Територіальна структура теплоенергетики: основні центри, промислові вузли, райони

Якщо ми розглянемо таблицю структури ПЕК світу, то побачимо, як виглядає територіальна структура теплоенергетики на світовому рівні: найбільша кількість ТЕС знаходиться на території країн Європи (Нідерланди — 97%, Польща — 87%, Італія — 80%, Україна — 60%), друге місце займає Азія (Китай, Росія), далі - США та ін.

«Географія України в опорних схемах» Кобернік С. Г На економічно розвинуті країни й країни, що розвиваються, припадає приблизно 540 млрд. т у.п., 2/3 з них становить вугілля й менше 1 /З — нафтогазове паливо. Переважна частина запасів твердого органічного палива та урану розташована на території промислове розвинутих країн, а ресурси нафти й гідроенергії — передусім у країнах, що розвиваються. Природний газ поділяється рівномірно (рис. 6.1).

Розподіл достовірних запасів органічного палива по регіонах (%)

Загальний обсяг виробництва електроенергії світу в 2008 році досяг 13 700 ТВт· ч, із них 62% були вироблені на ТЕС. Порівняно з 1991 р. світове виробництво електроенергії збільшилось на 1566 ТВт· ч, або на 12,9%.

*Організації економічного співробітництва й розвитку Отже, основні постачальники енергоносіїв знаходяться в Азії (країни Перське: затоки, а також Китай); в Англо-Америці (США і Канада); в Північній Євразі; (Росія, а також за окремими видами палива Азербайджан, Туркменістан, Узбеки стан, Казахстан). В Європі краще забезпечені енергоносіями Великобританія, ФРН, Польща, Норвегія. Основними ж споживачами є США, Канада в Північній Америці, провідні країни Західної та Центральної Європи, Японія, Китай, а серед краї; СНД — Росія та Україна.

Найбільші запаси органічного палива зосереджені у Північній Америці та Азії. У розміщенні всіх основних галузей енергетики світу.— нафтової, вугільної, газової промисловості, електроенергетики — спостерігаються великі відмінності зумовлені як природними., так і соціально-економічними факторами.

За видобутком вугілля, природного газу, уранових руд перед ведуть економічно розвинуті країни, а за видобутком нафти — країни, що розвиваються. Проте переважна частина усіх цих енергоресурсів кінець кінцем споживається в економічно розвинутих країнах.

На розміщення підприємств теплоенергетичної галузі України в впливали економічні та природні фактори. Це пояснюється тим, що теплоенергетика має значний ступінь залежності від природних ресурсів. Проаналізуємо трохи детальніше фактори, що вплинули на структуру теплоенергетичного комплексу України.

Паливний фактор. До паливомістких відносять виробництва, що поглинають багато тепла. Такі підприємства розташовуються поблизу паливних баз. Особливе місце серед паливомістких галузей належить теплоелектростанціям. Для ДРЕС потужністю 3 млн. кВт (таку потужність має низка теплоелектростанцій у Донбасі і Придніпров'ї) треба приблизно 6,5 млн. т. у. п. на рік. Зрозуміло, що ДРЕС, які обслуговують широке коло споживачів електроенергії, повинні розташовуватися поблизу джерел палива. Оскільки передавати електроенергію на великі відстані не вигідно через чималі втрати в мережі, ДРЕС притягують до себе енергомісткі виробництва. Це можна сказати про великі електростанції Донецько-Придніпровського району (Придніпровська, Слов’янська, Вуглегірська тощо). Фактор робочої сили Фактор робочої сили останнім часом все менше впливає на формування галузевої структури господарства. Скоріше навпаки, структура господарства визначає географію розміщення трудових ресурсів. Це значною мірою стосується енергетичної галузі. Багато електростанцій породили такзвані міста супутники, в яких живуть в основному енергетики. Наприклад Бурштинська і Добротворська ТЕС.

Споживчий фактор Як вже говорилося, географія розміщення споживачів електроенергії суттєво впливає на структуру теплоенергетики. Якщо електричний струм ще можна передавати на великі відстані, то то тепло від теплоцентралей не можна транспортувати далі ніж 30 км. (інакше воно розгубиться в мережі). Тому ТЕЦ споруджуються лише у великих містах.