Сінгапур

Сингапур

Территория — країна на острові Сінгапур й прилеглих 58 дрібних островах площею 692,7 кв. км, відділена Малайзії Джохорским протокою, з якого прокладено дамба з залізничними шляхами, шосе і водоводом, і навіть транспортний міст. Клімат екваторіальний, постійно спекотний і вологий.

Население — 4 425,7 тис. чол. (2005 р., включаючи приблизно 0,7 млн. іноземців, що у країні понад року), середньорічні темпи його приросту в 1990—2003 рр. — 2,6%, в 2001—2002 рр. — 1,8%. Практично всі населених пунктів Сінгапуру є елементами єдиної міської агломерації, тому сільське населення мізерно мало. Очікувана тривалість життя — 77 років (чоловіки — 75 років, жінки — 80 років). Етнічний склад (1999 р.): китайці — 76,8%, малайці — 13,9%, індійці — 7,9%, інші — 1,3%. У релігійному складі (1998 р.) є буддисти — 31,9%, конфуциан-цы і даоситы — 21,9%, мусульмани — 14,9%, християни — 12,9%, індуїсти — 6,3%. Офіційні мови — англійський, китайський, малайський, тамильский.

Уровень і системи освіти. Грамотно 93% дорослого населення (2001 р.). Діє єдина державна система освіти: середню освіту (із шостої до 16—18 років) безкоштовно й загальнодоступно, але, поширене і приватне освіту, одержавши держсубсидії. У 2000р. 23% сингапурцев мало початкова освіта, 40% — повну середню, 18% — вище та середнє спеціальне. У 2 університетах, 4 політехнічних наших ВНЗ й 13 коледжах навчається понад 100 тис. студентів (все вузи — державні). Добре розвинена система професійно-технічної освіти різних рівнів (особливо з технічним специальностям).

Государственное пристрій: парламентська республіка. Парламент обирає глави держави — президента, функції якого носять протокольний характер. Вищим органом структурі державної влади є однопалатний парламент, який обирається на загальних прямі вибори терміном п’ять років у складі приблизно 80 членів. Президент стверджує лідера партії більшості посаді прем'єр-міністра, що призначає і членів кабінету, та вищих громадянських і військових чиновників (від імені президента). Прем'єр-міністр і його Кабінет несуть колегіальну перед парламентом, що за домінування у ньому правлячої партії означає фактичний контроль уряду над парламентом. Столиця — Сінгапур (понад 3,4 млн. жителів, 2002 р.) розташована головному острові країни знайомилися з цією назвою і понад 1/3 його территории.

История. У 1824—1963 рр. Сінгапур був володінням Великобританії, в 1963—1965 рр. входила до складу Федерації Малайзії, з 1965 р. — незалежну Українську державу. У колоніальний період ж країна була центром переробки продукції видобувної в промисловості й сільського господарства країн Південно-Східної Азії вже, і навіть регіональної торгівлі (переважно ре-экспортных операцій). Завдяки стратегічно вигідному географічному становищу Сінгапур — великий транспортний вузол, центр судноремонтних і суднобудівних робіт. У роки незалежності зберіг своєї ролі регіонального центру у багатьох сферах, проте поступово перетворився на фінансовий, промисловий, транспортний і комунікаційний центр світового значения.

Экономика. Обсяг ВНП — 103 млрд. дол. по ПКС (2003 р.), душу населення — 24 180 дол., одне із найбільш високих у світі. Темпи приросту ВВП 1990;2003 рр. — 6,3%, в 2002;2003 рр. — 2,3%. Грошова одиниця — сінгапурський долар, курс якого з відношення до долара США перевищив на 15 червня 2004 р. становив 1,73:1. Економічна політика уряду спрямована на постійне підвищення конкурентоспроможності країни на світовому ринку товарів хороших і услуг.

Денежно-кредитная сфера. У 1996—2003 рр. середньорічні темпи інфляції не перевищували 1%. Кредитно-банківська система, провідної ролі у якій грає держава, об'єднує близько 700 різних за своїм статусом і характерові діяльності фінансових організацій, зокрема 122 комерційних банку (їх 116 — іноземних), 55 — торгових, 57 представництв іноземних банків, 7 фінансових компаній, 146 страхових компаній тощо. Центральний банк відсутня, але його функції, крім грошової емісії (це прерогатива Головного валютного управління), покладено на Фінансове управління (зокрема проведення заходів із стримування інфляції та підтриманню стабільності курсу національної валюти). У Сінгапурі успішно функціонують ринок золота, валютний ринок, ринок банківських кредитів і фондової біржі (2000 р. котирувалися акції 487 компаній із загальної капіталізацією 538 млрд. дол. і річним оборотом 171 млрд долл.).

Налогово-бюджетная сфера. Прямі податки складаються з прибуткового податку (головним чином корпорації). Непрямі податки формуються переважно з допомогою експортних і імпортні мита, акцизів і податку продажу.

На соціальні потреби (освіту, охорону здоров’я, будівництво житла, охорона довкілля) доводиться 43% витрат, оборону і безпека — близько 37%, економічного розвитку (інфраструктура, створення нових робочих місць, підготовка кадрів) — 15%, держапарат — 5%. Держбюджет має постійне позитивне сальдо.

Социальная політика уряду спрямовано підтримку високого рівня зайнятості (в 1996—2000 рр. безробіття не перевищувала загалом 2,7%) й виплату зарплати (в 1991—2000 рр. реальна вести збільшувалася на 6,4% на рік, 75% сингапурцев володіють акціями), забезпечення населення житлом (майже 95% сингапурцев мають власну квартиру чи дім), якісне поліпшення систем освіти й охорони здоров’я. Індекс розвитку — 0,876.

Отраслевая структура економіки. У 2003 р. частка у ВВП в промисловості й будівництва становила 35%, сфери послуг — 64,9%, сільського господарства — 0,1%. Сінгапур належить до розвиненим. країнам. Основа його економіки — надання різноманітних послуг (транспортних, навантажувально-розвантажувальних, складських, комунікаційних, торгових, послуг за переробці товарів хороших і їх реекспорту, фінансових, туристичних, рекреаційних і ін.), наданих лише на рівні світових рівнів. Сінгапур — це третій в Азії фінансовий центр, не поступається Гонконгу й Токіо багатьма суттєвими параметрами, а теж одна із найбільших у світі морських портів і сучасний аеропорт світу. Послуги — основна сфера зайнятість населення Сінгапуру (більш 80% 2002;го р.). У сфері найширше використовується іноземна робоча сила (приблизно 0,5 млн. чол. на легальної та нелегальною основі). На роботи у будівництві, у і на транспорті, в комунальні служби залучається малоквалифицированная робоча сила переважно з Індонезії і Малайзії, для надання фінансових і технічно складних послуг активно залучаються фахівці високій кваліфікації у всьому світі. Сінгапур — великий туристичний центр (6,7 млн. чол. 2001 р.). Дуже розвинена обробна промисловість (4 тис. підприємств, близько 21-ї% зайнятих 2000 р.), подана у основному сучасними підприємствами електронної, електротехнічній, нафтопереробної (Сінгапур входить у першу трійку найбільших у світі центрів нафтопереробки), нафтохімічної, хімічної, поліграфічної, суднобудівної і судноремонтної галузей (Сінгапур — найбільший у світі центр з будівництва плавучих платформ для нафтогазової промисловості). Поступово скорочується частка виробництв, що з переробкою мінерального і сільськогосподарської сировини, випуском продовольчих й управління промислових споживчих товарів, металургією, металлоі деревообработкой. Навпаки, виникають виробництва, засновані на новітніх здобутки у області біології, медицини, фармакології, комп’ютерного дизайну. Основні виробництва зосереджено промзонах, технопарках і агропарках.

Транспорт і зв’язок. Довжина залізниць — 232 км, автодоріг — 3150 км, ліній метро — 83 км. У Сінгапурі діють 2 порту (один займається операціями з нафтою та нафтопродуктами, другий — найбільший у світі після Гонконгу контейнерний порт). Торгові флоти 2002 р. налічував 714 судів. 9 аеропортів, зокрема Чанги — міжнародний. За рівнем комп’ютеризації громадської, ділової гри і приватної сфер спілкування входить у першу десятку країн світу; 2000 р. 59% сімей мали комп’ютери, 54% — користувалися Интернетом.

Наука. Наукові дослідження, у Сінгапурі мають переважно прикладної характер, Витрати НДДКР щодо ВВП збільшилися з 0,86% 1990 р. до 2% у 2000;му г.

Внешнеэкономические зв’язку Сінгапуру розвиваються темпами, перевищують темпи зростання економіки цілому. Зовнішня торгівля країни унікальна: загалом 40—45% експорту становлять реэкспортные операції, лише 55—65% імпортних товарів використовується у сінгапурській економіці. У 2000р. обсяг експорту становив 137,9 млрд. дол. (в тому числі реекспорту — 59,1 млрд. дол.), імпорту — 134,5 млрд. дол. (у цьому числі «власного» імпорту — 75,6 млрд. дол.). У структурі національного експорту домінують машини та устаткування (66%) і нафтопродукти (25%). «Власний» імпорт складається переважно з машин і устаткування, вузлів і компонентів до них (55%), нафти і нафтопродуктів (14%), металів і виробів із них (9%). У 2003 р. експорт — 144 млрд. дол., імпорт — 128 млрд. дол. Головні торгові партнери — країни Східної і Південно-Східної Азії вже, США, держави ЕС.

Состояние платіжного балансу і за зовнішньої заборгованості. Платіжний баланс має постійне позитивне сальдо, зокрема про торгівлю товарами, послугами і руху капіталу. З 1995 р. Сінгапур немає державного зовнішнього боргу, зовнішня заборгованість приватного сектора 2000 р. становила 13,8 млрд. дол. Рух капіталу. У Сінгапурі зареєстровано 5 тис. філій ТНК, обсяг накопичених іноземних прямих інвестицій перевищив 147 млрд. дол. (2003 р.); іноземні прямі інвестиції забезпечують від 20 до 35% капіталовкладень. Основні сфери інвестицій: фінансовий сектор, обробна промисловість (переважно електронна і електротехнічна), торгівля і транспорт. Провідні інвестори — США, Японія, Тайвань, країни ЄС та АСЕАН. Великі накопичені прямі інвестиції Сінгапуру там — майже 91 млрд. дол. Участь економічних угрупованнях. Сінгапур — член АСЕАН (з 1967 р.), АТЕС (з 1989 г.).

Экономические відносини з Росією підтримуються переважно у сфері торгівлі, діють також кілька десятків невеликих спільних підприємств. Сінгапур — найбільший торговий партнер Росії у Південно-Східній Азії. У 1992—2002 рр. середньорічний оборот взаємної торгівлі становив 550 млн. дол., російського експорту до Сінгапур — 356 млн. дол., імпорту — 194 млн. дол. Для РФ сальдо торгових операцій із Сінгапуром було позитивним, обсяг російського експорту до Сінгапур ріс до 1997 р., потім почав знижуватися, а після 1999 р. став знову стрімко зростати. Обсяг імпорту постійно скорочувався. У Сінгапур з РФ поставляються У «основному нафта та природний нафтопродукти, метали, машини та устаткування. З Сінгапуру до імпортуються машини та устаткування, продовольче і сільськогосподарську сировину. Частка Росії у зовнішньоторговому обороті Сінгапуру не перевищувала 0,23% (2002 г.).

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.