Первинна анатомічна будова кореня
Плауноподібні (Lycopodiophyta, інколи Lycophyta) — підрозділ судинних рослин. Ця група є найстарішим сучасним підрозділом судинних рослин, який виділився близько 420 мільйонів років тому. Вони відрізняються від решти судинних рослин наявністю мікрофіл — листків, що мають тільки одну судину — на відміну від набагато складніших мегафіл у папоротевих і насінних рослин. У циклі відтворення… Читати ще >
Первинна анатомічна будова кореня (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Центральний осьовий циліндр (стела) займає центральну частину кореня і складається із первинної твірної тканини — перициклу, судинно-волокнистого пучка, клітин основної і механічної тканин. Перицикл розміщений у зовнішній області осьового циліндра. Він звичайно одношаровий, але може складатись із двох і більше шарів клітин (у голонасінних, злаків, агав, пальм та ін.). У двосім'ядольних багатошаровий перицикл зустрічається рідше (горіха, шовковиці, деяких видів родини бобові тощо). У односім'ядольних оболонки клітин перициклу часто просочуються лігніном. Із перициклу утворюються бічні корені (див. рис. 4.1, б), тому його звичайно називають коренеродним шаром, а при переході кореня до вторинної будови формуються вторинні твірні тканини: камбій і корковий камбій — фелоген.
Судинно-волокнистий пучок у центральному осьовому циліндрі належить до радіального типу. В ньому по радіусам чергуються ділянки ксилеми і флоеми.
Плауноподібні.Цикл розвитку. Значення
Плауноподібні (Lycopodiophyta, інколи Lycophyta) — підрозділ судинних рослин. Ця група є найстарішим сучасним підрозділом судинних рослин, який виділився близько 420 мільйонів років тому. Вони відрізняються від решти судинних рослин наявністю мікрофіл — листків, що мають тільки одну судину — на відміну від набагато складніших мегафіл у папоротевих і насінних рослин.. У циклі відтворення плауноподібних переважаючим поколінням є нестатеве, що має пагін, який складається з повзучого стебла, дрібних листків і додаткових коренів. Стебло вилчасто галузиться і на ньому спірально розміщені листки. На верхівках спрямованих угору пагонів у середині літа утворюються спороносні зони зі спорангіями. Спори захищені від висихання і можуть поширюватися вітром. Гаметофіти невеликі і живуть самостійно. Статеві органи гаметофіта в одних видів розміщені на одній рослині (плауни), а в інших — на різних особинах (молодильник).
За сприятливих умов утворюють своїми заростями кільця, які називають Відьминими, коли зарості радіусами «відходять» від материнської рослини і на відстані дають початок новим рослинам. Після відмирання материнської рослини, яка міститься в центрі такого кола, й утворюються ці кільця.
Роль сучасних плаунонодібних у природі незначна, однак їхні вимерлі деревоподібні родичі відіграли важливу роль в утворенні кам’яного вугілля, з якого одержують мастила, смоли, кокс, пластмаси, парфуми та багато іншого.