«Джентльменська угода» по-українськи

Ситуація, що вивчалася журналістом, (ДОДАТОК Г) стосувалася об'єкту будівництва — автостоянки. Проблема, під кутом зору якої розглядалася ситуація — можливість введення в оману цивільного громадянина, що погоджується на незаконні угоди з військовослужбовцями. Спочатку здається, що матеріал представляє звичайний «злив», а журналіст відверто демонструє свою позицію, яку він зайняв в конфлікті двох сторін, чого не можна припускати. Адже журналіст мусить лише спостерігати й фіксувати, не дозволяючи собі жодних емоцій та схилення на той чи інший бік [24].

Втім, знайомлячись з матеріалом ділі, розуміємо, що мало місце затягнуте викладення передісторії конфлікту, ретроспективне повістування.

Ідейне рішення полягає в установці: не припускайте повторення такого. Нормативний ряд цілком достатній. Журналістський образ акумулюється в смисловому синтезі, який представлений у назві матеріалу. Представлення накопиченої інформації здійснювалося всіма методами демонстрації фактів (констатацією, репортажним та реконструктивним описом, репортажним та реконструктивним повістуванням, характеристикою, роз’ясненням, міркуванням, типізацією тощо), методом посилання на правові нормативи.

Побудова тексту — констатуюча. Всі елементи фактологічного ряду представлені в тій хронологічній послідовності, в якій про них дізнавався автор. Масштаб ситуації — локальний, масштаб проблеми — регіональний. Значимість її пояснюється наявністю в місті двох флотів, представники кожного з яких час від часу демонструють спритність у веденні комерційної діяльності.