Вступ. 
Особливості батьківського виховання та їх вплив на самооцінку підлітка

Сім'я — це особливе соціальне середовище. У ній діють правила і норми поведінки, може існувати своя ієрархія, саме в сім'ї дитина знаходить свої перші приклади для наслідування, бачить першу реакцію людей на свої вчинки. Не маючи ні соціального, ні особистого досвіду, дитина не може оцінити ні свою поведінку, ні прояви особистісних якостей інших людей. В даний час все більше вчених, педагогів, психологів визнають: все, що є в дитині, — і погане, і хороше — він бере з дитинства. Дитина виросте, а сформовані у нього якості особистості, духовно — моральні цінності, норми моралі залишаться. Саме ними буде керуватися доросла людина, проходячи свій життєвий шлях, роблячи часом нелегкий вибір. Враження, отримані в дитинстві, часом визначають подальшу роботу людини, її життєвий уклад — адже родина передає і культурні традиції, досвід попередників, який складався протягом багатьох років. Дитячо-батьківські відносини є середовищем, яке зумовлює психічний розвиток дитини і формування особистості. Вплив батьків на дитину в чому пов’язане з виховними впливами на нього, а уявлення про дитину є внутрішньою (орієнтовною) основою виховання. Сім'я є для дитини основною моделлю соціальних відносин. У сім'ї на основі прихованих взаємовідносин і взаємовпливів створюється особлива атмосфера, коли навіть не висловлені думки відзначаються дитиною і, проникаючи в його свідомість, виявляються потім у поведінці. У сім'ї найбільш емоційно насиченими є стосунки між дитиною і матір'ю. Саме у спілкуванні з нею дитина отримує перший досвід надійності навколишнього світу і власної здатності жити в цьому світі. Саме материнська любов стає першим соціальним дзеркалом для самосвідомості дитини.

Останнім часом проблема особистості та її розвитку є однією з актуальних в психології. На формування самосвідомості дитини впливають такі параметри, як розміри сім'ї, старшинство серед дітей, соціальний статус сім'ї, відсутність одного з батьків (смерть або розлучення), відносини між батьками. Головною рисою індивідуальності є самооцінка особистості, яка багато в чому визначає життєві позиції людини, рівень його домагань, всю систему оцінок. Вона впливає на формування стилю поведінки і життєдіяльність людини. Самооцінка багато в чому обумовлює динаміку і спрямованість розвитку суб'єкта.

Актуальність теми полягає в тому, що в даний час все більше уваги приділяється самооцінці підлітка, а батьківське виховання впливає на самооцінку підлітка. Батьки є першою соціальним середовищем дитини і саме вони надають найбільш значущий вплив на становлення і формування багатьох рис особистості, наприклад, особистісної автономії, почуття захищеності, а так само і на формування самооцінки.

Проблема полягає у виявленні взаємозв'язку батьківського виховання та самооцінки підлітків.

Значні зміни, що відбулися в суспільстві в останні роки, створили нові проблеми інституту сім'ї, значно зросла кількість сімей з несприятливим психологічним кліматом, складними міжособистісними відносинами, що обумовлює актуальність проведення досліджень проблеми впливу різних стилів сімейного виховання на самооцінку підлітка.

Дослідження визначається недостатньою розробленістю в соціально-психологічній літературі даної проблеми.

Новизна дослідження полягає в теоретичному аналізі особливостей виховання дітей у сім'ї; у виявленні факторів, що обумовлюють позитивні / негативні взаємини дітей з батьками.

Батьківські установки, або позиції - один з найбільш вивчених аспектів дитячо-батьківських відносин. Серед вітчизняних психологів найбільш систематичне експериментальне дослідження в цій області здійснювали А. Я. Варга та В.В. Столін, які розуміли під батьківськими установками «систему, або сукупність батьківського, емоційного ставлення до дитини, сприйняття дитини батьком і способів поведінки з ним». Ще в 30-х рр. були виділені чотири батьківські установки і відповідні їм типи поведінки: «прийняття і любов», «явне відкидання», «зайва вимогливість», «надмірна опіка», а також була простежується певна залежність між поведінкою батьків і поведінкою дітей. Так, наприклад, «прийняття і любов» породжують в дитині відчуття безпеки і сприяють нормальному розвитку особистості, в той час як «явне відкидання» веде до агресивності та емоційному недоразвітію.

Мета: виявити вплив сімейного виховання на самооцінку підлітка.

Об'єктом дослідження виступили особливості батьківського виховання та їх вплив на самооцінку підлітка.

Предметом дослідження є рівень самооцінки дітей підліткового віку залежно від виховання в сім'ї.

Методи дослідження: методологічні - вивчення та порівняльний аналіз літератури з проблеми дослідження; емпіричні методи дослідження — тестування; методи соціологічного дослідження: — збір інформації та її аналіз.

Методики дослідження: Дослідження самооцінці за методикою Дембо-Рубінштейн в модіфікації А. М. Прихожина, Підлітки про батьків «(ADOR), проектні методики» Моя сім'я" .

Обсяг вибірки та відбір респондентів. Обсяг вибірки — 35 чоловік. Відбір респондентів здійснювався за віковим принципом. У зв’язку з тим, що в нашому дослідженні беруть участь підлітки у віці від 15 до 18 років (тільки в цій віковій групі).

Гіпотеза дослідження: Ми припускаємо, що рівень самооцінки підлітка буде відрізняться в залежності від стильових особливостей виховання батьків.

Емпіричною базою дослідження є ОШ № 65(м. Маріуполь). Загальна вибірка складає 35 осіб, що беруть участь в дослідженні.

Завдання роботи:

• 1. Розглянути стилі батьківського виховання.
• 2. Вивчити вплив батьківського виховання на самооцінку підлітка.
• 3. Розглянути види самооцінки підлітка.

Завдання дослідження:

• 1. Вивчити самооцінку підлітків в емпіричної частини.
• 2. Дати характеристику самооцінки підлітків.
• 3. Виділити типи батьківського виховання.
• 4. Вивчити типи самооцінки підлітків.

При написанні даної роботи використані різні наукові джерела.