Числівник. 
Морфологічний розбір числівника

Урок з педагогіки.

Числівник. Морфологічний розбір числівника

Мета: поглибити, узагальнити й систематизувати знання учнів про числівник, його морфологічні ознаки, синтаксичну рольудосконалювати орфографічні й пунктуаційні навичкисприяти І постійному збагаченню словникового запасу учнівпідвищувати культуру мовленнярозвивати усне і писемне мовлення учнів, уміння виділяти головне в навчальному матеріалі, конкретність і точність мисленнявиховувати любов до рідної мови, бажання поглиблювати свої знання, мовленнєві уміння й навички.

Тип уроку: узагальнення й систематизації вивченого.

Обладнання: підручник «Рідна мова. 6 кл."(Передерій Г. Р., Скуратівський Л. В., Шелехова Г. Т., Остаф Я. І, — К., 1999) — текстиіндивідуальні карткитаблиця.

ХІД УРОКУ.

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК.

1. Повторення вивченого матеріалу.

Словниковий диктант.

Чотиригодинний, багатотисячний, нуль, шістсот, одинадцять, п’ятірка, трид­цять, мільйон, кільканадцять, чотирьох, трьохсот, двохтисячний, половина, пів­тора, тримільйонний.

Бесіда.

— Які слова не є числівниками?

— Чим відрізняється числівник від інших частин мови, які мають числове значення?

— Визначте відмінності між кількісними і порядковими числівниками.

— Назвіть розряди кількісних числівників.

— Чим відрізняються прості числівники від складених?

— Чим різниться відмінювання кількісних числівників на позначення десятків і сотень? Наведіть приклади.

— Як відмінюються складені кількісні числівники? а складені порядкові? Наведіть приклади.

— Доведіть, що збірних числівників в українській мові небагато. Наведіть приклади.

— Розкажіть про вживання числівників у різних стилях мовлення.

2. Складання зв’язного висловлювання на одну з тем.

а) Відмінювання дробових числівників.

б) Вживання м’якого знака у числівниках.

в) Вживання кількісних числівників у формі непрямих відмінків.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ Мотивація навчальної діяльності.

III. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Робота з підручником.

(Ознайомлення з послідовністю розбору числівника як частини мови) і та­блицею.

2. Виконання різних видів творчих вправ.

а) Запишіть і відгадайте загадки. Зробіть розбір числівника як частини мови.

1) Один всю роботу робить, другий господаря молоком поїть, третій хату стереже. (Кінь, корова, собака.).

2) Сімсот солов’ят на подушці сидять. (Бджоли.).

3) Сто один брат, всі в один ряд рядом зв’язані стоять. (Паркан.).

4) Однією ручкою всіх зустрічає, другою — проводжає. (Двері.).

5) Багато сусідів поряд живуть, та ніколи не бачаться. (Вікна.).

Використовуючи числівники, складіть загадки, у яких фігуруватимуть такі слова: стіл, руки, очі.

б) Дайте відповіді на запитання. Зробіть розбір числівника як частини мови. 1) У сімох братів по одній сестрі. Чи багато сестер? (Одна.).

2) Йшли син із батьком, та дід із онуком. Скільки їх? (Троє.).

Числівник як одиниця морфології.

3. Робота з текстом (за варіантами).

(Роздрукований текст — на парті у кожного учня.).

І варіант.

Прочитайте текст.

Борисфен — четверта, за Геродотом, ріка Скіфії.

Четверта, але найбільша серед усіх восьми.

Найбільша, і найкраща, і найславетніша.

Могутня ріка Борисфен бурлива, як море, велика, як світ, із сонячною, джерельного водою, багата на рибу, на чудові пасовиська, що привільно розкинулися! по її берегах. Ніхто не зрівняється з четвертою рікою скіфів! Ні перша ріка істрі ні друга Тірас, ні третя Гіпаніс, ні п’ята Пантікап, ні шоста Гіпокріс, ні сьома! Герр, ні, зрештою, восьма Танаїс, ні десятки інших малих річок і річечок, та озер! разом узятих, не в змозі зрівнятися красою і величчю з Борисфеном, якого скіфи і врочисто називали Арпоксаєм: царріка.

Священна ріка Арпоксай для скіфів!

Мати-годувальниця їхніх безмежних степів, мати-родоначальниця скіфських племен і роду скіфського.

(В. Чемерис) Дайте відповіді на запитання.

— Що це за ріка — Борисфен?

— Де вона протікає?

— Як називається зараз?

— Які синоніми до її назви ви знаєте?

— Доберіть назву до тексту.

— Продовжіть розповідь про сьогодення цієї річки, використовуючи відповіді на запитання.

Граматичне завдання до тексту.

Випишіть словосполучення з числівниками. З’ясуйте значення ужитих чис­лівників. Визначте їх відмінок.

Комунікативне завдання до тексту.

Стисло розкажіть зміст поданого тексту товаришеві по парті.

II варіант Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок.

Складіть простий план.

«Повість минулих літ» — перший давньоруський літопис, складе’ний на по­чатку XII століття літописцем Нестором, — до нас в оригіналі не дійшов. Найдав­ніший список його — Лавреятіївський, названий так за ім'ям ченця Лаврентія, який 1377 року переписав «Повість» для суздальського великого князя Дмитрія Костянтиновича. Так ось у цьому списку фігурують такі дивні дати. Наприклад, про похід Олега на Царград сказано: «В літо 6415. Йде Олег на Грекы, Игоря оставив Києві)…» Ми знаємо, що йдеться про 907 рік. В Іпатіївському літописі читаємо: «В літо 6777. Не бысть ничто», тобто «не було нічого». Причому числа познача­лися буквами. Так, дата 6777 складалася з позначки, яка показувала, що йдеться про тисячі, літери «зело», що означала «шість», літери «псі» — 700, «он» — 70, «земля» — 7. Дата нападу на Київ монголів під проводом Батия складалася з літер «зело», «псі», «мисліте» (означало «сорок»), «іже» («вісім»), що разом давало дату 6748. Пізніше у світських українських текстах, зокрема в грамотах, що дійшли до нас, числа записували словами. Що ж це за дати?

Руські літописці вели лік від міфічного «сотворіння світу», яке начебто сталося 21 березня 5509 р. до н. е.

До кінця XV століття початком року вважалося 1 березня, а потім (очевидно, з 1492 р.) новий рік починався 1 вересня.

Отже, щоб встановити дату в сучасному літочисленні, треба від числа, зазна­ченого в літописі або давній грамоті, відняти 5508. Якщо від числа 6748, під яким у літописі стоїть запис про напад Батия з ордою на Київ, відняти 5508, то вийде 1240 р. Нам відомо з історії, що саме в тому році Київ було спалено.

Вересневий початок року і літочислення «від сотворіння світу» існували в Росії до 1700 року. Указом від 15 грудня 1699 року Петро І встановив новий по­чаток року: слідом за 31 грудня 7208 року «від сотворіння світу» настало 1 січня 1770 року нашої ери,.

(Є. Чак).

— До якого стилю мовлення належить текст? Визначте, який зараз рік за старим літочисленням.

Граматичне завдання до тексту.

Виконайте синтаксичний розбір виділеного речення. Випишіть із нього чис­лівники і розберіть їх як частину мови.

Зробіть фонетичний і морфологічний розбір слів літопис, давньоруський.

Комунікативне завдання до тексту.

Стисло перекажіть зміст поданого тексту товаришеві по парті.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО.

1. Самостійна робота за індивідуальними картками.

Картка 1.

Картка 2.

Картка З.

Картка 4.

2. Складання зв’язної розповіді з теми уроку.

V. ПІДСУМОК УРОКУ Коментування оцінок, відзначення цікавих відповідей, окреслення найближ­чих завдань.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. Повторіть теоретичний матеріал із теми «Числівник».

2. Виконайте вправу (за вибором).

а) Напишіть твір про своє місто (село), використовуючи різні типи числівни­ків. У творі бажано з’ясувати питання:

— Як місто (село) називається?

— Коли його заснували або скільки йому років?

— Яка його площа?

— Яка кількість жителів?

— Скільки шкіл?

— На якій відстані від інших населених пунктів розташоване?

б) Запишіть у зошит відомі вам твори художньої літератури, у назві яких є числівники.