Паталогоаннатомічні зміни. 
Моніторинг сказу в світі та Україні

Паталогоанатомічні зміни при даній хворобі неспецифічні і мають певне діагностичне значення лише з урахуванням клінічних спостережень. При зовнішньому огляді трупа часто виявляють виснаження, знаходять місця укусів, іноді - розчіси уражених ділянок. Шерсть голови і шиї зазвичай змочена слиною. Виявляють ціаноз видимих слизових оболонок, в окремих випадках — пошкодження та відсутність зубів, поранення губ і язика. При розтині відмічають застійну гіперемію внутрішніх органів. Шлунок зазвичай пустий, але у м’ясоїдних у шлунку виявляють різноманітні неїстівні (сторонні) предмети, такі, як, ганчірки, солому, металеві і пластмасові предмети. У жуйних тварин знаходять сухі і щільні кормові маси у порожнині сітки і книжки. Нерідко слизова оболонка шлунка і тонкого відділу кишечника гіперемійована і знаходиться у стані катарального запалення, місцями виявляють крововиливи. Печінка, нирки і селезінка гіперемійовані. Сечовий міхур наповнений каламутною сечею. Легені гіперемійовані. Слизова оболонка трахеї і бронхів вкрита слизом. Гіпертрофія серця. Міокард сірувато — червоного кольору. Головний мозок і його оболонки набряклі, часто — з дрібними крововиливами. [14].