Вступ. 
Моральне виховання молодших школярів у психолого-педагогічній літературі

У всі віки люди високо цінували моральну вихованість. Глибокі соціально — економічні перетворення, що відбуваються в сучасному суспільстві, змушують нас думати про майбутнє України, про її молодь. У Законі України «Про освіту» метою освіти визначено всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу.

В даний час зім'яті моральні орієнтири, підростаюче покоління можна звинувачувати в бездуховності, безвір'я, агресивності. Хто як не вчитель, який має можливість впливу на виховання дитини має приділити цій проблемі найважливішу роль у своїй діяльності. Саме тому школа, а зокрема вчитель, вирішуючи завдання виховання, повинні спертися на розумне і моральне людині, допомогти кожному вихованцю визначити ціннісні основи власної життєдіяльності. Цьому допоможе моральне виховання, органічно втілене у навчально-виховний процесі, що становить його невід'ємну частину.

Тому актуальність проблеми виховання молодших школярів пов’язана, принаймні, з чотирма положеннями:

По-перше, наше суспільство має потребу в підготовці широко освічених, високо моральних людей, що володіють не тільки знаннями, а й чудовими рисами особистості.

По-друге, в сучасному світі маленька людина живе і розвивається, оточений безліччю різноманітних джерел сильного впливу на нього як позитивного, так і негативного характеру, які (джерела) щоденно обрушуються на незміцнілий інтелект і почуття дитини, на ще тільки формується сферу моральності.

По-третє, саме по собі освіта не гарантує високого рівня моральної вихованості, бо вихованість — це якість особистості, що визначає в повсякденній поведінці людини його ставлення до інших людей на основі поваги і доброзичливості до кожної людини. К. Д. Ушинський писав: «Вплив моральне становить головне завдання виховання».

По-четверте, озброєння моральними знаннями важливо й тому, що вони не лише інформують молодшого школяра про норми поведінки, що затверджуються в сучасному суспільстві, а й дають уявлення про наслідки порушення норм чи наслідки цього вчинку для оточуючих людей.

Перед вчителем ставиться задача підготовки відповідального громадянина, здатного самостійно оцінювати що відбувається і будувати свою діяльність відповідно до інтересів оточуючих його людей. Рішення цієї задачі пов’язано з формуванням стійких моральних властивостей особистості школяра.

Значення і функція початкової школи в системі безперервної освіти визначається не тільки наступністю її з іншими ланками освіти, а й неповторною цінністю цієї ступіні становлення і розвитку особистості дитини.

Основною функцією є формування інтелектуальних, емоційних, ділових, комунікативних здібностей учнів до активно — діяльнісної взаємодії з навколишнім світом. Рішення головних завдань навчання повинна забезпечувати формування особистісного ставлення до оточуючих, оволодіння етичними, естетичними та моральними нормами.

Досліджувана нами проблема знайшла відображення у фундаментальних працях О. М. Архангельського, Н.М. Болдирєва, Н.К. Крупської, А. С. Макаренко, І.Ф. Харламова та ін, в яких виявляється сутність основних понять теорії морального виховання, вказуються способи подальшого розвитку принципів, змісту, форм, методів морального виховання. Ряд дослідників висвітлює в своїх роботах проблеми підготовки майбутніх вчителів до моральному вихованню школярів (А.А. Горонідзе, А. А. Калюжний, Т. Ф. Лисенко, М. М. Гей та ін).

Проблемою нашого дослідження є створення педагогічних умов для морального виховання школярів у процесі навчальної діяльності. Для вирішення даної проблеми вчителю потрібно не тільки знання предметів початкових класів і методика їх викладання, а й уміння спрямувати свою діяльність на моральне виховання у формуванні навчальної діяльності.

Такі педагоги як М.М. Болдирєв, І.С. Мар'єнко, Л.А. Матвєєва, Л.І. Божович і багато інших досліджували моральне виховання розглядають у різних аспектах. Однак, вирішення завдань морального виховання в процесі формування навчальної діяльності не досить досліджено.

У зв’язку з цим, мета дослідження? виявлення ступіню ефективності педагогічних умов у процесі формування моральних якостей у ході урочної та позаурочної роботи вчителя.

Об'єкт дослідження — навчально-виховний процес початкової школи.

Предмет дослідження — підготовка вчителя до морального виховання.

Гіпотеза дослідження — припускаємо, що формування моральної культури найбільш успішно буде відбуватися в наступних умовах:

• 1. У зміст роботи вчителя будуть включені компоненти сприяють формуванню моральної свідомості, почуттів, мислення;
• 2. Будуть використовуватися різні форми, методи і прийоми морального виховання;
• 3. Учитель особистим прикладом буде сприяти вихованню моральності;
• 4. Буде використана технологія поетапного формування моральної культури;
• 5. Буде організовано поетапне розуміння дітьми отриманих знань і формування практичних умінь з цієї проблеми;
• 6. Будуть організовані умови необхідного застосування дітьми отриманих знань і умінь.

Згідно з проблемою, метою, об'єктом і предметом дослідження поставленні наступні завдання:

• 1. Ознайомитися із сутністю морального виховання та дати аналіз стану проблеми морального виховання школярів в теоретичній літературі.
• 2. Виявити особливості та умови морального виховання в навчальнії діяльності молодших школярів.
• 3. Описати зміст виховної роботи вчителя з формування моральних якостей школярів у навчальній діяльності.

Методи дослідження: