Санітарні вимоги щодо виготовлення ліків в аптечних умовах

РЕФЕРАТ на тему:

Санітарні вимоги щодо виготовлення ліків в аптечних умовах

Аптека є одною з установ системи охорони здоров’я, основною функцією якої є своєчасне постачання населення і лікувально-профілактичних установ лікарськими препаратами, предметами догляду за хворими, предметами санітарії й інших медичних товарів. При виготовленні і збереженні необхідно суворе дотримання гігієнічного режиму.

При порушенні санітарного режиму в аптеки можуть створюватися несприятливі мікрокліматичні умови. Вплив цього шкідливого фактора випробують насамперед працюючі в мийній, дистиляційно-стерилізаційній, стерилізаційній і в торговому залі.

Так, у мийній у зв’язку з необхідністю постійно мати гарячу воду для миття посуду й інших цілей тривалий час горить піч (у сільській місцевості) чи газова плита, у результаті чого підвищується температура повітря.

Поряд з цим відзначається висока вологість, тому що в процесі миття посуду з мийних ванн і поверхні посуду при її повітряному сушінні в повітря надходить велика кількість пари.

Відомо, що підвищена вологість у сполученні з високою температурою повітря впливає на організм людини: відбувається порушення процесів терморегуляції й утрудняється віддача тепла випаром, що приводить до перегрівання.

У випадку якщо в мийній не досить ефективно працює вентиляційна система, мийниці посуду, санітарки змушені часто відкривати кватирки, фрамуги, вікна, улаштовувати наскрізне провітрювання, що сприяє виникненню простудних захворювань, загостренню хронічних запальних процесів.

У стерилізаційно-дистиляційній і стерилізаційній кімнатах підвищення температури повітря обумовлено нагріванням різних апаратів — сушильних шаф, стерилізаторів, перегінних апаратів і ін. Для створення оптимальних мікрокліматичних умов у цих приміщеннях необхідно встановити ефективно працюючу загальнообмінну приточно-витяжну вентиляцію.

На відміну від зазначених вище приміщень з перевагою мікроклімату, що нагріває, торговий зал і підвал відносяться до приміщень з холодним мікрокліматом.

У торговому залі, особливо в холодний час року повітря може значно охолоджуватися, що зв’язано з постійним рухом відвідувачів і відкриванням зовнішніх дверей. У зв’язку з цим створюються несприятливі умови для роботи провізорів-технологів, фармацевтів і касирів. Для усунення цього фактора в аптеки необхідно мати утеплений тамбур з повітряною тепловою завісою.

Низька температура і висока вологість повітря в підвалі пояснюється безпосереднім зіткненням стін із ґрунтом. Тому при будівництві будинку щоб уникнути вогкості і зволоження стін враховується рівень стояння ґрунтових вод (не менше 1.5 м). Підвальні приміщення аптек повинні бути обладнані приточно-витяжною загальнообмінною вентиляцією.

Робота провізорів і середнього фармацевтичного персоналу в аптеках відноситься до числа дуже складних і напружених видів трудової діяльності. Аптечні працівники піддаються впливу несприятливих мікрокліматичних умов, факторів зовнішнього середовища, малої інтенсивності праці при великій нервово-психічній активності. Фізичний компонент трудової діяльності аптечних працівників не виходить за межі середньої ваги, однак, зорова напруга, нервово-емоційні навантаження внаслідок необхідності вирішувати нестереотипні задачі (готування лік по індивідуальних, нестандартних прописах, велика моральна відповідальність за якість виготовлених лік, контакт із хворими й ін.) вимагають великої уваги до цієї професії.

При порушенні санітарно-гігієнічних умов у повітрі приміщень аптек нерідко зумовлюють газоподібні домішки, зв’язані з розфасовкою розчину аміаку, нашатирно-анісових крапель і ін. Зміст аміаку в повітрі робочої зони значно перевищує ПДК, пари його поширюються в сусідні приміщення. Лікарський пил може бути виявлений у повітрі асистентської, матеріальних кімнатах (коморах), особливо при виготовленні складних порошкоподібних сумішей.

Окрім порушення мікроклімату в ряді приміщень аптек працівники аптек можуть піддаватися впливу шуму й інших факторів виробничого середовища.

Особливості метеорологічних умов приземного шару повітря невеликих ділянок земної поверхні або виробничих і побутових приміщень називають мікрокліматом.

Поняття «клімат» і «мікроклімат» не досить раціональні при вивченні умов закритих приміщень, де з метою гігієнічної оцінки мікро­клімату необхідно дати фізіологічний, чітко визначений критерій. Ось чому під поняттям <<мікроклімат" виробничих приміщень слід розумі­ти сукупність факторів, що впливають на певні фізіологічні функції: терморегуляцію організму і теплообмін із зовнішнім середовищем.

Гігієністи вивчають самостійно цілий комплекс кліматичних факторів і не враховують спільну дію з іншими факторами (освіт­лення, барометричний тиск тощо). Деяких мікрокліматичних фак­торів взагалі немає в умовах закритих приміщень (атмосферні опа­ди, географічний рельєф тощо). Отже, на терморегуляцію організ­му впливають такі фактори: температура повітря та оточуючих предметів, вологість, рух повітря.

На мікроклімат виробничих приміщень впливає технологічний процес. Виробничі приміщення поділяються на холодні, з нормаль­ною температурою, гарячі.

При низькій температурі проводиться робота в холодильни­ках, складських приміщеннях, елеваторах, холодильних цехах тощо. До гарячих виробничих приміщень належать доменні, сталепла­вильні, прокатні цехи металургійної промисловості, ливарні маши­нобудівної промисловості, фарбувальні й сушильні відділи текстильної промисловості, вугільні шахти тощо. Технологічний процес може впливати також і на вологість повітря виробничих приміщень.

Джерелами підвищення вологості повітря можуть бути галь­ванічні ванни, фарбувальні апарати тощо. Відносна вологість по­вітря у таких цехах досягає 80−90% і навіть 100%. Рідше у вироб­ничих цехах може бути знижена вологість повітря. Тоді вологість досягає 20−30%. Повітря із зниженою вологістю викликає відчуття сухості слизових оболонок верхніх дихальних шляхів.

В усуненні пірогенності велику роль грає дотримання чистоти і стерильності в асептичному блоці. В ін'єкційні розчини мікроорганізми попадають з аптечним посудом, предметами, зв’язаними безпосередньо з виготовленням розчинів, і особливо з дистильованою водою. Тому потрібно вживати заходів, що не допускають улучення мікроорганізмів у виготовлений розчин.

Для одержання апірогенної дистильованої води в аптеках використовують спеціальні дистилятори, що мають пристрій для затримки крапель неперегнаної води і закриття водозбірника, у якому вода витримуються при температурі 80оС і вище, що перешкоджає розвитку мікрофлори.

Фармацевти при виготовленні ін'єкційних розчинів повинні працювати в стерильних халатах і головних уборах, дотримуючи правила особистої гігієни й обробляючи перед роботою руки відповідно до інструкції.

Вікна асептичної повинні бути щільно закриті, щілини наглухо забиті. Воздухообміни повинні бути з перевагою, припливу над витяжкою для того, щоб створити підпір зовнішньому повітрю. Подаване повітря повинне проходити через фільтри, що уловлюють пил і мікроорганізми.

Останнім часом випускаються спеціальні столи, у яких умонтовані пристрої, що подають на робоче місце чисте повітря (стіл монтажний пилезахисний СМП-1).

Дотримання санітарного режиму повинне сприяти змісту мікроорганізмів у лікарських формах у кількостях, що відповідають гігієнічним правилам.

Несприятлива дія виробничого мікроклімату проявляється на­самперед в порушенні процесів терморегуляції, функції різних органів та систем.

Незважаючи на значні коливання температури, вологості та руху повітря у виробничих умовах, організм справляється з ними завдяки терморегуляційному апарату.

Але при тривалій дії особливо несприятливого мікроклімату тер­морегуляційні властивості організму стають недостатніми, порушується тепловий баланс, виникають порушення в стані всього організму.

Висока температура повітря в поєднанні з тепловим випромі­нюванням і фізичним навантаженням негативно впливає на серце­во-судинну систему, водно-сольовий обмін, дихання. Спо­стерігаються зниження артеріального тиску, згущення крові.

Механізація виробничих процесів, насамперед пов’язаних з, важкою фізичною працею, є одним з радикальних засобів боротьби з перегріванням організму. Має значення також перехід на нові технологічні процеси, при яких не буде потреби працювати в умовах високої температури та інтенсивного теплового випромінювання.

У виробничих приміщеннях слід забезпечити безперебійне ви­далення нагрітого повітря через отвори у верхній зоні приміщення.

Аптеки варто розміщати відповідно до затверджених генеральних планів населених пунктів і проектами детального планування. Розміри земельних ділянок варто приймати відповідно до глави СНІП по плануванню і забудові міст, селищ і сільських населених пунктів. Структура і склад приміщень аптеки визначається завданням на проектування з урахуванням профілю.

Використана література

1. 1.Загальна гігієна: Навчальний посібник. — К., 1999.

2. 2.Даценко І.І. та ін. Загальна гігієна з основами екології. — К., 1999.

3. 3.Проблеми гігієни аптек. — Львів, 199.