Істота проблеми. 
Основні функції географічних карт. 
Поняття про картографічному методі дослідження

Розвиток картографії завжди визначалося потребами життя. Починаючи з шкільних років карта знайома кожній людині. Вона буденне явище в нашому житті. Але саме ця буденність нерідко призводить до спрощеного погляду на карту, її недооцінки, неповного використання закладених у ній можливостей. Важливо не тільки мати хорошу карту, але і вміти працювати з нею, беручи від неї все, що вона може дати. Інакше карта буде значною мірою залишатися річчю в собі. Тому розробка питань використання карт належить до найважливіших проблем картографії. Картографічне відображення реального світу і його сприйняття, тобто створення карт і вивчення по них дійсності, розглядаються в сучасній картографії у взаємній зв’язку, як єдиний процес.

Узагальнюючи різноманіття практичного та наукового використання карт, можна виділити їх п’ять основних функцій: комунікативну по зберіганню і передачі просторової інформації, оперативну, пов’язану з безпосереднім вирішенням різних практичних завдань (наприклад, по навігації, управління сільським господарством і т. п.); конструктивну — щодо застосування карт для розробки та реалізації всіляких народногосподарських і соціальних проектів; пізнавальну — для просторово-часових досліджень явищ природи і суспільства і придбання про них нових знань; прогностичну (як розвиток пізнавальної) для передбачення явищ — їх розповсюдження, змін у часі і майбутніх станів .

Успіх у реалізації комунікативної функції карт в чому залежить від обраних для них способів зображення і знакових систем, а також досвіду в читанні карт, придбаного при їх вивченні і в процесі практичної діяльності. Методика застосування карт в оперативній роботі та проектуванні встановлюється фахівцями, вдаються до допомоги карт, але картограф, який готує ці карти, повинен знати вимоги до них та особливості застосовуваної методики. Методи використання карт як засоби пізнання та прогнозу розробляються фахівцями у відповідних видах карт (геологами, геоботаніки, климатологами і т. д.) і картографами, що працюють в тих же розділах тематичної картографії (геологічної, геоботанической і т. д.). Однак загальну розробку цих методів відносять до завдань картографічної науки (подібно до того, як спільна розробка і вдосконалення математичних методів, широко використовуваних багатьма науками, належить математикам).

Картографічне вивчення і дослідження дійсності полягає у включенні в цей процес проміжної ланки — географічної карти як просторової моделі досліджуваних явищ. При цьому карта виступає в подвійній ролі: в якості засобу дослідження і як його предмет у вигляді моделі, що замінює собою реальні явища, безпосереднє вивчення яких неможливо або важко. Прикладом можуть бути явища глобального масштабу. Отримані таким чином (по картах) висновки та значення відносяться до відповідних об'єктів дійсності. Застосування карт для опису, аналізу та пізнання явищ, для отримання про них нових знань і характеристик, вивчення їх просторових взаємозв'язків і прогнозу ми називаємо картографічним методом дослідження.