Висновок. 
Управління аудитом

Таким чином, в процесі здійснення розрахунків з покупцями та замовниками, на підприємстві виникає дебіторська заборгованість. В ході проведеного дослідження визначень терміну «дебіторська заборгованість» в літературі, шляхом аналізу даних визначень, ми дійшли висновку, що під дебіторською заборгованістю слід розуміти суму заборгованостей дебіторів (юридичних та фізичних осіб,) підприємству на певну дату, що виникла в процесі господарської діяльності і негативно впливає на фінансовий стан підприємства (передбачає вилучення коштів з обігу), тому потрібно приймати міри по скороченню строків її погашення.

Основними питаннями, які висвітлюються в навчальній літературі з аудиту є мета, завдання, предмет, об'єкт, джерела, методика, типові порушення та розробка робочих документів в ході аудиту дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги.

В практичній літературі за останній час приділяється увага таким питанням: звірка та інвентаризація розрахунків з дебіторами, виправлення помилок в обліку та звітності з обліку дебіторської заборгованості на підприємстві.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги належить до поточної дебіторської заборгованості та обліковується на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Для сумнівної заборгованості передбачено створення резерву сумнівних боргів, який обліковується на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів».

Мета аудиту дебіторської заборгованості - підтвердити правильність та повноту відображення в обліку і звітності та своєчасність розрахунків підприємств з покупцями і замовниками, шляхом надання аудитором відповідного аудиторського висновку. В ході досягнення мети аудиторами виконується ряд завдань.

Джерелами інформації для аудиту операцій за розрахунками з покупцями та замовниками є: первинні документи з обліку розрахунків з покупцями та замовниками; облікові регістри, що використовуються для відображення в обліку операцій за розрахунками з покупцями та замовниками; акти та довідки попередніх ревізій та висновки попередніх аудиторських перевірок, та будь-яка інша документація, що узагальнює результати перевірок; Головна книга; звітність.

Також при перевірці операції за розрахунками з покупцями та замовниками аудитору слід враховувати вимоги нормативних джерел, що регулюють цю сферу господарювання.

В ході організаційного етапу аудиту розрахунків з покупцями та замовниками відбувається процес укладання угоди між аудиторською фірмою та підприємством-клієнтом, планування аудиторської перевірки та визначення процедур, які повинні проводитись на даному підприємстві з врахуванням попереднього тестування системи внутрішнього контролю розрахунків з покупцями та замовниками.

В ході аудиту розрахунків з покупцями та замовниками застосовуються прийоми фактичного та документального контролю. При проведенні фактичного контролю здійснюється інвентаризація або звірка стану розрахунків з дебіторами. В процесі здійснення документального контролю розрахунків з покупцями та замовниками аудитором перевіряється наявність всіх договорів, накладних, рахунків-фактур тощо, що засвідчують виникнення розрахункових відносин між підприємством та його дебіторами, їх дотримання вимогам чинного законодавства при оформленні, арифметична точність проведених в них розрахунків тощо. також звіряються залишки по регістрах обліку, первинних документах та звітності, стан обліку резерву сумнівних боргів тощо.

Для полегшення своєї роботи аудитор має ознайомитись з класифікацією типових порушень, що їх можна виявити вході перевірки розрахунків з покупцями та замовниками. Виявлені помилки та порушення аудитор фіксує в робочому документі визначеної форми. При виявленні порушень аудитор не повинен повідомляти про ці порушення контролюючі органи тощо, так як ніяким чином не може розголошувати інформацію, яка стосується діяльності його клієнта. Аудитор має надати рекомендації підприємству для усунення виявлених помилок та недопущення їх в обліку в подальшому.

По закінченні аудиту розрахунків з покупцями та замовниками аудитором має складатись аудиторський звіт та аудиторський висновок. При цьому аудиторський звіт є документом з більш розгорненою інформацією про стан обліку розрахунків з покупцями та замовниками, а аудиторський висновок є більш стислим та надається для інформування всіх користувачів, а не тільки керівництва підприємства.