Нормативне забезпечення обліку розрахунків за виплатами працівникам

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Нормативне забезпечення обліку розрахунків за виплатами працівникам (реферат, курсова, диплом, контрольна)

На кожному підприємстві, галузі, в Україні має бути реальна й достовірна інформація про трудомісткість вироблюваної продукції, про нарахування заробітної плати. Таку інформацію повинен забезпечити бухгалтерський облік.

В результаті дослідження основних законодавчих актів, які регулюють оплату праці в Україні встановлено, що вони поділяються на дві групи: ті, що регулюють безпосередньо оплату праці, і які, регулюють податкове навантаження на неї, що більш детально представлено в таблиці 1.4.

ОСНОВНІ ЗАКОНИ УКРАЇНИ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ПИТАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ.


Організація, облік, порядок нарахування виплат працівникам.	Податкове навантаження на заробітну плату.


Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VII.	" Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-IV.
ПСБО 26 «Виплати працівника» від 28.10.03.	" Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.
" Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/95.	" Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV.
" Про індексацію грошових доходів населення" від 07.03.1991 № 1283-ХІІ.	" Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" від 23.09.1999 р. № 1106-XIV.
" Про відпустки" від 15.11.1996 р. № 504/96.	" Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ.

Таблиця 1.4. — Основні Закони України, які регулюють питання обліку виплат працівника В сучасних умовах заробітна плата з однієї сторони, є елементом доходу найманого працівника, формою реалізації права власності на ресурс праці, що йому належить, а з іншої - стосовно роботодавця заробітна плата є платою за куплений ресурс праці, що використовується ним як один з чинників виробництва і є одним з елементів витрат виробництва.

Нарахування, виплату, облік і контроль оплати праці мають проводити згідно із чинним законодавством України нормативними та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини.

Правове регулювання оплати працівників підприємств, установ та організацій всіх форм власності й видів господарювання в Україні здійснюється Законом України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року (із змінами і доповненнями); Кодексом законів про працю України — главами ІІ, VІ, VІІ, VІІІ; Законом України «Про колективні договори і угоди» від 15 квітня 2008 року, а також іншими численними нормативно-правовими актами, колективними договорами й локальними положеннями конкретних підприємств. Вказані акти регулюють оплату праці тільки найманих працівників, діяльність яких охоплена трудовим договором. Оплата праці інших визначається угодою між роботодавцем і працівником.

Основним законодавчим актом України є Конституція України, на якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю.

Як бачимо, державне регулювання оплати праці є невід'ємною важливою складовою механізму регулювання оплати праці у визначенні та реалізації її політики. В економічній системі України, яка ґрунтується на ринкових відносинах, втручання держави в механізм правового регулювання оплати праці здійснюється шляхом встановлення на законодавчому рівні мінімальної заробітної плати, а також інших державних норм та гарантій, встановлення умов та розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів, а також шляхом встановлення податків на доходи працівників.

Таблиця 1.5. — Нормативні акти які регулюють виплати працівникам й утримань із заробітної плати.


№.	Виплати.	Нормативні акти.
	" Нарахована сума виплати працівникам за роботу, виконану ними протягом звітного періоду, визнається поточним зобов’язанням" і відображається по кредиту рахунок 66 «Розрахунки по оплаті праці» .	П. 6 ПБО-26, Інструкція № 291.
	" .Виплати за невідпрацьований час, які не підлягають нагромадженню, визнаються зобов’язанням у тім періоді, у якому час відсутності працівника на роботі підлягає оплаті" .	П. 7 ПБО -26.
	Виплати при звільненні визнаються витратами того періоду, у якому виникають зобов’язання по таких виплатах, якщо підприємство зобов’язується звільнити працівника до досягнення їм пенсійного віку або надати виплати при звільненні за власним бажанням працівника відповідно до законодавства або контракту.	П. 9, П. 10 ПБО -26.
	Заробітна плата й інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданню послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до об'єкта конкретних витрат, і суми нарахованих на таку зарплату страхових внесків визнаються прямими витратами й відображаються по дебету рахунку 23 «Виробництво» .	П. 13 ПБО -16, Інструкція № 291.
	Оплата праці апарата управління цехами, ділянками й т.п., а також оплата праці загальновиробничого персоналу, і суми нарахованих на таку оплату праці страхових внесків належать до загальновиробничих витрат і відображаються по дебету рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» .	Пп.15.1, пп. 15.7 ПБО -16, Інструкція № 291.
	Оплата праці апарата управління підприємством і іншим загальногосподарським персоналом і суми нарахованих на таку оплату праці страхових внесків визнаються адміністративними витратами й відображаються по дебету рахунку 92 «Адміністративні витрати» .	П. 18 ПБО -16, Інструкція № 291.
	Оплата праці й комісійні винагороди продавцям, торговельним агентам і працівникам підрозділів, що забезпечують збут, і суми нарахованих на таку оплату праці страхових внесків відносяться до витрат на збут і відображаються по дебету рахунку 93 «Витрати на збут» .	П. 19 ПБО -16, Інструкція № 291.
	Оплата праці працівників соціально-культурної сфери підприємств і суми нарахованих на таку оплату праці страхових внесків класифікуються як інші операційні витрати й відображаються по дебету рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» .	П. 20 ПБО — 16, Інструкція № 291.
	Інформація про розрахунки з персоналом (як облікового, так і не облікового складу підприємства) по оплаті праці узагальнюється на рахунку 66 «Розрахунки по оплаті праці» .	Інструкція № 291.
	По кредиту рахунку 66 «Розрахунки по оплаті праці» відображаються: — нарахована працівникам підприємства основна й додаткова зарплата; — премії; — допомога з тимчасової непрацездатності; — інші нарахування. По дебету рахунку 66 відображаються суми: — виплаченої заробітної плати, премій, посібників і ін.; — утриманих податків, платежів по виконавчих документах; — вартість виданих працівникові в рахунок заробітної плати матеріалів, продукції або товарів; — інші утримання із сум оплати праці персоналу	Інструкція № 291.
	Нараховані, але не отримані персоналом у встановлений строк суми по оплаті праці відображаються по дебету субрахунку 661 «Розрахунки по заробітній платі» і кредиту субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами» .	Інструкція № 291.
	Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться по кожному працівнику, а також по видах виплат і втримань.	Інструкція № 291.

Для узагальнення виплат працівникам у бухгалтерському обліку передбачено рахунок 66. На рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, — з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою