Класифікація грибів. 
Ботаніка як наука

Гриби в залежності від будови поділяються на: вищі нижчі. У вищих грибів міцелій розділений перегородками на окремі клітини, що містять одне, два або багато ядер. У деяких грибів, наприклад дріжджів, вегетативне тіло представлено поодинокими брунькуються клітинами. У нижчих грибів міцелій клітини Неклітинний, він позбавлений перегородок і являє собою як би одну гігантську клітку з великим числом ядер. Нижчу групу (іноді її поділяють на кілька класів) входить близько тисячі видів з нечленистих, одноклітинним міцелієм. Іноді гіфи у нижчих грибів не утворюються, а виникає плазмодій — розростання цитоплазми з багатьма ядрами. Диплоидное стан тільки в зиготі, все життя проходить в гаплофазе. Всім відомий представник цієї групи — мукор — утворює білу цвіль на кінському гної і харчових продуктах. При зустрічі гіф різного знаку їх кінці зливаються й утворюється зигота (стадія діплофази). З зиготи виростає довгий спорангіеносец з бурим кулястим спорангіїв на кінці.

Класифікація Мохоподібних. Значення

В життєвому циклі мохів, як і інших рослин, є чергування двох фаз — спорофіта й гаметофіта. Проте домінує гаметофіт, тоді як у всіх інших вищих рослин домінує спорофіт. Саме тому мохи розглядають як самостійну бічну гілку в еволюції рослин. фітогенний клітина рослина однодольний Зелені мохи. Це мешканці переважно сирих територій; особливо багато їх у тінистих хвойних лісах, лісотундрі й тундрі. Вони не лише утворюють суцільні килими на грунті, а й вкривають каміння, стовбури дерев. Трапляються також у степах на сухих місцях, багато з них здатні витримувати тривале висихання. Будова і розмноження зозулиного льону (мал. 1). Зозулин льон — один із найпоширеніших представників зелених мохів, у лісах утворює густі зарості. Стебло гаметофіта заввишки від 15—20 до 40 см, пряме, нерозгалужене, густо вкрите сидячими, лінійноланцетними листками.

Сфагнові, або білі, мохи. Білими мохи називають тому, що в сухому стані вони мають білуватий колір. До них належить один рід сфагнум, 350 видів. У флорі України відомо 30 видів. Гаметофіт сфагнуму складається з невисоких галузистих стебел і листків, у дорослих рослин ризоїдів немає. Ріст верхівковий. Це однодомна рослина. На її верхівках утворюються архегонії, в пазухах листків — антеридії. Оскільки ризоїдів немає, сфагнум отримує мінеральні речовини через стебла й листки, частково — з атмосферного пилу, що осідає на них і розчиняється кислотами, які виділяє рослина. Клітини листка двох видів: а) зелені, асиміляційні — довгі й вузькі; б) мертві — прозорі, широкі, ромбоподібні; їхні оболонки мають спіральні й кільчасті потовщення, що запобігає спаданню стінок клітини. Мертві клітини легко вбирають воду і утримують її. Ця обставина призводить до заболочування грунтів, вкритих білуватозеленими або бурими дерновинами сфагнуму.