2.5 Біологічна дія продуктів радіоактивності

Радіоактивність не має кольору, запаху, смаку і проявляє підступний вплив на людський організм (з часом з летальним наслідком).

Енергія іонізуючого випромінювання достатня для того, щоб викликати деструкцію атомних і молекулярних зв’язків у живій клітині, що може привести до її загибелі. В організмі утворюються різного роду радикали, які призводять до утворення різних з'єднань, не властивих здоровій тканині. Крім того, під дією випромінювання молекули води розщеплюються на водень і гідроксильну групу. Під дією іонізуючого випромінювання в організмі можуть відбуватися гальмування функцій кровоносних органів, порушення імунної системи і статевих залоз, розлад шлунково-кишкового тракту, канцерогенні реакції тощо. Розрізняють внутрішнє і зовнішнє опромінення.

Ступінь негативних біологічних ефектів знаходиться у прямій залежності від дози опромінення, часу опромінення, його виду, індивідуальних особливостей організму. Враження шкіри рук може бути хронічним і гострим.

Перші ознаки хронічного враження: сухість шкіри, поява язв, випадіння волосся, поява пухирців, омертвіння тканини. Язви, які впродовж тривалого часу не заживають, приводять до омертвіння тканин,.

Попадання радіоактивних продуктів всередину організму призводить до внутрішнього опромінення, яке продовжується до тих пір, доки радіоактивна речовина не розпадеться або не виведеться шляхом фізіологічного обміну .

Живі організми піддаються дії постійного природного радіоактивного фону, який створюється космічним випромінюванням, радіоактивним випромінюванням надр Землі, радіонуклідами атмосфери, гідросфери, літосфери та ін.

Середня річна еквівалентна доза фонового радіоактивного випромінювання становить близько 240−250 мбер:

• — внутрішнє опромінення — 135 мбер;
• — джерела земного походження — 135 мбер;
• — космічне випромінювання — 30 мбер;
• — рентгенодіагностика — 35−40 мбер.