Особливості складання скороченого робочого Плану бухгалтерських рахунків для малого підприємства. 
Які рахунки рекомендується включати в скорочений робочий План рахунків?

облік податок витрата розрахунок На сучасному етапі переходу до ринкової економіки, постійних перетворень, що відбуваються в країні величезного значення набуває ефективна організація бухгалтерського обліку. В нових умовах у підприємств зростає необхідність активніше використовувати облік, щоб контролювати й удосконалювати свою роботу, адже він не тільки відбиває господарську діяльність, але й упливає на неї. У зв’язку з цим актуальним є розгляд питання раціональної організації бухгалтерського обліку на підприємстві як найважливішого фактору його ефективної діяльності.

Питання спрощеної системи бухгалтерського обліку одне з важливих та актуальних для суб'єктів малого підприємництва. Воно також є важливим й для держави, оскільки у зовнішньоекономічному просторі їй необхідно забезпечити стабільний економічний розвиток малого підприємництва як одного з важливих елементів ринкової системи.

Завдання організації бухгалтерського обліку визначається економічною політикою держави. При цьому найважливішими є раціоналізація технології процесів обліку, скорочення їх циклів, підвищення якості інформації, механізація, автоматизація, забезпечення ефективного використання результатів інформації, раціональна організація праці та постійне її вдосконалення. Організація бухгалтерського обліку має бути такою, щоб забезпечити мінімальний шлях збирання й обробки інформації: мінімальну кількість операцій і документів, максимальну ефективність праці виконавців. З огляду на це, досить важливим є вибір раціональної організаційної форми бухгалтерської роботи. Таким чином, було вирішено ввести спрощену форму бухгалтерського обліку для зручності суб'єктів малого підприємництва.

Особливості застосування спрощеної системи обліку закріплено Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року, що з 19 вересня 1999 року діє в редакції Указу від 28 червня 1999 року.

Суб'єктами малого підприємництва є всі фізичні особи — підприємці незалежно від кількості найманих робітників та юридичні особи, у яких працює до 50 робітників і валовий дохід становить до 500 000 євро. Порядок ведення спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності визначається Кабінетом Міністрів України. При організації обліку за спрощеною формою мале підприємство на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій складає робочий план рахунків із скороченою номенклатурою рахунків, що дає змогу вести облік майна підприємства та його зобов’язань у регістрах бухгалтерського обліку на основних, головних для нього рахунках.

Щоб зрозуміти особливості спрощеної форми ведення обліку, треба розглянути її види:

• — проста форма (без використання регістрів обліку майна малого підприємства);
• — форма бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства.

Малі підприємства, які здійснюють не більше 100 господарських операцій на місяць, не мають виробництва продукції і робіт, пов’язаних з великими матеріальними витратами, застосовують просту форму бухгалтерського обліку.

При простій формі обліку реєстрація первинних облікових документів, відображення операцій на рахунках, визначення собівартості продукції і фінансового результату ведуться в одному бухгалтерському регістрі — Книзі обліку господарських операцій за формою № К-1.

Форма бухгалтерського обліку з використанням (веденням) регістрів обліку майна малого підприємства передбачає обов’язкове ведення таких облікових регістрів:

• — Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) за формою № В-1;
• — Відомість обліку виробничих запасав, готової продукції ті товарів за формою № В-2;
• — Відомість обліку грошових коштів і фондів за формою №В-4;
• — Відомість обліку розрахунків та інших операцій за формою № В-5;
• — Відомість обліку реалізації за формою № В-6 (плата);
• — Відомість обліку реалізації за формою № В-6 (відвантаження);
• — Відомість обліку розрахунків з постачальниками за формою № В-7;
• — Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8

Бухгалтерська звітність суб'єктами малого підприємництва складається в порядку, визначеному Міністерством фінансів України в Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства.

Дивлячись на всі ці особливості спрощеної форми ведення бухгалтерського обліку можна зробити висновок, що цей метод організації бухгалтерського обліку забезпечує оперативність, точність, вірогідність, економічність і не суперечить основним принципам і нормативним положенням з ведення бухгалтерського обліку, що має велике значення в умовах реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію зі світовим економічним простором.

Відповідно до Наказу Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 № 114 фінансово-господарська діяльність бюджетних установ у системі бухгалтерського обліку має висвітлюватись відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку зазначених установ (дод. 3). Цей план рахунків мають використовувати всі установи та організації, повністю або частково утримувані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а отже, він визначає їхню методологію обліку незалежно від галузевої належності.

Структура Плану рахунків досить гнучка: кожний клас рахунків має адресний характер щодо балансу виконання кошторису доходів і видатків та інших форм звітності. План рахунків містить 8 класів (із додаванням позабалансових рахунків), які разом налічують 43 синтетичні рахунки за 154 субрахунками 1-го рівня.

Очевидно, що створити уніфікований план рахунків для різнопрофільних бюджетних установ можна, лише побудувавши.

його за принципом сфери об'єднання, тобто включити до нього бухгалтерські рахунки, що їх використовують усі установи та організації, які визначаються як бюджетні. Проте використовувати такий план рахунків у повному його обсязі, безперечно, потреби немає, а тому кожна установа чи організація розробляє робочий план рахунків — добірку синтетичних і аналітичних рахунків, призначених для відбиття господарської діяльності конкретного суб'єкта господарювання.

Робочий план рахунків розробляється під керівництвом головного бухгалтера. Формуванню остаточного варіанта передує аналіз методики відбиття трансакцій, а також номенклатури об'єктів обліку за попередні роки (відповідно до діючої нормативної бази), який здійснюють керівники структурних підрозділів бухгалтерської служби. Проекти окремих класів робочого плану рахунків передаються головному бухгалтерові для вивчення, перевірки та узагальнення. Головний бухгалтер, у свою чергу, вивчає питання можливого розширення діючого робочого плану рахунків, беручи до уваги план фінансово-господарської діяльності установи чи організації на майбутній рік. Окрім того, головний бухгалтер як представник апарату керівництва та управління визначає загальний рівень аналітичності інформації, яку потрібно отримати в результаті обробки в системі бухгалтерського обліку.

Розробляючи робочий план рахунків, головний бухгалтер має керуватися такими принципами:

• · легітимності (відповідність нормативній базі бухгалтерського обліку бюджетних установ);
• · повноти охоплення (суцільне охоплення операцій фінансово-господарської діяльності у їх відбитті);
• · аналітичності (розкриття інформації у відповідних до потреб управління межах);
• · зручності (логічність побудови).

Кількість синтетичних і аналітичних рахунків має визначатися масштабами діяльності суб'єкта господарювання і може налічувати від кількох десятків до кількох сотень. Як правило, під час розробки робочого плану рахунків загальний План рахунків, з одного боку, скорочується, а з іншого — дещо розширюється.

Скорочення може зумовлюватися такими чинниками:

• · специфікою галузевої діяльності — під вплив цього чинника підпадають синтетичні рахунки 22 «Тварини на вирощуванні і відгодівлі», 24 «Готова продукція», 25 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 35 «Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи», 63 «Розрахунки за виконані роботи», 72 «Доходи від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт», 82 «Виробничі витрати», 42 «Результати виконання бюджетів», 69 «Кошти бюджетів» та деякі субрахунки;
• · рівнем розпорядника коштів і порядком обслуговування коштів загального та спеціального фондів бюджетної установи чи організації — до відповідної групи рахунків відносять 31 «Рахунки в банках», 32 «Рахунки в казначействі», 68 «Внутрішні розрахунки», 70 «Асигнування з державного бюджету», 71 «Асигнування з місцевого бюджету» цієї групи;
• · масштабами діяльності установи — до цієї групи відносять, як правило, рахунки 12 «Нематеріальні активи», 34 «Короткострокові векселі одержані», 50 «Довгострокові позики», 51 «Довгострокові векселі видані», 52 «Інші довгострокові зобов’язання», 60 «Короткострокові позики», 61 «Поточні зобов’язання за довгостроковими зобов’язаннями», 62 «Короткострокові векселі видані» та окремі субрахунки 1-го рівня.Розширювати діючий План рахунків доводиться за відсутності рахунків, які необхідні для відбиття якогось специфічного виду діяльності. При цьому збільшення стандартної номенклатури рахунків може відбуватись як на рівні синтетичних рахунків, так і на рівні субрахунків 1-го та 2-го ступенів.Зауважимо, що розробка доповнень до діючого Плану рахунків потребує правильної ідентифікації за економічним змістом та призначенням рахунків, що пропонуються до включення. Зазначена процедура, безумовно, є важливою, оскільки від її результату залежить якість формування робочої книги бухгалтерського обліку в цілому та довідкової інформації зокрема, коли йдеться про функціонування системи бухгалтерського обліку на базі комп’ютерної системи. Наступним кроком у розробці робочого плану рахунків установи чи організації є обговорення відповідного проекту керівниками відділів бухгалтерської служби і його затвердження. Робочий план рахунків включається до наказу про облікову політику бюджетної установи чи організації і затверджується як його складова. На підставі робочого плану рахунків відпрацьовуються шаблони бухгалтерських проведень типових господарських операцій.

Який порядок ведення Відомості 3-М облік розрахунків з постачальниками?

Спрощеним Планом рахунків для обліку і узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками, з підзвітними особами, з іншими дебіторами, з використанням короткострокових отриманих векселів, а також інформації про створення і використання резерву сумнівних боргів передбачений один рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» .За дебетом рахунку 37 (окрім резерву сумнівних боргів) відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом — її погашення або списання.

З метою деталізації обліково-економічної інформації для узагальнення інформації про вище перелічені розрахунки підприємство на власний вибір може відкрити наступні субрахунки:

" Розрахунки з покупцями і замовниками" ;

" Розрахунки з підзвітними особами" ;

" Короткострокові векселі отримані" ;

" Резерв сумнівних боргів" .

При відображенні в обліку розрахунків з покупцями і замовниками за дебетом рахунку 37 відображається покупна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), інших активів, яка включає ПДВ, акцизи і інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів і включені у вартість реалізації. За кредитом даного рахунку відображається сума платежів, що надійшла на банківські рахунки підприємства, в касу, і інші види розрахунків (наприклад, векселями) за відвантажені товари, продукцію (виконані роботи, надані послуги).В оплату за реалізовану продукцію, товари, виконані роботи, надані послуги, інші активи підприємства можуть отримувати короткострокові векселі. При отриманні такого векселя дебетується субрахунок обліку короткострокових векселів рахунку 37 і кредитується субрахунок обліку розрахунків з покупцями і замовниками. Оплата пред’явленого короткострокового векселя і належних за ним відсотків відображаються бухгалтерським записом:

Д-т 31 «Рахунки в банках» ,.

К-т 37 «Розрахунки з різними дебіторами» .

При цьому нарахування відсотків за векселем відображається у складі доходів з подальшим списанням на результати діяльності:

Д-т 37 «Розрахунки з різними дебіторами» і К-т 70 «Доходи» ,.

Д-т 70 «Доходи» і К-т 79 «Фінансові результати» .

При реалізації короткострокового векселя, раніше отриманого в оплату за реалізовану продукцію, товари, виконані роботи, надані послуги, інші активи, списання номінальної вартості реалізованого векселя відображається бухгалтерським записом:

Д-т 85 «Інші витрати» і К-т 37 «Розрахунки з різними дебіторами» ,.

Д-т 79 «Фінансові результати» і К-т 85 «Інші витрати» .

При відображенні в обліку розрахунків з підзвітними особами за дебетом рахунку 37 видача грошових коштів під звіт і погашення заборгованості підприємства перед підзвітною особою, а за кредитом — списання витрат на відрядження, оприбуткованих куплених підзвітною особою матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення сум податкового кредиту з ПДВ у складі куплених матеріальних цінностей (робіт, послуг), а також повернення невикористаних підзвітних грошових коштів підприємству.На рахунку 37 відображається також нарахування і використання (корегування) резерву сумнівних боргів. За кредитом даного рахунку відображається створення резерву на дату балансу, а за дебетом — списання за рахунок створеного резерву визнаної безнадійної поточної дебіторської заборгованості або зменшення надмірно нарахованого резерву. З врахуванням вищевикладеного приведемо найбільш поширену кореспонденцію рахунків для відображення в бухгалтерському обліку розрахунків з покупцями і замовниками, підзвітними особами і операцій з нарахування і використання резерву сумнівних боргів, в табл. 1.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, у тому числі виданими векселями, з учасниками Спрощеним Планом рахунків для обліку і узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками і підрядчиками, з учасниками, про короткострокові позики, короткострокові видані векселі, поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями і розрахунки за іншими операціями передбачений один рахунок 68 «Розрахунки за іншими операціями» .За кредитом рахунку 68 відображається заборгованість за отримані від постачальників і підрядчиків ТМЦ, прийняті роботи, послуги, заборгованість за розрахунками з учасниками, видача короткострокових векселів постачальників і інших кредиторів в забезпечення інших операцій, за дебетом — погашення, списання заборгованості, у тому числі забезпеченою короткостроковими векселями і т. ін.Облік довгострокових виданих векселів ведеться на рахунку 55 «Інші довгострокові зобов’язання». За кредитом рахунку 55 відображається видача довгострокового векселя в забезпечення за отримані ТМЦ, послуги, виконані роботи і за іншими операціями, за дебетом — погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем, її списання і т. ін.Аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, іншими контрагентами доцільно вести окремо за кожним контрагентом у розрізі кожного документу (рахунку) на сплату, а за векселями — за кожним виданим векселем та за термінами їх погашення. Вся інформація про розрахунки з учасниками і засновниками підприємства, пов’язані з розподілом власного капіталу у вигляді дивідендів, повернення їх долі і т. ін. узагальнюється на рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями». За кредитом даного рахунку відображається збільшення заборгованості підприємства перед засновниками і учасниками підприємства, за дебетом — її зменшення (погашення), у тому числі реінвестування доходів і т. ін.В той же час узагальнення інформації про зміни у складі не сплаченого засновниками (учасниками) капіталу здійснюється на рахунку 40 «Власний капітал», до якого може бути відкритий окремий субрахунок, наприклад «Неоплачений капітал». За дебетом субрахунку 40/ «Неоплачений капітал» відображається заборгованість засновників (учасників) підприємства за внесками в статутний капітал підприємства, за кредитом — погашення такої заборгованості. Аналітичний облік неоплаченого капіталу доцільніше організувати за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) і за кожним засновником (учасником) підприємства.Списання після закінчення терміну позовної давності кредиторської заборгованості відображається за дебетом рахунку 68 в кредит рахунку 70 «Доходи» .З врахуванням вищевикладеного приведемо найбільш поширену кореспонденцію рахунків, вживану для відображення в бухгалтерському обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками, у тому числі з використанням векселів, а також розрахунків з учасниками, в табл. 2.41.