Вступ. 
Облікова політика: суть, значення та порядок формування

У зв’язку із змінами в економічній системі та реформуванням бухгалтерського обліку в Україні в 1999 р., законодавчо регламентувалися нові поняття та явища в економічній сфері, до яких належить і облікова політика. Це пов’язане, насамперед, з тим, що попередньо в Україні було досить жорстке нормативне регулювання бухгалтерського обліку, яке мало місце в плановій економіці, позбавляло його можливостей оперативно реагувати на зміни в зовнішньому середовищі. Але у 1999 р. було прийнято Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого, ми можемо вважати, що міжнародне запозичення облікової політики підприємства буде тим важливим засобом, завдяки якому можливим стане існування розумного поєднання державного регулювання і власної ініціативи підприємства в питаннях організації та ведення бухгалтерського обліку. На сучасному етапі, теоретичних та практичних розробок потребують питання: формування та упорядкування понятійного апарату, розробка методики формування облікової політики підприємств, забезпечення її документального оформлення.

Аналіз сучасного стану практики формування та застосування облікової політики на підприємствах дозволив встановити, що під час процесу її формування приділяється недостатня увага як з боку працівників бухгалтерської служби, так і з боку власників та адміністрації підприємства.

Загалом, бачимо, що на даний час ні методологія, ні практика облікової політики в Україні не сформована так, аби її можна було розглядати в якості теорії чи системи наукових знань. Тому, необхідність розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо формування та реалізації облікової політики підприємств, її трактування й адаптації відповідно до історично сформованих особливостей національної системи бухгалтерського обліку, а також потреба у вирішенні ряду питань практичного характеру зумовили актуальність теми.