Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі розбудови Української незалежної держави зріс інтерес наших співвітчизників до історичного минулого українського народу. Незважаючи на значні успіхи українських вчених у вивченні минулого нашої держави, все ж воно залишається ще недостатньо дослідженим. Це стосується, зокрема, історії чорноморських адміралтейських поселенців. Необхідність наукового аналізу названої проблеми зумовлена тим, що у вітчизняній історіографії не створено узагальнюючої праці з даного питання й історія чорноморських адміралтейських поселень майже невідома для фахівців, вже не кажучи про широке коло читачів. Отже, актуальність теми дослідження полягає в тому, щоб порівнюючи економічне та соціально-правове становище чорноморських адміралтейських поселенців з іншими більш вивченими верствами населення Півдня України за період 1790−1861 рр. (військовими поселенцями, поміщицькими і державними селянами, найманими робітниками та ін.), визначити їх місце серед інших груп населення краю. З проведенням земельної реформи в Україні актуальним стає дослідження історії землеволодіння на її терені, в тому числі на землях чорноморського адміралтейства. Крім того, дослідження проблеми має важливе значення і для регіональної історії, зокрема, Миколаївщини, Херсонщини та Кіровоградщини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з тематикою досліджень історії Нижнього Подніпров'я та Побужжя, які входять до планів досліджень кафедри міжнародних відносин та історії МДГУ ім. Петра Могили (реєстраційний номер в УкрІНТЕІ - РК 0100U003788 від 03.08.2000 р.).

Мета дослідження. Зважаючи на актуальність теми та її недостатню вивченість, автор ставить своєю метою комплексно проаналізувати процеси, пов’язані з виникненням та розвитком чорноморських адміралтейських поселень, соціально-економічним та правовим становищем мешканців цих населених пунктів протягом 1790−1861 рр., визначити місце адміралтейських поселенців серед інших груп населення Півдня України.

Досягнення поставленої мети вимагало вирішення таких завдань:

• — систематизувати та проаналізувати історичну літературу з даної проблеми, визначити ступінь її вивчення, охарактеризувати повноту введення до історичного обігу джерельної бази;
• — розкрити передумови та причини утворення чорноморських адміралтейських поселень;
• — розглянути процес заселення адміралтейських сіл у кінці XVIII — на початку XIX ст.;
• — з'ясувати специфіку управління поселеннями;
• — висвітлити економічне, соціально-правове становище чорноморських адміралтейських поселенців, визначити їх становище серед інших верств населення Півдня України;
• — дослідити вплив розвитку капіталізму у першій половині XIX ст. на Півдні України на економічний стан поселень у 40−50-і роки ХІХ ст.;
• — проаналізувати причини, які привели до ліквідації залежності адміралтейських поселенців від морського відомства, визначити їх соціально-правове становище після відміни залежності від чорноморського адміралтейства.

Об'єктом дослідження є політика Російської імперії стосовно чорноморських адміралтейських поселенців у 1790−1861 рр. Її здійснення простежувалось у порівнянні з іншими верствами населення Півдня України у період розкладу та кризи феодально-кріпосницької системи і розвитку капіталістичного устрою. поселення адміралтейський чорноморський україна.

Предметом дослідження є чорноморські адміралтейські поселення. Особлива увага звертається на їх заселення, адміністративний устрій, склад і чисельність населення, вплив поселень на соціально-економічну ситуацію в регіоні, а також на соціально-правове та економічне становище поселенців — основної частини мешканців адміралтейських сіл.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети дисертантом використані універсальні методи наукового аналізу і синтезу, а також метод комплексного підходу, ретроспективний, порівняльний, статистичний, логічно-аналітичний методи.

Територіальні межі дослідження. Дане дослідження торкається території, на якій були розташовані чорноморські адміралтейські поселення: Богданівка і Знам’янка (сучасна — Кіровоградська область); Богоявленськ, Калинівка, Воскресенськ, Березнегувате і Висунськ (Миколаївська); Покровськ (Херсонська).

Хронологічні рамки роботи охоплюють період існування адміралтейських поселень у 1790−1861 рр.

Наукова новизна одержаних у процесі дослідження результатів полягає в тому, що вперше згідно з проблематикою період існування чорноморських адміралтейських поселень з 1790 по липень 1861 р. був поділений на два етапи.

Перший етап (1790−1829 рр.) характеризується тим, що примусова праця поселенців адміралтейських сіл на підприємствах морського відомства була у цілому продуктивною, i ще не вичерпала своїх можливостей (слід зауважити, що поселенці з середини 90-х років XVIII ст. по 1812 р. не працювали на підприємствах чорноморського адміралтейства, а платили морському відомству оброк). Не було різкого розшарування серед поселенців на багатих і бідних, адміралтейські села не мали тісного зв’язку з ринком і торгівлею.

На другому етапі (1830−1861 рр.) в умовах швидкого розвитку капіталізму на Півдні України, різкого загострення конфлікту між продуктивними силами та відсталими феодальними виробничими відносинами примусова праця поселенців стає гальмом у розвитку виробництва. Деякі підприємства морського відомства (наприклад, суконна і парусна фабрики в Богоявленську) закриваються, не маючи змоги випускати якісну і дешеву продукцію. Гостро стає питання заміни примусової праці на вільнонайману. Товарно-грошові відносини, які в цей час особливо інтенсивно розвиваються в Південній Україні, проникають в адміралтейські села, втягуючи їх у ринкові зв’язки. Відбувається глибока майнова диференціація серед поселенців.

На базі дореволюційної та радянської історіографії, праць сучасних українських істориків, аналізу нових джерельних матеріалів вперше детально розкриті передумови та причини утворення адміралтейських поселень; заселення цих населених пунктів у кінці XVIII — на початку XIX ст.; досліджено специфіку управління поселеннями; поглиблено й розвинуто висновки тих дослідників, які характеризували чорноморських адміралтейських поселенців як особливу групу державних селян у Росії періоду кризи феодально-кріпосницької системи, що поєднували працю в сільському господарстві з обслуговуванням підприємств морського відомства. Автором дисертації з сучасних позицій докладно проаналізовано становище адміралтейських поселенців і дано їм узагальнююче визначення, показані ті зміни, які відбулися в їх житті у 40−50-і роки ХІХ ст. під впливом розвитку капіталізму у першій половині XIX ст. на Півдні України; охарактеризовано ліквідацію залежності поселенців від морського відомства, а також їх соціально-правове становище після липня 1861 року. Автор дисертації довів, що виникнення у кінці XVIII ст. на Півдні України чорноморських адміралтейських поселень було необхідним явищем.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її фактичний матеріал, положення та висновки можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історії України, зокрема її Південного регіону, економічної історії, лекційних курсів з історії України і краєзнавства для студентів вузів та матеріалів для шкільних уроків, популяризації матеріалів дослідження через засоби масової інформації, для оформлення музейних виставок і стендів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення в авторських публікаціях та повідомленнях на ряді наукових конференцій: на 2-й Миколаївській обласній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 130-річчю з дня народження М. С. Грушевського (Миколаїв, 1996); 2-й, 3-й та 4-й Миколаївських обласних краєзнавчих конференціях «Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження» (Миколаїв, 1997, 2000, 2002); Міжнародній науково-методичній конференції «Заселення Півдня України: проблеми національного та культурного розвитку» (Херсон, 1997); 9-й Всеукраїнській науковій конференції «Історичне краєзнавство на межі тисячоліть: досвід, проблеми, перспективи» (Дніпропетровськ, 1999); щорічній науково-методичній конференції «Могилянські читання-99» (Миколаїв, 1999), а також під час лекцій, виступів на радіо і в телепередачах Миколаївського облтелерадіокомітету. Дисертація обговорювалась на засіданнях кафедри міжнародних відносин та історії Миколаївського державного гуманітарного університету ім. П.Могили.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані в 11 наукових статтях, із них 5 — у фахових виданнях, загальним обсягом 4,2 друк. арк.

Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 194 с. (основна частина — 162 с.), список використаних джерел (247 назв), 4 додатка.