Інжир (смоківниця, фігове дерево)

Інжир — Ficuc carica L., родина тутові - Moraceae. Серед сотень видів фікусів найбільшою популярністю користується інжир — незвичайна рослина, яку ще називають фіговим деревом, або смоківницею. Походить з гірської області на півдні Туреччини Карію.

Інжир — деревовидна рослина, у природних умовах сягає 15 см висоти, з великими розсіченими на 3 — 5 лопатей і зазубреними з країв листками. Ботаніки вважають інжир листопадним деревом, однак є вічнозелені види і сорти, які ростуть у тропічних зонах.

Фігове дерево є дводомною рослиною. Чоловічі та жіночі квітки містяться у своєрідних суцвіттях — сиконіумах, що формуються в пазухах листків. Суцвіття мають м’ясисті стінки, які утворюють грушоподібні супліддя з порожниною усередині. Чоловічі суцвіття ззовні подібні до жіночих, однак всередині порожнини мають галові й тичинкові квітки. Галлові квітки призначені для кладки в їх зав’язь яєчок інжирової оси — бластофаги і розміщенні у глибині порожнини. У таджиків інжир вважається райським деревом, і рубати його забороняється. Таджицький поговір гласить:, Якщо побачиш квітку інжиру, то або відразу помреш, або будеш щасливим''.

У наших природних кліматичних умовах інжир рости не може, однак любителі - квітникарі успішно вирощують його в кімнатах чи оранжереях. Як кімнатна рослина інжир відомий з 1548 року. Відтоді виведено багато самозапильних сортів, які успішно плодоносять.