Трупне висихання.
Визначення давності настання смерті у судово-медичній експертизі

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

При локализації трупних плям на задній поверхні тіла тиснення здійснюється у ділянці попереку по середній лінії, а при розташуванні трупних плям на передній поверхні тіла — по середній лінії тіла. За даними М.І. Муханова (1965), щоб викликати зникнення плям, силу тиску слід збільшувати по мірі подовження строку, що минув після настання смерті (табл. 11). Час зміни (відновлення) кольору трупних… Читати ще >

Трупне висихання. Визначення давності настання смерті у судово-медичній експертизі (реферат, курсова, диплом, контрольна)

З метою визначення ДНС використовують, як правило, висихання рогівок. Якщо очі трупа відкриті, а висихання рогівок відсутнє, після настання смерті минуло менше 3−4 год. При дещо відкритих очах підсихання рогівок (помутніння, зморщення, набуття нею сіро-жовтого кольору — утворення плям Лярше) при вологості повітря 60−80% і його температурі 16−20°С відбувається через 4−6 год. Процес у динаміці не змінюється: якщо вони є, минуло не менше 4−6 год.

Трупні плями

Встановлення ДНС проводять за часом появи трупних плям і визначенням граничного часу стадій їх розвитку. Використовують 3 основні методи об'єктивної ліворометрії (дослідження трупних плям): зникнення, поблідніння, відновлення чи відсутність зміни їх кольору при натискуванні; визначення сили, необхідної для їх зміни; визначення часу, протягом якого після натискування трупні плями відновлюються до первісного кольору.

Умови виконання дозованої динамометрії трупних плям.

• Площа контактної поверхні динамометра складає 1 см.
• Натискування складає 2 кгс/см² протягом 3 с.
• Динамометр має бути розташований перпендикулярно до поверхні шкіри.
• При локализації трупних плям на задній поверхні тіла тиснення здійснюється у ділянці попереку по середній лінії, а при розташуванні трупних плям на передній поверхні тіла — по середній лінії тіла.
• Час зміни (відновлення) забарвлення трупних плям фіксується секундоміром.

За даними М.І. Муханова (1965), щоб викликати зникнення плям, силу тиску слід збільшувати по мірі подовження строку, що минув після настання смерті (табл. 11).

М.П. Туровець (1956), досліджуючи трупні плями за допомогою мікродинамометра, виділив 3 групи трупів, залежно від кількості і стану крові в них, а також поділив І і ІІ стадії розвитку трупних плям на дві фази кожну, що спростило і підвищило об'єктивність визначення середніх термінів ДНС, які представлені у таблиці 12.

Таблиця 11.

Сила, необхідна для зникнення трупної плями, залежно від часу настання смерті (за М.І. Мухановим, 1965).


Сила натискування на трупну пляму (кг/см²).	Час, що минув після смерті (год).
0,1−0,2.
0,2−0,5 (іноді 1−2).	4−6.
0,2−2 (іноді 4).
2−3.	10−12.
3−4.	14−16.
	18−20.
	22−24.

Таблиця 12

Час зміни (відновлення) кольору трупних плям після натискування на них, залежно від давності настання смерті (за М. П. Туровцем, 1956).


Особливості настання смерті, стан трупних плям.	Час відновлення трупних плям (хв).	ДНС (год).
1. Асфіктична смерть.
1) Гіпостаз: перша фаза.		до 8.
друга фаза.	5−6.	8−16.
2) Стаз (дифузія): перша фаза.	10−20.	16−24.
друга фаза.	30−60.	24−48.
2. Смерть після тривалої агонії.
1) Гіпостаз: перша фаза.	1−2.	до 6.
друга фаза.	4−5.	6−12.
2) Стаз (дифузія): перша фаза.	15−30.	12−24.
друга фаза.	50−60.	24−48.
3. Знекровлені трупи.
1) Гіпостаз: перша фаза.		до 4.
друга фаза.		4−8.
2) Стаз (дифузія): перша фаза.	30−40.	8−24.
друга фаза.	більше 60.	24−48.

За даними В.І. Кононенка, метод динамометрії дає змогу визначати час смерті протягом перших 12−24 год після її настання з точністю до ±2−4 год, але обов’язково з урахуванням виду смерті і танатогенезу (табл. 13).

Таблиця 13.

Час зміни (відновлення) кольору трупних плям після дозованого натискування на них (за В.І. Кононенко).


Вид і причина смерті.	Час зміни (відновлення) кольору трупних плям (сек) при давності настання смерті.
2 год.	4 год.	6 год.	8 год.	12 год.	16 год.	20 год.	24 год.
Смерть гостра:	9−10.	14−16.	20−28.	38−48.	55−62.	78−97.	121−151.	113−175.
У тому числі:
механічна асфіксія.	11−12.	17−21.	25−31.	33−49.	48−66.	45−74.	100−174.	;
отруєння алкоголем.	8−11.	14−18.	18−30.	33−41.	59−75.	83−99.	76−148.	;
раптова.	8−9.	13−16.	18−22.	28−38.	45−53.	81−103.	145−195.	;
Травма:
без крововтрати.	8−10.	16−19.	22−27.	29−39.	56−74.	94−122.	127−300.	;
з помірною крововтратою.	11−13.	18−21.	36−43.	49−58.	117−144.	144−198.	;	;
з великою крововтратою.	11−20.	24−30.	40−48.	62−78.	95−123.	;	;	;
Смерть агональна.	5−6.	13−17.	21−33.	36−52.	46−58.	139−163.	210−270.	;

В.В. Білкун (1980) запропонував фотодинамометр оригінальної будови, який дає змогу об'єктивно оцінювати стан трупних плям і реєструвати результати їх вивчення на стрілочному або записуючому приладі, що значно підвищує точність досліджень.

Трупне заклякання

Час появи і розвиток трупного заклякання дуже коливається, залежно від зовнішніх факторів, індивідуальних особливостей трупа, причини смерті тощо. Тому воно само по собі не дає змоги визначити ДНС. Його треба враховувати тільки разом з іншими даними. Можна орієнтуватись на такі усереднені строки (таблиця 14).

Таблиця 14.

Можливість визначення давності настання смерті залежно від часу появи і розвитку трупного заклякання.


час розвитку трупного заклякання.	ДНС.
Трупне заклякання не визначається ні в одному м’язі.	не більше 1,5−2 год, або більше 3−5 діб (за наявності безсумнівних ознак гниття).
Заклякання визначається лише в жувальних м’язах, а у м’язах шиї і нижче воно відсутнє.	близько 2−4 год.
Заклякання визначається у м’язах шиї.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою