Еволюція книги як матеріально-коструктивного об'єкта
Винайдення друкарської машини (розвиток поліграфічного машинобудування); індустріалізація ринку книгодрукування. Розповсюдження технології виготовлення паперу; заснування книгодрукування; винайдення друкарського верстата. Так, в енциклопедії «Книга» можна прочитати: «У стародавні часи форми побутування книги були різноманітні». Еволюційний шлях, який пройшла книга від найдавніших часів і… Читати ще >
Еволюція книги як матеріально-коструктивного об'єкта (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Історія книги досліджена набагато краще від її сутності й призначення в соціумі як складного матеріально-конструктивного об'єкта та засобу передачі інформації.
Конструкція сучасної книги результат багатовікового розвитку. Книгознавці відносять до книг ранні «форми закріплення та передачі в часі й просторі інформації» [16].
Так, в енциклопедії «Книга» можна прочитати: «У стародавні часи форми побутування книги були різноманітні» [19].
Еволюційний шлях, який пройшла книга від найдавніших часів і до сучасності, наведено в таблиці 5.20.
Таблиця Еволюційний шлях розвитку книги.
№ з/п. | Період розвитку. | Назва періоду. | Характерні ознаки, досягнення. | Примітка. |
1. | VІІ ст. до н.е. | Період рукописної книги. | Поява книги на глиняних табличках. | Клинописна бібліотека Ашшурбаніпала, Ассірія. |
2. | V ст. до. н. е. — XV ст. н. е. | Винайдення дерев’яних книг (кипарисові, дубові, бамбукові, берестяні). | Єгипет, Греція, Рим, Древній Китай, Індія та територія де нині проживають слов’янські народи. | |
3. | ІІІ тис. до н. е. — ХІ ст. н.е. | Виготовлення книг у вигляді папірусних свитків (сувоїв). | Александрійська бібліотека царів Птоломеїв (більше 700 000 папірусних свитків) Єгипет, Греція, Рим, еллінські держави. | |
4. | ІІ ст. до н. е. — ХІ ст. н.е. | Виготовлення пергаментних свитків та поява пергаментних книг-кодексів (перші спроби фальцування книг, нанесення елементів прикрас, розвиток книготоргівлі); винайдення паперу. | Єгипет, Греція, Рим, еллінські держави Китай. | |
5. | XІV — ХV ст. | Період друкованої книги. | Розповсюдження технології виготовлення паперу; заснування книгодрукування; винайдення друкарського верстата. | Країни Європи, Лі Шен. Іоан Гутеннберг, Німеччина. |
6. | ХVХІХ ст. | Удосконалення технологічних процесів книгодрукування, розширення його осередків. | Франциск Скорина, Степан Дропан, Іван Федоров, Є. Плетенецький. | |
7. | ХІХ ст. | Винайдення друкарської машини (розвиток поліграфічного машинобудування); індустріалізація ринку книгодрукування. | Фрідріх Кенінг, Німеччина Країни Європи, Росія. | |
8. | ХХІ ст. | Поява електронної книги, створення електронних версій документів, заміна лінійного тексту на нелінійний гіпертекст. Створення електронного паперу. | Компанії Microsoft, Adobe, Eink, Sinbon. |
Хронологічно першою формою книги вважається глиняна табличка. Знаменита бібліотека ассірійського царя Ашшурбаніпала (668−626 рр. до н. е.), яку він зібрав у Ніневії, складалася з майже тридцяти тисяч глиняних табличок з текстом, виконаним клинописом. У Індії й на Цейлоні в ті часи існували книги з пальмового листя, скріплені у вигляді віяла.
Книги-сувої на скріплених кінцями аркушах папірусу використовувалися в Древньому Єгипті в ІІІ-ГУ тис. до н.е. їхня довжина досягала 10 метрів.
У II столітті до н.е. виник новий писальний матеріал — пергамент, що обумовив перехід від сувою до кодексу. Конструкція кодексу сходить до дерев’яних поліптихів, що використовувались у Древньому Римі як своєрідні зошити для запису (дощечки, що становили поліптих натирали воском, по якому видряпували написи). Найдавніший збережений кодекс на пергаменті відноситься до IV століття.
Кодекс (триптих) XI століття з трьох навощених дощечок зі збереженим на воску текстом був знайдений в 2000 році в Новгороді. Це одна з найдавніших нині відомих книг Русі. Кодекс був у вжитку довгий час, не менш 2−3 десятиліть.
З XIII століття основним писальним матеріалом стає папір. У Європу папір прийшов після захоплення арабських паперових млинів у часи Реконкісти в Іспанії та через Грецію. До нас дійшли арабські паперові рукописи, що відносяться до IX століття. Існує версія, що в 751 році китайці напали на арабів у Самарканді, але потерпіли поразку, а серед узятих арабами бранців виявилися паперові майстри, від них і було перейнято мистецтво.
Папір високої якості європейці навчилися робити тільки наприкінці XIII століття, у XV столітті випуск його освоїли в Німеччині. Ще через 100 років вартість паперу знизилась, настільки, що друкарство змогло приносити прибуток.