Результати та обговорення

За даними літератури, до основних ускладнень КА зараховують затримку сечовиділення, моторний блок, пункцію судин, пункцію твердої мозкової оболонки, а також септичні ускладнення. Найбільшою складністю при виконанні даного методу знеболювання є особливості анатомії сакрального каналу. Відомо, що сполучнотканинна мембрана може бути осифікована у 3—5% пацієнтів. Значне ожиріння утрудняє ідентифікацію крижової щілини, відповідно, і каудального каналу. Після травм крижової кістки осифікація значно ускладнює проведення КА [7].

Недостатній рівень аналгезії, що може розвинутися, пов’язаний в основному з технічними моментами при виконанні каудальної блокади. Найбільш поширеними труднощами при цьому методі знеболювання є підшкірна ін'єкція розчину анестетика з розвитком так званої латералізації, пункція судин каудального епідурального простору, пункція твердої мозкової оболонки та неможливість виконання каудальної анестезії внаслідок анатомічних особливостей крижово-куприкової ділянки [8].

За нашим досвідом, при виконанні каудальної блокади технічним ускладненням, з яким ми частіше за все стикались, було підшкірне введення розчину анестетика. Дане ускладнення виникло у 7% хворих (4 випадки). Варто зазначити, що після повторної пункції каудального простору, незважаючи на певне зміщення анатомічних орієнтирів, повторна КА була успішною у 75%.

При проведенні даного дослідження з латералізацією при виконанні КА ми стикнулися у 3% пацієнтів (2 випадки). Більшість авторів це пов’язують з віковими особливостями будови каудального простору та появою в ньому сполучнотканинних фіброзних перегородок.

За даними літератури, ускладненням, що зустрічається найбільш часто, є пункція судин каудального простору. Однак при проведенні нашого дослідження з цим ускладненням ми стикнулися у 3% пацієнтів (2 особи). Небезпека його полягає в можливості внутрішньо-судинного введення місцевого анестетика, з подальшою загальною токсичною дією на організм. Повторна КА була успішною у 100% випадків, але при цьому оперативне втручання відстрочувалося на 30 хвилин з огляду на необхідність інтраопераційної гепаринізації пацієнтів та з метою запобігання можливим ускладненням.

Із пункцією твердої мозкової оболонки ми не стикалися. Незважаючи на те, що тверда мозкова оболонка може знаходитись на відстані до 2 см і з віком відстань збільшується, просування голки по каудальному каналу є недоцільним та небезпечним, а розчин анестетика забезпечує необхідну дію одразу після потрапляння у каудальний простір.

Технічна неможливість проведення КА зустрічалась у 2% (1 пацієнт). Це відбулося внаслідок того, що через перенесену гнійну інфекцію куприка у пацієнта не було можливості пунктувати каудальний простір.

Випадки розвитку інфекційних ускладнень є поодинокими, що пов’язують з тривалим знаходженням катетера в каудальному просторі або з дисфункцією імунної системи пацієнтів [9]. У нашому дослідженні ускладнень цього роду ми не спостерігали.

Окрім технічних складнощів при виконанні КА, в літературі відокремлюють фармакологічні ускладнення. До таких зараховують депресію дихання, нудоту, блювання, шкірний свербіж та затримку сечовиділення. Ці ефекти в основному пов’язують з додаванням опіоїдних анальгетиків до розчину місцевого анестетика.

У нашому дослідженні гемодинамічних проблем та депресії дихання серед пацієнтів не зустрічалося. На усіх етапах дослідження не відзначалось вірогідного зниження АТ, ЧСС, ЧД і сатурації.

За даними літератури, нудота та блювання спостерігаються майже у 30% хворих, яким уводились епідурально опіати [4]. Це ускладнення в нашому дослідженні спостерігалось у 5 пацієнтів (9%). Варто зауважити, що з метою профілактики подібного ускладнення в ранньому післяопераційному періоді ми вводили пацієнтам розчин ондасетрону у дозі 4 мг.

Шкірний свербіж спостерігався у 5% прооперованих (2 випадки) та не викликав скарг з боку пацієнтів, не потребував медикаментозного лікування. Свербіж зникав самостійно без медикаментозної корекції через 3,1 ± 1,3 години.

З ускладненням у вигляді затримки сечовиділення в нашому дослідженні ми стикнулись у 1,5% хворих (1 випадок). Цей побічний ефект зникав без медикаментозної корекції через 2,4 години.

Отже, однократно здійснена КА для післяопераційного знеболювання має суттєві переваги: простота та безпечність виконання, надійний і тривалий аналгетичний ефект, відсутність значного фармакологічного навантаження на організм пацієнта, мінімальний вплив на гемодинаміку та дихання хворого.