Результати дослідно-експериментальної роботи

Дослідна перевірка запропонованої нами системи роботи по розвитку образного мислення учнів молодшого шкільного віку засобом залучення їх до інструментального музикування, проведена в квітні 2013 року, виявила її ефективність. Дослідженням виявлено об'єктивну картину підвищення розвитку образного мислення учнів, зростання інтересу до інструментального музикування, бажання навчатися грі на дитячих музичних інструментах і брати участь у роботі інструментального ансамблю.

Порівняння отриманих результатів з показниками констатувального експерименту дало змогу зробити висновок про ефективність запропонованої системи. Успіх у розвитку образного мислення учнів молодшого шкільного віку визначався раціональним поєднанням теоретичних знань з практикою, усвідомленою системою пізнавальної і творчої діяльності учнів у процесі засвоєння навиків гри на дитячих музичних інструментах.

Формувальний експеримент показав зростання зацікавленості дітей музикою взагалі, розвиток естетичних смаків, зацікавленість дитячими музичними інструментами. Після проведеної роботи у експериментальній групі багато дітей виявили бажання навчатися далі грати на дитячих музичних інструментах, а деякі взагалі виявили бажання відвідувати музичну школу, щоб навчитися володіти якимось з серйозніших музичних інструментів.

Остаточні результати дослідження визначались шляхом порівняння показників отриманих до формувального експерименту і після нього.

Аналіз результатів опитування і бесід з учнями показав, що вони називають вже значно більший перелік музичних інструментів і що саме цікаве, на першому місці - металофон, який при констатувальних зрізах обізнаності учнів з дитячими музичними інструментами був названий тільки 1,6% дітей. Діти дуже полюбили цей інструмент. Ніхто більше з дітей не дав відповіді, що не знає зовсім музичних інструментів. Учні називали не примарний перелік інструментів, як при анкетуванні у констатувальному експерименті, а стабільно перераховували саме ті інструменти, які застосовувались при проведені формувального експерименту.

Аналіз проведеної роботи показав, що усі діти експериментальної групи вміють користуватись якимось інструментом, навіть, якщо це звичайні маракаси. А 48% навіть вміють грати на двох-трьох інструментах.

Майже 100% учнів відповідали, що з задоволенням приймали участь в інструментальній діяльності.

Участь учнів у запропонованих нами формах інструментального музикування, у виконанні запропонованих нами вправ свідчить про усвідомлення виконання учнями поставлених завдань, про досить високий рівень творчого, образного та музичного мислення.

Для визначення рівня розвитку образного мислення учнів молодшого шкільного віку після формувального експерименту їм було запропоновано ряд творчих завдань, які були виконані у констатувальному експерименті (репертуар був змінений). Якщо перший раз учні показали високий рівень — 21,4%, середній — 66,1%, а низький — 12,5%, то при повторному випробуванні показники змінились в кращу сторону, відповідно 28,5% - високий і 71,5% - середній. Низького рівня у дітей, які приймали участь у експерименті не було зафіксовано.

Отже, впровадження в практику запропонованої нами системи роботи по розвитку образного мислення учнів молодшого шкільного віку дало позитивні результати.

Результати дослідження до і після експерименту зведені у таблицю.

Дані, подані у таблиці, засвідчують певні зміни у розвитку образного мислення учнів молодшого шкільного віку.

Впровадження на уроках музики і в позаурочний час запропонованої системи привели до зростання кількості учнів, які мають високий і середній рівні розвиненості образного мислення.

Користуючись розробленими критеріями оцінки рівня розвиненості образного мислення учнів молодшого шкільного віку, ми математичними методами вивели середньостатичні порівняння розвитку образного мислення до і після формувального експерименту.

Перед початком формувального експерименту 12,5% учнів виявили низький рівень розвиненості образного мислення, а високий — у 21,4% учнів. За результатами контрольного експерименту збільшилось число учнів з високим рівнем на 7,1 %, середній — на 5,4%, а низький зменшився на 12,5%.

Отже, отримані результати показали ефективність впровадження запропонованої нами системи роботи з розвитку образного мислення учнів молодшого шкільного віку у процесі інструментального музикування.

Поєднання навчання гри на дитячих музичних інструментах з музично-творчими вправами та завданнями, з залученням учнів до публічної виконавської практики та участь у роботі дитячого інструментального ансамблю сприяє виникненню стійкого інтересу до уроків музики, бажання навчатись грі на дитячих музичних інструментах; як результат — активізує прояви та розвиток образного мислення.