Експлуатація машин пустельно-степової місцевості

смотреть на реферати схожі на «Експлуатація машин пустынно-степной місцевості «.

МОСКОВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ПВ РФ.

Кафедра ТСОГ.

РЕФЕРАТ.

на тему:

Експлуатація машин.

околицях пустынно-песчаной местности.

2МОСКВА 1996.

ПЛАН РАБОТЫ:

1. Запровадження 2. Вплив кліматичних і дорожніх умов на працездатність машин 3. Заходи щодо підвищення ефективність використання машин 4. Водіння околицях спекотного клімату і пустынно-песчанной місцевості 5. Укладання 6. Додаток 7. Використовувана литература.

_Запровадження .:

Предназначение машин, які у прикордонних військах, обус;

ловливает необхідність підтримання їхньої в працездатному стані и постоянной готовності до застосування за будь-яких умов эксплуатации.

Під умовою експлуатації машин понимаются:

. характер (варіант) використання;. інтенсивність використання;. види навантажень і Порядок їх чергування;. тактична обстановка і характеру впливу противника;. параметри довкілля;. система і культуру обслуговування; кваліфікація водіїв, механіків-водіїв, обслуговуючого персона;

ла, їх технічна оснащеність і др.

В пустынно-песчанных районах з спекотним кліматом, слабко развитой сетью доріг, не може підготовка машин для використання та його вож;

дение, погіршуються експлуатаційні якості пального й мастильних ма;

териалов, підвищуються напруженість роботи й інтенсивність изнашива;

ния агрегатів, механізмів і деталей, зростає кількість неисп;

равностей, не можуть їх виявлення й усунення, ускладнюються рабо;

ты з обслуговування і ремонту машин, умови праці водіїв і обслу;

живающего персоналу, підвищується витрата запасними частинами і материалов на обслуговування може й ремонт, знижується надійність, працездатність и эффективность використання машин.

Для забезпечення надійності і працездатності машин сложных условиях эксплуаитации, підтримання їхньої у постійній готовності до ис;

пользованию проводиться комплекс організаційно-технічних мероприя;

тий, включающий:

. проведення занять із начальниками ПЗ з питань експлуатації машин майбутній перион з обов’язковим доведенням перед тим руково;

дящих документов;

. лад і час проведення зборів водіїв, машин пограничных застав; особи відповідальні проведення занять із водителями;

перечень тим гаслам і кількість часов;

. підготовка елементів парків прикордонних застав з точним указанием обсягів, термінів виконання робіт і виконавців; порядок снабжения необхідними материалами;

. конкретні завдання особового складу рухливих коштів технического обслуговування машин з обов’язковим зазначенням термінів выполнения работ з кожної прикордонної заставе;

. порядок контролю над ходом сезонного технічного обслуговування машин прикордонних застав;

. терміни закінчення робіт усім прикордонних заставах; З всіх положень НЗ передбачає проведення различ;

ных заходів, притаманних районів з спекотним климатом.

_Вплив кліматичних і дорожніх условий.

_на працездатність машин К районам спекотного клімату і пустынно-песчанной місцевості отно;

сятся спекотний сухий корм і дуже спекотний сухий райони, які занимают около 10% території страны.

В цих районах переважно рівнинний характер рельєфу, ши;

роко поширені песчанные, лесовые і засолені грунти, скудная растительность і безводність. Клімат різкоконтинентальний, осадки редки і незначні (60−150мм на рік), до 90% опадів доводиться на зиму і весну, часті вітри великий сили до 30 м/с, спостерігаються пос;

тоянные вітри, наприклад так званий афганець, що дме протягом 120.

дней на рік у напрямі Мари — Кушка — Кандагар, має місце дви;

жение не закріплених і лише частково закріплених пісків, засыпающих до;

роги, криниці та цілі поселения.

Открытые водойми в пустелях і сухих степах трапляються нечасто и главным чином з їхньої околицях. Вода з дев’яти місцевих джерел содержит большое кількість різних солей і придатна як пиття, так и для заправки машин.

Для районів з сухим спекотним кліматом характерно як высо;

кая температура повітря (до приблизно 40−50 З затінена), а й низька його влаж;

ность, велика запиленість, і навіть сонячна радіація і неблагоп;

риятные дорожні умови пустынно-песчанной місцевості при не несоб;

людении спеціальних рекомендацій негативно впливають на работоспо;

собность машин:

. внаслідок зменшення щільності робочої суміші у разі підвищення температури навколишнього повітря до 40−45 З потужність двигуна умень;

шается на 15%;

. можливі перебої у роботі двигуна через освіти парових пробок в бензонасосе і топливопроводах;

. може бути підвищений (вдвічі і більше) знос циліндрів, поршневых кілець, шийок колінчатого валу і вкладишів підшипників при рабо;

те двигуна під навантаженням за умов сильної запорошеності воздуха.

(2−3г на метр);

. знижується ефективності роботи системи охолодження, температура охолоджувальної рідини може становити 109−119 З, внаслідок чего в камері згоряння на клапанах відбувається інтенсивне нагарообразо;

вания;

. часта доливка води призводить до швидкого освіті накипу в системі охлаждения;

. інтенсивне старіння масел через швидкого їх окислення вызывает відкладення на поверхню деталей смолистих речовин і механичес;

ких домішок, швидке засмічення маслених каналів і фильтров;

. висока температура повітря та наявність парів палива на подкаспітнілому просторі двигуна (80−100 З) підвищує пожежну опас;

ность, викликає швидке старіння і руйнування электроизоляционных материалов, підвищену випаровування дистильованої води та саморазряд аккумуляторных батарей.

При русі машин на грунті утворюється товстий шар дуже мел;

кой пилу, до чого, зважена повітря, ця пил так важко оседает, в безвітряну погоду — протягом 2−3 години; при вітрі видимість еще более погіршується. Потрапляння пилу в прилади електроустаткування вызы;

вает швидкий знос їх деталей, призводить до несправностей в системах зажигания і электрооборудования.

Эксплуатируя машини в спекотних умовах, необхідно своевременно очищать і мити їх, обслуговувати воздухоочистители і фільтри, прини;

мать заходи для попередження влучення пилу в чужу машину, її агрегати и системы, старанно перевіряти справність всіх приводів управления.

Происходит підвищену випаровування гальмівний рідини, вследствие чего в гідравлічному і пневмогидравлическом гальмівних приводах об;

разуются паровыве пробки, викликають відмови у роботі робочих тормо;

зов.

Увеличивается схильність робочих рідин в гидроусилителе ру;

левого приводу до пенообразованию, унаслідок чого знижується рабочее давление, зростає відкладення смол, погіршується работоспособность гидроусилителя.

Пластичные мастила розплавляються чи випливають із зчленувань ру;

левых тяг за нормальної температури: солидолы — 70−75 З, мастила 1−13 и.

ЯНЗ-2 — 120 З, консталин і литол — 24−130 С.

Вязкость трансмісійних олій у агрегатах при температурах, достигающих 120−140 З, значно знижується, що сприяє под;

теканию масел через сальниковые ущільнення. У гідродинамічних ко;

робках передач збільшується схильність масел до пенообразованию, что ухудшает працездатність гидросистем.

Погіршується еластичність шин, діафрагм гальмівних камер, сальни;

ков, манжет, приводних ременів, обивочных матеріалів, пластмассовых деталей. Деталі дерев’янний розсихаються і тріскають, а краски выцветают.

Проходимость піщаних і солончакових грунтів у що свідчить зависит от пори року погоды.

Песчаные райони стають більш прохідними під час дощів и делаются труднопроходимыми в суху погоду, особливо у ділянках с сыпучими песками.

Солончаковый грунт в суху погоду робиться твердим і проходи;

мым, зате в сиру погоду поверхню солончакових грунтів быстро размокает і рух машин визначений час практи;

чески исключается.

Автомобильные дороги проходять переважно в околиць пус;

тынь. Більшість доріг є природні грунтовые дороги, торовані по цілині, рідше зустрічаються гравійні дороги.

_Заходи щодо підвищення эффективности.

_використання машин Эксплуатация машин умовах спекотного клімату врожаю та підвищеної за;

пыленности повітря проведення спеціальних організаційних и технических мероприятий.

Техническое обслуговування N 1 і N 2 здійснюється з зменшеній пе;

риодичностью проти звичайними умовами: для автомобілів на.

30−35%, гусеничних машин і тракторів на 20…25%.

Причем, витрачається приблизно за 25% більше часу, так как значительно частіше (майже двічі) доводиться змащувати чопи осей балансиров і підшипники механізмів включення фрикционов, промывать фильтры і доливати дистильовану води аккумуляторы.

Дополнительно провродятся роботи з обдувке механізмів сжатым воздухом, фільтрація води, промивання шарнірів і заміна олії вбираються у двига;

телях, з промиванням системи смазки.

В умовах спекотного клімату особливий контроль здійснюється за работой і обслуговуванням системи охолодження двигуна та її темпера;

турным режимом. Щодня перевіряється натяг ременя та рівень ох;

лаждающей рідини. Під час підготовки машин до літньому періоду эксплуа;

тации, система охолодження перевіряється на герметичність, а пробки ра;

диаторов — на тиск спрацьовування паровоздушных клапанів; при не;

обходимости система охолодження промивається видалення накипи.

Для зменшення накипеобразования системи охолодження заправляют и дозаправляют водою з 3-х компонентної присадкой.

Накипь удалают промиванням системи спеціальними розчинами, раз;

рушающими її. Хімічні реагенти і особеенно соляна кислота, при;

меняемые видалення накипу й викликають підвищену корозію дета;

лей системи охолодження, застосовуються з інгібіторами, уменьшающими коррозийную агресивність розчинів. Як інгібіторів исполь;

зуется технічний уротропін, склад ПБ-8 і др.

Для армійських машин рекомендуються такі склади растворов:

. 40−80г хромпика на 10л води для двигунів ЗМЗ-66;. 20 г технічного трилона «Б» на ємність системи охолодження для двигунів ЗИЛ;

. накипеудаляющий розчин, до складу якого соляну кислоту, ингибитор ПБ-5, уротропін і пеногаситель і нейтралізуючий розчин з каль;

ционированной соди і хромпика для двигунів автомобілів Урал.

Машини, убутні в рейс, за умов спекотного клімату должны обеспечиваться однієї заправкою умягченной води для дозаправлення систе;

мы охолодження в пути.

В умовах підвищеного запорошеності повітря проводяться мероприя;

тия, які знижуватимуть шкідливий вплив пилу на систему і механізми машины.

Для захисту від забруднення палива, олій і робочих жидкостей необходимо правильно організувати їх заправку і збереження, предупреж;

дающих внесення абразивних частинок та інших механічних домішок в картер механізмів системи машин. Дизельне паливо після зливу в ем;

кости пункту заправки має відстоюватися протягом 5−6 суток.

Топливные фільтри, фільтри систем мастила і гідросистем промыва;

ются з не меншою периодичностю. Фільтри і відстійники системи питания на автомобілях промиваються через 350−400 кілометрів, на гусеничных машинах через 250−300 кілометрів пробега.

Снижение в’язкості масел, робочих рідин і палива з повыше;

нием температури повітря збільшує можливість їх подтекания через прокладки, сальники та інші сполуки. Тому необхідно постоян;

но стежити, щоб уникнути порушень герметичності сполук і кры;

шек заправних горловин.

Воздухоочистители двигунів за умов курних доріг обслужи;

ваются щодня, із промиванням фільтра й за необхідності,. з заме;

ной масла.

В зв’язки й з обмеженою кількістю води в пустынно-песчаной местности мийку і їх очищення машин рекомендується провести з применени;

ем стиснутого повітря і водовоздушной суміші. Витрата повітря при обдуве.

(давление 5кгс/м) становить 0,5 метри на хвилину, а час на обработ;

ку однієї машини до 15 хвилин. Застосування водовоздушной струменя і специ;

альных мийних щіток з підведенням стиснутого повітря значно сокраща;

ет витрата воды.

Солончаковую пил рекомендується здмухувати із поверхні машин сжатым повітрям, бо за змиванні водою утворюються растворы, усиливающие корозію металів. Необхідно старанно видаляти пил с поверхности радіатора і двигателя.

Следует очищати від пилу отвори сопунов агрегатів і вентиля;

ционные отвори акумуляторних батарей. У разі спекотного климата через 2−3 дні, у акумуляторних батареях перевіряється рівень электро;

лита й за необхідності доводити його норми доливом дистиллиро;

ванной водой.

Висока температура і велика запиленість повітря, погані до;

рожные умови значно знижують працездатність водіїв і эф;

фективеность використання машин.

Температура повітря на кабіні лише на рівні голови водія может достигать 60 З. Поєднання високої температури, запорошеності і низкой влажности повітря на кабіні, і навіть велика сонячна радіація и разнообразие місцевості викликають швидке стомлення водія і появле;

ние головного болю. Працездатність водія знижується, крім то;

го,. через поганих дорожніх умов і погану видимість, особливо, при движении в колоні, внаслідок великий запиленості повітря. При со;

держании пилу повітря 0,8…1г/м межа видимості перед автомоби;

лем становить 5…8м. Водії мають бракує часу на відпочинок на привалах, вследствии збільшеного обсягу робіт з огляду машин и устранению дорожніх несправностей і отказов.

В цілях підвищення надійності роботи та підвищення эффективности использования машин при експлуатацію у пустынно-песчаной местности они обладнуються засобів захисту агрегатів і немає механізмів від пилу и средствами підвищення проходимости.

Для попередження влучення пилу рекомендується закривати спе;

циально виготовленими чохлами з щільною тканини розподільник зажи;

гания, шарніри карданних валів, зчленування рульових тяг, кульові опо;

ры передніх мостів, сітчастим фільтром — гальмівний кран пневматичес;

кого приводу гальм, корпус бензонасоса, акумуляторну батарею, салоны агрегатів і др.

Машины укомплектовуються укрывочными брезентами для защиты груза від пилу, підкладками під домкрат, посудинами під умягченную во;

ду системі охолодження автомобілів і питну воду. Системи ох;

лаждения автомобілів можуть устаткуватися конденсационными бочками.

Для підвищення прохідності в пісках автомобілі оснащуються колейными дорожками з металевої сітки, противобуксаторами, самовытаскива;

телями, а гусеничні машини — колодами з комплектом ланцюгів для креп;

ления колод до гусеницам.

Щоб запобігти перегріву двигуна следует:

. підтримувати необхідний рівень охолоджувальної рідини;. збільшувати тиск відкриття парового клапана на.

0,2−0,3 кгс/см;

. перед кожним виходом контролювати натяг ременів вентиляторів чи момент пробуксовування фрикциона вентилятора на танках.

В ролі підтвердження вищесказаного можна навести, как пример, операцію «Буря» в пустыне".

Пустынная місцевість Аравійського півострова з районами зыбучих песков та обширних солончаків, пересічена сухими руслами і оврага;

ми, стала серйозною перешкодою для дій сухопутних группи;

ровок багатонаціональних сил (МНС).

Так було в результаті високих температур та сильною запыленности воздуха, в 1,5−2 разу збільшився витрата ПММ, і навіть запасних комп;

лектов видаткових засобів і води. Почастішали випадки преждевременного выхода з експлуатації двигунів, навігаційного чи іншого электронного оборудования техники.

Из-за інтенсивного впливу піску, пилу й високих температур отмечались часті відмови і вихід із ладу різних приладів та уз;

лов. Це викликало значне скорочення інтервалів між регламент;

ными роботами всіма видами техніки. Виявилися ще й конструктив;

ные недоліки зразків вооружения.

При віданні наступу та рухів колон враховувалися такие факторы, як піщана імла, міражі, сліпучий эффект, пылевые заве;

сы. Наприклад, під час руху навіть одиночній гусеничної машини создает;

ся непрозора пилова завіса, що у безвітряну погоду дос;

тигает висоти 300−500м і тримається 20−30 хвилин. Для зниження її отри;

цательного впливу маневри військ, командування МНС практиковало передвижение механізованих підрозділів не колонами, а линию или уступом вправо (влево).

_Водіння в пустынно-песчаной местности Пустыни за своїми природним умовам неоднакові. У зависимости;

от грунтів розрізняють піщані, солончаковые і глинисті пустыни.

Песчаные пустелі найпоширеніші. Більша частина их занимают рухливі незакріплені бархани і дюни, слабко закрепленные.

(бугристые) і закріплені (грунтові) піски. У сухе час года барханы і горбисті піски труднопроходимы. Взимку, навесні і после дождей піски ущільнюються і прохідність із них увеличивается.

В низинах пустынно-песчаной місцевості зустрічаються солончаки и такыры, які прохідні всім видів техніки лише у сухе вре;

мя року, інший час вони непрохідні, особливо у період дождей.

Пустынно-песчаная місцевість характеризується обмеженим коли;

чеством водяних джерел і поганим якістю води, яка может быть використана без попередньої очищення. Канали, системи ис;

кусственного зрошення мають круті береги, і труднопреодолимы без предварительной подготовки.

Климат пустынно-песчаной місцевості різкоконтинентальний. Летом температура повітря сягає 50, а грунту — 70 З. Сильні ветры.

(до 15−20м/с і більше), які становлять сили урагану, мала количество осадков зумовлюють велику запиленість повітря. Зустрічаються и явления миража.

Движение машин по пустынно-песчаной місцевості характеризуется недостаточным зчепленням гусениць (коліс) з грунтом, внаслідок чего показания спидометров на 10−15% перевищують справді пройденное растояние. Висока температура повітря сильна нагрівання металличес;

ких поверхонь машин ускладнюють роботу водителей.

При водять машин пустынно-песчаной місцевості крім соблюде;

ния загальних правил, викладені у інструкціях по експлуатації, водитель должен виконувати такі правила:

. перевірити стійкість роботи двигуна усім режимах і герметичність системи питания;

. переконатися у исмправной централізованій системі регулювання тиску повітря на шинах;

. перевірити наявність і справність коштів підвищення проходимости машин по піску, і навіть колейных місточків задля подолання арыков, окопов і траншей;

. перевірити справність запасного колеса, домкрата та наявність підкладки під него;

. перевірити стан сапунів картера, агрегатів, трансмісії і пылезащитных чехлов;

. поповнити запас питної кип’яченою води;. отримати брезент для укриття машин (за наявності);. перед тривалим рейсом отримати запас дистильованої води для доливки в акумулятори і медичну аптечку (при наличии).

Для попередження перегріву двигуна необхідно частіше очищать водяной і масляний радіатори від пилу й олії. Пил удалается после каждого виходу незалежно від пройдених километров.

В системі охолодження необхідно систематично перевіряти регу;

лировку паровоздушного клапана, але в деяких гусеничних машинах и момент пробуксовування фрикциона вентилятора.

Особое увагу для підготовки машин до водінню обращять на обслуживание радіаторів. Систему охолодження потрібно заправляить очи;

щенной (бажано кип’яченою) водою з додаванням у ній противокор;

розийной присадки.

В умовах сильної запиленості воздухоочистители слід про;

мывать по потребености, зазвичай, частіше, ніж обычно.

При русі колісних машин по піщаної місцевості для улучшения проходимости тиск у шинах знижується до 1,5−0,75 кгс/см в зави;

симости від щільності піску і умов движения.

При водять машин пустынно-песчаной місцевості необходимо учитывать такі особенности:

. можливість буксирования машин за значного зануренні гусениць (коліс) у ґрунт внаслідок пониженноно (в 2−2,5 разу) сцеп;

ления на пісках і солончаках;

. збільшення опору руху в 1,5−2 разу по хитким пісках особливо в трогании з места;

. висока температура довкілля влітку зумовлює повышенный теплової режим роботи двигуна та інших агрегатів машин;

. труднощі орієнтування через одноманітності місцевості, великий запорошеності повітря, відсутність ориентиров;

. зниження запасу ходу машин по гусеницях з механічним шарниром в 1,5−2 разу на своєму шляху по барханів і хитким пескам.

Трогание машини з місця на піщаному грунті потрібно починати на низших передачах, плавно, за необхідності використовуючи важелі управ;

ления; перше становище ПМП уповільненій передачі на гусеничних маши;

нах і роздавальній коробки на колісних машинах.

На піщаному грунті швидко втрачається інерція, для перек;

лючения передач вибирати рівні ділянки компанії з рішучим грунтом, использо;

вать ухили і спуски з барханов.

При водять за таку місцевості вибирати для руху по возмо;

жености рівні ділянки з рослинним покривом. У пісках двигаться по межгрядовым понижениям, перемички перетинати на більш низьких мес;

та. Солончаки, мокрі такыры і глинисті ділянки розміром можливості об;

ходить чи переборювати їх після розвідки, використовуючи кошти повы;

шения проходимости.

Подсохшие солончаки і такыры із міцною верхньої кіркою преодале;

вать краєм на максимальної швидкості без поворотів, зупинок и резкого зміни швидкості движения.

По незакрепленным пісках, мокрому такыру і солончакам двигаться прямолинейно, уникаючи різкої зміни швидкість руху і торможе;

ния. Якщо двигун не розвиває необхідної потужності, перейти на низшую передачу чи перевести важелі управління у проміжне по;

ложение, але в машинах з ПМП — до першого становище, включити замедлен;

ную передачу (на гусеничної машині) та продовжити рух до набора двигателем експлуатаційних оборотів, після чого повернути кошти в исход;

ное положение.

При буксовании коліс (гусениць) зупинити машину, расчистить песок і підкласти під колеса (гусениці) дошки, мати й інші под;

ручные материалы.

При зарывании тягачі з артилерійським знаряддям чи причепом в песок знаряддя (причіп) відчепити, тягач вивести більш щільний грунт и з допомогою лебідки перетягнути знаряддя (причіп) через труднопроходи;

мое место.

При тривалої роботі гусеничних машин на піщаної местности использовать шпори (грунтозацепы) і уширители гусениць. Роз'їзд со встречными машинами виконувати на малої скорости.

В дощову погоду чи помирають після дощу перед подоланням солонча;

ковых ділянок надіти ланцюга противоскольжения і рухатися з повышен;

ной швидкістю, не з колії. За повної втрати видимости остановить автомобіль і продовжувати рух після достатньої видимости.

Для поворотів на піщаному грунті рекомендується використовувати вы;

пуклости, нерівності, коли з грунтом соприкосается не вся опорная поверхность гусениці, лише її середина. Повороти виробляти в несколько прийомів (східчасто), багаторазовим гальмуванням гусеницы.

После кожного притормаживания просувати машину вперед щонайменше чем на половину довжини корпуса.

Высокие бархани преодалевать по опуклої боці на низьких пе;

редачах безупинно, спрямовуючи машину під прямим кутом до вершине бархана і уникаючи розбитою калеи. Перед спуском з бархана, имеющего крутизну скатів понад 34, машинами з вежею необхідно развернуть ее гарматою назад.

Маневрировать необхідно в такий спосіб, ніж допускать застревания при крутий поворот на сипкому піску, під час руху с креном по бархану, вузькому виїмку при крутий поворот на солончаке или мокрому такыре.

Резкий поворот машини на піщаному грунті викликає перегрузку двигателя і силовий передачі. Це створює небезпека ушкодження бор;

товой передачі, опорних котків і траків гусеничних машин чи ведущих мостов у колісних машин. Подальше рух можна тільки после очистки гусениць (коліс) від песка.

Движение по косогору бархана і з малим кутом нахилу вызыва;

ет сповзання машини та зарывание гусениць (коліс), вследствии чего возможен розрив гусениць, руйнація бортових передач (провідних мос;

тов). І тут слід очистити гусениці (колеса) й у случае буксования вдатися по допомогу тягача.

Узкие виїмки преодалеваются з допомогою інерції машины.

Колесные машини мають їх обходити наскільки можна чи пропустить между колес.

Крутой і різкий поворот на солончаке (мокрому такыре) наводить к разрушению верхньої палітурки, й престижний автомобіль може сісти на днище (мости). При таком застревании треба намагатися вийти заднім ходом. Якщо гу;

сеницы (колеса) пробуксовують, то машина евакуюється з помощью средств самовытаскивания, тягачі чи лебедки.

При русі колон за умов сильної запиленості дистанция между машинами збільшується, включаються габаритні ліхтарі, при этом водитель ззаду що йде машини повинен триматися краю пилового хмари и двигаться уступом.

У частково закріплених чи неглибоких сипучих пісках двигаться по однієї калее. За глибиною занурення гусениць (коліс) попереду идущей машины потрібно оцінювати твердість грунту та вибрати місце для переклю;

чения передач і поворотов.

При подоланні барханів у складі підрозділів необходимо следить станом колії. Після проходу кількох машин вона раз;

бивается, і тому наступна машина має рухатися правіше чи ле;

вее минулих на 1−3 метра.

Движение по солончаку чи мокрому такыру за однією колії не до;

пускается.

На привалах і зупинках виконати следующее:

. продути стиснутим повітрям радіатор і двигун;. перевірити справність пылезащитных чохлів;. протерти скла та внутрішні поверхні кабіни від пилу;. перевірити рівень добробуту і за необхідності долити дистильовану води аккумуляторы;

. при тривалої зупинці за вказівкою командира укрити машину брезентом.

После завершення маршу (рейсу) виконати щоденне техническое обслуживание чи з вказівкою командира чергове технічне обслу;

живание N 1 чи N 2 і машину до виконання последующей задачи.

_Заключение Таким чином правильна й технічно грамотна организация эксплуатации автомобільної техніки є складовою авто;

технического забезпечення військ, має своєю метою забезпечити успішне вы;

полнение поставлених завдань із охороні Державної межі і сох;

ранить у своїй машини у постійній справності і готовність до даль;

нейшим діям. У процесі експлуатації необхідно суворо поддер;

живать встановлений рівень готовності й надійності автомобильной техники.

Особое значення ця потреба стоїть у умовах боевой деятельности військ, коли напруження у роботі машин різко возраста;

ет, а умови обслуговування і за машинами ускладнюються. Ор;

ганизация експлуатації автомобільної техніки передбачає разработку и здійснення комплексу заходів щодо забезпечення надійної работы и збереженню машин із вступу до підрозділу до виходу в плановый ремонт чи списання по амортизационному износу.

Эксплуатация автомобільної техніки включає у собі питання эф;

фективного використання машин за прямим назначанию у різних до;

рожных і кліматичні умови й за умов бойової деятельности войск, технічного обслуговування, збереження і транспортировки.

Знание основ організації правильної експлуатації автомобильной техники є необхідною передумовою успішного виконання завдань по охране Державної кордону розв’язуваних автомобільної службою погра;

ничных войск.

Из цього випливає, що офіцери прикордонної застави повинні знать и вміти правильно організувати експлуатацію автомобільної техники.

.

. 18 ;

_Приложение Схема N 1: Зміст пилу повітря (g) залежно від места автомобиля в колоні (чи дистанції (N) між авто;

мобилями (б) при = 13−16км/ч.

1 — дистанція 20−25м; 2 — дистанція 40−45м; 3 — третій автомобіль; 4 — п’ятий автомобіль .

. 19 ;

Схема N 2: Значення коефіцієнта надлишку повітря на процентах для різних температур повітря і топлива.

Температура палива: 1 — 20 З; 2 — 40 С;

3 — 60 З; 4 — 80 С Схема N 3: Зміна товщини шару накипу / h/ і теплопередачи.

/Qр/ радіатора автомобіля ЗИЛ-130 при эксплуатации.

у зоні Каракумского канала.

.

. 20 ;

_Використовувана литература:

1. Федеральний закон «Про Державної кордоні РФ» (з цим і доповненнями на 10.08.94 г.).

2. «Експлуатація автомобільної і бронетанкової техніки на пограничной заставі (у прикордонній комендатуре), М., 1987 г.

3. «Експлуатація автомобільної техніки у непростих условиях»,.

М., 1984 г., Воениздат.

4. «Експлуатація армійських машин», М., 19 789 г., Воениздат 5. «Бронетанкова техники, эксплуатация», учебник, М., 1974 г.,.

Воениздат.

6. «Закордонне військове обозрение», N 10,1994 г. 7. «Посібник із правилам водіння бойових машин», М., 1984 г., Воениздат.