Великие географічні відкриття

Великие географічні відкриття

Так називають відкриття, скоєні європейськими мандрівниками суші і особливо на море протягом близько двох століть, з кінця 15 незалежності до середини 17 в.

Конечно, і по них відбувалися подорожі у віддалені краю. Берегів Північної Америки досягали ще 10 в. скандинавські мореплавці — вікінги. Та загалом знання європейців про світі були обмежені лише Європою, Північної Африкою та правою частиною Азії. І серед усіх далеких країн найбільш збурювали уяву Індія, Китаю і Японія, вважалися осередком багатств Сходу. Особливо манила Індія. Але сухопутний шлях туди був довгий і небезпечний: через спекотні безводні пустелі, високі гори, рівнини і річки. І тоді португальці вирішили дістатись казковою країни морським шляхом. На початку 15 в., коли було зроблено перші спроби, з’явилися корабель, придатний далеких морських подорожей. Це була каравела — швидка, маневрена, здатна йти за потрібне курсом незалежно від напрямі вітру. Вона обслуговувалася невеличкий командою, що дозволяло узяти під борт досить їжі та води для тривалого плавання.

Идея морського шляху до Індію навколо Африки виникла не відразу, спочатку португальці прагнули лише придбати нові землі. Перші кроки виявилися важкими. Уздовж африканського узбережжя тягнулася розпечена пустеля. Нестерпний спека, і, здавалося, повну відсутність тут життя наводили моряків жахало. Вони вважали, що пливуть просто у пекло. Бунти екіпажів змушували кораблі повертатися, але зміну їм у море виходили нові. Після кількох безуспішних спроб був пройдено мис Бохадор, раніше вважався межею руху на південь. У доказ те, що життя можлива й південніше, глава експедиції привіз звідти португальської принцу Енріке букет всохлих квітів. Упродовж багатьох десятиліть португальці завзято просувалися на південь, встановлюючи на досягнутих рубежах увінчані хрестами кам’яні стовпи — падраны.

В 1487 р. в море вийшла флотилія Бартоломеу Діаша, якому вдалося обігнути Африку з півдня України та вийшла у Індійський океан. Був відкритий мис, під назвою Бурхливим, але потім перейменований в мис Доброї Надії — сподівання, що морський шлях до Індії незабаром прокладено. Бунт втомленого від поневірянь екіпажу змусив Діаша повернути тому, а завершити зусилля кількох поколінь португальців випало на частку іншому мореплавцю — Васко так Гаморі. У 1497 р. його флотилія вийшла море, обігнула Африку, і потім від острова Мадагаскар досягла у травні 1498 р. індійського порту Калікут і повернулася назад.

Открытие морського шляху до Індію мало велике значення. Відтоді і до прокладення в 1869 р. Суецького каналу основне повідомлення Європи від країнами Південної та Азії йшло навколо Африки. Випередити португальців шляху до Індію спробували їхні давні суперники — іспанці, зробивши ставку ризикований проект Колумба, котрий пропонував досягти східних країн, рухаючись навколо земної кулі на захід. Однак у результаті його плавань замість морського шляху до Індію відкрили раніше невідомий європейцям величезний континент — Америка, відомий ж під найменуванням Нового Світу (на відміну Старого Світу — Європи, Азії, і Африки).

Свое назва відкритий континент одержав у честь флорентійця Америго Веспуччи. Він зробив межі 15—16 ст. кілька подорожей до берегів Нового Світу, жваво і образно розказавши у листах про його природі й мешканців. Колумб остаточно своїх днів, певне, залишався переконаний, що відкриті їм землі відділені від Японії чи Китаю ліченими днями шляху. Але невдовзі берегову лінію материка була досліджували на багато тисяч кілометрів, і став ясно, що відкритий новий континент, який стіною із півночі на південь загороджував від європейців Азію.

В 1513 р. Васко Нуньес де Бальбоа перетнув Панамський перешийок. На очах конкістадорів стало море, отделявшее їхню відмінність від Азії, і пізніше що його Тихим океаном. Але не знав, наскільки вона велика і може бути протоку, який би з'єднав його з Атлантикою. Протягом багатьох років іспанці і португальці шукали цей протоку. Знайти його судилося експедиції Магеллана, здійснив мрію Колумба — досягти країн Сходу західним шляхом. Вже після загибелі Магеллана капітан Ель Кано навів єдиний вцілілий корабель «Вікторію» знову на Іспанію, завершивши перше місце у історії кругосвітню подорож.

Замечательные відкриття зробили північ від Азії російські землепроходцы. Найважливіша їх — відкриття 1648 р. Ф. Поповим і З. Дежневым протоки, отделявшего Азію від Америки. Нарешті, зусиллями спочатку у 17 в. португальців, потім у 18 в. голландців, особливо Абела Тасмана, відкрили іще одна континент — Австралія. Великі географічні відкриття докорінно змінили уявлення людей про нашу планеті. До початку європейці було невідомо і чверті земної поверхні, до кінця їх невідомими залишалися лише землі в Північного та особливо у Південного полюси, і навіть внутрішні райони Африки, Америки і Австралії.

Путешествие Магеллана довело шарообразность Землі. Було встановлено майже зовсім контури всіх населених материків, відкриті два раніше не відомих материка і тільки — найбільший — океан. Мореплавці досліджували величезні простору всіх чотирьох океанів і встановили, що вони з'єднані між собою протоками, становлячи єдиний Світовий океан. Великі географічні відкриття дали новий великий матеріал багатьом галузей знання: історії, етнографії, ботаніки, зоології. Всі ці відкриття оплачені дорогою ціною — життями кращих мореплавців, людей мужніх і наполегливих, здатних долати голод і спрагу, нестерпну спеку і люті морози, жорстокі шторми і заколоти малодушних. І з відкриттів було подвигом.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.