Рабочее місце секретаря

Київський університет економіки й технологій транспорту.

Кафедра: «Економіка та фінанси».

Контрольна робота.

із предмета: «Економіка труда».

на задану тему: «Характеристика робочого місця».

Перевірив: ст. викладач.

Є. І. Панченко.

Розробив: ст. заоч. ф. н.

гр.3-МО-2.

Д. Про. Мартиненко.

Шифр:99-МО-203.

План Запровадження 3 Планування робочого місця 5 Оснащення й устаткування робочих місць 12 Умови праці 16 Висвітлення 19 Впливи мікроклімату і шумових ефектів. 23 Психофізіологічні умови праці 29 Висновок 31.

Приймальна офісу — це центр роботи фірми, її серце. Найталановитіший і розумний керівник зможе справитися з роботою, якщо погано організована робота приймальні. Але головне обличчя приймальні - це секретар. Дедалі частіше посаду секретаря навіть об'єднують із посадою офис-менеджера.

Якість роботи приймальні безпосередньо з грамотної організацією внутрифирменного простору загалом та простору приймальні зокрема. Від, де міститься прийомна, як оснащена, який дизайн її інтер'єрів залежить швидкість вирішення питань й загальне враження від фірми біля її клієнтів, замовників, партнерів у бизнесу.

Сучасний офіс повинен відповідати вимогам економічності, що особливо важливо при високих цін на офісні площа, високої технічної оснащеності, органічного дизайну та безпеки з погляду як захисту інформації, і особистій безпеці співробітників фірми. Саме тому питання офісного простору зараз хвилюють всіх мислячих руководителей.

Тісний, темний, погано обладнаний «передбанник» перед кабінетом керівника відразу представить фірму невигідному світлі перед можливими цінними клиентами.

З іншого боку, у приймальній суто фізично має бути місце розміщувати відповідного устаткування робочого місця секретаря, для документів поточного діловодства, довідково-інформаційної літератури, рекламних видань, для необхідної конторської техніки й, звісно, для відвідувачів фирмы.

Важливе значення має раціональна організація робочого місця секретаря. І тому спочатку треба уточнити виявити основні функції секретаря, інформаційні зв’язку, розпорядок робочого дня, перелік матеріалів, що має він мати. Потім вибрати меблі, інвентар, технічні засоби, оргтехніку і канцелярські принадлежности.

Планування робочого места.

Раціональний її варіант передбачає розміщення 1СТВ і предметів праці не більше зон, найбільш зручних виконання трудових процесів. Їх прийнято називати робітниками зонами.

Робоча зона — простір на стаціонарному робочому місця у горизонтальній чи вертикальної площинах, на ділі яких працівник, не переміщуючись, може виконувати роботу. Розрізняють нормальну і максимальную.

Нормальна робоча зона горизонтальної площині обмежується уявлюваного дугою, очерчиваемой кінцями пальців правої та скільки лівої рук, зігнутих в ліктьовому суглобі при вільно опущеному плечі. Така зона припадає близько 1000 мм фронтом і 300 мм завглибшки. Тут розташовуються найчастіше використовувані кошти й предмети праці та виконується основна работа.

Максимальна робоча зона горизонтальної площині обмежується уявлюваного дугою, очерчиваемой кінцями пальців повністю витягнутої руки людини. У цьому зоні (працівник діє витягнутими руками) розташовуються кошти праці, використовувані рідше. Взаимоперекрываемая у своїй площа (обох рук) визначається близько 1500 мм фронтом і 500 мм завглибшки. Зазвичай габарити столу приймаються кілька великими, ніж максимальна зона досягаемости.

У вертикальної площині розрізняють п’ять зон: нижня незручна зона (до 750 мм від статі); нижня менш зручна (від 751 до 925 мм); зручна (від 925 до 1675 мм); верхня в зручна (від 1675 до 1925 мм); верхня незручна (від 1925 мм выше).

Основну вимогу, пропоноване до раціональної плануванні робочого місця, — забезпечити економію часу до пошуку засобів і предметів праці та скорочення фізичних зусиль працівника. І тому необхідно дотримуватися такі правила:

на робочої поверхні столу повинно бути нічого лишнего;

каждый предмет і засіб праці мають мати своє місце, оскільки безладне розташування їх викликає зайві руху, і витрати часу. У зарубіжної практиці використовується закон «вільного столу»: на столі може перебувати лише однієї роботу з необхідні неї документами і коштами праці, решта має бути всередині стола;

канцелярские приналежності (олівці, ручки, скріпки тощо.) слід зберігати у магічній скрині столу зі спеціальними разделителями;

все кошти комунікаційної техніки (телефон та інших.) треба розташовувати зліва чи спеціальної підставці, щоб було користуватися ними лівої рукою, залишаючи праву вільної для работы;

документы, із якими працює секретар, вкладаються у зоні, які забезпечують їх огляд, для опрацьованих документів доцільно мати спеціальні лотки чи відділення у ящике;

документы і кошти праці розташовуються те щоб забезпечувалася найкраща послідовність виконання работы;

движения працівника би мало бути оптимальними, тобто. коротшими і ощадливими з позицій витрат часу й сил.

Організація робочого місця секретаря з огляду на вимоги наукової організації праці для її плануванні і за обслуговуванням, ні з урахуванням вимог, і можливостей використання сучасної оргтехніки, для її устаткуванню і оснащенню є необхідною передумовою досягнення високої ефективності, оперативності і забезпечення якості праці, збереження працездатності протягом усього робочого дня, забезпечення справді корисного секретарського обслуживания.

Робоча місце секретаря є важливим осередком організації трудового процесу у установі. Оскільки секретар — «обличчя установи», те й його робоче місце має бути зразком правильної організації, показником високої культури праці. Адже того, що таке робоче місце секретаря, нерідко судять на роботу всього учреждения.

Планування робочого місця секретаря має забезпечити максимальні зручності і під час покладених нею обов’язків й те водночас відповідати вимогам економії площі помещения:

рабочее місце секретаря у приймальній зазвичай розташовується поруч із кабінетом керівника, у центрі кімнати, неподалік дверей до кабінету й дуже, щоб легко можна було всіх входящих;

в приміщенні приймальні має перебувати лише предмети, потрібні секретарю та інших співробітникам у процесі работы;

мебель для відвідувачів повинна перебувати у зоні, добре просматриваемой секретарем, зручною на її размещения.

Більша частина робочого дня секретар працює сидячи, але це стомлює, й тому він повинен матимуть можливість зручно витягнути ноги, вільно вставати, змінювати позу на письмі, роботи з пишучої машині, чтения.

Робоча місце секретаря — це, передусім зручний і просторий робочий стіл. Фахівці рекомендують використовувати універсальний стіл, на яких можна працювати з документами, і навіть вести розмову з відвідувачами. Для цього найкраще підійде стіл, який безпосередньо перед сидячим людиною вже, ніж у боках. Така конструкція уможливлює досить місця на столі розміщувати що у роботі документів і майже до того ж час вести розмову з посетителями.

Його площину подумки ділять на два поля. У лівому крім поточної роботи і пов’язаних із нею документів мають телефонне устаткування, настільну лампу, канцелярський прилад, лоток з вхідними документами. На правом полі столу розміщують лоток з виконаними документами і письмові приналежності. Але тут ставлять лоток з документами, що треба підшити в дело.

Усі знаряддя праці вони розміщають площині столу межах 160×160 див, що дозволяє узяти, їх рукою, не підводячись. Кожному предмета виділяється певне місце, ті чи інші предмети розташовуються комплексно (наприклад, ручки і блокноти для записи телефонних переговорів розміщують поруч із телефонними апаратами). Слід розділяти канцелярські приналежності, мають різне назначение.

Крім робочого столу, краще використовувати окремий стіл для самого персонального комп’ютера. Такі робочі столи припускають зручне розміщення дисплея, клавіатури і процесора, і навіть сканера, принтера, модему і др.

У цьому стіл для ПК краще розміщувати в такий спосіб, щоб екран дисплея було розгорнуто у протилежний від відвідувачів бік. Це дозволить захистити конфіденційну інформацію, яка може перебуває в екрані дисплея в останній момент приходу несподіваного посетителя.

Нині ж трохи вимог до організації та устаткуванню робочих місць із ПЭВМ.

конструкция робочого столу мають забезпечувати оптимальне розміщення на робочої поверхні використовуваного устаткування з урахуванням її кількості і конструктивних особливостей (розмір ПЕОМ, клавіатури та інших.), характеру виконуваної работы.

высота робочої поверхні повинна регулюватися не більше 680 — 800 мм; за відсутності такої можливості висота робочої поверхні столу повинна складати 725 мм.

рабочий стіл повинен мати простір для підставки ніг, яке становить: висоту — щонайменше 500 мм, глибину лише на рівні колін — щонайменше 450 мм лише на рівні витягнутих ніг — щонайменше 650 мм.

конструкция робочого стільця (крісла) повинна підтримувати раціональну робочу позу під час роботи з ПЕОМ, дозволяє змінювати позу із метою зниження статистичного напруги м’язів шейно-плечевой області й спини для попередження утомления.

рабочий стілець (крісло) може бути поъемно-поворотным і регульований по висоті та кутках нахилу сидіння і спинки, і навіть відстані спинки від переднього краю сиденья.

поверхность сидіння, спинки та інших елементів стільця (крісла) мусить бути напівм'якої з нескользящим, не электризующимся і воздухопроницаемым покриттям, які забезпечують легким очищення від загрязнений.

клавіатуру комп’ютера найкраще розташовувати з відривом 10 — 15 мм від краю столу, тоді зап’ясті рук спиратиметься до столу. Бажано придбати спеціальну підкладку під зап’ясті, яка, як кажуть медики, допоможе уникнути хвороби костей.

для ефективне використання маніпулятора типу «миша» необхідний спеціальний «килимок» — планшет. Коврик-планшет повинен відповідати основних критеріїв: по-перше, добре триматися лежить на поверхні столу, удругих, матеріал верхньої поверхні планшети має забезпечити хороше зчеплення з кулькою, але з ускладнювати руху мыши.

центр екрана монітора повинен бути приблизно за рівні очей, а відстань між очима і площиною екрана складати щонайменше 40 — 50 див. Бажано, щоб прямий сонячне світло не потрапляв на экран.

по відношення до що сидить за одним столом, вікно, має бути зліва чи спереди.

от яскравого світла слід захиститися щільними шторами на вікнах. Проте оцінювати екран монітора у темряві категорично не рекомендується, необхідний додаткове джерело розсіяного світла (можна включити люстру, настільну лампу).

Робочий стіл секретаря і стіл для ПК краще розташовувати ближчі один до природним джерелам висвітлення, т.к. секретарю доводиться у зв’язку зі своїх обов’язків багато працювати з документами.

Крісло до роботи секретаря має за величиною відповідати робочому столу. Найкраще використовувати вертящееся крісло на коліщатах, висоту якого регулювати. Це дозволить секретарю швидко переключатися від роботи з технікою роботи з документами чи з відвідувачами, тобто. буде відповідати практичним завданням роботи секретаря.

Тумби для столів, зокрема й выкатные, мають комплект взаємозамінних висувних ящиків. Секретар повинен вміло використовувати ящики свого робочого столу, надавши кожному їх певні функції. Наприклад, виділяються ящики для папери, і канцтоварів; робочих документівдовідників, каталогів та інших.; течок із поточними документами і завершеними роботами; течок із контрольованими матеріалами; особистих вещей.

Усі службові документи у процесі роботи мають лежати наступним чином: що надійшли й необхідні постійно — на робочої площині столу; використовувані періодично — в висувних ящиках столу, на робочих площинах приставок й у шафах. Кожен порух документа зі столу чи стіл має бути проконтрольовано; все відпрацьовані документи повинні перебуває в суворо певному місці; треба вміти по індексації визначати, що не ящику чи папці перебуває потрібний документ; все вкладені в папки документи необхідно відразу ж потрапити індексувати відповідно до планом їх тимчасового хранения.

Оснащення й устаткування робочих мест.

Ефективність праці визначальний влив надає оснащення робочих місць технічними коштів виконання різних обов’язків, засобами зв’язку й службової меблями — так звана оргтехника.

Вирізняють такі види (класи) коштів труда:

средства складання документів: пишучі машинки (ручні і електричні), диктофони, кошти копіювання і розмноження документів, ручки автоматичні, карандаши;

средства обробітку грунту і оформлення документів: резальное, скрепляющее і склеивающее устаткування і матеріали, адресовальные і штемпельні устрою, машини для нанесення захисних покрытий;

средства збереження і угруповання документів: кошти скріплення документів (сшиватели, спеціальні теки з затискачами), різноманітних картотеки, спеціальні шафи і стелажі для зберігання документів, креслень, магнітних стрічок, машини знищення непотрібних документов;

средства виконання обчислювальних операцій: счетно-справочные лінійки, микрокалькуляторы різних видів, механічні обчислювальні машини, ПЭВМ;

средства забезпечення оперативного зв’язку: телефонний зв’язок, радіозв'язок, директорські комутатори, дозволяють говорити (проводити наради) з кількома абонентами одночасно, концентратори, автовідповідачі, двостороння радіотелефонна пошукова зв’язок і др.;

специальная службова меблі: меблі й устаткування для робочих місць у службових помещениях.

При виборі необхідних коштів оргтехніки слід пам’ятати, що придбання і оргтехніки — не самоціль, а засіб для підвищення оперативності виконання та зниження трудомісткості управлінських робіт, і навіть вирішення низки соціальних проблем управлінської праці (зниження частки витрат за виконання рутинних операцій, засіб мотивації праці, престижності робіт та інших.). Тож перш ніж вибрати і закупити кошти технічного оснащення, треба проаналізувати реальні потреби у цьому чи іншому засобі і оцінити переваги його применения.

При виборі конкретного зразка оснащення необхідно враховувати характер виконуваних операцій, об'єм і трудомісткість робіт, службові взаємозв'язку між окремими працівниками і різними службами. Слід вибрати той варіант, що дозволяє виконувати роботу більш экономично.

Вирішення проблеми вибору тих чи інших коштів оргтехніки, доцільність впровадження до процесів праці, враховують як переваги, а й издержки*.

До складу робочого місця секретаря обов’язково має входити шафи для документів і майже довідкової літератури. З метою економії робочого простору такі шафи можуть розміщатися на стіні чи перегородці близько робочого столу. Шафа для документів мають у цілях забезпечення схоронності останніх повинен замикатися на ключ. У разі, якщо в секретаря зберігаються і документи, складові комерційну таємницю, краще обладнати його робоче місце спеціальним сейфом для документов.

Полиці для канцтоварів, телефону, також краще закріплювати на стіні чи перегородці, залишаючи на столі більше простору для работы.

Бажано оснастити робоче місце секретаря спеціальним переговорним пристроєм, що дозволить секретарю, не входячи вкотре до кабінету керівника, швидко повідомляти останньому необхідну информацию.

До складу робочого місця секретаря має входити три зони: основна — стіл за приставками; допоміжна — комбіновані шафи; обслуговування посетителей.

Загальна площа робочого місця маєш бути у межах 12 — 16 кв. м. По думки фахівців, зона обслуговування відвідувачів — це візитівка установи, через яку люди оцінюють культуру роботи і якість праці. Ця зона мусить бути продуманою й затишній. Якщо відвідувача за тими або іншим суб'єктам причин відразу неспроможна прийняти керівник, то відвідувач повинен зручно сісти, її має оточувати гарний колірної і світловий художній ансамбль, до складу якого забарвлення приміщення, джерела світла, і озеленення. Поруч із основний рахунок і допоміжними частинами робочого місця секретаря повинен бути журнальний столик і одне-два зручних крісла. На столик слід покласти свіжі газет і журналів, чисту папір, олівці чи ручки. Недоцільно, щоб меблі для відвідувачів займала занадто велике місце і відрізнялася від загального стилю меблів, яка у фирме.

Саме тому фахівець не рекомендують ставити у приймальній м’яку меблі. Вона займає багато місця, швидко паскудиться і деформується. У той самий час використання стільців та звичних столиків на коліщатах дозволить швидко змінити призначення приймальні, використавши її як кімнату для нарад і т.п.

У разі, тоді як фірмі немає спеціального гардероба, у приймальній має бути або вішалка, чи шафу для одягу, де відвідувачі міг би повісити верхню одежду.

Для зорового комфорту і спільного враження від приймальні велике значення має і її естетичне оформлення. Насамперед, слід, залучити до інтер'єрах живі квіти. Вони поповнюють запаси кисню, почасти нейтрализируют шкідливе дію коштів обчислювальної і організаційної техніки та, крім того, надають затишок робочому приміщенню. Квіткова композиція повинна гармоніювати із загальним стилем, у якому витриманий интерьер.

Крім квітів, для оформлення офісу та її приймальні використовують твори живопису, графіки, дрібної пластики та інші елементи декоративного оформления.

Робоча місце секретаря має комплектуватися достатнім набором технічних засобів, канцтоварів, коштів організаційної техніці, відповідати вимогам эргономики.

Умови труда.

Умови праці - це сукупність елементів (чинників) виробничої середовища проживання і трудового процесу, що впливають на функціональне стан організму людини — здоров’я, працездатність, задоволеність працею та її эффективность.

Можна виокремити такі групи чинників умов труда:

1. Санітарно-гігієнічні, що характеризують мікроклімат (температуру, вологість і швидкість руху повітря), висвітлення, шум, вібрацію і сполучену висвітлити забарвлення службових приміщень та оборудования;

2. Естетичні, які включають колірну обробку інтер'єрів, озеленення службових приміщень, використання у інтер'єрах приміщень творів живопису та творів прикладного искусства;

3. Психофізіологічні, пов’язані з здійсненням заходів фізіопсихологічного характеру, які забезпечують умови високоефективної роботи і збереження здоров’я службовців (поступове входження у працю, ритмізація праці, нормальне чергування праці та відпочинку, зміна форм діяльності, активні форми праці та відпочинку й інших факторов);

4. Соціально-психологічні, пов’язані з здійсненням заходів, вкладених у формування психологічної, готовності людини роботи з нової технікою, до різноманітних нововведень (зняття психологічного бар'єру), зі створенням нормального психологічного клімату у колективі, встановленням нормальних взаємовідносин керівника і підлеглих і зокрема, з допомогою вироблених наукою та практикою від принципів спілкування керівників з подчиненными.

Умови праці регулюються єдиними законодавчими актами, нормативами, стандартами.

Робота зі створення сприятливих умов праці має носити комплексний системного характеру. Початок формування закладається при проектуванні підприємств та шкільних установ. Це стосується насамперед до санітарно-гігієнічним і навіть естетичним умов праці, створених під впливом проектованої техніки і технології, архітектурно-будівельного оформлення будинків, внутрішнього розміщення службових підрозділів, і устаткування, робочої меблів, і т.п. Аналізуючи цей етап проектуються вентиляція, кондиціювання повітря, висвітлення службових приміщень у відповідність до санітарними і будівельними нормами.

Так само важлива розробка заходів для формування і поліпшення умов праці цього разу вже діючих об'єктах. Тут роботу слід також запровадити з усього комплексу елементів умов праці, але особливу увагу треба приділити психофізіологічним і соціально-психологічним чинникам, тим що формуються під впливом виконуваної роботи, міжособистісних відносин, тобто. чинникам, котрі з етапі проектування підприємств неможливо знайти учтены.

Бо у сучасних умов дедалі більше значення надається активізації людського, роль соціально-психологічних умов праці також підвищиться, оскільки вони сприяють посиленню соціальної мотивації праці, прагнення до більшої творчої віддачі специалистов.

Комплексний підхід забезпечувати сприятливих умов праці відбито у спеціальних міжгалузевих вимогах закону і нормативних матеріалах, які треба враховувати під час проектування нові й реконструкції діючих підприємств, технологічних процесів і оборудования.

Освещение.

Найважливішим чинником виробничої середовища є висвітлення. Значення раціонального висвітлення під час роботи важко переоценить.

Вимоги до раціональному висвітлення зводиться ось до чого: правильний вибір джерела світла, і системи висвітлення, створення необхідного рівня освітленості робочої поверхні, нейтралізація ефекту засліплення, усунення відблисків, забезпечення рівномірного освещения.

Найдоцільнішим є природна висвітлення. Встановлено, що його викликає найменше стомлення. На жаль, використати його весь робочого дня неможливо, особливо у осінньо-зимовий період, коли світловий день короткий. Тому рекомендується застосовувати штучне висвітлення — як загальне, і локальное.

Штучний і природний світло повинен мати одне направление.

Якщо ролі штучного джерела світла загального призначення рекомендують застосовувати люмінесцентні і металлогалогеновые лампи, то систему місцевого висвітлення необхідно організувати з ламп розжарювання чи ламп білого світла. Лампи білого світла випромінюють м’який біле світло, що має тепло й заспокоєння, сприяє підвищенню зорового сприйняття. Усі типи світильників в обов’язковому касаційному порядку мають мати рассеивателями і экранизирующими гратами; задля об'єднаного висвітлення допускається не просвічуваний відбивач з кутом щонайменше 40 градусов.

Найкращим є робота за природного висвітленні, коли світло зменшується з лівого боки або за комбінованому, коли недостатнє природне висвітлення доповнюється місцевим чи, коли працюють світильники спільного освітнього і місцевого назначения.

Освітленість робочого місця мусить бути пристосована до індивідуальних якостям секретаря й можуть бути не більше 500 лк.

Колір висвітлення має психологічне значення, тому при невеличкий освітленості перевагу віддають теплим тонах, що дають лампи розжарювання, що підкреслюють жовті і червоні кольору. Світло у центральному офісі повинен мати правильну спрямованість, встановлення та формат «світлового плями» — це важливі чинники здоров’я, затишку і підвищення результативності труда.

Як категорично не рекомендується дивитися телевізор у темній кімнаті, так не можна й працювати за дисплеєм лише за місцевому висвітленні. Це з таким явищем, як адаптація зору. Періодичне пристосування очі з однієї яскравості в іншу призводить до швидкого стомленню, втрати зору, негативно впливає психіку. З метою запобігання навантаження на зір, необхідно дотримуватися вимога: відмінність між яскравістю монітори і яскравістю оточуючих предметів, що у зору оператора, мусить бути дорівнює відношенню 1:3.

Яскравість ж монітора, точніше його електронно-променевої трубки, мусить бути така, можна було б мати оптимальний контраст зображення. Для отримання такого контрасту можна скористатися захисним екраном, який зменшує загальну яскравість зображення, усуває відблиски, збільшує загальний контраст, у своїй не пригнічуючи темні ділянки текста.

Щоб зменшити напруга очей, необхідно врахувати, що легше сприймаються оком темні знаки на світлому тлі. Око менше втомлюється, тримається хороша швидкість і точність зчитування під час читання жовто-зелених знаків білому тлі. Було встановлено оптимальні комбінації кольору знаків над кольорами фону: синій білому, зелений білому, чорний на жовтому, чорний на белом.

Намагайтеся недопущення тривалої роботи з текстом через монітор, виконаним червоними літерами на зеленуватому тлі, помаранчевими білому, чорними на пурпурному, помаранчевими на черном.

Позитивно на роботі очей позначиться, якщо ви дотримуватися золоте правило — розташовувати монітор з відривом рівному двом діагоналям вашого екрана. Кут нахилу монітора може бути такий, щоб верхній край екрана перебував лише на рівні ваших глаз.

Маючи робочому столі працюючий комп’ютер, ми маємо у своїй робочому кабінеті електронне, електростатичне, рентгенівське і ультрафіолетове випромінювання. Основним джерелом шкідливого на організм людини є електромагнітні коливання низькою частоти, пов’язані з роботою схем розгорнення електронного променя, вони впливають на обмін речовин, у організмі, можуть призвести до патологічним змін у клітинах м’яких тканей.

Яке Утворюється на екрані монітора електростатичний заряд викликає деионизацию атмосфери, що зумовлює шкідливому впливу на центральну нервову систему. Результатом такого впливу можуть не тільки пригнічений належний стан або депресія, а й гормональний дисбаланс.

Синій монітор екрана має часткове випромінювання в ультрафіолетової області спектра. Це вплив істотно при тривалої працювати з комп’ютером чи захворюваннях сітківки глаза.

Захистити себе з посади цих видів випромінювання можливо, якщо мати захисний екран, має сертифікат якості НДІ ергономіки чи Шведського інституту захисту від випромінювання та відповідний стандарту ТСО 95.

На жаль, захисні властивості екрана вам допоможуть тому випадку, коли ви располагаетесь перед монітором. Незначний зрушення вправо чи вліво, в бік, і це опиняєтеся в «кільцях смерті» монитора.

Впливи мікроклімату і шумових эффектов.

Робоча місце секретаря має комплектуватися достатнім набором технічних засобів, канцтоварів, коштів організаційної техніці, відповідати вимогам эргономики.

Мікроклімат впливає функціональне стан людини в час настільки, що його можна назвати однією з визначальних чинників працездатності. Відомо, що коли підвищення чи зниження температури на 10 градусів знижує продуктивності праці на 15%. Відзначено й те, зниження температури на 3 — 4 градуси щодо комфортного підвищує якість виконання завдань, що з увагою і слежением.

Мікроклімат характеризується такими величинами як температура, відносна вологість і швидкість повітря. Температура і вологість є величинами, залежними як від пори року, діб, і від погодних умов. З іншого боку, джерелами тепла в службові приміщення то, можливо різноманітне устаткування, котре споживає енергію, частину якого в вигляді тепла виділяється в довкілля, й сама людина, який виділяє за годину до 1200 кдж. Найбільш комфортною в людини є температура 19 — 20 градусів. З огляду на сезонні і добові коливання, температура в службових приміщеннях має перевищувати 22 градуси — у спекотні дні, і мусить бути нижче 18 градусів в холодну пору, незалежно кількості людей що у помещении.

У санітарних нормах по мікроклімату в службові приміщення визначено вимоги до вологості і швидкості повітря. Ці фізичні величини відповідно до законам фізики надають безпосередній вплив теплообмін організму людини. Так, вологість холодного повітря сприяє інтенсивної віддачі тепла організму, т.к. повітря, насичений вологою, має більшої теплопроводностью, ніж сухий. При високої температурі повітря і підвищення вологості обмежується виділення поту, а цю функцію організму людини виконує 25% роботи за теплообмене.

З в табл. 3 даних видно, що справжній рівень температури пов’язані з вологістю повітря. За більш низьких температурах допускається велика вологість, при високих вогкість повітря повинна бути нижчою. У фізіологічному плані велика вологість за високої температури надає гнітюче вплив. Психологічно при одному й тому ж температурі вологий повітря здається спекотним, сухий — холодним. Мінімальна вологість має бути нижчою 25 — 30%, нормальна — не більше 40 — 60%.

Є ще одне характеристика, яку слід звернути увагу. Це чистота воздуха.

Працюючи з паперовими носіями, соціальній та приміщеннях, де розташовані засобу оперативної поліграфії і високочастотні устрою, повітря наповнюється різними токсичними речовинами і біологічними агентами (бактерії), які пробираються у організм чоловіки й надають дражливе дію на слизові оболонки дихальних шляхів, очей, шкіру. Особливо небезпечно, коли токсичні речовини через дихальні дорозі чи пошкоджену шкіру потрапляють у кров, що викликає порушення діяльності всього організму або його систем.

Найпоширенішим шкідливим чинником повітряної середовища в сучасному офісі є озон. Озон виділяється засобами оргтехніки, котрі за технологічному процесові утворюють електричні заряди і ультрафиолет.

Іншим найпоширенішим виглядом забруднення повітря є пил, зокрема і бумажная.

Вплив пилу залежить від неї токсичності і концентрації в повітряної середовищі. На частичках пилу перебувають суперечки, бактерії, грибки з потоком повітря вони розносяться всередині помещения.

Нещодавно вчені відкрили існування мікроскопічного пилового кліща. Живе такий кліщ у м’якій меблів, килимових доріжках. Потрапляючи на слизову дихальних шляхів, він викликає чхання, на оболонку очей слезовыделение, може викликати, наприклад, нежить та інші аллегригческие реакції. При постійному потраплянні у легкі виникають специфічні заболевания.

Вести боротьбу з шкідливими мікроскопічними речовинами можна шляхом общегигиенических заходів: волога прибирання, провітрювання, регулярна чистка пылесосом.

Слід зазначити кілька слів щодо куріння. Від куріння страждають не тільки легені, а й очі. Часто буває, деякі некурці воліють навіть змінити роботу, ніж виносити постійний чад. Проти постійного диму куріння безсила найдосконаліша вентиляція. Тому куріння в службові приміщення і загалом у робочому будинку як і раніше рішуче «нет».

У службові приміщення необхідно домагатися кондиціонування повітря, тобто. одночасного регулювання його температури, вологості, чистоти і порядку воздухообмена. Особливо виправдано кондиціювання в літні місяці, а точніше завжди, коли температура у приміщенні сягає 27 градусів і від. Повне кондиціювання повітря підвищує продуктивність на 15%, одночасно значно скорочуються простудні заболевания.

Ще однією правилом має стати уважне ставлення до знову придбаним предметів (наприклад меблів) і дезінфікуючих засобів праці, що вони не стали джерелом виділення токсичних речовин, у офісі. Купуючи нової оргтехніки обов’язково зазирніть у паспорт, запитайте в продавця, з яких матеріалів зроблено техніка, чи є сертифікати якості для цієї матеріали, на сам предмет купівлі, які виділяються речовини під час технологічного процесса.

Особлива розмова — це предмети інтер'єру. Ні кому як відомо, що меблі, шпалери, напольное покриття то, можливо джерелом виділення токсичних речовин. Відповідно до ст. 4.14 «Гігієнічних вимог…» матеріали, використовувані для внутрішнього оздоблення інтер'єру помещения,.

повинні прагнути бути дозволені до застосування органами Державного санітарного надзора.

До рішучіших заходам слід вдаватися, якщо вікна приміщення виходять автомобільну магістраль або є поруч із промисловими об'єктами. Відомо, що автомобіль викидає у повітря більш 280 найменувань токсичних веществ.

Також до эргономическим чинникам належить шум. Було великою помилкою вважати, що це незначний чинник, що характеризує робоче місце. З достовірністю встановлено шкідливий вплив шуму на функціональне стан чоловіки й насамперед з його нервову систему.

Під терміном «шум» в ергономіки мається на увазі безладне змішання звуків різної частоти і сили. Гранично допустимі рівні шуму добре відомі. Умовно він розділений п’ять рівнів характером реакції організму людини. Прийнята одиниця виміру шуму — децибели (дБ). До 10 дБ притаманно звуків тихо шумливого моря, лісу. Для міського людини, що у умовах постійного шуму, такі звуки можуть викликати стан монотонии, неможливості зосередженого роботи, тяги до сну. Йому необхідний період звикання до тишине.

Відомо, що відсутність звичайного звукового оформлення може бути джерелом депресивного состояния.

Шумовий фон, до 60 дБ надає активирующее впливом геть організм людини. Праця у такі умови здійснюється ефективніше. Але вже фон, рівний 60 дБ (але це приблизно, шум, коли говорять одночасно 5 людина), призводить до змін фізіологічних реакцій (зміна пульсу, кров’яного тиску). При тривалому вплив галасу зчинив на 80 — 100 дБ знижується ефективність поведінки, не може виконання інтелектуальних операцій. Можуть статися патологічні зміни у серцево-судинної системі. Шум в 140 дБ викликає больовий поріг, а при 160 дБ — шок, судоми, паралич.

Рівень шуму для офісних приміщень, встановлений європейським союзом, дорівнює 55 дБ. Відповідно до п. 6.2 Гігієнічних вимог рівень шуму ні перевищувати 75 дБ.

Проте шум, друкований комп’ютером, принтером і факсом, що у кімнаті без звукопоглинальних матеріалів, перевищує 70 дБ. Тому не рекомендують ставити всю оргтехніку однією робоче місце, слід застосовувати шумоізолюючі материалы.

Устаткування, рівні шуму якого перевищують гранично припустимі, має виноситися межі приміщення, де розташовуються робочі места.

Знизити рівні шуму можна, якщо використовувати як обробки приміщення шумопоглощающие матеріали, килимові покриття, фіранки з щільною тканини (їх ширина повинна перевершувати ширину вікна щонайменше ніж у 2 разу), килимки під шумливе устаткування може бути додатковим умовою побороти шума.

Психофізіологічні умови труда.

Психофізіологія виробила ряд правив і вимог, які потрібно дотримуватися задля забезпечення високоефективної роботи і збереження працездатності співробітників на тривалий период.

1. До роботи треба входити поступово. Час, необхідне входження до процес праці, називається періодом врабатываемости. Це час формування домінанти, які забезпечують конкретний вид праці. Тривалість періоду врабатываемости різна залежно стану організму людини, перевтоми, стану санітарноумов гігієни праці, складності виконуваної роботи. Звичайно триває 15 — 20 хвилин, а може доходити і по 45 — 60 хвилин. Скорочення тривалості врабатываемости домагаються організаційними заходами: запровадженням розпорядку робочого дня, упорядочивающего контакти з керівником та інші службовцями у часі, продумуванням порядку виконання роботи з майбутній день.

2. Роботу слід розпочинати з виконання простіших її елементів із переходом до більш сложным.

3. Необхідно дотримуватися розміреність і ритм у роботі. Ритмічний працю більш продуктивний і менше стомлює проти неритмичным. Отже, організаційні заходи, щоб забезпечити ритмизацию праці працівників у протягом робочого дня, тижня, місяці, — поліпшення оперативного планування, впорядкування інформаційного обслуговування у часі, розробка й запровадження розпорядків робочого дня — сприяють усунення перешкод, відволіканні і упорядковують розподіл різних робіт з годинах робочого дня (дням тижня), виділення, зокрема, часу виконання найбільш творчої работы.

4. Треба забезпечить нормальну чергування праці та відпочинку, і навіть форм діяльності. Це вимога грунтується обліку закономірностей роботи мозку: розумовий процес має розгортатися довго. З огляду на сформованій домінанти процес мислення може і під час перерв і по закінченні робочого дня. У зв’язку з цим велике значення для профілактики втоми має розробка раціонального режиму праці та отдыха.

Режим праці та відпочинку передбачає встановлення загального розміру внутрисменных перерв відпочивати, їх розподіл протягом робочого дня, і навіть встановлення форми відпочинок — активної чи пассивной.

Вывод.

Створенню сприятливого середовища в службові приміщення певною мірою сприяє її эстетизация. Розробка практичних заходів для естетизації мусить бути непросто спрямовано створення гарного інтер'єру, а передбачати психологічне вплив светоцветового клімату, форм живої природи (озеленення), і навіть коштів візуальної інформації (різноманітних наочне приладдя, експонати, дошки оголошень) на стимулювання працездатності. У зв’язку з цим естетичне оформлення службових приміщень треба доручати фахівцям відповідного профиля.

Допомога у виконанні цієї роботи можуть зробити методичні матеріали спеціальних организаций.

1. Жуков Л. И., Горшков У. У. Довідкове посібник за працею 2. Гурьянов З. Х., Поляков І. А., Ремизов До. З. Довідник економіста за працею 3. Служба НГЗ Управління ПЗЗ * Недоліки — це видатки придбання і експлуатацію технічних коштів, залучення і навчання додаткового персонала.