Клімат. 
Розміщення продуктивних сил Ізраїлю

Клімат Ізраїлю субтропічний середземноморський, з жарким сухим літом і м’якою зимою. Регіональні кліматичні розходження частково обумовлені орографічними факторами. Аридність проявляється особливо сильно в Негеві, де землеробство неможливо без штучного зрошення. У долині р. Йордан, як і на околицях Тиверіадського (Галілейського) озера, погода звичайно більше жарка й посушлива, ніж на Приморській рівнині. Окремі райони Ізраїлю істотно розрізняються по забезпеченості атмосферними опадами. Найбільша ріка країни Йордан (довжина 300 км), що бере початок у масиві Хермон, тече з півночі на південь через Тиверіадське озеро (оз. Кінерет) — найбільший резервуар прісних вод в Ізраїлі, і впадає в Мертве море. По річці проходить границя між Ізраїлем, Палестинською автономією і Йорданією. Інші ріки мають малу довжину й звичайно пересихають улітку. Виключення становлять ріки Кішон (Нахр-аль-Мукатта), довжиною 13 км, і Яркон, довжиною 26 км, що впадають у Середземне море в Хайфи й Тель-Авіва.

Прісне й багате рибою Тиверіадське озеро — найбільше в країні (його площа становить 166 кв. км при довжині 21 км і ширині 10 км) і лежить на оцінці 212 м нижче рівня моря. Інше унікальне озеро — Мертве море (площа — 1020 кв. км, ширина — 16 км) — розташовано в глибокій тектонічній западині й відомо як найнижче місце на землі. Через великий забір води з р. Йордан на зрошення й інші мети Мертве море між 1972 й 1981 втратило 20% своєї площі й знизилося до 408 м нижче рівня моря в 2006.

В Ізраїлі завжди не вистачало прісної води. Водопостачання країни здійснюється завдяки резервуарам підземних вод на Західному березі, а також у долинах рік Йордан й Яркон. Ізраїль активно вкладає кошти в заходи щодо заощадження водних запасів й у розробку найбільш економічних методів використання води в сільському господарстві. Вода забирається з Тиверіадського озера й по системі трубопроводів, акведуків, відкритих каналів, водоймищ, тунелів, гребель і водонапірних станцій подається в різні частини країни, включаючи північний Негев. 2, с. 44.