Запозичені кошти комерційного банку

До запозиченого капіталу комерційного банку належать кошти, отримані від емісії та продажу облігацій, та кредити, отримані у інших банків, в тому числі НБУ.

На відміну від звичайних акцій облігації не дають права їх власникам на участь у керуванні комерційним банком. Якщо акції випускаються без встановлення терміну погашення, то по облігаціях встановлюється такий термін.

Тому кошти, отримані комерційним банком за допомо-гою облігацій, не можуть вважатися власним капіталом. Вони свідчать про надання власни-ками облігацій зазначених коштів у розпорядження емітента у формі довгострокової позики. Власник облігації набуває права на одержання фіксованого прибутку по ній протягом терміну дії позики. З настанням терміну погашення облігації банк повертає власнику номінальну вартість цього цінного паперу.

Якщо комерційний банк і надалі хоче утри-мувати у своєму обороті кошти, залучені за допо-могою облігацій, він вдається до рефінансування попередніх випусків. Це здійснюється шляхом викупу раніше випущених облігацій за рахунок коштів, отриманих від випуску нових незабезпечених боргових зобов’язань. Облігації, якщо це передбачено умовами емісії, можуть бути конвер-товані в прості акції. Тоді залучені з їх допомогою кошти переходять у власний капітал комерційного банку. Конвертованість облігацій дозволяє підвищити їх привабливість у колі покупців, оскільки дає можливість останнім придбати акції банку в найбільш вигідний момент. Власники облігацій ризикують менше ніж власники акцій, оскільки у випадку банкрутства комерційного банку кредиторам кошти повертаються раніше ніж звичайним акціонерам. Необхідно відрізняти кошти, що мобілізовані комерційним банком за допомогою облігацій, від внесків і депозитів. Якщо перші називаються в банківській практиці позиковими або запозиченими, то другі — залученими. При випуску облігацій банк відіграє актив-ну роль, ініціатива випуску належить йому, у той час як при залученні внесків роль банку пасивна.

Комерційний банк може випускати облігації для залучення позикових коштів лише за умови повної сплати усіх випущених ним акцій. Реалі-зація облігацій може відбуватися або на основі їх продажу за договорами з покупцями, або шляхом обміну на раніше випущені облігації та цінні папери. Погашаються облігаційні позики комер-ційними банками після закінчення терміну обігу облігацій за їх номінальною вартістю. Банківські облігації в Україні не дістали розвитку. Причи-нами такого становища є їх незабезпеченість, нездатність нових банків довести статутні капіта-ли до розмірів мінімальних вимог НБУ, фінан-сові труднощі, що виникли в більшості банків останнім часом, а також по суті відсутність вто-ринного ринку цінних паперів.

Одним із джерел поповнення ресурсів комерційного банку є міжбанківський кредит. Кредитними ресурсами торгують стійкі фінансо-ве комерційні банки, у яких завжди є надлишок ресурсів. Ці банки для одержання прибутку прагнуть розмістити вільні ресурси в інших банках. Крім фінансової вигоди банки-кредитори одержують можливість встановлення ділових партнерських стосунків.

Терміни міжбанківських кредитів можуть бути різними — від 1 дня до 3−6 місяців. Про-центна ставка за міжбанківськими кредитами, як правило, нижча ніж за кредитами, наданими господарникам, і пов’язана з обліковою ставкою НБУ.

Банки-позичальники залучають міжбан-ківський кредит для розширення своєї кредитної діяльності з клієнтами, а також у зв’язку з необ-хідністю регулювання банківської ліквідності. В Україні, в зв’язку з впровадженням електронних розрахунків, міжбанківське кредитування здій-снюється шляхом прямих контактів між банком-кредитором і банком-позичальником. Кредиту-вання здійснюється на договірних умовах на чітко визначений термін. Досить активно вико-ристовуються міжбанківські кредити терміном на 1 день, мета яких полягає у підтримці поточної ліквідності банку.

У договорі на міжбанківське кредитування, крім терміну, обумовлюється сума кредиту, рівень процентної ставки, порядок погашення. Звичайно при порушенні терміну погашення міжбанківського кредиту банк-кредитор передба-чає своє право на безспірне списання боргу. Якщо банк, що запозичив кредитні ресурси, не може їх повернути в термін, то він купує гроші в іншому банку.

При укладанні договору на міжбанківський кредит банк-позичальник повинен повідомити банку-кредитору значення своїх економічних нормативів (платоспроможності, ліквідності).

Про розвиток міжбанківського кредитуван-ня в Україні свідчать такі дані:

Купувати і продавати кредитні ресурси можуть не тільки комерційні банки, але і їх відділення та філії. Проте це право реалізується тільки в системі одного банку, що має філіальну мережу.

Комерційні банки можуть запозичити кош-ти в Національному банку України шляхом одер-жання кредитів через закриті кредитні аукціони. Загальне керівництво і відповідальність за прове-дення кредитних аукціонів покладені на Аукціон-ний комітет, персональний склад якого визна-чається і затверджується правлінням НБУ. Єди-ним продавцем кредитів на кредитному аукціоні є НБУ.