Сучасний стан планово-економічної діяльності підприємства

Особливостями планово-економічної діяльності на шахті ім. М.І.Калініна є те, що вона є підрозділом Донецької вугільної енергетичної компанії. шахта вугільний економічний фінансовий Підрозділ використовує надане йому Підприємством майно, яке є державною власністю, для здійснення господарської діяльності на правах оперативного використання.

Підприємство наділяє Підрозділ майном:

основними засобами;

грошовими коштами;

іншим майном та майновими правами.

Підприємство може наділяти Підрозділ не оборотними та оборотними активами, власним капіталом, забов’язаннями на підставі передавального балансу.

Власний капітал шахти складає 23 216 тис. грн. і не змінюється протягом 2011 — 2013 років.

За показниками балансу фінансового стану пасив балансу відповідає активу балансу і показує падіння більше 2%.

До залучених засобів Підрозділу відносяться:

• — кредити банків та інших кредиторів;
• — майно, передане Підрозділу в тимчасове користування; Доходи від реалізації продукції, робіт, послуг, інші активи та зобов’язання відображаються в бухгалтерському обліку Підрозділу. Грошові кошти за реалізовані Підрозділом продукцію, роботи, послуги отримує Підприємство і використовує їх на придбання матеріальних цінностей і обладнання, сплату електроенергії, консолідованого податку на прибуток, комунального податку, тощо. Залишок грошових коштів спрямовується на поточні рахунки Підрозділу.

Використання отриманих Підрозділом коштів здійснюється відповідно до затвердженого Підприємством фінансового плану, а саме на: заробітну плату, сплату платежів до бюджету, позабюджетних фондів, обов’язкових державних страхових фондів та на інші витрати.

При аналізі кредиторської заборгованості на підприємстві, що нами розглядається можна виділити декілька крупних кредиторів. Це наступні підприємства:

ЗАО «АРС» — 41,27%;

ВАТ «ПЕС-Енергоуголь» — 16,45%;

ДХК «Донвугілля» — 9,20%.

ГНІ г. Донецька — 7,88%.

ТОВ «ПРОМимпортторг» — 7,64%;

Загалом на п’ять кредиторів припадає 71,62% всієї заборгованості підприємства.

Незважаючи на величезні суми боргу, який майже нічим не забезпечений, керівництву підприємства все ж таки вдалося підписати «мирову угоду» зі значним подовженням термінів оплати та часткової реструктуризації боргу. Цим досягненням керівництво підприємства отримало на деякий час свободу дій в фінансовій та промисловій політиці підприємства.

Майновий стан підприємства оцінюється на підставі дослідження таких показників: коефіцієнт зносу основних фондів; коефіцієнт оновлення; коефіцієнт вибуття; частка активної частини основних фондів у структурі основних фондів.

Фінансова стійкість — характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів.

За результатами розрахунків фінансової стійкості можна зробити висновки:

• — про інтенсивність використання позикових засобів;
• — про ступінь залежності від короткострокових зобов’язань;
• — про рівень довгострокової стійкості компанії без позикових засобів.

Коефіцієнт фінансової автономії:

Коефіцієнт автономії характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел. Бажано, щоб цей показник перевищував 50%.

Коефіцієнт фінансової автономії = Власний капітал / Усього джерел коштів;

k авт = ряд.380 ф.1 / ряд.640 ф.1.

k авт 2011 = 57 369/157796= 0,36;

k;авт 2012 = 57 411/165217=0,35;

k авт 2013 =53 651/161250= 0,33.

Коефіцієнт автономії за всі роки є меншим за критичне значення (0,5), що свідчить про нестабільність, фінансову нестійкість підприємства та залежність його від зовнішніх кредиторів.

Коефіцієнт фінансової залежності: критичне значення цього коефіцієнта — 2.

Коефіцієнт фінансової залежності = Усього джерел коштів / Власний капітал;

зал = 1 / k.

k авт = ряд.640 ф.1 / ряд.380 ф.1.

k зал 2011 =157 796/57369= 2,75;

k зал 2012 =165 217/57411= 2,9;

k зал 2013 =161 250/53651= 3,0.

Коефіцієнт фінансової залежності коливається в межах від 2,75 до 3,0 за відповідні роки означає, що власники своїми коштами не можуть фінансувати своє підприємство.

Коефіцієнт фінансового ризику характеризує залежність підприємства від залучених засобів, повинен бути меншим 1,0.

Коефіцієнт фінансового ризику = Залучені кошти / Власний капітал;

ф.р. = (ряд.430 ф.1+ ряд.480 ф.1 + ряд.620 ф.1. + ряд. 630 ф.1) / ряд.380 ф.1.

ф.р 2011 = 215 165/57369 = 3,8;

ф.р.2012 = 222 628/57411 = 3,9;

ф.р.2013 = 214 901/53651 = 4,0.

Критичне значення коефіцієнту фінансового ризику — 1. Підприємство має перевищене значення цього коефіцієнту >1, тому ступінь фінансового ризику на підприємстві дуже значним.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка — капіталізована.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу = Власні оборотні кошти / Власний капітал;

k. ман. = (ряд.380 ф.1 — ряд.080 ф.1) / ряд.380 ф.1.

k. ман. 2011 = (57 369−94 546)/57 369 = -37 177/57369 = -0,65;

k. ман. 2012 = (57 411−121 129)/57 411 = -63 718/57411 = - 1,1;

k. ман. 2013 = (53 651 — 119 758)/53 651= - 66 107/53651 = - 1,2.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу невисокий щоб забезпечувати гнучкість в використанні власних коштів підприємства.

Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань. Критичне значення коефіцієнту дорівнює 1, значення коефіцієнту покриття у межах 1 — 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.

k заг. (поточ.) = (ряд.280 ф.1 — ряд.080 ф.1) / (ряд.620 ф.1 + ряд.430 ф.1 + ряд. 630 ф.1).

k заг. (поточ.)2011 = (157 796 — 94 546)/(190 526 + 12 226 + 6079) = 0,3;

k заг. (поточ.)2012 = (165 217 — 121 129)/(184 116 + 21 705 + 5382) = 0,2;

k заг. (поточ.)2013 = (161 250 — 119 758)/(190 133 + 24 768) = 0,2.

Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності на підприємстві набагато у 2011 та 2013 рр. нижче нижньої границі і загрози банкрутства настала.

Коефіцієнт термінової ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов’язань підприємства. Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов’язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Бажано, щоб цей коефіцієнт був на рівні 0,7−0,8.

k пром (терм.) = (ряд.260 ф.1 — ряд.100 ф.1 — ряд.110 ф.1 — ряд.120 ф.1- ряд.250 ф.1) / (ряд.620 ф.1 + ряд.430 ф.1 + ряд.630 ф.1).

k пром (терм.)2011 =(54 320 -4004 — 0−48 381−194)/(190 526 + 12 226 + 6079) =1741/208 831 = 0,008;

k пром (терм.)2012 = (34 941−3439−0-26 611−3357)/(184 116+21705+5382 =1534/211 203 = 0,007;

k пром (терм.)2013 =(41 492−2863−0-27 949−1673)/(190 133+24768+14 433) 9007/229 334 =0,04.

Можна зробити висновок, що у даного підприємства недостатньо грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості для сплати поточних зобов’язань.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.

k аб = (ряд.220 ф.1 + ряд.230 ф.1 + ряд. 240 ф.1) / (ряд.620 ф.1 + ряд.430 ф.1 + ряд.630 ф.1).

k аб 2011 = (0+0+0);

k аб 2012 = (0+0+0);

k аб 2013 = (0+0+0).

Даний коефіцієнт розрахувати неможливо, так як показники для розрахунків у звіті відсутні.

Рентабельність — один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

Коефіцієнти рентабельності - система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності.

Рентабельність сукупного капіталу:

Рентабельність сукупного капіталу (ROA) = Прибуток до оподатковування / Усього джерел коштів; R.

ROA = ряд.170 ф.2 / ряд.640 ф.1.

ROA 2011 = 110 465/157796 =0,7;

ROA 2012 = 143 514/165217 =0,9;

ROA 2013 = 75 097/161250 =0,5.

З розрахунків робимо висновок, що ефективність використання майна в цілому на підприємстві низька, і відсутня динаміка до її збільшення. Слід зауважити, що всі розрахунки велися не за прибутком, а за збитком.

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність вкладення коштів даного підприємства.

Рентабельність власного капіталу (ROE) = Чистий прибуток / Власний капітал;

ROЕ = ряд.220 ф.2 / ряд.380 ф.1.

ROЕ 2011 = 0/57 369= ;

ROЕ 2012 = 0/57 411= ;

ROЕ 2013 = 0 /53 651 = .

Як бачимо з розрахунків, значення цього коефіцієнту розрахувати неможливо через відсутність чистого прибутку.

Валова рентабельність продажів показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Валова рентабельність продажів (GPM) = Валовий прибуток / Виторг від реалізації;

GPM = ряд.050 ф.2 / ряд.035 ф.2.

GPM 2011 = 75 302/ 0= ;

GPM 2012 = 45 560/ 0= ;

GPM 2013 =17 205/ 0= .

Звітні показники не дають можливості розрахувати валову рентабельність, тому, що виторг від реалізації відсутній.

Операційна рентабельність продажів показує рентабельність підприємства після вирахування витрат на виробництво і збут товарів. Операційну рентабельність можемо розрахувати тільки за показником збуту.

Операційна рентабельність продажів (ОІМ) = операційний прибуток / виторг від реалізації.

ОІМ = ряд.100 ф.2 / ряд.035 ф.2.

Нами відмічалося, що у звітах відсутній виторг від реалізації.

Чиста рентабельність продажів показує повний вплив структури капіталу та фінансування компанії на її рентабельність.

Чиста рентабельність реалізованої продукції (NPM) = Чистий прибуток / Виторг від реалізації.

NPM = ряд.220 ф.2 / ряд.035 ф.2.

Як бачимо з розрахунків, значення цього коефіцієнту теж неможливо розрахувати за реальними показниками. Що свідчить про низьку ефективність залучення інвестицій у підприємство та нестабільний вплив структури капіталу та фінансування компанії на її рентабельність.

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує стан та ступінь зносу основних засобів і розраховується к відношення суми зносу основних засобів до їхньої первісної вартості. Порядок розрахунку коефіцієнта представлений у таблиці 2.1.