Енциклопедія П. Беринди та риторика італятовського

У становленні й розвитку прогресивної педагогічної теорії і практики позитивну роль відіграла діяльність Памво Беринди —відомого просвітителя кінця XVI і першої половини XVII ст.

Припускають, що він народився у 50−70 роках XVI ст. в молдавській сім'ї на Прикарпатті, або у Молдові. Соціальне походження невідоме. Освіту здобував у Львівській братській школі, після закінчення якої працював певний час у друкарні Ф. Балабана в Стрятині, поблизу Бережан.

Підтримуючи тісні зв’язки зі Львівським братством, П. Беринда деякий час працював вчителем братської школи, пізніше — в друкарнях Львова, Перемишля, а з 1616 по 1619 р. — в друкарні Києво-Печерської Лаври.

Найбільш відомою працею П. Берниди, яка має велике педагогічне значення, є словник Лексикон славено-россійский имен толкование" . Він являв собою енциклопедичне зібрання відомостей про зовнішній світ, природу та людину. При його написанні П. Беринда ставив за мету не тільки полегшити вивчення наук, але й зробити його свідомим.

До історії України Іоаникій Галятовський (близько 1620−1688) увійшов як педагог, письменик-полеміст, публіцист, суспільний діяч.

Освіту отримав в Київській колегії під керівництвом Л.Барановича. В 1649 — 1651 рр. був професором риторики в Київській колегії, в 1951 р. прийняв чернецький сан, в 1659 р. повернувся до Києва та Київської колегії.

У 1664 р. І.Галятовський виїздить з Києва та мандрує по Україні і Білорусії у пошуках матеріалів з життя народу для своїх книжок. З 1669 р. до останніх років свого життя обіймає посаду архімандрита Єлецького монастиря у Чернігові.

Творча діяльність І.Галятовского співпала із закінченням національне визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького. У повоєнний час Київська колегія опинилася в тяжкому стані. І.Галятовський багато зробив для її відродження.

Великим внеском у розвиток педагогічної теорії та практики в Україні став його посібник з риторики " Наука, или способ зло-жения казания' у якому подано конкретні рекомендації для підготовки та виголошення різного роду ораторських промов. Особливо важливим вважав він те, щоб кожне слово було зрозуміле для слухача, щоб промовець не тільки сам добре уявляв собі суть того, про що веде мову, але й вмів передати ЇЇ слухачам, розтлумачити та донести до їх свідомості. У кожній промові, за Галя-товським, мають бути вступ, основна частина та висновки.

Цей та інші посібники І.Галятовського широко використовувалися в навчальних закладах України, Білорусії та Росії, чим сприяли подальшому розвитку вітчизняної педагогіки.