Проблеми і перспективи розвитку комплексної території

В Україні відчувається дефіцит багатьох товарів народного споживання. Відсутність реальної конкуренції спричиняє завищення цін на товари, спонукає продавати низькоякісну продукцію. Нині зростання дефіциту товарів поєднується з гострим дефіцитом державного бюджету. Потреба в радикальному реформуванні економіки є очевидною. Слід рішуче згортати економічно неефективні для суспільства види діяльності. Доцільно переорієнтовувати підприємства на випуск продукції, потрібної споживачеві, збільшувати капітальні вкладення у виробництво нових, технічно складних товарів тривалого користування, формувати розвинену мережу обслуговування, нарощувати виробництво садових будиночків, розширювати продаж будівельних матеріалів, засобів механізації, що реально впливатиме на рівень життя населення України.

Внаслідок катастрофічного згортання виробництва, країна почала втрачати основну продуктивну силу — висококваліфіковані трудові ресурси.

Пріоритетні завдання комплексу — формування і розміщення державних замовлень та державних контрактів, координування діяльності підприємств, пов’язане з виконанням цього завдання, розробка цільових програм перспективного розвитку нових видів сировини, збалансованого розвитку підгалузей.

Передбачається розширення сировинної бази, ліквідація диспропорцій в окремих підгалузях; розвиток машинобудування для легкої промисловості, механізму відновлення кооперативних зв’язків з країнами СНД.

Легка промисловість має тісні зв’язки з хімічними галузями. Вже нині Україна може використовувати власні потужності для виробництва синтетичної шкіри і клею, підошов, хімічних ниток і волокон, капролактаму, необхідного для виробництва хімічних ниток і пряжі. Заслуговує на увагу вітчизняне виробництво поліуретанових композицій для взуттєвої галузі, які досі імпортували. Україна може і повинна стати як великим виробником високоякісних предметів споживання, так і значним споживачем цієї продукції. Перші кроки до цього уже зроблено. На перспективу до 2015 року Міністерство економіки України передбачає такі темпи приросту обсягів виробництва продукції по галузях:

• — промисловість всього 29%;
• — машинобудівна і металообробна 28%;
• — легка 83%;

Порівняно з іншими галузями легка промисловість, як основний виробник товарів споживання, належить до пріоритетних галузей з обнадійливим майбутнім. Це цілком справедливо і розумно. Такі темпи приросту, якщо вони будуть витримані, забезпечать значне відродження і подальший розвиток виробництва у підгалузях легкої промисловості. На жаль не досить високі темпи зростання передбачено для виробництва товарів у машинобудівному комплексі. Має місце певне перепрофілювання окремих підприємств військово-промислового комплексу на випуск обладнання для легкої промисловості, а також на виготовлення непродовольчих ТНС.

Розвиткові виробництва предметів споживання у легкій промисловості буде сприяти краще забезпечення підприємств галузі сировиною за угодами щодо поставок бавовни з Узбекистану, щодо заборони вивозу шкіряної сировини з України, збільшення виробництва льону, модернізації технології обробки шкіри та інших.

У розроблених проектах розвитку легкої промисловості передбачено ліквідацію диспропорції в окремих їх підгалузях, розвиток машинобудування для легкої промисловості, а також механізм відновлення кооперативних зв’язків з країнами СНД. Має місце певне перепрофілювання окремих підприємств військово-промислового комплексу на випуск обладнання для легкої промисловості, а також на виготовлення предметів споживання.

Науковими установами республіки планується створення технології щодо виготовлення целюлози з біологічної маси та її переробки на штучні волокна і нитки. Значні можливості має хімічна промисловість України для виробництва різних видів сировини, матеріалів, барвників тощо, необхідних при виготовленні конкурентоспроможних товарів. Ці можливості необхідно більш активно використовувати.

Всі заходи щодо розвитку виробництва предметів споживання дуже важливі, проте їх реалізація значною мірою залежить від розв’язання такої стратегічно важливої проблеми, як підвищення реальних доходів населення, що може відродити внутрішній ринок і надати значної підтримки вітчизняному товаровиробнику.

Розвиток виробництва предметів споживання, підвищення його економічної ефективності залежить від його розміщення, від вдосконалення територіальної організації. Тому у перспективі мають відбуватися певні зміни і в розміщенні цього виробництва за рахунок нового будівництва, реконструкції та перепрофілізації існуючих підприємств тощо. Це відбуватиметься з урахуванням наявності нової мережі економічних районів (9 економічних районів), їх виробничої спеціалізації. Більш раціональна територіальна організація виробництва на території нових економічних районів сприятиме формуванню нової більш ефективної мережі економічних зв’язків на засадах доцільності і, насамперед у межах України, з урахуванням раціонального радіусу перевезень. Усе це сприятиме розв’язанню проблеми збалансованості, попиту і пропозиції споживчих товарів.