Реферат на тему:
Лінійні неоднорідні системи
Система диференціальних рівнянь, що записана у вигляді.
.
чи у векторно-матричному вигляді.
.
називається системою лінійних неоднорідних диференціальних рівнянь.
1. Властивості розв’язків лінійних неоднорідних систем
Властивість 1. Якщо вектор є.
розв’язком лінійної неоднорідної системи, a розв’язком відповідної лінійної однорідної системи, то сума — є розв’язком лінійної неоднорідної системи.
Дійсно, за умовою.
і .
Але тоді і.
.
тобто є розв’язком неоднорідної системи.
Властивість 2 (Принцип суперпозиції). Якщо вектори , є розв’язками лінійних неоднорідних систем.
, ,.
де , то вектор , де — довільні сталі буде розв’язком лінійної неоднорідної системи.
.
Дійсно, за умовою виконуються — тотожностей.
.
Склавши лінійну комбінацію з лівих і правих частин, одержимо.
,.
тобто лінійна комбінація буде розв’язком системи.
.
Властивість 3. Якщо комплексний вектор з дійсними елементами є розв’язком неоднорідної системи , де , , , то окремо дійсна і уявна частини є розв’язками системи.
Дійсно, за умовою.
.
Розкривши дужки і перетворивши, одержимо.
.
Але комплексні вирази рівні між собою тоді і тільки тоді, коли рівні дійсні та уявні частини, що і було потрібно довести.
Теорема (про загальний розв’язок лінійної неоднорідної системи). Загальний розв’язок лінійної неоднорідної системи складається із суми загального розв’язку однорідної системи і якого-небудь частинного розв’язку неоднорідної системи.
Доведення. Нехай — загальний розв’язок однорідної системи і — частинний розв’язок неоднорідної. Тоді, як випливає з властивості 1, їхня сума буде розв’язком неоднорідної системи.
Покажемо, що цей розв’язок загальний, тобто підбором сталих , можна розв’язати довільну задачу Коші.
.
Оскільки — загальний розв’язок однорідного рівняння, то вектори лінійно незалежні і система алгебраїчних рівнянь.
.
має єдине розв’язок , . І лінійна комбінація с отриманими сталими , є розв’язком поставленої задачі Коші.
2. Побудова частинного розв’язку неоднорідної системи методом варіації довільних сталих
Як випливає з останньої теореми, для побудови загального розв’язку неоднорідної системи потрібно розв’язати однорідну і яким-небудь засобом знайти частинний розв’язок неоднорідної системи. Розглянемо метод, який називається методом варіації довільної сталої.
Нехай маємо систему.
.
і — загальний розв’язок однорідної системи. Розв’язок неоднорідної будемо шукати в такому ж вигляді, але вважати не сталими, а невідомими функціями, тобто і , чи в матричній формі.
,.
де -фундаментальна матриця розв’язків, — вектор з невідомих функцій. Підставивши в систему, одержимо.
,.
чи.
.
Оскільки — фундаментальна матриця, тобто матриця складена з розв’язків, то.
.
і залишається система рівнянь .
Розписавши покоординатно, одержимо.
.
Оскільки визначником системи є визначник Вронського і він не дорівнює нулю, то система має єдиний розв’язок і функції визначаються в такий спосіб.
.
.
.
Звідси частинний розв’язок неоднорідної системи має вигляд.
.
Для лінійної неоднорідної системи на площині.
.
метод варіації довільної сталої реалізується таким чином.
Нехай.
.
Фундаментальна матриця розв’язків однорідної системи. Тоді частинний розв’язок неоднорідної шукається у вигляді.
.
Звідси.
.
І загальний розв’язок має вигляд.
, ,.
де — довільні сталі.
4. Метод невизначених коефіцієнтів
Якщо система лінійних диференціальних рівнянь з сталими коефіцієнтами, а векторна функція спеціального виду, то частинний розв’язок можна знайти методом невизначених коефіцієнтів. Доведення існування частинного розв’язку зазначеного виду аналогічно доведенню для лінійних рівнянь вищих порядків.
1) Нехай кожна з компонент вектора є многочленом степеня не більш ніж , тобто.
.
а) Якщо характеристичне рівняння не має нульового кореня, тобто , , то частинний розв’язок шукається в такому ж вигляді, тобто.
.
б) Якщо характеристичне рівняння має нульовий корінь кратності , тобто , те частинний розв’язок шукається у вигляді многочлена степеня , тобто.
.
Причому перші — коефіцієнти , , знаходяться точно, а інші з точністю до сталих інтегрування , що входять у загальний розв’язок однорідних систем.
2) Нехай має вид.
.
а) Якщо характеристичне рівняння не має коренем значення , тобто , , то частинний розв’язок шукається в такому ж вигляді, тобто.
.
б) Якщо є коренем характеристичного рівняння кратності , тобто , то частинний розв’язок шукається у вигляді.
.
І, як у попередньому пункті, перші — коефіцієнти , , знаходяться точно, а інші з точністю до сталої інтегрування .
3) Нехай має вигляд:
.
а) Якщо характеристичне рівняння не має коренем значення , то частинний розв’язок шукається в такому ж вигляді, тобто.
.
б) Якщо є коренем характеристичного рівняння кратності , то частинний розв’язок має вигляд.
.