Організація аудиторської перевірки фінансових результатів та прибутку ПАТ «Львівський хлібозавод № 1»
У процесі планування створюються два основні документи перевірки: загальний план і програма перевірки. Аудитор обговорює з керівництвом і фахівцями підприємства елементи загального аудиторського плану і аудиторські процедури для досягнення результативності аудиту, а також для узгодження порядку проведення аудиторських процедур з внутрішнім розкладом роботи фахівців суб'єкта перевірки. Загальний… Читати ще >
Організація аудиторської перевірки фінансових результатів та прибутку ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Взаємодія організації-клієнта з аудиторською фірмою повинна починатися з направлення на її адресу листа-пропозиції, у якому викладаються мета аудиторської перевірки і перелік бажаних аудиторських послуг. Після ухвалення рішення про укладання договору аудиторська фірма направляє на адресу клієнта лист-зобов'язання аудиторської організації про згоду на проведення аудита (Додаток Б).
До укладання договору (Додаток В) необхідно мати максимально повну інформацію про клієнта і його економічну діяльність. Цьому сприяє одержання відповідей на питання, перераховані в інформаційній анкеті.
Найважливіша складова планування аудиту — це отримання аудитором уявлення про стан справ ПАТ «Львiвський хлiбозавод № 1». Аудиторський ризик полягає в тому, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в бухгалтерських документах існують суттєві перекручення. З цією метою аудитори пропонують заповнити спеціально складену анкету (Додаток Д).
Рівень ризику можна оцінити, використовуючи розрахункову табл. 2.3.
Таким чином, за результатами дослідження можна зробити висновки, що в ПАТ «Львiвський хлiбозавод № 1» аудиторський ризик складає 45%, тобто достовірність фінансової звітності підприємства складає 55%.
Аудитору при перевірці вірогідності фінансової (бухгалтерської) звітності варто пам’ятати не тільки про значення (кількість), але й про характер (якість) перекручувань у звітності.
Методика розрахунку показника «Рівень суттєвості» для ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» складається в його обчисленні як частки від базових показників — числових значень показників фінансової звітності. При цьому використовується показники поточного року.
Додаток Таблиця 2.3.
Оцінка ризику аудиторських процедур за фінансовою звітністю.
№. | Сегмент перевірки. | Оцінка отриманих результатів. | Висновок, за результатами перевірки сегменту. | |
Надійність результатів. (rdi, %). | Ризик невиявлення. (RN, %). | |||
Аудит заготівлі. | Не містить суттєвих викривлень. | |||
Аудит виробництва. | Не містить суттєвих викривлень. | |||
Аудит капітального інвестування. | Не містить суттєвих викривлень. | |||
Аудит розрахунків. | Не містить суттєвих викривлень. | |||
Аудит реалізації. | Не містить суттєвих викривлень. | |||
Аудит формування фінансових результатів. | 99,99. | 0,01. | Не містить суттєвих викривлень. |
Розглянемо приклад практичного визначення єдиного показника рівня суттєвості для ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» (табл. 2.4).
Порядок розрахунку. У стовпець 2 записуємо показники, взяті з фінансової звітності ПАТ «Львівський хлібозавод № 1» за 2014 рік. Показники, внесені в стовпець 3, визначені внутріфірмовим стандартом і застосовуються на постійній основі. Стовпець 4 одержуємо шляхом множення даних зі стовпця 2 на показник зі стовпця 3.
Таблиця 2.4 Визначення єдиного показника рівня суттєвості для ПАТ «Львівський хлібозавод № 1».
Найменування базового показника. | Значення базового показника фінансової звітності підприємства, (тис. грн.). | Припустима помилка у відсотках. | Розрахункове значення для знаходження рівня істотності. (тыс. грн.). |
5Балансовий прибуток (збиток) організації. | — 2755. | — 138. | |
Обсяг реалізації без ПДВ. | |||
Валюта балансу. | |||
Власний капітал. | — 828. | — 83. | |
Загальні витрати організації. |
Середнє арифметичне зі стовпця 4 становить:
(-138 + 3 + 23 — 83 + 1): 5 = -38 тис. грн. Найменше значення відрізняється від середнього на (-38 — (-138): 38×100 = 258%. Найбільше значення відрізняється від середнього на (23 — (-38)): 23×100 = 264%.
Оскільки значення відрізняється від середнього значно, вирішуємо відкинути при подальших розрахунках ці значення.
Тоді нове середнє арифметичне складе (83 + 3 + 1): 3 = 25,98 тис. грн. Цю величину можна округлити до 26 тис. грн. (округлення становить 0,2%, що є незначним) і використати як планований рівень суттєвості.
Розрахований на стадії планування рівень суттєвості визначає максимальне граничне значення помилки, що може пропустити аудитор у зв’язку з її неістотністю. Імовірність такого припуску багато в чому обумовлюється оцінкою показника ризику.
При плануванні складу спеціалістів, що входять в аудиторську групу, керівництво аудиторської фірми повинно враховувати: бюджет робочого часу для проведення кожного етапу роботи; передбачувальні строки роботи групи; кількісний склад групи; посадовий і кваліфікаційний рівень членів групи.
У процесі планування створюються два основні документи перевірки: загальний план і програма перевірки. Аудитор обговорює з керівництвом і фахівцями підприємства елементи загального аудиторського плану і аудиторські процедури для досягнення результативності аудиту, а також для узгодження порядку проведення аудиторських процедур з внутрішнім розкладом роботи фахівців суб'єкта перевірки. Загальний план, як правило, складається з переліку робіт на основних етапах аудиту і розробляється настільки детально, щоб аудитор мав змогу, керуючись ним, підготувати загальний план аудиторської перевірки (Додаток Ж1).
Аудиторську програму перевірки формування фінансового результату та прибутку відображено в Додатку Ж2.
Програма проведення аудиту є документом, у якому зібрані процедури аудиторського контролю. Ця програма являє собою перелік операцій, які слід виконати в процесі аудиту. Вона має забезпечити високу ефективність використання перерахованих в ній процедур, відображає певну організацію та методику проведення аудиту.
Таким чином, програма аудиторської перевірки — це документ, що містить: завдання аудиту для конкретного об'єкту; процедури, необхідні для виконання поставлених завдань; обсяг і терміни їх виконання.