Експериментальне дослідження використання міжпредметних зв'язків на уроках трудового навчання в початкових класах

Пошук та обґрунтування ефективних шляхів використання міжпредметних зв’язків на уроках трудового навчання в початкових класах.

В процесі здійснення міжпредметного зв’язку трудового навчання з іншими шкільними предметами неможливо розглядати всі поняття і закономірності, які використовуються як наукові основи трудового процесу.

Проблема міжпредметних зв’язків взагалі має два підходи в їх реалізації. Перший з них передбачає усунення дублювання вивчення одних і тих самих зв’язків, понять в різних навчальних предметах, що здійснюються при розробці програм шкільних дисциплін. Другий — направлений на поглиблення і розширення знань і вмінь учнів по вивченому навчальному предмету. Він реалізується в процесі навчання учнів.

Основним методом виділення зв’язків між предметами в дослідах в 50-х роках був тематико-годинниковий (встановлення взаємозв'язків навчальних тем різних предметів з часом) з елементами логіко-понятійного аналізу (встановлення взаємозв'язків в розвитку основних понять, загальних для ряду предметів). Первинна класифікація міжпредметних зв’язків будувалась на часовому критерії: попередні, супроводжуючі і наступні зв’язки.

Практичне здійснення таких зв’язків сприяє систематизації знань, дозволяє спиратися на раніше вивчений матеріал, розглядати перспективи у вивченні знань.

Однак при вивченні навчальних програм порушувались раніше встановлені логіко-понятійні і часові координаційні зв’язки, знижувалась їх практична цінність і виникала потреба в пошуку більш надійних критеріїв, які відображають багатоаспектність міжпредметних зв’язків у навчанні.

Введена категорія типів міжпредметних зв’язків:

І тип — по спорідненим законам і теоріям;

ІІ тип — по методам експериментального дослідження;

ІІІ тип — світоглядного характеру;

ІV тип — розрахунково-вимірювального характеру.

Виявлена можливість встановлення міжпредметних зв’язків на основі не тільки загальності змістовних компонентів навчання (факти, поняття, закони, теорії, ідеї), а й загальності навчальних вмінь, способів діяльності вчителя і учнів.

Міжпредметні зв’язки на рівні видів навчальної діяльності встановлюються між загальними прийомами навчальної роботи, загальними способами рішення одноманітних навчальних задач (розрахунково-вимірювальних, графічних, конструктивно-технічних, творчих), загальними способами розумової, речової, образотворчої, художньої та інших видів діяльності, які здійснюються учнями.

Так, наприклад, креслення карт учні виконують в 4 класі, а предмет креслення починають вивчати тільки у 9 класі. Тому вчителю необхідно слідкувати за дотримуванням єдиних вимог під час виконання креслень, не допускати формування в учнів неправильних понять та вмінь, які на уроках креслення довелося б виправляти.

З уроків математики учні знайомі з мірами довжини, інструментами для їх вимірювання та побудовою креслень (тільки на площині). Під час знімання мірок учні вперше стикаються з обмірюванням об'ємних тіл. Тому увагу учнів необхідно звертати на те, що креслення викрійки швейного виробу є не проекцією, а розгорткою фігури на площині в натуральну величину. Щоб учні могли це усвідомити, варто використовувати прості моделі геометричних об'ємних тіл, виготовлені з паперу.

На уроках трудового навчання в початкових класах, як і на інших уроках, треба привчати учнів до раціоналізації навчальної діяльності. Міжпредметні зв’язки повинні виключити дублювання матеріалу, якщо навіть він вивчався давно. Учні спроможні за завданням учителя самостійно повторити раніше вивчений матеріал з іншою предмета (за повторення слід виставляти оцінки), а на уроці трудового навчання має відбуватися не повторення, а поглиблення знань. Це особливо стосується теоретичного матеріалу.

Дуже часто на уроках трудового навчання застосовуються міжпредметні зв’язки. Існує декілька визначень «міжпредметних зв’язків», а саме:

Міжпредметні зв’язки — це дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв’язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду, найважливіших понять, явищ, вони є результатом узагальнюючих дій, розвивають системне мислення.

Міжпредметні зв’язки — це особливо значні в сучасних умовах наукової інтеграції фактори формування, утримання і структури навчального предмету.

Філософське розуміння структури зв’язку дозволяє виділити в понятті «міжпредметний зв’язок» три суттєвих ознаки (склад, спосіб, направленість) і їх види зв’язку, що розслідуються між предметами: по складу (об'єкти, факти, поняття, теорії, методи); за способом (логічні, методичні прийоми і форми навчального процесу, при допомозі яких реалізуються зв’язки в змісті); по направленню (формування узагальнених вмінь і навичок, комплексне використання знань при рішенні навчальних задач).

Будь-який випадок зв’язку між предметами повинен мати всі три ознаки і три види міжпредметних зв’язків. Необхідна побудова споріднених ієрархічних структур, які відображають багатосторонній характер міжпредметних зв’язків, які проникають в усі аспекти навчально-виховного процесу.

Проблему класифікації зв’язків розв’язують на основі розкриття їх багатоаспектності. Визначають три типи зв’язків:

• · змістовно-інформаційні;
• · операційно-діяльнісні;
• · організаційно-методичні.

Кожний навчальний предмет — дидактично перероблена система наукових знань, яка вимагає відомості із суміжних наукових областей. Будь-який структурний елемент навчального предмету служить основою міжпредметних контактів в процесі навчання. В змісті кожного навчального предмета, крім спеціальних, закладені елементи методологічних і ідеологічних знань. Міжпредметні зв’язки на основі змісту знань можна віднести до типу змістовно-інформаційних.

Зв’язки в способах навчально-пізнавальної діяльності і вмінь учнів в навчанні різним навчальним предметам представляється правовірним віднести до типу операційно-діяльнісних. Необхідність виділення і здійснення особливого типу операційно-діяльнісних зв’язків обумовлена самою структурою навчального предмету, яка має в собі крім змістовних і процесуальних елементи, які визначають пізнавальну і інші види діяльності учнів в процесі навчання.

Види міжпредметних зв’язків операційно-діяльнісного типу розрізняють по наступним критеріям:

• 1. За способом практичної діяльності у використанні теоретичних знань — «практичні», які сприяють виробленню в учнів рухових, трудових, конструктивно-технічних, розрахунково-вимірювальних, розрахункових, експериментальних, образотворчих вмінь;
• 2. За способом навчально-пізнавальної діяльності в «здобуванні» нових знань — «пізнавальні», які формують загальнонавчальні узагальнені вміння розумової, творчої, навчальної, організаційно-пізнавальної діяльності;
• 3. За способом цінічно-орієнтаційної діяльності - «цінічно-орієнтаційні», необхідні для вироблення вмінь оціночної, комунікативної, художньо-естетичної діяльності, що має велике значення у формуванні світогляду учня.

При вивченні теоретичних основ тих чи інших трудових операцій необхідно привчати учнів використовувати відомості по іншим навчальним дисциплінам, але при цьому не можна забувати основного: кожне заняття з трудового навчання забезпечує засвоєння учнями в суворій системі і послідовності знань, вмінь і навичок по темі, що вивчається. А між тим, не вияснивши дидактичної сутності міжпредметних зв’язків, можна перетворити їх в самоціль, що негативно скажеться на якості знань учнів і на формуванні в них трудових вмінь.

Для здійснення міжпредметних зв’язків, крім об'єктивних передумов, потрібно вміння вчителя притягнути для конкретного заняття по трудовому навчанню необхідні відомості з інших шкільних дисциплін. Слід враховувати при цьому, що учень черпає знання, крім уроків, з навколишньої дійсності: кіно, радіо, телебачення, книжки і т.д. Важливо крім цього, вчителю визначити методи і прийоми реалізації зв’язків.

Таким чином, зв’язки трудового навчання з іншими шкільними предметами являються необхідною умовою глибокого і всебічного засвоєння теми, що вивчається.

Зв’язки трудового навчання можуть бути здійснені наступним шляхом:

• 1. Зв’язки внутрішньо предметні: використання знань, умінь отриманих учнями в процесі трудового навчання за попередні роки; використання відомостей про працю і виробництво; використання матеріалу про досягнення сучасної науки і техніки, який ще не увійшов у зміст навчання; зв’язок з позакласним заняттям з технічної творчості учнів.
• 2. Зв’язки з іншими навчальними предметами: використання математичного апарату; зв’язок з іншими предметами.

Міжпредметні зв’язки функціонують в процесі навчання і здійснюються з допомогою тих чи інших методів і організаційних форм. Це дозволяє виділити вторинний, підпорядкований першим двом типам організаційно-методичних зв’язків, що має самостійне значення. Міжпредметні зв’язки цього типу збагачують методи, прийоми і форми організації навчання.

Види зв’язків даного типу розрізняються:

• 1) за способом засвоєння зв’язків в різних видах знань (репродуктивні, пошукові, творчі);
• 2) за широтою здійснення (міжкурсові, внутрішньо циклові, міжциклові);
• 3) за часом здійснення (послідовні, супутні, перспективні);
• 4) за способом взаємозв'язку предметів (односторонні, двосторонні, багатосторонні);
• 5) за постійністю реалізації (епізодичні, постійні, систематичні);
• 6) за рівнем організації навчально-виховного процесу (позаурочні, тематичні та інші);
• 7) за формами організації роботи учнів і вчителів (індивідуальні, групові, колективні)

Міжпредметні зв’язки реалізуються в різних формах організації навчальної і позанавчальної діяльності: на узагальнюючих уроках, комплексних екскурсіях, заняттях, гуртках і т.д. Характер навчальної діяльності учнів і навчаючої діяльності вчителів при цьому буде різною (індивідуальна, групова або колективна).

Отже, суть міжпредметних зв’язків можна розглядати як дидактичний еквівалент не тільки міжнаукових зв’язків, але й зв’язків науки з іншими формами суспільної свідомості і видами людської діяльності. Тому, спробуємо показати методичну реалізацію їх на основі наступних зв’язків з математикою, основами здоров’я, природознавством, образотворчим мистецтвом тощо.