Середня вологість повітря

Вміст водяної пари у повітрі нечасто буває максимальним. Тому для визначення того, на скільки повітря насичене вологою в порівнянні з найбільш можливої кількістю, існує поняття відносної вологості повітря. Воно показує відношення фактичного вмісту водяної пари у повітрі до максимально можливого при даній температурі й виражається у відсотках. По радіо під час прогнозу погоди нас повідомляють саме про відносну вологість повітря [1].

Рис. 4.3. Графік середньомісячної вологості повітря за рік в період з 1991 по 2013 роки.

Із графіку можна побачити, що середньомісячна вологість повітря постійно змінювалась. Найменший показник — 76% спостерігався у 2003 році, а найвищий — 85 (1992 р.). Це пов’язано із зниженням температури (відносна вологість зростає), а з підвищенням — падає.

Згідно даних вище згаданого атласу, середньорічна вологість становить 55%.

Хмарність

Для визначення хмарності запропонована шкала з 10 балів. Кожен бал дорівнює 10 відсоткам площі видимого неба. В метеослужбі оцінюють окремо загальну і нижню хмарність, через те, що нижні хмари дають набагато більшу тінь, ніж менші і можуть давати опади [1].

Рис. 4.4. Графік загальної та нижньої хмарностей за рік в період з 1991 по 2013 роки.

В метеорологічній службі оцінюється окремо загальна і нижня хмарність, оскільки нижні хмари дають більшу тінь і можуть давати опади. Роль верхніх хмар в цьому відношенні менша.

Найвищий показник загальної хмарності спостерігався у 1991, 1996, 2010 і 2013 роках (7 балів), а найнижчий — 6 (з 1992 по 1995 рр., далі з 1997 по 2003, потім — 2005;2009, 2011;2012).

Найвищий ж показник нижньої хмарності зафіксований у 1991, 1996 рр. (6 б.), найменший — 4 (2005;2007, потім — 2011;2012 рр.).

Це все пов’язано з переважанням західних вітрів, розвитком атмосферних фронтів та циклонічної діяльності. Тут спостерігаються різноманітні форми хмар.