Комі

Коми

Самоназвания комі морт, комі войтыр, зыряне — народ загальною чисельністю 345 тис. чол. Основні країни розселення: Російської Федерації - 336 тис. чол., зокрема. Республіка Комі - 292 тис. чол. Інші країни розселення: Україна — 4 тис. чол., Казахстан — 1 тис. чол., Білорусь — 1 тис. чол. Мова — коми-зырянский. Релігійна приналежність віруючих: православні, частина — старообрядцы.

Говорят на комі мові, що включає кілька діалектів. У XX в. сформувався літературну мову, у якому издаeтся література і ведeтся викладання. Віруючі комі - православні, є старообрядцы.

Предки комі і комі-перм'яків жили в басейнах середніх і верхніх течій річки Ками. Поблизу, в басейні В’ятки, жили предки удмуртів, із якими становили так звану пермську мовну спільність, що існувала ещe у 1-му тисячолітті до зв. е. Після еe розпаду та виділення удмуртів предки комі і комі-перм'яків ещe кілька днів представляли один народ, котрий у Прикамье.

Со 2-ой половини 1-ого тисячоліття зв. е. частина їхньої переселилася з верхнього Прикамья в басейн річки Вичегди. На нових місцях прибульці частково змішалися з населенням і утворили нове племінне об'єднання. Отже, до початку 2-го тисячоліття зв. е. в басейні середньої Вичегди, з одного боку, й у басейні Ками — з іншого, склалися два племінних об'єднання. Перше (предки Комі) було відомо у російських джерелах під назвою пермі вычегодской, а друге (предки комі-перм'яків) — під назвою пермі великої. Населення й тієї слабкої й інший пермі іменувалося пермянами.

В 16−18 ст. комі розселилися в басейнах верхньої Вичегди і Печори. Головними їх заняттями були землеробство, тваринництво; значної ролі грали полювання і рибна ловля.

С середини 19 в. в північних районах стало розвиватися оленярство. 1921;го р. комі отримали автономію. Через війну змін у республіці отримали розвиток промисловість і механізоване сільському господарстві, зросла національна интеллигенция.

Самобытная культура комі знаходить особливо яскраве вираження у народному образотворчому мистецтві (різьблення, аплікація з хутра, в’язання), фольклорі, національної художньої літератури і театрі.

Коми-пермяки

Коми-пермяки — народ загальною чисельністю 152 тис. чол. Основні країни розселення: Російська Федерація — 147 тис. чол., зокрема. Коми-Пермяцкий автономний округ — 95 тис. чол. Інші країни розселення: Україна -2 тис. чол., Казахстан — 2 тис. чол. Мова — комі-перм'яцький. Релігійна приналежність віруючих: православні, частина — старообрядці. Основні заняття — сільському господарстві, робота у лісової промышленности.

Коми-пермяцкий мову належить до пермської підгрупі финно-угорской сім'ї мов. Кількість розмовляючих 131,2 тис. людина (1970 р., перепис). Коми-пемяцкий мову є близкородственным мови комі. Є 2 основних діалекту: північний і південний. Літературний комі-перм'яцький мову сформувалася після Жовтневої революции.

Предки комі-перм'яків жили в басейнах середніх і верхніх течій річки Ками. Поблизу, в басейні В’ятки, жили предки удмуртів, із якими становили так звану пермську мовну спільність, що існувала ещe у 1-му тисячолітті до зв. е. Після еe розпаду та виділення удмуртів предки коми.-пермяков ещe кілька днів представляли один народ, котрий у Прикамье. З 2-ой половини 1-ого тисячоліття зв. е. частина їхньої переселилася з верхнього Прикамья в басейн р. Вичегди. На нових місцях прибульці частково змішалися із населенням і утворили нове племінне об'єднання. Отже, до початку 2-го тисячоліття зв. е. в басейні середньої Вичегди, з одного боку, та неочищеної води Ками — з іншого, склалися два племінних об'єднання. Перше (предки комі) було відомо у російських джерелах під назвою пермі вычегодской, а друге (предки комі-перм'яків) — під назвою пермі великої. Населення й тієї слабкої й інший пермі іменувалося пермянами.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.