ЛЕКЦІЯ № 2. МЕТОДИКА РОБОТИ НАД ХУДОЖНІМ ТВОРОМ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ. 
ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ НАД ТВОРАМИ РІЗНИХ РОДІВ І ЖАНРІВ. 
УРОКИ КЛАСНОГО ЧИТАННЯ. (2 год.)

Дидактична структура уроку читання в початкових класах

Мета:

Пізнавальна (засвоєння певної інформації з тексту);

Виховна та завдання розвивального навчання (моральне, естетичне, трудове, фізичне виховання та інші; розвиток мовлення та уваги, пам’яті, спостережливості, удосконалення аналітико-синтетичних умінь порівнювати, узагальнювати, доводити, проводити аналогію, розвиток творчих здібностей, самостійності та навичок самоконтролю);

Спеціальна навчальна (формулюється відповідно до вимог програми — удосконалення техніки читання (розширення поля читання, вдосконалення правильних прийомів читання, регулювання темпу та навичок виразного читання); розвиток мовленнєвого апарату і вимови та ін.; прищеплення вмінь працювати з текстом (ділення тексту на частини, виділення головних з них, складання плану навчальної статті, визначення головної думки та ін.); розвиток навичок зв’язного мовлення на основі навчального тексту (відповіді на запитання, репродуктивний, стислий та творчий перекази та ін.)).

Обладнання уроку: підручники, хрестоматії, репродукції картин, ТЗН та інші види наочності.

Хід уроку:

Структурні компоненти уроку, їх зміст:

Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок (8−10 хв.).

Повторення, закріплення та розвиток знань, одержаних на попередньому уроці; актуалізація мовленнєвих умінь та навичок (з урахуванням змісту та лексики наступного матеріалу для вивчення).

Орієнтовний зміст роботи (за вибором, залежно від мети навчання): «орфоепічне» та «тлумачне» читання, вибіркове за пунктами плану; словникова робота (тлумачаться слова, важкі за значенням); з’ясування композиційної структури тексту; робота за картинкою, діафільмом (опис, розповідь окремих епізодів, добір заголовків тощо); вибірковий, стислий та творчий перекази; словесне малювання; перебудовування діалогів у розповідну форму; виразне читання тексту; драматизація (читання в особах, колективна декламація); екранізація; визначення головної думки твору; характеристика дійових осіб, оцінка, зіставлення з іншими героями (в єдності із аналізом художніх засобів та мовних особливостей твору); повторення вивченого напам’ять вірша.

Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку (2−3 хв.).

1. Підготовча робота до читання тексту. Проводилась з метою проявити в школярів інтерес до читання нового тексту, повідомити певні факти, без яких сприймання твору ускладнюється, ввести нову лексику.

Орієнтовний зміст роботи: виховна установка: актуалізація, уточнення та поповнення знань і уявлень про факти та події, які зображуються у творі (узагальнення спостережень після екскурсії, розгляд малюнків до тексту, розповідь учителя, демонстрація діафільмів тощо); підготовка до емоційного сприймання тексту; словникова робота (знайомство із словами, знання яких необхідне для розуміння змісту тексту). Створення відповідних проблемних ситуацій до вивчення нового матеріалу.

Постановка мети уроку — Знати, Вміти: (визначаються на основі пізнавальних, виховних та спеціально навчальних завдань).

Cприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь та навичок (до 20 хв.).

Орієнтовний зміст роботи:

2. Первинне читання тексту (цілісне сприймання):

читання тексту учнями класу мовчки, відповіді на запитання (записуємо 1−2 запитання на дошці до початку читання, щоб воно не було механічним);

читання тексту учнями класу разом напівголосу (або пошепки, хором — у слабшому класі), відповіді на запитання (1,2 записуємо на дошці до початку читання, щоб воно не було механічним);

зразкове в орфоепічному відношенні і виразне читання тексту вчителем за опрацьованою партитурою — як підсумок всієї самостійної роботи учнів по впізнаванню нового тексту.

Повторне читання тексту — поглиблення сприймання, розвиток техніки читання. Орфоепічне, тлумачне та індивідуальне читання. Читання в парах (з вчителем — клас, з кращим учнем — слабший учень). Вправи з техніки читання.

Аналіз фактичного і образного змісту тексту в поєднанні із розбором художніх засобів та мовних особливостей разом з читанням: відповіді на запитання, вибіркове читання; постановка запитань до тексту (під керівництвом вчителя і самостійно); виділення основних компонентів сюжетної лінії (композиційний аналіз); розбір частин тексту — читання, відповіді на запитання, читання та з’ясування діалогів, переказ, визначення головної думки (ідеї), добір заголовків; складання плану (запис на дошці), визначення його структури (зачин, основна подія, кінцівка); словесне малювання, переказ прочитаного в цілому (подальше усвідомлення фактичного змісту тексту, засвоєння лексики) — репродуктивний, вибірковий, стислий перекази, переказ із перебудовуванням діалогів у розповідну форму: робота за картинкою (впізнавання та переказ епізодів, опис), діафільмом (опис, розповідь окремих епізодів, співвіднесення із текстом); опрацювання логічної партитури, читання тексту (визначення логічного центру залежно від ідеї, логічних наголосів); екранізація.

Узагальнююча бесіда за текстом. Аналіз ідейної спрямованості (головна думка) тексту, характеристика дійових осіб.

Виразне читання тексту. Опрацювання партитури (розмітки) для виразного читання тексту (разом з вчителем або самостійно) на основі усвідомлення ідейно-змістових та емоційно-образних сторін тексту.

Творче застосування знань учнів (до 10 хв.).

Творча робота на основі тексту — творчий переказ;

ілюстративна робота — словесне та графічне малювання; драматизація — читання за ролями, під час вивчення віршів — колективна декламація; інсценізація — створення сценарію, визначення кадрів для можливого фільму.

Підсумки уроку. Завдання додому (1−2 хв.).

Перечитують з дошки Знати, Вміти, обґрунтовують виконання відповідної роботи.