станціях України перебуває 17 енергоблоків, зокрема.:

— діючих — 14;

— були з експлуатації (№ 1,2 Чорнобильською АЕС) — 2;

— зруйнований запроектної аварією 4 блок ЧАЕС — 1.

Реалізація електроенергії, виробляють АЕС склали: 1998 р. -84,8%, перше півріччя 1999 р. — 66,8%. Зберігається конкурентоспроможність АЕС над ринком електроенергії. Усереднений тариф електроенергії, вироблюваної АЕС, на 59% нижче, ніж вироблений теплових електростанціях (ТЭС).

Кількість персоналу на атомних електростанціях (АЕС) — 48.598 чол., зокрема. промислово-виробничого персоналу — 29.218 чол.

За кількістю аварійних остановов енергоблоків українські АЕС перебувають у рівні світових показників. По міжнародної шкалою ИНЭС 1998 р й у першому півріччі 1999 р порушень, які стосуються категорії АВАРІЯ (рівень «4−7 ») на українських АЕС був, порушення, ставиться до категорії ІНЦИДЕНТ (рівень «2 ») був один на Запорізькій АЕС для. У 1998 р порушень, які стосуються категорії АНОМАЛІЯ (рівень «1 »), було сім: Чорнобильська АЕС — 4 порушення; Запорізька, Южно-Українська і Рівненська АЕС — за одним нарушению.

Також було 65 порушень за рівнем «0 », у цьому числе:

Запорізька АЕС — 22 нарушения;

Рівненська АЕС — 21 нарушение;

Чорнобильська АЕС — 8 нарушений;

Хмельницька і Южно-Українська АЕС — по 7 нарушений.

У першому півріччі 1999 р був один порушення за рівнем «1 «і 31 за рівнем «0 » .

Газо-аэрозольные радіоактивні викиди АЕС значно нижчі від норми. Колективні дози опромінення персоналу України перебувають у рівні, нижчому допустимих. Освіта радіоактивних відходів на АЕС знижується.

Проблеми безпеки атомної енергетики України характеризуються такими факторами:

7 блоків АЕС з 14-ти експлуатуються вже зібрано понад 15 років. Практично всі блоки (крім блоку № 6 ЗАЕС) підлягають реконструкції. Необхідно збільшувати обсяг і якість технічного обслуговування, ремонтів та виконання робіт по діагностуванню устаткування. Необхідно виконання робіт з модернізації наявних і творення додаткових систем безпеки. Склалася критична ситуація на заводах-поставщиках із виробництва устаткування, замість який виробив ресурс. Його поставки утруднені, що підвищує витрачання валютних средств.

Тепер високий ступінь заповнення сховищ рідких i твердих радіоактивних відходів, необхідний перехід налаштувалася на нові норми радіаційній безпеці із зменшенням граничною річний дози персоналу з 50 мзв/год до 20 мзв/год.

Фінансові труднощі АЕС у основному пов’язані з неплатежами електроенергії. Так, приміром, неплатежі простоював блок № 2 ЗАЭС.

Фінансово-економічне стан АЕС характеризується такими основнымими негативними показниками:

— неплатежі (непокрытие товарної продукції денежыми засобами).

— низький відсоток оплати грошима, звідси велика заборгованість до бюджету, по заробітної плати, в пенсійний фонд, підприємствам, і виготовлювачам устаткування й запчастин, затримка газу в оплаті за паливо;

— надлишкова кількість персоналу (за загального чисельності 48.598 чол. — промислово-виробничий персонал становить 29.218 чол., чи 60,1%;

— недовыработка електроенергії із внутрішніх причин становить 1344 млн/кВт· ч;

— надлишкова інфраструктура;

— необхідність витрат за соціально-побутову сферу.

Сьогоднішній тариф Демшевського не дозволяє здійснювати розвиток атомної енергетики.

Запорізька АЕС сьогодні найпотужніша атомної станцією у Європі третьої - у світі, в експлуатації якої 6 енергоблоків потужністю по 1 млн. кВт кожен. Перший енергоблок Запорізькій АЕС для був у експлуатацію 10 грудня 1984 року. Щороку до 1989 року у лад запроваджувався один енергоблок АЕС. Шостий енергоблок став до ладу у грудні 1995 року. З початку експлуатації Запорізька АЕС виробила 370,8 млрд. кВтч електроенергії, що дорівнює енергоспоживанню по Україні протягом двох років.

Маючи встановлену потужність 6000 МВт, що становить 12,1% від сумарною встановленої потужності енергетики України, виробництво електричної енергії на Запорізькій АЕС у останнім часом становить приблизно 47% від загального виробництва електроенергії атомними станціями України та майже 21% загальної виробітку електроенергії в Україні.

Коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП) має тенденцію до підвищення. За 1998 рік КВВП становив в середньому у енергоблокам ВП ЗАЕС — 67,3%, що найвищим показником серед України з ВВЕР-1000 й відповідає стандартним показниками зарубіжних АЕС.

Перевірка Запорізькій АЕС для комісією МАГАТЕ (квітень 1999 го-да) за програмою «OSART », підтвердила високий рівень надійності та безпеки атомної станції. На 13.10.99 у роботі перебувають 5 енергоблоків. Енергоблок № 4 сьогодні у плановому ремонті.

Безперебійне постачання народного господарства електроенергією забезпечує колектив професіоналів, розуміють, що електроенергетика є стрижнем економіки держави, життєдіяльності країни та її енергобезпеки.

На станції проводиться великий комплекс заходів із продовження ресурсу устаткування, для розробки модернізованого устаткування, відповідного сучасним правилам.

Загальний криза неплатежів в електроенергетиці зумовлює необхідність встановлення додаткової надбавки до тарифу на що відпускається електроенергію завершення будівництва. Неплатежі за відпущену і спожиту електроенергію призводять до вимивання оборотних засобів енергетики, і до зростання кредиторської задолженности.

Чорнобильська проблема.

Чорнобильська АЕС є об'єкт атомної енергетики, що з устаткування, будинків та споруд як безпосередньо з виробленням електроенергії, і допоміжних. У його склад входят:

— Енергоблок № 1, зупинений 1996 року у зв’язку з постановою уряду України, і що у стані припинення експлуатації;

— Енергоблок № 2, зупинений у жовтні 1991 року після інциденту, що з возгоранием на 4-ом турбогенераторі, і що у зараз у режимі відновного ремонту;

— Енергоблок № 3, що у режимі експлуатації до 2000 року;

— Енергоблок № 4, яким у 1986 році сталася запроектна аварія які з руйнацією активної зони, у якому виконані першочергові заходи зменшення наслідків тривають роботи із забезпечення контролю його зі стану, ядерній фізиці й радіаційній безпеці;

— Енергоблоки № 5 і № 6 з незавершеним будівництвом відповідно до рішенням про яке припинення будівельних робіт, прийнятим після аварії 1986 року.

— Сховища рідких i твердих радіоактивних відходів ХЖО, ХТО, ХЖТО;

— Сховище відпрацьованого палива СВЯП-1;

— Пускорезервная опалювальна котельня ПРК;

— Ставок-охолоджувач з гідротехнічними спорудами;

— Відкриті розподільні устрою ОРУ-330 і ОРУ-750.

Чорнобильська проблема вимагає выполения наступних завдань:

— закриття ЧАЭС-3 зі зняттям з експлуатації блоків № 1, 2 і трьох;

— перетворення об'єкта «Укриття «в екологічно безпечну систему;

— створення централізованого сховища палива;

— створення заводу з переробці й збереженню радіоактивних відходів.

На жаль, створені окремі фрагменти наукового забезпечення не відповідають вимогам сьогодні. Необхідно створення галузевої науки з проблем міцності, діагностування, розрахункових кодів, водної хімії, технології роботи з радіоактивними відходами, відпрацьованого палива, сертифікації устаткування, виведення і т.д.

З огляду на високу конкурентоспроможність атомної енергетики, необхідно уважно проаналізувати тариф на електроенергію АЕС й реально ввімкнути до нього всі затрати, щоб забезпечити розвиток атомної енергетики відповідно до Законом про атомної енергетиці.

Стратегічні завдання ядерної енергетики України такі:

— продовження терміну служби енергоблоків;

— добудова блоків високою і середній мірі готовності;

— закриття Чорнобильською АЕС зі зняттям блоків № 1, 2 і трьох ЧАЕС з експлуатації;

— перетворення об'єкта «Укриття «в екологічно безпечну систему;

— створення АЕС з урахуванням реакторів нової генерації;

— наукове забезпечення;

— рішення фінансової скрути.

Програма розвитку атомної енергетики до 2010 р. визначена у Національної енергетичної програмі України, яка затверджена Верховною Радою України у травні 1999 р. Ухвалою Верховної Ради України у цю програму вносять зміни і доповнення з урахуванням сьогоднішньої фінансово-економічної ситуації у країні. «Концепція розвитку атомної енергетики України до 2030 року «на цей час розробляється Міненерго України. Концепція передбачає досягнення рівня виробітку електроенергії до 100млрд/кВт· ч та підтримка після 2010 р., що має бути досягнуто з допомогою:

— введення двох блоків високого рівня готовності ХАЕС-2 і РАЕС-4;

— введення двох блоків середній мірі готовності ХАЭС-3 і ХАЭС-4;

— продовження терміну служби діючих енергоблоків;

— проектування нових АЕС з урахуванням реакторів нової генерації.

— повна відмова від послуг підприємств Мінатому Росії до 2004 р.

Фізичний захист і медико-санітарне забезпечення підприємств атомної енергетики, і промисловості.

У системі Міністерства діє схема забезпечення фізичного захисту об'єктів атомної енергетики, і промисловості (ядерні установки, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання).

Система медико-санітарного забезпечення підприємств атомної енергетики, і промисловості, у складі дев’яти спеціалізованих медико-санітарних частин і вісім санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС) в містах-супутниках АЕС і об'єктах атомної промисловості обслуговує, крім виробничого персоналу, населення у містах-супутниках загальною чисельністю понад 350 тис. чол.

Основна проблема медико-санітарного забезпечення — фінансування. З держбюджету виділяються кошти лише з поточну зарплатню.

У цих районах, як Київська, Харківська, Івано-Франківська, Вінницька, Рівненська, Хмельницька, Запорізька та Одеська областях рівень забруднення довкілля досить високий внаслідок розміщення великих об'єктів електроенергетики (теплові і атомних електростанцій). Особливо складна екологічна ситуація, що з радіоактивним забрудненням, околицях, що прилягають до Чорнобильської АЭС.

Потрібно здійснити реконструкцію атомної енергетики новому технологічної основі, створювати енергоблоки, використані б уран низького збагачення. Доцільно будівництво нових блоків середник за потужністю атомних електростанцій під землею найвищою рівнем техніки безпеки. Їх поховання після експлуатації не потребує багато часу та фінансування. Необохимо нарощувати виробництво електроенергії від нетрадиційних источников.

Важлива тенденція у розвитку електроенергетики — об'єднання електростанцій в енергосистеми, які проводять виробництво, транспортування і поділ електроенергії між споживачами. Створення енергосистем обумовлюється потребою ритмічного обеспеченияпотребителей електроенергією. Енергосистеми дають можливість маневрувати виробництвом електроенергії як у часі, і у просторі.

Структурне перебудування народного господарства, ощадливе використання палива й енергії і економічних стимулів сприятимуть зменшенню енергоємності національний продукт. Сьогодні у Україні відсутній механізм стимулювання зменшення споживання електроенергії, який має включати державну систему енергозбереження тривалу перспективу, систему стандартів, і нормативних витрат паливно-енергетичних ресурсів.

Нині ситуація у електроенергетиці складна, насамперед через неплатежів за використану електричну і теплову енергію. Заборгованість споживачів составляеть приблизно 7 млрд. грн. Уряд вживає заходів щодо обмеження та відключення споживачів-боржників. Діяльність галузі під контролем з боку президента Кабінету міністрів, особливо питання структурному перебудові електроенергетичного комплекса.

Відповідно до Постановою Кабінету міністрів № 1268 від 17/10/1996г. з урахуванням майна атомних станцій та їх інфраструктур було створено державне підприємство «Національна атомна энергогенерирующаяч компанія «Енергоатом» із покладенням її у функцій експлуатуючої організації, частина з яких перехідний пе-ріод вона делегує атомним електростанціям. Наступним етапом реформування галузі було об'єднання у травні 1997 р. Міністерства енергетики, і електрифікації державним комітетом з використання ядерної енергії, в резуотате чого було створено Міністерство енергетики України. указ президента України від 2/08/1999 № 944 «Про деякi вопроси приватизацii об’ектiв електроенергетичного комплексу» сприяє створення умов щодо залучення стратегічних інвестицій у галузь, що дозволить реконструкція і медернизацию фізично зношеного й дуже застарілого устаткування электрообъектов.

Використана литература.

1."Розмiщення продуктивних сил Украiни" під. ред. Е. П. Качана, Київ 1999.

2."Ядерная енергетика" А. М. Петросьянц М.1991.

3."Почти усі про ядерному реакторі" Л. В. Матвеев, А. П. Рудик М.1990.

4.Материалы комп’ютерну мережу Интернет.