Проект зон ТО-2 і ПР із розробкою слесарно-механического отделения

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

16−17. Баки для|Габаритні розміри, мм — | — |збору олій, що|625×565×405; маса, кг 57|1 |0,353 — |відробили, — | — | |пересувні. — | — | |18. Візок |Габаритні розміри, мм — | — |слюсаря по |700×1754×1850; маса, кг|1 |0,54 — |ремонті |30 — | — |двигуна. — | — | |19.Піднімаль- |Тип-стаціонарний із — | — |ний механізм |електроприводом. |1 |1,14 — |для зняття і |потужність — | — |установки… Читати ще >

Проект зон ТО-2 і ПР із розробкою слесарно-механического отделения (реферат, курсова, диплом, контрольна)

1. Загальне положення.

1.1 Вступ.

При перевезені автомобільним транспортом припускають використання рухомого складу (автомобілів й автопоїздів), що знаходиться в справному технічному стані.

Справний технічний стан означає повна відповідність рухомого складу нормам, обумовленим правилами технічної експлуатації, й характеризує його працездатність.

Працездатність автомобіля оцінюється сукупністю експлуатаційнотехнічних якостей: динамічністю, стійкістю, економічністю, надійністю, довговічністю, керованістю й т.д., котрі для шкірного автомобіля виражаються конкретними показниками. Щоб працездатність автомобіля в процесі експлуатації перебувала на необхідному рівні, значення цих показників тривалий годину повинні мало змінитися в порівнянні із їхніми первісними величинами.

Однак технічний стан автомобіля, як й всякої іншої машини, у процесі тривалої експлуатації не залишається незмінними. Воно погіршується в наслідку зношування деталей й механізмів, поломок й інших несправностей, що приводити результаті до погіршення експлуатаційно-технічних якостей автомобіля.

Зміна зазначених якостей автомобіля в міру збільшення пробігу може відбуватися також у результаті недотримання правил технічної експлуатації чи технічного обслуговування автомобіля.

Основним засобом зменшення інтенсивності зношування деталей й механізмів й запобігання несправностей автомобіля, тобто підтримання його в належному технічному стані, є своєчасне й високоякісне виконання технічного обслуговування.

Під технічним обслуговуванням розуміють сукупність операцій (прибирально-мийні, кріпильні, регулювальні, мастильні та ін.), ціль які - попередити виникнення несправностей (підвищити надійність) й зменшити зношування деталей (підвищити довговічність), а послідовно, тривалий годину підгримувати автомобіль у стані постійної технічної справності й готовності до роботи.

Навіть при дотриманні всіх заходів зношування деталей автомобіля може привести до несправностей й до необхідності відновлення його працездатності чи ремонту. Отже, под ремонтом розуміється сукупність технічних впливів, спрямованих на відновлення технічного стану автомобіля (його агрегатів й механізмів), що втратив обслуговування й ремонту автомобілів.

Основний документ відповідно до якого робиться ТЕ й ремонт на автопідприємствах — це положення про ТЕ й ремонт автомобільного транспорту. Згідно цого документа, ТЕ робиться плановопопереджувально, через визначений пробіг.

Існують наступні види ТЕ й ремонту: ЩО — щоденне обслуговування, спрямовано в першу чергу на перевірку вузлів безпеки перед виїздом й по поверненню.

ТО-1 — перше технічне обслуговування, проводитися через 3−5 тис. км. ТО-2 — одному ТЕ, проводитися через 10−15 тис. км. ЗІ - сезонне обслуговування, проводитися навесні й восени. ПР — поточний ремонт, ремонт спрямований на відновлення технічно-несправного стану, крім базових деталей.

Одним із напрямків, що дозволяють підвищити технічний стан парку автомобілів при мінімальних витратах на будівництво виробничої бази для ТЕ й поточного ремонту, є будівництво і організація баз централізованого обслуговування й ремонту автомобілів. База централізованого обслуговування забезпечує ТЕ й ПР кілька автогосподарств, що не мають власної виробничої бази. Така форма організації дозволяє сконцентрувати засобу механізації виробничих процесів, підвищити продуктивність роботи й якостей робіт.

1.2 Характеристика виробництва й об'єкту проектування на базі якого виконується дипломний проект.

ВАТ «Одеський завод поршневих кілець» був заснований 1925 році, як авторемонтне підприємство, а із 1947 року було б організовано випуск поршневих кілець.

Наступного дня завод хоч й займає невеличку площу, але має свій парк автомобілів більшість із які вітчизняного виробництва. Це такі марки автомобілів, як: ЗІЛ, ГАЗ та інші. Більшість автомобілів використовуються для перевезення продукції підприємства.

Для утримання парку автомобілів були розроблені зони технічного обслуговування та поточного ремонту, а також декілька ремонтних відділеннь, такі як: слюсарно-механічне, агрегатне, акумуляторне, кузнечно-ресорне, медницько-радіаторне, електро-технічне та інші.

Якщо розглядати зони ТО-2 та ПР, то смердоті поділені на пості, де зна-ходяться лінії на які проході технічне обслуговування та ремонт. У ціх зонах працює не мала кількість людей.

Схема структури управління служби технічної експлуатації.

Керівник відділення постачання.

Зам.керівника по експлуатації Керівник парку.

Транспортний Керівник Головний Склади відділ колони механік запчастин та ГСМ.

Диспечерська Водії Зони ТО-1, ТО-2, ПР, ЩО.

Служба.

Робочі.

Слюсарно-механічне відділення на підприємстві було б розроблено для востановлення деталей механічною чи слюсарною обробкою, а також виготовлення інших деталей, необходимых для ремонту (допоміжні ремонтні деталі, прості осі, вали та чопи), а внутрізаводських нужд.

1.3 Вибір та обгрунтування режиму роботи виробництва.

Вибір режиму роботи був розроблен більшою частиною самих підприємства, а потім його трохи переробили на шестидену робочу неділю.Початок робочого дня із 8.00, а закінчення у 16.00. З перервою на обід у 12.00, рівно на годину.

Перехід шестиденний робочий тиждень був потрібен із великою загрузкою підприємства, та самого парку.

2.1 Розрахунок зон ТЕ й ПР.

2.1.1 Розрахунок рычної виробничої програми технічного обслуговування поточного ремонту.

Вихідні данні беремо із «положення про додаток-Д, стр.14».

Вибрані нормативні данні встановлені для таких умів: 1 катенгорія умів експлуатації; базова модель автомобіля й помірна кліматична зона.

З урахуванням того, що конкретні умови експлуатації відрізняються від приведених вище необхідно нормативні данні відкоректувати за допомогою коефіціентів.

К1 — коеф. корктування нормативів, взалежності від умів експлуатації.

К2 — коеф. корктування нормативів, взалежності від модефікації рухомого складу та організації його роботи.

К3 — коеф. корктування нормативів, взалежності від природньо-кліматичних умів. К3=К3'* К3″.

Характеристика рйону експлуатації ДТЗ: помірно-теплий, помірнотеплий вологий, теплий-вологий.

Якщо автогосподарство знаходиться в прибрежній зоні, із шириною полоси до 5 км, а також при використанні ДТЗ для перевезення хімічних вантажів, котрі можуть визвати інтенсивну корозію деталей необхідно враховувати агресивність навколишнього середовища.

Для зручності розрахунків вибрані коеф. зводимо втаблицю.

К4 — коеф. корктування нормативів питомої трудомісткості ПР.

К4' - коеф. корктування нормативів тривалості простою в ТЕ й Р, взалежностівід пробігу із початку експлуатації.

К5 — коеф. корктування нормативів трудомісткості ТЕ й ПР в залежності від кількості обслуговуємих та ремонтуємих автомобілів в автогосподарстві й кількість технологічно сувмістних груп рухомого складу.

Автомобілі по сувмісним групам дідяться п’ять, кожній з які збирають рухомий склад, конструкції якого дозволяє використовувати самі й тіж пості й обладнання для ТЕ й ПР.

Вихідні нормативні данні зводимо в таблицю.

(Таблиця 2.1) |№ |Тип ДТЗ | Періодичність, км|Пробіг до| | | | |КР, км | | | | ЩО | ТЕ — 1| ТЕ — 2 | | |1 |ГАЗ — 53 |110 |4000 |16 000 |250 000 | |2 |ЗІЛ — 130 |140 |4000 |16 000 |300 000 |.

(Таблиця 2.2) |№ |Тип ДТЗ |Нормативна трудомісткість, |Питома | | | |л.-г. |працю. ПР | | | | ЩО | ТЕ — 1| ТЕ — 2 | | |1 |ГАЗ — 53 |0,42 |2,2 |9,1 |3,7 | |2 |ЗІЛ — 130 |0,45 |2,5 |10,6 |4,0 |.

ГАЗ — 53.

(Таблиця 2.3).

|Показн| Коефіціенти коректування | |ики | | | | К1 | К2 | К3 | К3' | К3″ | К4| К4'| К5 |Кзаг.| |LTO-1 |0,8 | |1,0 |1,0 |1,0 | | | |0,8 | |LTO-2 |0,8 | |1,0 |1,0 |1,0 | | | |0,8 | |LKP |0,8 |1,00 |1,1 |1,1 |1,00 | | | |0,88 | |tЩО | |1,00 | | | | | |0,95 |0,95 | |tТО-1 | |1,00 | | | |1,3 |1,2 |0,95 |1,48 | |t ТО-2| |1,00 | | | |1,3 |1,2 |0,95 |1,48 | |t ПР |1,2 |1,00 |0,9 |0,9 |1,0 | |1,2 |0,95 |1,1 |.

ЗІЛ — 130.

(Таблиця 2.4).

|Показни| Коефіціенти корестування | |кі | | | | К1 | К2 | К3 | К3'| К3"| К4 | К4' | К5 |Кзаг.| |LTO-1 |0,8 | |1,0 |1,0 |1,0 | | | |0,8 | |LTO-2 |0,8 | |1,0 |1,0 |1,0 | | | |0,8 | |LKP |0,8 |1,00 |1,1 |1,1 |1,0 | | | |0,88 | |tЩО | |1,00 | | | | | |0,95 |0,95 | |tТО-1 | |1,00 | | | |1,3 |1,3 |0,95 |1,6 | |t ТО-2 | |1,00 |0,9 |0,9 |1,0 |1,3 |1,3 |0,95 |1,3 | |t ПР |1,2 |1,00 |0,9 |0,9 |1,0 | |1,3 |0,95 |1,2 |.

Розрахунок періодичності ТО-1.

Ln = LTO-1н * Kзаг = Ln * К1 * К3 (км).

(2.1.1).

де LTO-1н — нормативний пробіг до ТО-1.

К1 — коеф. корктування нормативів, взалежності від умів експлуатації.

К3 — коеф. корктування нормативів, взалежності від природнокліматичних умов.

(ГАЗ).

(ЗИЛ).

L’TO-1 = 4000 * 0,8 * 1.0 = 3200 L’TO-1 = 4000 * 0,8 * 1.0 = 3200.

L’TO-2 = 16 000 * 0,8 * 10 = 12 800 L’TO-2 = 16 000 * 0,8 * 10 = 12 800.

[pic] (км).

(2.1.2).

де [pic] нормативний пробіг до КР.

К2 — коеф. корктування нормативів, взалежності від модефікації рухомого складу та організації його роботи.

(ГАЗ).

(ЗИЛ).

L’кр = 208 333 * 0,8 * 1,00 * 1,1 = 229 166.

L’кр = 244 330 * 0,8 * 1,00 * 1,1 = 215 010.

З урахуванням того, що частина рухомого складу не пройшла КР, а частина автомобілів пройшла. Необхідно запровадити розрахунки окремо по.

2 групам машин. Щоб спростити розрахунки необхідно знайти середньовивожені величини пробігу до КР .

Lкр с.р. =Асп' * Lкр зв + 0.8 Асп" * Lкр зв / Асп' + Асп" (км).

(2.1.3).

де Асп' - інвентарна кількість автомобілів, котрі не пройшли КР .

Асп" - інвентарна кількість автомобілів, котрі пройшли КР .

0,8 — частка пробігу кількості відремонтованих автомобілів від нормативного прбігу до КР .

(ГАЗ).

(ЗИЛ).

Lкр с.р. = 250 000 * 20 + 0,8 * 250 000 * 100 / 20 + 100 =208 333.

Lкр с.р. = 300 000 * 7 + 0,8 * 300 000 * 90 / 7 + 90 =244 330.

Коругування періодичності дій по кратності.

Для зручності складання графіків ТЕ й ПР, й виконання похмбок в наступних розрахунках значеня пробігів між окремих діями винне бути скоректоано із середньодобовим пробігом.

L’TO-1 /lсd = n'.

(2.1.4).

де n' - округляємо до цілого числа.

LTO-1 = lсd * n (км).

(2.1.5).

Отримане значення округляємо до цілих сотень й використовуємо для всіх наступних розрахунків.

(ГАЗ).

(ЗІЛ) n' = 3200 / 110 = 29 n' = 3200 / 140 = 23.

LTO-1 = 110 * 29 = 3190 LTO-1 = 140 * 23 = 3220.

L’TO-2 / LTO-1 = n'.

(2.1.6).

LTO-2 = LTO-1 * n (км).

(2.1.7).

n'= 12 800 / 3190 = 4 n'= 12 800 / 3220 = 4.

LTO-2 = 3190 * 4 = 12 760 LTO-2 = 3220 * 4 = 12 880.

L’кр / LTO-2 = n'.

(2.1.8).

Lкр = LTO-2 * n (км).

(2.1.9).

n' = 220 000 / 12 760 = 17 n' = 264 000 / 12 880 = 20.

Lкр = 12 760 *17 = 216 920 Lкр = 12 880 *20 = 257 600.

Визначення простою автомобілів в ТЕ й Р за цикл.

ДКР = dКР арз + dтранс = dКР арз + (0,1…0,2) dКР арз.

(2.1.10).

(ГАЗ).

(ЗИЛ).

ДКР = 15 + 0,15 * 15 = 17 ДКР = 22 + 0,15 * 22 = 25.

dтор = dтор зв * К4'* Кзм (дн).

(2.1.11).

де Кзм — коефіціент змінності зон ТЕ й Р.

dтор — скоректована норма прстою автомобілю в ТЕ на кожні 1000 км.

dтор = 0,5 * 0,97 * 0,7 = 0,3 dтор = 0,5 * 1,11 * 0,7 = 0,4.

dтор зв = Асп' * dтор + Асп" * dтор / Асп' + Асп".

(2.1.12).

(ГАЗ).

(ЗІЛ) dтор зв = 20 * 0,3 + 100 * 0,3 / 20 + 100 = 0,3.

dтор зв = 7 * 0,4 + 90 * 0,4 / 7 + 90 = 0,4.

Дтор = Lкр * dтор / 1000 + ДКР (дн).

(2.1.13).

Дтор = 216 920 * 0,3 /1000 + 17 = 82.

Дтор = 257 600 * 0,4 / 1000 + 25 = 128.

Визначення кількості днів експлуатації за цикл.

Дец = Lкр / lсd (дн).

(2.1.14).

Дец = 216 920 / 110 = 1972.

Дец = 257 600 / 140 = 1840.

Визначення коефіціента технічної готовності.

(т = Дец / Дец + Дтор

(2.1.15) де (т — рахується до 3 цифри после комі. Дец — кількість днів експлуатації за цикл. Дтор — кількість днів простою в тор. за цикл.

Цикл — це період використання автомобілю із моменту його виготовлення й до моменту початку експлуатації после КР чи до списання.

(т = 1972 / 1972 + 82 = 0,960.

(т = 1840 / 1840 + 128 = 0,934.

Визначення коефіціента використання парку.

(в = Дрр / Дк * (т * КВ.

(2.1.16).

де Дрр — кількість робочих днів на рік.

(т — коефіціент технічної готовності.

КВ — коефіціент враховуючий зниження використання технічносправних автомобілей.

(в — рахується до третього знаку после коми.

(ГАЗ).

(ЗИЛ).

(в = 305 / 365 * 0,960 * 0,97 = 0,778.

(в = 305 / 365 * 0,934 * 0,97 = 0,757.

Розрахунок річного пробігу парку.

Загальний річний пробіг автомобілів парку залежать від кількості календарних днів, інвентарної кількості автомобілів, середньодобового пробігу, а також від коефіціенту використання парку.

Lрп = Дк * Асп * lсd * (в (км).

(2.1.17).

де Дк — кількість календарних днів. Асп — інвентарна кількість автомобілів. lсd — середньодобовий пробіг.

Lрп = 365 * 120 * 110 * 0,778 = 3 748 404.

Lрп = 365 * 97 * 140 * 0,757 = 3 752 222.

Розрахунок кількості дій по парку.

Nкр = Lрп / Lкр (дій).

(2.1.18).

(ГАЗ).

(ЗИЛ).

Nкр = 3 748 404 / 316 920 = 17.

Nкр = 3 752 222 / 257 600 = 14.

NТО-2 = Lрп / LТО-2 — Nкр (дій).

(2.1.17).

NТО-2 = 3 748 404 / 12 760 — 17 = 276.

NТО-2 = 3 752 222 / 12 880 — 14 = 277.

NТО-1 = Lрп / LТО-1 — NТО-2 — Nкр (дій).

(2.1.18).

NТО-1 = 3 748 404 / 3190 — 276 — 17 = 882.

NТО-1 = 3 752 222 / 3220 — 277 — 14 = 874.

NПМР = Lрп / lсd * КЩО (дій).

(2.1.19).

де КЩО — коефіціент частоти прибирально-мийних робіт КЩО = 0,5.

NПМР = 3 748 404 / 110 * 0,5 = 17 035.

NПМР = 3 752 222 / 140 * 0,5 = 13 400.

NСО = 2 * Асп (дій).

(2.1.20).

NСО = 2 * 120 = 240.

NСО = 2 * 97 = 194.

NД-1 = 2Lрп / LТО-1 — NТО-2 — Nкр (дій).

(2.1.21).

NД-1 = 2 * 3 748 404 / 3190 — 276 — 17 = 2057.

NД-1 = 2 * 3 752 222 / 3220 — 277 — 14 = 2039.

NД-2 = 1,2 * NТО-2 (дій).

(2.1.22).

(ГАЗ).

(ЗИЛ).

NД-2 = 1,2 * 276 = 331.

NД-2 = 1,2 * 277 = 332.

Розрахунок кількості дій парком за зміну.

NТО-2 змін. = NТО-2 / Др ТО-2 * З (дій).

(2.1.23).

де Др ТО-2 — кількість днів роботи зони ТО-2 на рік.

С — кількість змін роботи зони на рік.

NТО-2 змін. = 276 / 305 * 1 = 1.

NТО-2 змін. = 277 / 305 * 1 = 1.

NТО-1 змін. = NТО-1 / Др ТО-1 * З (дій).

(2.1.24).

NТО-1 змін. = 882 / 305 * 1 = 3.

NТО-1 змін. = 874 / 305 * 1 = 3.

NД-1 змін. = NД-1 / Др Д-1* З (дій).

(2.1.25).

NД-1 змін. = 2057 / 305 *1 = 6.

NД-1 змін. = 2039 / 305 *1 = 6.

NД-2 змін. = NД-2 / Др Д-2 * З (дій).

(2.1.26).

NД-2 змін. = 331 / 305 *1 = 1 NД-2 змін. = 332 / 305 *1 =.

NЩО змін. = NЩО / Др ЩО * З (дій).

(2.1.27).

NЩО змін. = 17 035 / 365 * 4 = 12.

NЩО змін. = 13 400 / 365 * 4 = 9.

2.1.2. Розрахунок річного об'єму робіт із технічного обслуговування й поточного ремонту.

Визначення трудомісткості робіт.

ТЩО = NЩО * tщо (люд. год.).

(2.1.28).

tщо = tщо зв * К2 * К5 * Км (люд. год.).

(2.1.29).

де Км — коеф. механізації робіт.

(ГАЗ).

(ЗИЛ).

tщо = 0,42 * 0,95 * 0,5 = 0,2 tщо = 0,45 * 0,95 * 0,5 = 0,2.

ТЩО = 17 035 * 0,2 = 3407 ТЩО = 13 400 * 0,2 = 2680.

ТТО-1 = NТО-1 * tто-1 (люд. год.).

(2.1.30).

tто-1 = tто-1 зв * К2 * К5 * Кб (люд. год.).

(2.1.31).

де Кб — коеф. змінності трудомісткості ТЕ за рахунок впроважженнності діагностики в АТП. Кб = 0,8 — 1,0.

tто-1 = 2,2 * 0,95 * 0,92 = 1,9 tто-1 = 2,5 * 0,95 * 0,92 = 2,2.

ТТО-1 = 1,9 * 882 = 1676 ТТО-1 = 2,2 * 874 = 1922.

ТТО-2 = NТО-2 * tто-2 (люд. год.).

(2.1.32).

tто-2 = tто-2 зв * К2 * К5 * Кб (люд. год.).

(2.1.33).

Кб = 0,85 — 1,0.

tто-2 = 9,1 * 0,95 * 0,93 = 8 tто-2 = 10,6 * 0,95 * 0,93 = 9,3.

ТТО-2 = 276 * 8 = 2208 ТТО-2 = 277 * 9,3 = 2576.

ТСО = NСО * tто-2 * В.

(2.1.34).

де У — відсоток трудомісткості ЗІ від трудомісткості ТО-2, в залежності від кліматичних умов.

(ГАЗ).

(ЗИЛ).

ТСО = 240 * 8 * 0,03 = 57,6 ТСО = 194 * 9.3 * 0,04 = 72,1.

ТД-1 = NД-1 * tд-1 (люд. год.).

(2.1.35).

ТД-1 = 2057 * 0,1 = 206 ТД- 1 = 2039 * 0,1 = 204.

ТД-2 = NД-2 * tд-2 (люд. год.).

(2.1.36).

де tд-1, tд-2 — нормативні трудомісткості Д-1,Д-2.

ТД-2 = 331 * 0,5 = 165 ТД-2 = 332 * 0,6 = 199.

ТПР = Lрп * tпр /1000 (люд. год.).

(2.1.37).

tпр = tпр зв * К1 * К2 * К3' * К3″ * К4 * К5 * Кб (люд. год.).

(2.1.38).

tпр = 3,7 * 1,2 * 1,00 * 0,9 * 1,3 * 0,95 * 0,94 = 4,6 tпр = 4,0 * 1,2 * 1,00 * 0,9 * 1,3 * 0,95 * 0,94 = 5.

ТПР = 3 748 404 * 4,6 / 1000 = 17 242.

ТПР = 3 752 222 * 5 / 1000 = 18 761.

Тзаг. = ТЩО + ТТО-1 + ТТО-2 + ТСО + ТПР (люд. рік.) (2.1.39).

Тзаг. = 3407 + 1676 + 2208 + 57 + 17 242 = 24 590.

Тзаг. = 2680 + 1922 + 2576 + 72 + 18 761 = 26 011.

Тдод. раб. = У * Тзаг. (люд. год.).

(2.1.40).

де У — % додаткових робіт.

Тдод. раб. = 0,27 * 24 590 = 6639.

Тдод. раб. = 0,27 * 26 011 = 7023.

Розподіл трудомісткості ТЕ й ПР на постові та цехові роботи в.

(люд.год.).

ТЩО = ТЩО посаду (люд. год.).

(2.1.41).

(ГАЗ).

(ЗИЛ).

3407 = 3407.

2680 = 2680.

ТТО-1 = ТТО-1 посаду (люд. год.).

1676 = 1676.

1922 = 1922.

ТТО-2 = ТТО-2 посаду + ТТО-2 цех (люд. год.).

(2.1.42).

ТТО-2 посаду = (0,8…0,85) * ТТО-2 (люд. год.).

(2.1.43).

ТТО-2 цех = (0,2…0,15) * ТТО-2 (люд. год.).

(2.1.44).

ТТО-2 посаду = 0,83 * 2208 = 1832 ТТО-2 посаду = 0,8 * 2576 = 2061.

ТТО-2 цех = 0,17 * 2208 = 375 ТТО-2 цех = 0,17 * 2576 = 438.

ТТО-2 = 1832 + 375 = 2207 ТТО-2 = 2061 + 438 = 2499.

ТПР = ТПР посаду + ТПР цех (люд. год.).

(2.1.45).

ТПР посаду = 0,4 * ТПР (люд. год.).

(2.1.46).

ТПР цех = 0,6 * ТПР (люд. год.).

(2.1.47).

ТПР посаду = 0,4 * 17 242 = 6897 ТПР посаду = 0,4 * 18 761 = 7504.

(ГАЗ).

(ЗИЛ).

ТПР цех = 0,6 * 17 242 = 10 345 ТПР цех = 0,6 *18 761 = 11 256.

ТПР = 6897 + 10 345 = 17 242 ТПР = 7504 + 11 256 = 18 760.

2.1.3 Вибір методу організації технологічного процесу ТЕ й ПР.

При обслуговуванні автомобілів особливу увагу приділяють несправностям, що можуть вплинути на безпечу руху. При цьому обов «язково усувають виявлені несправності і ослаблення кріплення наступних деталей, вузлів, агрегатів й систем:

1) при регулювальних роботів й накладок колодок, й гальмових барабанів, педалі гальма, стояночної гальмової системи, рульового керування, підшипників коліс, передніх коліс;

2) при контрольно-діагностичних й кріпильних роботів: сошки маятникового важеля рульового керування, кермового приводу, кермових тяг на кульових пальцях й кульових пальцях у гніздах, кульових опор, шворнів, поворотного куркуля, дисків коліс, карданної передачі чи приводів, ресор й пружин, амортизаторів, важелів підвіски, трубопроводів, шлангів гідравлічного гальмового приводу, головного гальмового приводу, замків двер, капота й багажника, регулятора тиску гальмового приводу, двигуна, роздільника, шибок, склоочисника, дзеркал заднього виду, прилаштую обдува і обігріву вітрового скла, системи вентиляції і опалення; а при обслуговуванні систем харчування і електроустаткування й системи харчування, й випуску газів, фар, передніх й задніх ліхтарів, перемикачів світла, світлоповертачів, звукового сигналу, злектропроводки, аварійної сигналізації, сигналу гальмування.

ТО-2 рекомендується проводити із періодичністю, зазначеної вище але й не менш 1-го разу в рік. Перед виконанням ТО-2 потрібно доцільно проводити заглиблене діагностування всіх основних агрегатів, вузлів й систем автомобіля для встановлення їхнього технічного стану, визначення характеру несправностей, їхніх причин, а також можливості подальшої експлуатації даного агрегату, вузла й системи.

При цьому встановлюють наступне:

1) двигун й наявність стукотів у шатунних підшипниках й газорозподільному механізмі, клапанах, зубчастих колесах, що розвивається потужність, несправність системи запалювання в цілому і окремих її елементах;

2) система харчування двигуна й підтікання палива в із «єднаннях трубопроводів, у площинах рознімання, підвищені витрату палива й зміст газів, що відробили, для проходження технічного огляду в Державтоінспекції, стан деталей цилиндро-поршневой групи, системи газорозподілу, прокладки голівки циліндрів;

3) мастильна система двигуна й підтікання олії в місцях із «єднань й рознімання (сальники колінчатого валу, картер двигуна, кришка розподільного механізму і інші), тиск у системі змащення й правильність показання приладів, установлених на автомобілі;

4) система охолодження двигуна й підтікання охолодної рідини в із «єднаннях й місцях рознімання, вузлах системи (радіатор, водяний насос й інших), перегрів охолодної рідини при роботі двигуна под навантаженням;

5) зчеплення й пробуксовування под навантаженням, ривки под годину включення передач, наявність стукотів й шумів при роботі й переключенні передач, несправність приводу зчеплення;

6) коробки передач й наявності стукотів, й шумів у робочому стані, мимовільне вимикання под навантаженням, наявність течі олії в місцях рознімання деталей коробки передач, величину зазору при переключенні передач;

7) задній міст й наявність стукотів, й шумів у робочому стані, наявність течі олії в місцях рознімання деталей заднього мосту, величину сумарного зазору в головній передачі й диференціалі;

8) карданний вал й проміжна опора, й зазори в карданних зчленуваннях, шлицевых із «єднаннях й в проміжній опорі карданного вала;

9) рульове керування й зусилля, необхідне для обертання кермового колеса, зазор валу кермової сошки у втулках, надійність кріплення пружин й важелів передньої підвіски, а також штанг й стійок стабілізатора поперечної стійкості;

10) ресори і елементи підвіски й наявність поломок аркушів чи пружин, зазори в із «єднаннях ресорного пальця із втулкою ресори й із вушком кронштейнів підвіски, паралельність переднього й заднього мостів й їхнє розташування щодо кузова автомобіля;

11) елементи кузова й наявність розум «ятин, тріщин, поломок, порушення фарбування автомобіля, правильність роботи омывателя вітрового скла, системи опалення кузова й вентилятора обдува вітрового скла, стан замків й петель капота, кришки багажника й двер.

Крім того, необхідно перевірити й відрегулювати гуляй установки керованих коліс, ефективність дії і одночасність спрацьовування гальмових механізмів, балансування коліс, роботу системи запалення автомобіля, зазор між контактами переривач, встановлення й дію фар, напрямок світлового потоку, стан усього гальмового приводу, стан радіатора, гумових подушок, підвіски двигуна.

При обслуговуванні системи електроустаткування роблять наступне: знімають батарею із автомобіля й перевіряють ступінь заряду, перевіряють стан щіток й колекторів генератора й стартера, роботу релерегулятора; регулюють натяг пружин якорів; знімають свічі запалювання й перевіряють їхній стан, очищають від нагару й регулюють зазори між електродами; знімають переривач-розподільник запалювання і очищають його зовнішню поверхню від бруду і олії, перевіряють стан контактів й регулюють зазори між ними, змазують вал; перевіряють стан проводів низької й високої напруги й регулюють дію приладів освітлення й сигналізації.

При ПР виконують розбірно-складальні операції, зварювально-жестяницькі, електротехнічні, будівельні, слюсарно-механічні.

Рихтовочне відділення призначено для усунення дефектів й несправностей кузовів автомобілів, що виникли в процесі експлуатації. У відділенні відновлюють первісну форму й міцність ремонтируемого кузова, а також. виконують роботи із підтримці кузова й його механізмів у технічно справному стані.

У відділенні здійснюють жестяницько-зварювальні і арматурно-кузовные роботи, що включають операції по розбиранню, зборці, виправленню й зварюванню деталей кузова й його механізмів, а також виготовляють необхідні для заміни деталі кузова: панелі, вставки, латки, косинки.

Автомобілі доставляються в рихтувальне відділення, як правило, на колесах, аварійні кузови можуть бути доставлені на спеціальних візках. У останньому випадку кузова, як правило знімають на посадах ПР.

Бляхарські роботи передбачають ремонт, усунення вм «ятин, тріщин, розривів крил, капотів, бризговиків, облицювань радіаторів, двер й інших частин кузовів, а також часткове виготовлення нескладних деталей для ремонту замість які прийшли у непридатність.

Розбірно-складальні роботи включають зняття і установку дверей, окремих панелей чи частин кузова, механізмів, шибок й інших знімних деталей. Часткове розбирання кузова для ремонту його деталей здійснюють в обсязі, необхідному для забезпечення якісного виконання всіх ремонтних операцій. Для зборки кузовів после ремонту, у тому числі установки вузлів й деталей на кузов, застосовують різні пристосування й набори інструментів.

Вправочні роботи в залежності від характеру ушкоджень полягають в усуненні нерівностей на деформованих поверхнях, а й у виправленні перекручувань геометричних розмірів кузова тобто перекосів кузова.

Зварювальні роботи є невід «ємною частиною жестяницькорихтувальних робіт. Майже усі ремонтні операції вимагають застосування зварювання в тім чи іншому обсязі. У жестянецькомідницькому відділенні застосовують газове й точкове зварювання, а в зварювальному відділенні також застосовують електродугове зварювання. Зварювання при ремонті застосовують при видаленні ушкодженої ділянки, вправочних роботів, установці частин чи нових ділянок кузова й додаткових деталей, а також заварці тріщин, розривів й пробоїн із накладенням чи без накладення латок, вставок у залежності від площі й стані ушкодженої поверхні кузова. У кузовному зварювальних, бляхарському ділянках працюють 3 чоловік.

Электротехнічне відділення призначено для обслуговування приладів електроустаткування автомобіля, несправність які не може бути усунута при ТЕ безпосередньо на автомобілі, а обслуговування карбюраторів, паливних насосів, відстійників, паливних й повітряних фільтрів, топливопроводов й інших приладів системи харчування автомобілів, знятих із них як на посадах ТЕ й ПР.

Паливна апаратура, що вимагає заглибленої перевірки, регулировровки чи ремонту, надходить у відділення й із посади діагностування. Прилади, деталі й вузли системи харчування, що надійшли на ділянку, очищають від забруднень, перевіряють й ремонтують на спеціалізованому устаткуванні. Після цого відремонтовані карбюратори, паливні насоси й інші деталі випробують на спеціалізованих стендах. Після іспиту усі прилади й деталі системи харчування встановлюють на автомобіль. Потім здійснюють остаточну перевірку якості ремонту й регулировку карбюратора на динамометричному стенді для досягнення мінімальної токсичності газів, що відробили, й максимальної економічності.

При ПР електроустаткування виконують розбирання приладів й агрегатів на окремі вузли й деталі, контроль й виявлення дефектів вузлів й деталей, заміну дрібних негідних деталей, зачищення й проточку колектора, відновлення ушкоджень ізоляції сполучних проводів й з висновками котушок, напайку наконечників проводів, зборку приладу і агрегату, іспит на спеціалізованому стенді.

2.1.4 Розрахунок чисельнсті ремонтно-обслуговуючого персоналу.

Ршт = Тпідр / Фрд * До (люд.).

(2.1.48).

Ряв = Тпідр / Фрн * До (люд.).

(2.1.49).

де До = 1,01 — 1,05.

Фрд й Фрн — дійсний й номінальний річний фонд години 1 робітника.

(ТО-2) (ПР).

Ршт = 4784 / 1770 * 1,03 = 2,6 = 3.

Ршт = 15 481 / 1770 * 1,03 = 8,6 = 9.

Ряв = 4784 / 2002 * 1,03 = 2,3 = 2.

Ряв = 36 003 / 2002 * 1,03 = 7,5 = 8.

2.1.5 Розрахунок числа постів для зон технічного обслуговування та поточного ремонту.

(ТО-2).

Для визначення методу проведення ТЕ (тупіковим чи поточним) визначаємо кількість постів ТЕ за формулою:

Xn = (n / R (постів).

(2.1.50).

Xn = 443 / 210 = 2,1 = 2.

де R — рейтинг виробництва. (n — такт поста.

R = Тзм * 60 / Nто-2 зм.

(2.1.51).

R = 60 * 7 / 2 = 21.

де Тзм — кількість часів роботи за зміну. Nто-2 зм. — кількість ТЕ парком за зміну.

(n = tто-2 * 60 / Рп + tп (люд.год.).

(2.1.52).

(n = 60 * 14,7 / 2 + 2 = 443.

де tто-2 — трудомісткість постових робіт одного обслуговування tто-2 = 0,85 * tто-2.

Рп — кількість робітників на одному посту.

tп — годину на установку й з'їзд автомобіля із поста.

(ПР).

Xпр = ТПР * У * До / Фрм * З * Рп * ((постів).

(2.1.53).

де ТПР — трудомісткість ПР.

В — % трудомісткості ПР, якіий виконується в зоні ПР на посадах. У = 40 — 45%.

К — коеф. нерівномірності подачі автомрбілів посаду. Фрм — фонд робочого місця.

С — кількість робочих змін. Рп — середня кількість працівників посаді. (- коеф. використання поста.

Xпр = 36 003 * 0,43 * 1,5 / 1778 * 2 * 2 * 0,85 = 3,8 = 4.

2.1.6 Розрахунок (добір) технологічного обладнання.

Обладнання для зон ТО-2 та ПР.

8. Розрахунок трудомісткості ремонтних відділень.

Твід. = Тпр * У (люд.год.).

(2.1.55).

де У — % робіт ПР в даному відділенні.

Твід. — трудоємкість в даному відділенні.

Те.т. = 36 003 * 0,25 = 9000 Т.кузн. = 36 003 * 0,02 = 720.

Тсв. = 36 003 * 0,04 = 1440 Тж.м. = 36 003 * 0,05 = 1800.

Тагр. = 36 003 * 0,22 = 7920 Тбуд. = 36 003 * 0,16 = 5760.

9. Розрахунок чисельності ремонотно-обслуговуючого персоналу у ремонтних відділеннях.

Ршт = Тпідр / Фрд * До (люд.).

(2.1.56).

Ряв = Тпідр / Фрн * До (люд.).

(2.1.57).

(Ел-тех.від-ня).

(Кузн.від-ня).

Ршт = 9000 / 1770 * 1,03 = 4,9 = 5.

Ршт = 720 / 1770 * 1,03 = 0,3 = 1.

Ряв = 9000 / 2002 * 1,03 = 4,3 = 4.

Ряв = 720 / 2002 * 1,03 = 0,3 = 1.

(Св.від-ня).

(Жест-медн.від-ня).

Ршт = 1440 / 1770 * 1,03 = 0,7 = 1.

Ршт = 1800 / 1770 * 1,03 = 0,9 = 1.

Ряв = 1440 / 2002* 1,03 = 0,7 = 1.

Ряв = 1800 / 2002 * 1,03 = 0,8 = 1.

(Агр.від-ня).

(Буд.від-ня).

Ршт = 7920 / 1770 * 1,03 = 4,3 = 4.

Ршт = 5760 / 1770 * 1,03 = 3,1 = 3.

Ряв = 7920 / 2002 * 1,03 = 3,8 = 4.

Ряв = 5760 / 2002 * 1,03 = 2,8 =3.

10. Розрахунок площі ремонтних відділеннь.

Fвід = fобл * До (м2).

(2.1.58).

де fобл — сумарна горизонтальна проекція підібраного обладнання.

До — коеф. щільності.

(Ел-тех.від-ня) (Кузн.від-ня).

Fвід = 54 * 3,5 = 189 Fвід = 27 * 5 = 135.

(Св.від-ня).

(Жест-медн.від-ня).

Fвід = 18 * 4,5 = 81 Fвід = 27 *4,5 = 121.

(Агр.від-ня).

(Буд.від-ня).

Fвід = 63 * 4 = 252 Fвід = 54 * 4 = 216.

11. Розрахунок площі складських приміщень.

Fск = Lг * Асп * fу * Кп.с. * Краз * 10−6 (м2).

(2.1.59).

де Lг — середнєрічний прбіг одного автомобіля.

fу — удільна площа даного виду кладських приміщень.

Кп.с., Краз — коеф. котрі враховують тип рухомого складу.

Fск = 34 565 * 217 * 19,05 * 0,8 * 1,0 * 1,2 * 10−6 = 137.

12. Будівельні дані зон технічного обслуговування та поточного ремонту.

Проектуємі зони ТО-2 та ПР; зварювальне, медницькожестяницке, електро-технічне, ресорно-ковальне, агрегатне, будівельне відділення займають 1851 м².

У виробничому корпусі якщо встановлено два електромеханічних підйомники, комбінований стенд для перевірки гальмових й тягловоекономічних показників; перекидач й інше устаткування й стенди.

Зона ТО-2 та ПР має шість постів тупикові типи, постачених підйомниками, а також постачені необхідним устаткуванням для якісного ремонту автомобілів.

Фундаменти металеві пальові зі сталевих труб довжиною 3−8 м.

Після занурення порожнина заповнюється пескобетоном. Зовнішні стіни виконані із тришарових алюмінієвих панелей, покрівля складається із: металевої форми, залізобетонної плити, минплиты в=125кг/м, асфальтової стяжки 10 мм, три шари руберойду на бітумній мастиці, захисний кулю гравію.

Підлога в зоні ТО-2 й ПР, електро-технічному, зварювальному, медницько-жестяницкому відділеннях, у складському приміщені: покриття бетон М 300 з щебенем, 25 мм; шар-бетон, що підстилає, м 300−120 мм; гідроізоляційний кулю щебеню подиткой бітуму-50 мм; підстава ґрунт.

Двері двуй одностатевими розміром 1400×2000 ;1000×2000 мм.

Ворота автоматичні, відкриваються назовні, розміром 2400×2400 мм.

Висота будинку 10 000 мм, крок колон 12 000 мм, проліт 12 000 мм.

Віконні прорізи — із одинарними плетіннями.

Стіни будинку обгороджують приміщення від зовнішніх температурних й атмосферних впливів, несуть навантаження від перекриття даху до фундаменту. Стіни повинні забезпечувати нормальний температурно-вологий режим. У середині будинку стіни виконані із залізобетонних плит товщиною 250 мм й габаритними розмірами 1200×6000 мм. Перегородки усередині зон, відділеннь виконані теж з плит товщиною 80 мм. Колони виконані із металевих труб, діаметром 480 мм. Дах будинку складається із несущої і огороджуючої частин. Несуща частина являє собою конструктивні елементи, що сприймають усі навантаження, у станції це металева ферма й теплоізоляційні плити із армованих легких бетонів. Частиною даху, що обгороджує, є верхній водонепроникний кулю, тобто покрівля й підстава. Покрівля верхній елемент покриття, що охороняє будинок від проникнення атмосферних опадів. Підстава под покрівлю — поверхня теплоізоляції, по якій наклеюють шари водоізоляційного кіліма рулонного, що складає із трьох шарів руберойду антисептированного дегтевого й бітумної мастики. Покрівля станції складається із пенополиуретановых плит й теплоізоляційних плит із армованих легких бетонів.

Карниз горизонтальний виступ стіни, для відводу від поверхонь стін атмосферних опадів. Величина, на якої карниз виступає за поверхню стіни, називається виносом карниза й дорівнює 800 мм.

Карниз виконаний зі збірних залізобетонних блоків 600×600 мм заводського виготовлення.

Вікна служать для освітлення й провітрювання приміщення. Двері служать для повідомлення між суміжними приміщеннями .Ворота влаштовують у будинку для в «їзду й виїзду вантажних автомобілів. Полотнини воріт, як правило складаються із металевого із каркаса. По конструкції ворота станції розстібні, а розмір прорізу 2400×2400 мм.

2.2. Розрахунок відділення.

2.2.1 Описання та схема технологічного процесу у відділенні.

Слюсарно -механічне відділення.

Зовнішня мийка.

| | |Розбірка на вузли та деталі |.

| | | | |Мійка деталей |.

Дефектовка.

Гідні Потребуючі ремонту Негідні.

Ремонт.

Утіль.

Склад запчастин.

Комплектування.

Збірка.

1. Розрахунок трудомісткості відділення.

Твід. = Тпр * У (люд.год.).

(2.2.1).

де У — % робіт ПР в слюсарно-механічному відділенні.

Твід. — трудоємкість в слюсарно-механічному відділенні.

Твід. = 36 003 * 0,26 = 9360.

2. Розрахунок чисельності виробничих робітників.

Ршт = Тпідр / Фрд * До (люд.).

(2.2.2).

Ряв = Тпідр / Фрн * До (люд.).

(2.2.3).

Ршт = 9360 / 1770 * 1,03 = 5,1 =5.

Ряв = 9360 / 2002 * 1,03 = 4,5 = 4.

2.2.4 Добір технологічного обладнання.

Обладнання для слюсарно-механічного відділення.

5. Розрахунок площі відділення.

Fвід = fобл * До (м2).

(2.2.4).

де fобл — сумарна горизонтальна проекція підібраного обладнання.

До — коеф. щільності.

Fвід = 28,7 * 3,5 = 100,4.

Fзаг = 9 * 6 *2 = 108 (м2).

6. Будівельні данні відділення.

Слюсарно-механічне відділення займає 108 (м2).

Фундаменти металеві пальові зі сталевих труб довжиною 3−9 м. Після занурення порожнина паль заповнюється пескобетоном. Зовнішні стіни виконані із тришарових алюмінієвих панелей, покрівля складається із: металевої форми, залізобетонної плити, минплиты в=125кг/м, асфальтової стяжки 10 мм, три шари руберойду на бітумній мастиці, захисний кулю гравію.

Підлоги: покриття бетон м 300 з щебенем, 25 мм; шар-бетон, що підстилає, м 300−120 мм; гідроізоляційний шар-шар щебеню подиткой бітуму-50 мм; підстава ґрунт.

Двері двуй одностатевими розміром 1400×2000 ;1000×2000 мм.

Ворота розстібні, відкриваються назовні, розміром 2400×2400 мм.

Висота будинку 10 000 мм, крок колон 6000 — 9000 мм, проліт 6000 — 9000 мм.

Віконні прорізи — із одинарними плетіннями.

Стіни будинку обгороджують приміщення від зовнішніх температурних й атмосферних впливів, несуть навантаження від перекриття даху до фундаменту. Стіни повинні забезпечувати нормальний температурно-вологий режим. У середині будинку стіни виконані із залізобетонних плит товщиною 250 мм й габаритними розмірами 1200×6000 мм. Перегородки у середині зон, відділеннь виконані теж з плит товщиною 80 мм. Колони виконані із металевих труб, діаметром 480 мм. Дах будинку складається із несущої і огороджуючої частин. Несуща частина являє собою конструктивні елементи, що сприймають усі навантаження, у станції - це металева ферма й теплоізоляційні плити із армованих легких бетонів. Частиною даху, що обгороджує, є верхній водонепроникний кулю, тобто покрівля й підстава. Покрівля верхній елемент покриття, що охороняє будинок від проникнення атмосферних опадів. Підстава под покрівлю — поверхня теплоізоляції, по якій наклеюють шари водоізоляційного кіліма рулонного, що складає із трьох шарів руберойду антисептированного дегтевого й бітумної мастики. Покрівля станції складається із пенополиуретанових плит й теплоізоляційних плит із армованих легких бетонів.

Карниз горизонтальний виступ стіни, для відводу від поверхонь стін атмосферних опадів. Розмір, на якої карниз виступає за поверхню стіни, називається виносом карниза й дорівнює 800 мм.

Карниз виконаний зі збірних залізобетонних блоків 600×600 мм заводського виготовлення.

Вікна служать для висвітлення й провітрювання приміщення. Двері служать для повідомлення між суміжними приміщеннями.

Покриття підлоги виконане із цементобетона; керамічної плитки товщиною 13 мм; лінолеуму. Підстильний кулю кулю статі, що розподіляють навантаження на ґрунт. Бетон М300 служити гідроізоляційним кулею, що перешкоджає проникненню через стати стічних вод й інших рідин. Підставою статі є ущільнений ґрунт. Стяжка кулю статі, службовець для вирівнювання поверхні нижчого статі, додання покриттю статі заданого ухилу.

3. Організаційний розділ.

3.1 Небезпечні та шкідливі фактори у зонах ТО-2 й ПР та у слюсарно-механічному відділенні.

У зоні ТО-2 та ПР є шість постів, підвісна кран-балка, чотири верстати, також існують різноманітні пристосування.

У слюсарно-механічному відділенні застосовується велика кількість верстатів, верстаків, пресів та іншого обладнання.

У проектованих ділянках можуть матір місце такі небезпечні та шкідливі фактори:

Обертові частини верстатів й деталі, що обробляються; Деталі, заготівлі та їхні осколки, стружка, а також інструмент, котрі вилітають; Частини абразивних кругів, котрі розлітаються; Різальний інструмент; Ураження електричним струмом; Підвищені рівні шуму.

3.2 Заходь із техніки безпеки у зонах ТО-2,ПР та слюсарномеханічному відділенні.

Перед початком роботи у проєктуємому відділенні чи в зонах ТО-2 та ПР перевіряються справність устаткування, пристосувань та інструмента, огороджень, захисного заземлення, вентиляції. Під годину роботи дотримуються усі правила використання технологічного устаткування, правила безпечної експлуатації транспортних засобів, тари й вантажопідйомних механізмів, дотримувати вказівки про безпечний зміст робочого місця. При аварійних ситуаціях неухильно виконуються усі правила, регламентуюче поводження персоналу при виникненні аварій й ситуацій, що можуть привести до аварій й нещасних випадків. По закінченні роботи виключене все електроустаткування, зроблене збирання відходів виробництва і інших заходів, що забезпечують безпечу на ділянці.

Приміщення оснащено необхідними попереджувальними плакатами, устаткування має відповідне фарбування, виконана розмітка проїзної частини проїздів.У проектуємих зонах та відділенні все сплановано відповідно до вимог техніки безпеки, а саме дотримання: ширини проходів, проїздів, мінімальна відстань між устаткуванням.

3.3 НОП у зонах ТО-2,ПР та у слюсарно-механічному відділенні.

Значення розвитку НОП на автомобільному транспорті на своєчасному етапі тяжко переоцінити. Тому розвиток НОП в зонах ТО-2, ПР й в слюсарномеханічному відділенні головним чином втілюється для покращання організації роботи та поновлювання нормування та оплати роботи. Це:

1) Удосконалювання організації і обслуговування робочих місць,.

2)Раціоналізацію прийомів й методів праці,.

3)Ущільнення робочого дня,.

4)Підвищення культурно-технічного рівня працюючих,.

5)Розвиток творчої ініціативи й виховання,.

6)Поліпшення умів праці,.

7)Удосконалювання нормування й стимулювання праці.

Однією із центральних проблем якою є подалі удосконалювання організації і обслуговування робочих місць у зонах й проектованому відділенні, а також сфери безпосереднього застосування праці.

3.4НОП на робочому місці.

Робоче місце — це обмежена зона, а високопродуктивна робота можлива лише при правильній організації робочого місця, що полягає в правильному розташуванні засобів виробництва, інструментів й пристосувань, раціональному розташуванні «важелів «керування. Від правильної організації робочого місця залежать також безпека роботи й підвищення продуктивності праці.

Завдяки прогресивному застосуванню пристосування для ростачування отвору верхньої голівки шатуна, був підвищена безпека робіт, полегшилися умови роботи та такі роботи стали более дешевими із економічної точки зору.

Це привело до раціоналізації прийомів та методів роботи, підвищівся культурно-технологічний рівень працівників.

3.5 Промислова естетика у зонах ТО-2,ПР та у слюсарномеханічному відділенні.

Серед різних проблем промислової естетики важливе місце на автотранспортних підприємствах належить зміні виробничого середовища, створенню так названої «зони комфорту », правильному розміщенню джерел світла, створенню сприятливого кольорового оформлення, обмеженню галасу й вібрації, устаткуванню робочих місць.

Для рішення цих проблем у зонах ТО-2, ПР й слюсарно-механічному відділенні були спеціально підібрані кольори стін, підлог, потолків. Підлоги у зонах пофарбовані в сірий колір, а й у відділенні світло коричневий. Стіни у всіх приміщеннях блакитного кольру. Стелі пофарбовані в білий колір. Ця кольорова обробка інтер «єра виробничих будинків проектувалася на основі загального архітектурно-композиційного рішення інтер «єра із урахуванням фізіологічного впливу кольору й сприяння поліпшення гігієнічних умів роботи у виробничих приміщеннях, також зниження стомлюванності, підвищення продуктивності роботи, поліпшення безпеки виробничих процесів й освітлення приміщень й підвищення естетичного рівня.

3.6 Промислова санітарія.

Санітарно-побутові приміщення для працівників зон та відділення були передбачені відповідно до вимог санітарних норм й правил. Обов «язковою умовою які є наявність гардеробних, обладнаних вішалками й шафами для збереження вуличного, домашнього й спеціального (робочого) одягу, душові; умивальники та туалети.

3.6.1 Освітлення.

Вірно спроектоване й виконане виробниче освітлення поліпшує умови роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню виробництва й якості продукції, що сприяє безпеці роботи й зниженню травматизму на ділянках.

Освітлення робочого місця — найважливіший чинник створення нормальних умів роботи. У залежності від джерела світла виробниче освітлення може бути двох видів — природне й штучне. Природне освітлення підрозділяється на: бічне, здійсненне через світлові прорізи в зовнішніх стінах; верхнє, здійсненне через аераційні й зенітні ліхтарі, прорізи в перекриттях; комбіноване, коли до верхнього освітлення добавлюєься бічне. Штучне освітлення може бути двох систем загальне й комбіноване, коли до загального освітлення додається місцеве, що концентрує світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

Проектовані ділянки мають загальне штучне освітлення із рівномірним розташуванням світильників, тобто із однаковими відстанями між ними. Джерелами світла є звичайні лампи накалювання.

Розрахунок системи штучного освітлення.

N = Pзаг / Pламп N = 19 044 / 150 = 127.

Pзаг = P. S * W Pзаг = 828 * 23 = 19 044.

W = (20−25) Вт/м2.

3.6.2 Вентиляція.

Одне із необходимых умів здорової й високо-продуктивної роботи — забезпечити нормальні умови й чистоту повітря в робочому приміщенні. Необхідне очищення повітря робочих зон та віділення забезпечено виконанням визначених заходів до основного із яких відносяться:

1) Застосування технологічних процесів й обладнання, що виключають утворення шкідливих речовин чи попадання їхні у робочу зону чи відділення, що досягається заміною токсичних речовин нетоксичними.

2) Надійна герметизація устаткування, наприклад, у термостата, де нагріваються підшипники, із поверхнхні які випаровується масло.

3) Встановлення на проектованих ділянках пристроїв вентиляції, що має велике значення для оздоровлення повітряного середовища.

4) Застосування засобів індивідуального захисту, а саме: спецодяг, що захищає тіло людини; захисні окуляри й фільтруючі засоби захисту (при продувці від пилку й стружки статора двигуна стисненим повітрям); захисні мазі, що захищають шкіру рук від нафтопродуктів й олії (при змащенні підшипників й деталей двигуна); захисні рукавиці (при виконанні транспортувальних робіт).

.У зонах ТО-2,ПР та у слюсарно-механічному відділенні застосовується приливно-витяжна вентиляція.

Для визначених умів роботи оптимальними є:

Оптимальні умови праці.

| | | | |Період |Холодний |теплий | | | | | |Температура t (|18(20 |21(23 | | | | | |Відносна вологість |60(40 |60(40 | | | | | |Швидкість руху повітря м/с |0.2 |0.3 |.

* холодний і теплий период.

Припустимими є: t = 17(23 (З, вологість — 75%, u=0.3 м (с. t (поза постійними робочими місцями) 13(24(С.

3.6.3 Водопостачання та каналізація.

Всі проектовані виробничі дільниці забезпечуються водою, де велика її частина застосовується на промислові потреби: технологічні процеси, охолодження та мийка обладнання, пожежні крани, мийка підлог.

Друга частина води йде на побутові потреби: джерела питного водопостачання, де застосовуються спеціальні фонтанчики, котрі знаходяться не ближче 75 м від робочої зони; для гігієнічних потреб: умивальники, душі.

Для стічної води проектовані зони та відділення були під'єднані до міської каналізаційної системи. До попадання стічних вод до каналізації смердоті проходять місцеві очисні пристрої, бо вона містить горючі рідини та завислі речовини. До цих заходів ще додаються гідрозатвори, котрі застосовуються для бензой маслоуловильних приладах.

3.6.4 Опалення.

Усі проектовані приміщення обладнанні водним опаленням загальнообмінною. Ця система забезпечує рівномірне нагрівання приміщень, легке регулювання й вимикання, зручне в експлуатації та ремонті.

Температура впріміщеннях в зимовищ годину 21 — 23 С.

Зовнішні ворота приміщення обладнано повітряно-тепловими завісами, усі двері виробничих приміщень мають механічні пристрої для примусового закриття.

4. Боротьба із шумом й вібрацією.

Шум — це безладне хаотичне сполучення хвиль різної частоти і інтенсивності. Шум й вібрація на виробництві завдає великої шкоди, шкідливо діючи на організм людини й знижуючи продуктивність. Шум виникає при механічних коливаннях. Розрізняють три форми впливу галасу на органи слуху:

а) стомлення слуху; б) шумова травма; в) посередня приглухуватість.

На проектованих зонах та в відділенні відсутні допоміжні джерела галасу. Для зниження галасу, що виникає в робочих приміщеннях, при використанні виробничого устаткування, передбачене: спеціальний бетонний фундамент для для верстатів, а між ними пісок, який поглинає вібрацію; шумопоглинаючі лаки, застосування звукоізолюючих кожухів й акустичних екранів на устаткуванні, що є джерелами підвищеного рівня шуму.

5. Спецодяг та спецїжа.

На проектованих зонах та відділенні робочі застосовують різний спецодяг: куртки із комбінізонами, захисне чоботи, захисні рукавиці, захисний головний убір, захисні окуляри.

Спецїжа для робочих зон ТО-2, ПР та слюсарно-механічного відділення передбачаеться у вигляді молока, яку видають разів замірялися вбити день по 0,5 л.

3.7. Протипожежні заходи.

Пожежі на авторемонтних підприємствах представляють велику небезпеку для працюючих й можуть зробити величезний матеріальний збиток. На проектируємомих ділянках можливі такі причин пожежі: перенавантаження проводів, короткій нозі замикання, виникнення великих перехідних опорів, самозаймання різноособистих матеріалів, сумішей й мастил, висока конденсація займистої суміші газу, парі чи пилку із повітрям (париы розчинника).

Для локалізації й ліквідації пожежі створюються наступні умови попередження пожеж: палити лише в суворо відведених місцях, витік й розлив мастил, й розчинника прибирати дрантям, дрантя повинне знаходитися в спеціально пристосованому контейнері.

Проектована ділянка по ступені засобів пожежо-гасиння належить до категорії Б (828 м2).

На проектованих ділянках мається:

1) план евакуації працівників;

2) Пожежна сигналізація;

3) Добровільна пожежна дружина, Яка складаєть із робітників;

4) Металеві скрині,.

5) Блискавковідвід,.

6) Пожежний водойом на 150 м².

7) Проти пожежні прилади.

На ділянках застосуваються такі вогнеліквідуючі прилади:

|Назва | |Площа м2 | Вогнегасники | | |зони, | | | | | |від-ня | | | | | | | | | ВВ-8 | ВП-5 | | |ТО-2 |100 | 720 | 8 | 8 | 8 | |ПР | | | | | | |Слюсарн.- |200 | 108 | 1 | 1 | 1 | |мех-не | | | | | | |від. | | | | | |.

3.8 Протирадіаційні заходи.

На проектованих ділянках приймаються такі протирадіаційні заходи:

1) Існує протирадіаційне сховище:

2) Розроблен план евакуації в сховище, при радіаційній небезпеці.

3) Є засоби індивідуального захисту, т.т. противогази, медикаменти, питнева вода.

4) Сховище спроектовано на добру герметичність.

5) Також проводяться спеціальні навчання.

3.9 Захист навколишнього середовища при проектуванні виробничих приміщень.

При проектуванні зон ТО-2,ПР та слюсарно-механічного відділення велика увага приділялася:

1) Розташування приміщення відносно «Розі вітрів».

2) Розташування навколо санітарної зони радіусом 50 м.

3) Застосовування очисних споруд для води.

4) Централізована утилізація масляних ганчірок.

5) Озелення прилеглої тетіторії.

4. Конструкторський розділ.

4.1 Призначення пристосування, та опис його улаштування й принцип дії.

Пристосування призначено для розточування отвору чопи верхньої голівки шатуна двигуна ЗИЛ-130. Воно встановлюється на супорті токарногвинторізного верстата, різці (чорновий й чистовий) — у шпинделі. На установку шатуна в пристосування й зняття його затрачають 0,3 хв.

При розточуванні отвору чопи, запресованої у верхню голівку шатуна, за базу приймають отвір нижньої його голівки.

Зварена підстава 1 пристосування має два горизонтальних відчини. У одне із них встановлено ексцентрикова вісь 7, на ексцентричній шийці якої встановлена по ковзній посадці втулка 8, що має на торцевій поверхні із однієї сторони радіальний паз. У останній входити штифт 10, кінець якого запресований у підставу. При поверненні ексцентрикової осі 7 за ручку 6 кільця (посаджено на шпонці із тильної сторони пристосування) штифт 10 утримує втулку 8 від обертання, але й дозволяє їй рухатися в горизонтальній площині. Стопорне кільце 9 фіксує втулку 8 в осьовому напрямі. Інший отвір у підставі пристосування для установки в нього пальця, що центрує, 11.

Шатун установлюють на пристосування так, щоб отвір нижньої голівки сіло на втулку 8; положення верхньої голівки фіксують пальцем, що центрує, 11, кінець якого укладати отвір чопи шатуна. Потім ексцентрикову вісь повертають до упору поверхні чопи верхньої голівки шатуна в гладку поверхню пальця 11. При цьому вісь отвору чопи верхньої голівки шатуна розташовується концентрично осі шпинделя верстата.

Після цого, не виймаючи пальця, що центрує, 11, відкриваю розподільний кран, у результаті чого стиснене повітря надходить у пневматичну камеру 2.

Під дією стиснутого повітря шток камери переміщується вправо й притискає спочатку штангами 5 нижню голівку шатуна, а потім, деформуючи пакет пластинчастих пружин 3, притиском 4 — верхню його голівку. Потім центрує палець виймають й обробляють отвір чопи верхньої голівки шатуна.

4.2 Розрахунок деталі прилаштую на зминання.

Розрахунок отвору чопи зминання.

d=25мм. h=30мм. F= 6745,09 Н.

(див = F/A.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою