Вступ. 
Облік розрахунків з кредиторами в ТзОВ "Дарсі"

Глибокі економічні перетворення в сфері виробництва на основі ринкових відносин є характерною особливістю сучасного розвитку економіки України. Ринкові відносини вимагають перегляду системи бухгалтерського обліку, одним із центральних елементів якої є облік взаєморозрахунків суб'єктів господарювання.

Суб'єкти господарювання на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов’язань по платежах перед партнерами. Кризи гострих неплатежів і низької ліквідності вітчизняних підприємств вимагають перегляду та удосконалення сучасної теорії та практики позикових відносин.

Фінансовий стан фізичної або юридичної особи не можна оцінювати за активами, які перебувають у його розпорядженні. Наявність офісу, автомобіля та іншої атрибутики процвітаючого підпиємства ще не свідчить про його прибутковість. Якщо джерелом придбання всіх цих активів є непогашені зобов’язання підприємства перед кредиторами, то все це видиме багатство їм, кредиторам, і належить. У зв’язку із цим інформація про зобов’язання та розрахунки з постачальниками і підрядчиками підприємства є однією з найважливіших в оцінці його фінансового стану.

Наявність зобов’язань перед постачальниками є нормальним станом будь-якого діючого підприємства, установи або організації. Важливо не те, чи має підприємство зобов’язання перед іншими особами, а те, який обсяг цих зобов’язань, чи перевищують вони активи підприємства, чи ні. Так чи інакше, але інформація про зобов’язання підприємства, про їхню структуру та обсяги дуже важлива для зовнішніх користувачів його фінансової звітності.

На сьогоднішній день керівники підприємств зацікавились оптимізацією величини кредиторської заборгованості, яка призводить до покращення фінансового стану підприємства та призводить до його процвітання.

Керівництво різних організацій, установ підприємств завжди цікавила рентабельність (віддача) власного капіталу. Зменшення власного капіталу за рахунок кредиторської заборгованості збільшує рентабельність, якщо прибуток від господарської діяльності підприємства залишається незмінним. Тобто, різного роду відстрочка платежів (за придбання товарів, робіт, послуг, обов’язкових платежів та зборів до бюджету, по оплаті праці тощо) збільшує рентабельність власного капіталу.

Але переважно кредиторську заборгованість в ринкових умовах економіки доводиться сплачувати. Це можуть бути відсотки за банківські кредити, збільшення вартості придбаних в кредит товарів, різного роду штрафи, пені, неустойки тощо. Правильне визнання та облік кредиторської заборгованості виключає сплату штрафів, пені.

Основним теоретичним фундаментом для обліку на аналізу розрахунків із кредиторами є національне П (С)БО 11 «Зобов'язання». Воно визначає порядок формування та відображення у звітності інформації про зобов’язання підприємства. Цим стандартом усі зобов’язання класифікуються на довгострокові, поточні, забезпечення та непередбачені зобов’язання.

Питанням обліку та аналізу розрахунків, зобов’язань та заборгованості приділяли увагу як вітчизняні, так і зарубіжні вчені, зокрема Ф. Ф. Бутинець, С. Ф. Голов, О. М. Головащенко, Р. Грачова, М.Ю.Медведєв, В. Моссаковський, В.Ф.Палій, М. С. Пушкар, Б. Райан, Я. В. Соколов, Ю.Д.Чацкіс, В. О. Шевчук та інші.

Предметом дослідження даної дипломної роботи є методика організації бухгалтерського обліку та економічного аналізу поточної кредиторської заборгованості підприємства.

Об'єктом дослідження обрано ТзОВ «Дарсі», яке на даний час займається реалізацією ліків через мережу аптек в місті Івано-Франківську.

Мета дослідження — теоретичне обґрунтування та практичне застосування методик обліку та економічного аналізу поточної кредиторської заборгованості на досліджуваному підприємстві та надання рекомендацій щодо оптимізації її величини.

Головними завданнями дослідження є:

• 1) ознайомлення з умовами господарювання базового підприємства;
• 2) оцінка нормативної бази з обліку, аналізу поточної кредиторської заборгованості;
• 3) дослідження організації та методології бухгалтерського обліку поточної кредиторської заборгованості на базовому підприємстві, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення;
• 4) проведення загального та факторного аналізу поточної кредиторської заборгованості;
• 5) розробка пропозицій щодо вдосконалення обліку економічного аналізу поточної кредиторської заборгованості на підприємстві.

Структурно дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури.